Порядок відкриття рахунків в установах банків.

Відкриття рахунків здійснюється на умовах, викладених в Інструкції про поря­док відкриття розрахункових, поточних та бюджет- них ра­хунків в установах банків а також в дого- ворі на відкриття та обслуговування банківського рахунку.Договір на відкриття та обслуговування банківського рахун­ку складається за довільною формою і має містити реквізи­ти сторін, номер та вид рахунків, умови відкриття та закрит­тя раху- нків, види послуг, що надаються банком, зобо- в'язан­ня сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, інші положення за домовленністю сторін та умови, за яких до­говір може бути розірвано.Для відкриття рахунків п-ства подають установам банків такі документи: а) заяву на від -криття рахунку встановленого зразка, підпи­сану керівником та головним бухгалтером власника рахунку; б) копію свідоцтва про держ. реєстра- цію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;в) ко- пію рішення про створення, реорганізацію п-ства того органу, якому надане таке право чинним законо­давством, засвідчену нотаріально чи орга- ном, який видав таке рішення; г) один з примірни ків належним чином затвердженого ста­туту або його копію, засвідчену нотаріально; д) картку із зразками підписів та відбитком печатки вста­нов- леного зразка. Для ок­ремих видів підприємств законодавством передбачено подання додатко- вих документів (наприклад, для орендного — нотарі­ально засвідченої копії договору оренди); інші п-ства звільнені від подання певних доку -ментів (так, статут не по­дається повним та коман дитним товариством, фермерським господар ством, бюджетними установами). Рахунок відкри вається з письмового дозволу керівника установи банку на заяві про відкриття рахунку. Договір на відкриття та обслуговування банківського ра­хун- ку може бути розірвано за погодженням сторін. Законодавством України встановлено спец. поря­док відкриття валютних рахунків.

Порядок розрахунків в господар. обороті

За загальним правилом на території України всі юрид. особи усіх форм власності, а також фізичні особи -громадяни У., іноземні громадяни, особи без грома­дянства, які є суб'єктами підприємниць- кої діяльності, здій­снюють між собою розрахун- ки у безготівковому та готів­ковому порядку че- рез установи банків відповідно до пра­вил здій -снення розрахункових та касових операцій, що затверджуються НБУ. Слід, однак, мати на увазі, що сфера застосування го­тівкового обігу досить обмежена і визначається спеціаль­ними нормами. Переважна ж більшість розрахунків між суб'єкта- ми го­сподарського права здійснюється у безготів ковому порядку у встановлених законодавством формах. З метою вдосконалення організації банками розрахун­ково-касового обслуговування народного господарства Правління НБУ затверди ло «Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між устано­вами НБУ та комерційними бан­ками» . Відповідно до цього акта комерційний банк укладає до­говір із клієнтом на розрахунково-касове обслуговуван- ня, яке включає комплекс взаємних платіжних зобов'язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послугами, а саме: • користування банком тимчасово вільними коштами клі­єнта; • здійснення розрахункових операцій; • касове обслуговування;• транспортне обслуговування перевезень готівки. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими фор­мами розрахункових документів: платіжними доручен- нями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; платіжними вимогами; інкасовими дорученнями (розпоряд женнями). Платіжні вимоги та інкасові доручен ня (розпоряджен­ня) застосовуються у випадках, передбачених чинним зако­нодавством та нормативними актами НБУ.

Форми розрахунків в господар. Обороті.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими фор­мами розрахункових документів: платіжними дорученнями;платіжними вимогами-доручення- ми; чеками; акредитивами; векселями; платіжни- ми вимогами; інкасовими дорученнями (розпоря дженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручен ня (розпоряджен­ня) застосовуються у випадках, передбачених чинним зако­нод. та н.а. НБУ.

Платіжне доручення- це бланк встановленої фо рми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує, для перерахування визначеної суми зі свого рахунку. Банк приймає до виконання до- ручення протягом десяти календарних днів із да- ти його заповнення і тільки в межах наявних на його рахунку коштів. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетова- рного характеру. Платіжна вимога-доручення- це комбінований роз­рахунковий документ, який складається з двох частин: • верхня - вимога пос- тачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість постав- леної йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); • нижня доручення плат- ника своєму банку перерахувати з його рахунку зазначену суму. Розрахунковий чек- це доку -мент, що містить пись­мове розпорядження влас- ника рахунку (чекодавця) устано­ві банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Акредитивє грошовим зобов'язанням банку, що вида­ється ним за дорученням клієнта на користь його контра­гента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акреди­тив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або надати ін- шому банку повноваження здійснювати такі пла- тежі на умовах пред'явлення документів, передба чених в акредитиві. Вексель- це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настан­ня строку визначену суму грошей власнику векселя (вексе-ледержателю). Платіжна вимога- це документ, що містить вимогу підприємства, установи, орга- нізації на безакцентне списан­ня (безспірне стяг -нення) грошових коштів у випадках, встановле- них законодавством. Інкасові доручення(роз- порядження) як розрахункові документи засто- совуються у випадках, прямо передба­чених зако- нод.. Вони приймаються банками про­тягом 10 календарних днів з дня виписування. День запо- внення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

Поняття та ознаки біржі.

Згідно зЗаконом “Про товарну біржу" товарна біржа є органі -зацією, що об'єднуеюридич. і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод,виявлення товарнихцін, попиту і пропози- цій товарів, вивчення, упорядкування і полегшен ня товарообороту і пов'язанихз ним торговель- них операцій. Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі. Фондова біржа-це біржа,що оперуєцінними паперами, тобто гро- шовими документами, шо засвідчують право во- лодіння абовідносини позики, визначають взаємовідносини між особою, якаїх випустила. таїх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, атакож мож ливістьпередачі грошових та інших прав.06'єкта- ми операцій фондової біржі є акції; облігації,казначейські зобов'язання;ошадні сертифікати; векселі. Поняття правове становище і діяльність фондовоїбїржї регулюються розділом II “Фондо ва біржа” Закону України “Процінні папери і фондову біржу”. 3 точки зору правового стано- вища фондова біржаявляє собою п-ство у форміАТ, якезосереджуе в собі попиті пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхбіржового курсу.Товарні біржі класифікуютьсяна види залежно відряду підстав. Так, залежно від хара- ктеру асортименту товара товарні біржі под-і ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є одинвид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажує реальний товар(як вироблений,так і намічений длявиго- товлення); ф'ючерсні, наяких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактамина них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлюабо продаж реальних товарів або контрактівна них у наступному періоді; ком- плексні, наяких укладаються угоди щодо реаль- ногото­вару,ф'ючерсні та опціонніугоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крімчленів біржі, в біржових операціяхможуть брати участь і відвдувачі тор- гів(постійні і разові), та закриті, на яких правоучасті в біржовихторгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.

Функції біржі.

Функци біржі випливають насамперед, з поняття цієї спеціальної господар- ської організації, а саме: — товарнабіржа вико- нує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдякиякому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною; - товарна біржа є свого роду господарюючим суб'ектом, який організовуе ринок.Тому її ще називають організованим ринком.Вона створює необхідні умови учасникам біржоівих торгів у їх прове- денні;— товарнабіржа — це місце, де узгоджую- тьсяпопит і пропозиція на певний біржовий товар; — товарна біржа є регулятором цін. Зав -дяки коливанню біржового попиту і біржової про позиції тут не може бути державного регулюван- ня цін; — товарнабіржа стабілізує ціни на бірж- овий товар.Функція стабілізації цін здійснюєть- ся через механізм біржової спекуляціїабо гри на підвищення і зниження цін;—біржа є місцем так званого “біржового котирування” цін.Біржове ко тирування — це реестрація біржовими орга­нами курсівцін, що виникають стиійно, на окремі бір- жові товари (ціні папери) з урахуванням укладе -них біржових угод; — біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформацій ним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту натовари, цін на біржо- вих та інших ринках тощо.Біржа забезпечує інфо рмаційне обслуговування своїх клієнтів;— товар- набіржа розробляе товарні стандарти, встанов- лює сорти товарів, рееструє маркифірм, допуще- них до біржової торгівлі; — товарні біржі викону ють арбітражні функції. Відповідно до викладе- них функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правамита несуть встановленізаконом обов'язки.

Види бірж. 

Згідно з Законом “Про товарну біржу" товарна біржа є органі -зацією, що об'єднуеюридич. і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод,виявлення товарнихцін, попиту і пропози- цій товарів, вивчення, упорядкування і полегшен ня товарообороту і пов'язанихз ним торговель- них операцій. Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі. Фондова біржа-це біржа,що оперуєцінними паперами, тобто гро- шовими документами, шо засвідчують право во- лодіння абовідносини позики, визначають взаємовідносини між особою, якаїх випустила. таїх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, атакож мож ливістьпередачі грошових та інших прав.06'єкта- ми операцій фондової біржі є акції; облігації,казначейські зобов'язання;ошадні сертифікати; векселі. Поняття правове становище і діяльність фондовоїбїржї регулюються розділом II “Фондо ва біржа” Закону України “Процінні папери і фондову біржу”. 3 точки зору правового стано- вища фондова біржаявляє собою п-ство у форміАТ, якезосереджуе в собі попиті пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхбіржового курсу.Товарні біржі класифікуютьсяна види залежно відряду підстав. Так, залежно від хара- ктеру асортименту товара товарні біржі под-і ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є одинвид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажує реальний товар(як вироблений,так і намічений длявиго- товлення); ф'ючерсні, наяких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактамина них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлюабо продаж реальних товарів або контрактівна них у наступному періоді; ком- плексні, наяких укладаються угоди щодо реаль- ногото­вару,ф'ючерсні та опціонніугоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крімчленів біржі, в біржових операціяхможуть брати участь і відвдувачі тор- гів(постійні і разові), та закриті, на яких правоучасті в біржовихторгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.

Правила біржової торгівлі.

Правовий ре- жим і функції Правил біржової торгівлі ре­гулює Закон «Про товарну біржу».Визна­чає обов'язко- вий зміст Правил, коло питань діяльності бір­жі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Правила регулю- ють: • порядок здійснення біржових операцій; • порядок ведення біржової торгівлі; • процедуру біржового арбітражу з цих питань. Правила біржової торгівлі визначають: • строк та місце проведення біржових операцій; • склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставлять- ся до них; • порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; • порядок надання та розмір плати за користування по­слугами біржі;• відпові- дальність учасників та працівників біржі за не­виконання або неналежне виконання правил біржової тор­гівлі;• інші положення, встановлені органами управління біржі. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом. Закон «Про товарну біржу» передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:• забороняються купівля і про- даж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їхня скупка) як однією особою безпосередньо, так і через під- ставних осіб; • забороняються будь-які пого -джені дії учасників біржо­вої торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін; • забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'ю- нктури. Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди (за ви­нятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку вико­нання). Цю інформацію може бути надано тільки на пи­сьмову вимогу су- дам, органам прокуратури, служби безпе­ки, внут рішніх справ, арбітражному суду та аудитор- ським організаціям у випадках, передбачених законод. України.

126. Правовий статус товарної біржі.

Згідно зЗаконом “Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднуеюридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод,виявлення товарнихцін, попиту I пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язанихз ним торговельних операцій. Товарні біржі класифікуютьсяна види залежно відряду підстав. Так, залежно від хара ктеру асортименту товара товарні біржі поді ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є одинвид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажує реальний товар(як вироблений,так і намічений длявиго- товлення); ф'ючерсні, наяких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактамина них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлюабо продаж реальних товарів або контрактівна них у наступному періоді; ком- плексні, наяких укладаються угоди щодо реаль- ногото­вару,ф'ючерсні та опціонніугоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крімчленів біржі, в біржових операціяхможуть брати участь і відвдувачі тор- гів(постійні і разові), та закриті, на яких правоучасті в біржовихторгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.