Постанова касаційної інстанції та її вказівки

За ст. 111-11 ГПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову.     У постанові мають бути зазначені: 1) найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови; 2) найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу; 3) найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів); 4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду; 5) підстави, з яких оскаржено рішення, постанову; 6) доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу; 7) мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення; 8) у разі скасування або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції; 9) висновки за результатами розгляду касаційної скарги; 10) дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд; 11) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.      Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття.

За ст. 111-12 ГПК вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи..

Касаційні скарги на ухвали господарських судів. За ст. 111-13 ГПК ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 ГПК (ухвали, що можуть бути оскажені окремо від рішення). Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду. У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.