Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в Україні.




 Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначаються Законом України "Про режим іноземного інвестування", дія якого поширюється виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями.
Відповідно до цього Закону іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:
- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
- валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
- акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
- інших цінностей відповідно до законодавства України.
Іноземні інвестиції на території України можуть здійснюватись у різних формах.
Серед цих форм, зокрема, такі:
- часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
- придбання незабороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав;
- в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Загалом, щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Винятки передбачаються чинним законодавством та міжнародними договорами України.

 

 


1.5. Місце господарського кодексу в системі права України. Проаналізуйте.
Як зазначено у преамбулі Господарського кодексу, він встановлює, згідно з Конституцією України, правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різно­манітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підпри­ємництва і на цій основі - підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціаль­ну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, затвердити суспільний госпо­дарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими еко­номічними системами.

Предмет Господарського кодексу визначено у його першій статті - регулювання господа­рських відносин, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відно­син у сфері господарювання.

Прийняття Господарського кодексу є важливим етапом у здійсненні загального кодифікаційного процесу в Україні — важливого напрямку правової політики нашої держави. Це забезпечило новий, більш високий якісний стан господарського законодавства, його істотне відновлення з урахуванням ринкових відносин у сфері економіки. Господарський кодекс України є одним з ведучих кодифікованих актів України, оскільки встановлює відповідно до Конституції України правові основи та основні принципи господарської діяльності.
Спрямованість Господарського кодексу на розвиток підприємництва, зростання ділової активності суб’єктів господарювання, підвищення ефективності суспільного виробництва та затвердження суспільного господарського порядку в економічній системі України визначають його значимість у сучасних умовах.
Прийняття Господарського кодексу України означає істотний прогрес у правовому регулюванні господарської діяльності, приведення господарського законодавства у відповідність з практичними потребами України в період трансформації до ринкової економіки.
У Господарському кодексі України міститься багато новел, принципово нових підходів і рішень у правовому регулюванні господарських відносин. Це викликає необхідність їх тлумачення, з’ясування сутності та змісту в сучасних умовах господарювання.
Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Господарський кодекс насамперед визначає загальні принципи господарювання в Україні,
 Серед Нормативно-правових актів я б поставив господарський Кодекс у перші ряди після Коснтитуції України. На мою думку, він , наряду з Кримінальним , Цивільним Кодексами, Кодексом про Адміністративні правопорушення , Кодексом Законів про працю , Сімейним , Земельним та іще рядом кодексів регулює основні сфери діяльності людини в нашій державі. На відміну від інших перерахованих нормативних актів , він має своєю спеціалізацією господарювання , а отже особливу, дуже важливу частину нашого життя. Звичайно ж Господарський Кодекс дуже часто пересікається з іншими, особливо з Цивільним , але це йде на користь . В розвитку демократичної незалежної держави дуже важливо мати сильну розгалужену систему законодавства і Господарський Кодекс є частиною , я б навіть сказав частиною фундаменту цієї системи.

 

№ 2










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 319.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...