Ліквідація як одна із форм припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Ліквідація підприємств.Ліквідацією є припинення будь-якої діяльності суб'єкта господарювання, його особистих і майнових прав та зобов'язань.

Ліквідація, здійснюється за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, інших осіб у зв'язку із закінченням строку, на який створювався суб'єкт господарювання, чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено. Крім того, здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить уста­новчим документам чи чинному законодавству, є підставою для скасу­вання господарським судом державної реєстрації такого суб'єкта, а та­кож для здійснення заходів по його ліквідації. Ліквідація відбувається також у разі невиконання рішення про тимчасову заборону (зупинку), обмеження або припинення його діяльності, наприклад у разі порушен­ня законодавства про охорону довкілля. При цьому ліквідація здійс­нюється після скасування в судовому порядку державної реєстрації да­ного суб'єкта за позовом державного органу, що прийняв рішення про зупинку чи припинення його діяльності.

Суб'єкт господарювання може бути ліквідованим, крім випадків, зазна­чених вище, також за рішенням господарського суду в разі визнання його банкрутом і відсутності після задоволення вимог кредиторів майна, необ­хідного для його функціонування, відповідно до чинного законодавства'.

Процес ліквідації суб’єкта господарювання можна поділити на кілька стадій.
Перша стадія — призначення ліквідаційної комісії, установлення порядку і термінів ліквідації.
Друга стадія — вміщення в друкованих органах повідомлення про ліквідацію.
Третя стадія — стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та задоволення вимог кредиторів.
Четверта стадія — складання ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу.
П’ята стадія — внесення запису про ліквідацію суб’єкта до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

Спеціальним органом, що призначений проводити ліквідацію суб'єктів господарювання є ліквідаційна комісія, яка має свій статус і тільки їй властиві повноваження. Утворюється ліквідаційна комісія і затверджується її особовий склад власником (власниками) або уповно­важеним ним органом. Ліквідація може бути покладена також на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Порядок і термін проведення ліквідації, а також термін на подання претензій кредиторів (який не може бути меншим двох місяців від дня оголошення про ліквідацію) установлює власник або орган, який прий­няв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія починає свою роботу з того, що розміщує в офіційному друко­ваному органі публікацію про його ліквідацію, порядок і термін подан­ня претензій кредиторами. Крім того, ліквідаційна комісія повинна провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підпри­ємству, а також по виявленню претензій кредиторів і сповіщення явних (відомих) кредиторів про ліквідацію.

У разі визнання господарським судом підприємства банкрутом по­рядок утворення і роботи ліквідаційної комісії та умови його ліквідації визначаються, як уже зазначено, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ліквідаційна комісія по закінченню своєї роботи складає лікві­даційний баланс, надає його власнику або органу, який утворив ліквіда­ційну комісію. Достовірність і повнота ліквідаційного балансу повин­на бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою). Це правило не поширюється лише на ті органи, які повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Об'єднання підприємств припиняють своє існування за рішенням підприємств, які до нього входять. Ліквідація здійснюється в порядку, встановленому Господарським кодексом України.

Підприємство ліквідується також у випадках (ст. 59 ГКУ):