Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Актуальна тематика дипломних робіт магістрів спеціальності «Системний аналіз і управління»




№ з/п Тематика Примітки
-1- -2- -3-
1 Оптимізація технологічного процесу на об’єкті дослідження з метою отримання екстремально-можливих показників ефек­тивності  
2 Дослідження технологічних операцій та розв’язання задач лінійного, нелінійного, дробово-чисельного чи квадратичного програмування  
3 Оперативне і довгострокове планування діяльності об’єкта дослідження за умови існування обмежень  
4 Аналіз і синтез математичних моделей технологічних комплексів та систем, їх систем керування чи окремих блоків  
5 Оптимальне, адаптивне та робастне керування технологічним об’єктом за умови наявності збурень різного характеру  
6 Статистичне моделювання та прогнозування процесів та явищ у межах об’єкта дослідження  
7 Інтелектуальні та експертні системи аналізу, синтезу чи вибору управлінських рішень на основі баз даних та баз знань  
8 Оптимізація за одним чи декількома критеріями логістичних процесів (складування, транспортування, пакування, розподіл та ін.)  
9 Імітаційне моделювання технологічних процесів у складних системах з метою виявлення їх особливостей чи характеристик  

Продовження табл. 2.1

-1- -2- -3-
10 Короткострокове чи довгострокове прогнозування діяльності об’єкта дослідження чи окремих процесів у ньому з погляду можливих впливів керування та збурення  
11 Моніторинг діяльності складної системи з випадковими збуреннями для забезпечення певних режимів її діяльності  
12 Застосування теорії нечітких множин для опису, аналізу та оптимізації технологічних процесів на об’єкті дослідження  
13 Застосування нейронних мереж як систем ідентифікації, класифікації, керування чи прогнозування діяльності склад­ної системи  
14 Розробка, вдосконалення та адаптація сучасних алгоритмів класифікації, кластеризації, ідентифікації та апроксимації  
15 Дослідження, моделювання та оптимізація соціальних, екологічних та економічних процесів і систем  
16 Розв’язання задач керування, планування та оптимізації при неповних, нечітких або недостовірних вхідних даних  
17 Моделювання систем масового обслуговування зі стаціонарними чи нестаціонарними потоками заявок, чергою, постійною або змінною кількістю каналів  
18 Розробка, планування й оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності, планування пакетів інвестицій, вибір проектів для втілення у життя  
19 Розробка систем підтримки прийняття рішень під час керування, діагностики, навчання чи планування  
20 Багатофакторний аналіз даних з метою пошуку та використання в алгоритмах керування нових знань  
21 Управління якістю виробничих процесів та процесів керування на об’єкті дослідження  
22 Розробка багатоагентних систем оптимізації, класифікації та пошуку рішення в технічних та економічних системах  
23 Застосування децентралізованого управління виробничими системами і технологічними комплексами, вибір та налагодження алгоритмів керування  
24 Моделювання кооперативних, антагоністичних, коаліційних та безкоаліційних ігор в задачах планування та прийня­ття рішень  
25 Системи та методи керування запасами виробничих і торговельних підприємств  

 


3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

 

3.1. Загальні вимоги

 

Робота подається у друкованому вигляді. Текст роботи друкується чорною фарбою на білому аркуші формату A4 (210×297 мм).

Для виконання роботи найкраще застосовувати Microsoft Word версії не нижче 6.0. Файл з текстом пояснювальної записки дипломної роботи зберігається у форматі *.doc або *.rtf і має бути сумісним з MSWord-2003.

Вимоги до параметрів сторінок: розмір лівого поля – 30 мм; правого – не менше 10 мм; розмір верхнього і нижнього полів – не менше 20 мм;

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту.

Вимоги до тексту: шрифт – Times New Roman; розмір – 14 пт; міжрядковий інтервал – полуторний; вирівнювання за шириною; відступ абзацу – від 10 до 15 мм.

Вимоги до назв розділів: жирним шрифтом; вирівнювання по центру.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову пояснювальної записки, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Вимоги до тексту в таблицях: шрифт – Times New Roman; розмір – 12 пт (у разі потреби може бути зменшений до 10 пт); інтервал між рядками – одинарний; відступи не допускаються.

Вимоги до ілюстрацій: формули виконають у Microsoft Equation 3.0 або Maht Type; графіки та діаграми – за допомогою графічних редакторів з подальшою вставкою малюнку.

Текст наукової роботи розбивається на розділи, підрозділи (параграфи) і пункти, які повинні мати порядкові номери.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують. Заголовки структурних частин друкують великими літерами по центру рядка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крап­кою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. B кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки.

Назві підрозділу має передувати інтервал не менший за два порожні рядки. Між назвою підрозділу й рядками тексту має бути інтервал у один порожній рядок.

He допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту чи підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї, з урахуванням відступів, розміщено лише один рядок тексту.

 

 

3.2. Оформлення нумерації

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Такі структурні частини, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не мають порядкового номера. Слід звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщено згадані структурні елементи роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна писати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яку включають до загаль­ної нумерації сторінок. На титульній сторінці номер не ставлять, а наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад, «1.1.», «1.2.» і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту ставлять крапку, наприклад, «1.1.1.», «1.1.2.» і т. д.

Якщо текст поділяють лише на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокрем­лених крапкою, наприклад, «1.1.1.1.», «1.1.1.2.», «1.1.1.3.» і т. д. Після номера підпункту ставлять крапку. Слід уникати підпунктів, як і будь-якого іншого надмірного дроблення матеріалу, якщо його обсяг у структурному елементі менший за сторінку.

 

 


3.3. Оформлення ілюстрацій

 

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти), як і таблиці, слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації або таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату A4, рахують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюструвати роботу слід, виходячи із певного загального задуму, за ре­тельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

– порядковий номер ілюстрації, який пишеться без знаку номера араб­ськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма та графік.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру сторінки. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Не слід оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється той самий текст, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання в круглих дужках «(рис. 3.1)» або застосовують звороти на кшталт: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Нижче наведено приклад оформлення рисунка в тексті роботи. Слід звернути увагу, що текст у підписі має виконуватися шрифтом Times New Roman; розмір – 12 пт (у разі потреби може бути зменшений до 10 пт); інтервал між рядками – одинарний; відступи не допускаються.

Не допускається використовувати ілюстрації, на які немає посилань у тексті роботи, такі, що не мають підпису, а також графіки чи діаграми без позначення осей координат.

Абзац, що містить рисунок, відокремлюється від загального тексту роботи інтервалом не менше 12 пт згори. Пояснювальний підпис, відповідно, повинен мати інтервал не менше 12 пт знизу.

Рис. 3.1. Рівень практичної готовності інформаційної культури вчителів

(за самооцінкою вчителів)

 

 

3.4. Оформлення таблиць

 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. B правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і її номер друкують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і зазначають номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Текст у таблиці друкують кеглем 12 або меншим з одинарним інтервалом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву пишуть лише над її першою частиною.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Нижче наведено приклад оформлення таблиці з форматуванням її переходу на наступну сторінку. Слід звернути увагу на службовий рядок нумерації стовпчиків, який повторюється на кожній сторінці.

Таблиця 3.1










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 227.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...