Принципи господарського процесу

Тема 1. Вступ до господарського процесуального права

1. Поняття господарсько-процесуального права

2. Особливості господарського судочинства

3. Принципи господарського процесу

4. Джерела господарського процесу

5. Склад господарського суду та правовий статус судді 

6. Підвідомчість справ господарським судам

7. Підсудність справ господарським судам

Поняття господарсько-процесуального права

Термін «процес» у перекладі з латині означає хід, рух вперед, а значить, господарський процес – це судочинство, рух справи, вирішення спору, який виник у сфері господарської діяльності.

Господарський процес (судочинство) - це порядок пред'явлення претензій та подання позовів, процедури звернення, порушення та розглядання справ у господарському суді стосовно спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин, прийняття рішень, оскарження і перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному провадженнях. Завдяки господарському судочинству у певному порядку здійснюється захист майнових прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, за допомогою цього порядку реалізуються норми матеріального господарського права. У ч. 1 ст. 3 Закону України «Про господарський суд» також зазначено, що задачею господарського суду є захист прав і охоронюваних інтересів учасників господарських правовідносин.

Предметом господарського процесу є господарські та інші спори, які розглядають господарські суди в межах встановленої для них підвідомчості та підсудності.

Господарсько-процесуальною формою є встановлений нормами господарського процесуального права порядок порушення провадження у справі, розгляд і вирішення спорів, їх перегляд, а також виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

Предметом господарського процесуального права як навчальної дисципліни є система норм, що регулюють організацію діяльності господарського суду та інших органів господарської юстиції, які здійснюють правосуддя в господарських відносинах та вирішують господарські спори.

Господарське процесуальне право як юридична наука являє собою сукупність правових знань щодо організації і діяльності господарських судів та інших органів, що вирішують господарські спори.         Основні методи для господарського процесуального права:

· метод субординації (централізоване, імперативне регулювання, при якому регулювання зверху донизу здійснюється на владно-імперативних засадах);

· метод координації (децентралізоване, диспозитивне регулювання, при якому регулювання визначається також знизу, на його хід і процес впливає активність учасників суспільних відносин.

Господарське процесуальне право регулює досудовий порядок врегулювання окремих категорій спорів; порядок здійснення правосуддя в спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, при їх виконанні та на інших підставах, передбачених чинним законодавством; регламентує порядок визнання недійсними актів на підставах, зазначених у законодавстві; визначає порядок провадження у справах про банкрутство тощо, особливими, притаманними йому методами.

Особливості господарського судочинства

Право на звернення до господарського суду мають:

· Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації),

· державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 1 ГПК). Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Господарське судочинство здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях господарських спорів, що виникають між учасниками господарських відносин. Розгляд і вирішення в судових засіданнях господарських справ основані на конституційних засадах та здійснюється відповідно кодифікованого акту - ГПК та інших законодавчих актів.

Судові рішення схвалюються судами іменем України, вони обов'язкові до виконання на всій території України. Ці рішення є законом у кожній конкретній справі.

У процесі судочинства має досягатися об'єктивна істина у справі шляхом надання учасникам процесу певних процесуальних прав. В судовому засіданні ведуть між собою процесуальний спір дві сторони: позивач і відповідач, які доводять суду ґрунтовність своїх правових вимог  для захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПКксом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судовий процес ініціюється заінтересованою особою. Сторони надають докази, заперечення, аргументи та контраргументи. Вони самостійно доводять суду переконливість доказів, аргументів, мотивів, оцінок і здійснюють попередній правовий аналіз, а також зобов'язані повідомляти суд та іншу сторону про наявність доказів і джерела їх надходження. Сторони відповідають перед судом за порушення у разі попереднього неповідомлення суду та іншої сторони про наявність доказів тощо. Усі учасники судочинства мають певні процесуальні можливості щодо подання доказів, їх дослідження і заявлення клопотань. Сторони мають право застосовувати заходи досудового врегулювання господарського спору (за винятком окремих важливих категорій спорів). З метою недопущення помилок, здійснення контролю в судочинстві передбачене апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

Принципи господарського процесу

Принципи права (основні правила діяльності господарського суду) полегшують його засвоєння, застосування на практиці, оскільки формування принципів перетворює набір фактів, відомостей в систему знань. Принципи слід розуміти як основоположні норми. Якщо норми права не відповідають принципам – то це винятки. Так, принцип гласності не застосовується, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної та банківської таємниці.

Розгляд і вирішення в судових засіданнях господарських справ основані на таких принципах:

Організаційні принципи, які визначають організацію та устрій господарського суду:

· принцип призначення суддів господарських судів вищими органами державної влади. (Судді обираються Верховною Радою України безстроково);

· принцип одноособового і колегіального розгляду справи (3 судді в апеляційному та касаційному порядку);

· принцип самостійності судів, незалежності суддів і підкорення тільки законові;

· принцип державної мови судочинства (іноземці мають право користуватися перекладачем);

· принцип гласності та відкритості господарського процесу. Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання, особи мають право на отримання інформації про результати розгляду його справи.

Функціональні принципи, які регулюють діяльність господарського суду:

· принцип законності (дотримання норм права, підкорення законові);

· процесуальна рівність усіх учасників процесу перед законом та судом;

· змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (сторони надають усні пояснення суду, обґрунтовують свої вимоги та заперечення доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства);

· принцип диспозитивності (можливість розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами, активно впливати на процес з метою захисту своїх прав та інтересів);

· принцип об'єктивної істини (запобігання упередженості судді, відвід судді);

· принцип солідарності господарських інтересів сторін;

· принцип обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду);

· принцип оперативності;

· принцип безперервності судового процесу.