ВИМОГИ ДО ТЕМАТИКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І УПРАВЛІННЯ

методичні рекомендації i вимоги

до виконання дипломних робіт

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

студентами напряму 040303 Системний аналіз

Дніпропетровськ

НГУ

2012

Системний аналіз і управління. Методичні рекомендації і вимоги до виконання дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» студентами напряму 040303 Системний аналіз спеціальності / упоряд.: Т.А. Желдак, А.В. Малієнко. – Д.: Національний гірничий університет, 2012. – 44 с.

Упорядники:

Т.А. Желдак, канд. техн. наук, доц.;

А.В. Малієнко, асист.

Затверджено методичною комісією за напрямом підготовки «Системний аналіз» (протокол № 8 від 19 грудня 2011) за поданням кафедри Системного аналізу і управління (протокол № 8 від 19 грудня 2011).

Методичні рекомендації призначено для використання студентами під час виконання та оформлення випускної кваліфікаційної роботи. Містять вимоги до структури дипломної роботи, правила та додатки з прикладами оформлення структурних елементів роботи.

Відповідальний за випуск – завідувач кафедри системного аналізу і управління, докт. техн. наук, проф. В.В. Слєсарєв.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА			4
1. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА			5
	1.1. Загальні вимоги		5
	1.2. Вимоги до структурних елементів дипломної роботи		5
		1.2.1. Титульна сторінка дипломної роботи	6
		1.2.2. Завдання на дипломну роботу	7
		1.2.3. Реферат дипломної роботи	7
		1.2.4. Зміст	8
		1.2.5. Вступ	8
		1.2.6. Основна частина	9
		1.2.7. Висновки	11
		1.2.8. Список використаних джерел	11
		1.2.9. Додатки	12
2. ВИМОГИ ДО ТЕМАТИКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ			13
	2.1. Загальні вимоги		13
	2.2. Актуальна тематика магістерських дипломних робіт кафедри системного аналізу й управління		14
3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ			16
	3.1. Загальні вимоги		16
	3.2. Оформлення нумерації		17
	3.3. Оформлення ілюстрацій		18
	3.4. Оформлення таблиць		19
	3.5. Оформлення формул		20
	3.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела		21
	3.7. Оформлення списку використаної літератури		22
	3.8. Оформлення додатків		24
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ТА ЇЇ ЗАХИСТ			26
	4.1. Порядок підготовки дипломної роботи		26
	4.2. Порядок рецензування та захисту		27
	4.3. Приклади формулювання основних наукових ознак роботи		29
		4.3.1. Приклад формулювання наукових ознак роботи, присвяченої оптимізації технологічного процесу в гірничо-збагачувальній промисловості	29
		4.3.2. Приклад формулювання наукових ознак роботи, присвяченої аналізу маркетингової діяльності та оптимізації витрат на рекламу	31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			33
ДОДАТКИ			34

ПЕРЕДМОВА

Виконання та захист дипломної роботи є завершальним етапом навчання, що дає право на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Вона являє собою наукове дослідження, виконане під керівництвом провідного фахівця – викладача кафедри.

Дипломна робота – найважливіша форма самостійної роботи студента, у процесі якої він набуває умінь і навичок організації та проведення наукових досліджень. Вона відображає загальноосвітню і фахову зрілість випускника, вміння діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання під час виконання тих чи інших практичних завдань у сфері системного аналізу складних процесів та систем, математичного чи імітаційного моделювання подібних процесів, керування процесами у складних системах та прийняття рішень.

Дипломна робота магістра – кваліфікаційна робота, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) проводить атестацію випускника. ДЕК визначає рівень теоретичної підготовки студента, його готовність до самостійної наукової та виробничої діяльності за фахом і приймає рішення про надання кваліфікації «Системний аналітик, фахівець у галузі обчислень» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю 8.04030301 Системний аналіз і управління.

Виконання магістерської роботи має підтвердити здатність студента обґрунтовувати ідеї та реалізовувати їх на практиці, самостійно проводити наукові дослідження й аналітичну діяльність, а саме:

– вміти чітко визначити об’єкт і предмет дослідження, мету і конкретні науково-практичні завдання дослідження та складати план роботи;

– обирати необхідні методи і засоби розв’язання наукових і практичних задач, використовуючи сучасні інформаційні технології та засоби автоматизації досліджень;

– складати бібліографічну довідку за темою дипломної роботи;

– робити висновки щодо отриманих результатів з урахуванням загальноприйнятих вимог до їх оформлення, використовуючи для цього сучасні засоби редагування та друкування.

Дипломна робота магістра виконується за матеріалами виробничої та переддипломної практик. Написання роботи без використання і аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретної організації (підприємства, установи, їх структурного підрозділу), не допускається.

1. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

1.1. Загальні вимоги.

Дипломна робота магістра характеризується єдністю змісту, має містити науково обґрунтовані теоретичні або (та) експериментальні результати і відповідні наукові положення, тобто раніше невідомі знання, а також новий розв’язок актуальної науково-практичної задачі.

Дипломна робота має показати, наскільки студент опанував методику і техніку прикладних досліджень, вміє аналізувати, узагальнювати та формулювати висновки з отриманих результатів, працювати з літературними джерелами тощо.

Робота може бути:

1) експериментальною (самостійні дослідження студента, вивчення та засвоєння ним методики, розробка програми тощо);

2) теоретичною (студент проводить теоретичні дослідження і вивчає досвід практичної роботи);

3) теоретико-практичною (студент проводить теоретичні дослідження, результати яких потім застосовуються на практиці).

Підготовка дипломної роботи потребує глибоких теоретичних знань та уміння використовувати їх стосовно об'єкта дослідження. Ретельне, глибоке вивчення дисциплін, що викладаються в університеті, не виключає постійного самостійного удосконалення і поглиблення набутих знань у тих галузях, які відповідають обраній темі дипломної роботи. Вибір теми дипломної роботи – вирішальний момент її підготовки.

Вимоги до структури й оформлення роботи розроблено на базі “Основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій” та Державних стандартів України щодо структури і правил оформлення технічної документації та видавничої справи.

Назва роботи має бути стислою, конкретною, відповідати спеціальності і суті досліджуваної проблеми, вказувати на предмет і мету дослідження. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4–6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену, узагальнюючу чи псевдонаукову термінологію. Крім того, слід уникати слів «Дослідження...», «Аналіз...», «Вивчення...».

Кожна робота містить теоретичну частину (30–40 % обсягу), де нові факти складаються в систему і для них виявляються певні принципи, які їх об'єднують. Наукову інформацію слід викладати якомога повніше, обов'язково розкриваючи хід та результати дослідження, детально їх описуючи. Повна наукова інформація повинна відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з обґрунтуваннями, гіпотезами, широкими історичними екскурсами і паралелями.

Основну частину роботи (60–70 % обсягу) має становити принципово новий матеріал: опис відкритих фактів, явищ і закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій або аспектів.

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експеримен-тальній базі і містити посилання на відповідну літературу, її перелік, водночас відображаючи власну позицію дослідника. Слід обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати.

Обсяг магістерської дипломної роботи без урахування додатків, має становити 80–100 сторінок.

У роботі потрібно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Дипломну роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердій палітурці.

1.2. Вимоги до структурних елементів дипломної роботи

Дипломна робота магістра з системного аналізу і управління має обов’язково містити складові, що розташовуються у такій послідовності:

1. Титульна сторінка.

2. Завдання на дипломну роботу.

3. Реферат.

4. Зміст.

5. Вступ.

6. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

7. Основна частина з двох або більше розділів.

8. Висновки.

9. Список використаних джерел.

10. Додатки (поділяються на обов’язкові та допоміжні, не входять до загального обсягу роботи).

1.2.1. Титульна сторінка дипломної роботи

Титульна сторінка роботи оформлюється за встановленою формою. Зразок оформлення титульної сторінки магістра з системного аналізу наведений у Додатку А.

Титульна сторінка повинна містити:

– найменування міністерства;

– найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконано кваліфікаційну роботу;

– прізвище, ім'я, по батькові автора;

– назву роботи.

– шифр і найменування спеціальності;

– кваліфікаційний рівень, на який претендує студент;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

– місто та рік захисту.

Титульна сторінка входить до загального обсягу дипломної роботи, але не нумерується.

1.2.2. Завдання на дипломну роботу

Зміст дипломної роботи магістра визначається індивідуальним науковим завданням, зразок якого наведено у Додатку Б.

У завданні, яке складає науковий керівник роботи на підставі поданого магістром плану виконання дипломної роботи і затверджує завідувач кафедри, наводяться вихідні дані до роботи, окреслюється та групується за розділами коло питань, які необхідно розглянути. При цьому інформаційно-аналітичні питання відокремлюються від питань дослідних. Фактично, завдання відповідає колу задач, які має розв’язати дипломник, аби дослідження вважалося закінченим.

Тема дипломної роботи магістра повинна повністю відображати зміст індивідуального завдання.

Конкретні завдання на дипломну роботу згідно з її темою видаються і затверджуються одразу після закінчення переддипломної практики магістра.

Крім цього, науковий керівник та керівники розділів (якщо вони є) встановлюють кінцевий термін виконання кожного із завдань або їх групи.

Видача завдання закріплюється підписом наукового керівника, а згода із завданням і взяття на себе обов’язків щодо його виконання – підписом дипломника.

1.2.3. Реферат дипломної роботи

Кожна дипломна робота має супроводжуватися стислим рефератом (анотацією дипломної роботи), який обов’язково виконується двома мовами: державною та англійською. У разі написання пояснювальної записки дипломної роботи не державною мовою (з дозволу деканату, про що робиться відповідний припис), додатково складається реферат мовою виконання роботи.

Реферат починають з нової сторінки, він має бути стислим, інформативним, з суттєвими відомостями про кваліфікаційну роботу, містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість її частин, ілюстрацій, таблиць, додатків та джерел згідно з переліком посилань (відомості наводять, включаючи дані додатків); текст реферату і перелік ключових слів.

У тексті реферату слід зазначити:

– об'єкт дослідження або розроблення;

– мету кваліфікаційної роботи;

– методи дослідження та використану апаратуру;

– наукові результати і їх новизну;

– основні конструктивні, технологічні або техніко-експлуатаційні характеристики і показники;

– галузь застосування;

– економічну ефективність;

– значення роботи для науки і практики;

– прогнозні припущення про розвиток об'єкта дослідження або розробки.

Структурні частини реферату, в яких відсутні відомості, випускають.

Обсяг реферату – до 500 слів. Реферат повинен розміщуватися на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, наводять після тексту реферату великими літерами у називному відмінку в рядок через коми, перелік їх має містити від 5 до 15 слів (словосполучень).

Приклад оформлення реферату наведений у Додатку В.

1.2.4. Зміст

Зміст подають на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), а також вступу, висновку, додатків, списку використаних джерел.

Не допускається використання у змісті посилання на нумерований елемент роботи без зазначення його назви.

Сторінки завдання, рефератів та власне змісту нумеруються за загальними правилами, але до змісту не включаються.

Прикладом оформлення змісту має слугувати зміст до даних методичних рекомендацій.

1.2.5. Вступ

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми й обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій ниж­че послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми чітко, аргументовано обговорюють актуальність і доцільність проведення роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно виконати для її досягнення. Мета роботи, зазвичай, тісно переплітається з її назвою і повинна чітко показувати, що саме досліджується. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», або «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. B об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет визначає тему роботи, яка зазначається на титульній сторінці як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для виконання поставлених у роботі завдань. Перелічувати їх треба коротко і конкретно, визначаючи, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності і прийнятності вибору цих методів.

Теоретичне значення. Оскільки дипломна робота магістра має науково-дослідний характер, у ході її виконання слід сформулювати бодай одне наукове положення, яке має значення для конкретної галузі, або науковий результат дослідження, що може використовуватись у подальшому.

Наукова новизна отриманих результатів. Подають стислий опис нових наукових рішень, запропонованих особисто дослідником. Необхідно продемонструвати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, вдосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожен науковий результат чітко формулюють, виокремлюючи його сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Отримане формулювання повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Практичне значення отриманих результатів. У роботі, котра має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі з прикладним значенням висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Апробація результатів роботи. Зазначається на яких конференціях, нарадах оприлюднено результати досліджень.

Публікації. Зазначають у скількох статтях, наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковано результати роботи.

Згідно з вимогами МОН до кваліфікаційних робіт магістрів, результати, що виносяться на захист, мають бути апробовані та опубліковані у фахових періодичних виданнях.

Обсяг вступу магістерської дипломної роботи не має перевищувати 5 сторінок.

1.2.6. Основна частина

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень.

У розділах основної частини подають матеріал, як правило, в такій послідовності:

Розділ 1, інформаційно-аналітичний – огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

Розділ 2, спеціальний – викладення загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних та (або) експериментальних досліджень;

Розділ 3, експериментально-аналітичний – аналіз і узагальнення результатів досліджень (не обов’язковий).

У розділах основної частини подають:

– огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

– обґрунтування обраного напряму роботи;

– призначення та область застосування результатів наукової роботи;

– приклади впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі викладається стан розв'язання поставленої проблеми на момент, коли за неї взявся автор дослідження. Для цього проводиться де­тальний огляд літератури, у якому окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши праці попередників, слід назвати ті питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Як правило, перший розділ не перевищує 40 % усієї роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку дослід­жень, наводять методи розв’язання задач та їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. Теоретичні роботи спрямовують на розкриття методів розрахунків, гіпотез, які розглядають, а експериментальні – на принципи дії та характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

Наступні розділи присвячують вичерпному викладенню результатів власних досліджень з висвітленням того нового, що вноситься у розробку проблеми. Автор має оцінити повноту виконання поставлених завдань, достовірність отриманих результатів (характеристик, параметрів), порівняти їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтувати потребу у додаткових дослідженнях.

У заключній частині роботи слід розрахувати економічний ефект від упровадження або використання досягнутих результатів магістерської роботи. Розрахунок економічного ефекту виконують під керівництвом відповідного консультанта – фахівця з прикладної економіки.

Обов’язковим у дипломній роботі магістра є розрахунок заходів з охорони праці на об’єкті дослідження. Під час виконання розрахункової частини та формування рекомендацій щодо заходів з охорони праці студенти мають використовувати відповідні методичні вказівки, розроблені кафедрою аерології та охорони праці. Написання розділу охорони праці відбувається під керівництвом консультанта з відповідного напрямку, затвердженого кафедрою.

Структура основної частини може відрізнятися від запропонованої вище. При узгодженні з дипломним керівником та кафедрою окремі розділи можна опустити або об'єднати, а також ввести нові.

Кожний розділ дипломної кваліфікаційної роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті й завданням дослідження, узгоджуватись з направленістю теми та органічно пов'язуватись між собою. У магістерській роботі не слід подавати матеріали, що не стосуються сформульованого автором наукового завдання.

Структура та зміст розділів визначаються метою і завданнями, конкретними потребами розробки тих чи інших питань теми для даного об'єкта (підприємства, організації, установи тощо). Кожний із розділів дипломної роботи, залежно від обсягу поданого матеріалу, може складатися з 3–4 підрозділів обсягом до 10 сторінок.

1.2.7. Висновки

Хоча кожен розділ магістерської дипломної роботи завершується висновками, в кінці роботи обов’язково слід підбити підсумки дослідження.

Увисновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми та значення її для науки і практики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Перший пункт висновків має дати коротку оцінку стану питання. Потім у висновках розкривають методи розв’язання поставленої в роботі проблеми, їхній практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їхню достовірність, наводять оцінку результатів роботи або її окремого етапу (негативних також).

Текст висновків може бути поділеним на пункти. Обсяг висновків не має перевищувати 3–5 сторінок.

1.2.8. Список використаних джерел

Після тексту роботи наводиться список використаних джерел. Серед літературних джерел (з урахуванням вимог до їх оформлення)можуть фігурувати такі:

– документи і матеріали Уряду (розташовуються у хронологічній послідовності);

– збірки документів, матеріали міністерств і відомств, щорічники, статистичні збірки, матеріали обласних органів управління і соціологічних досліджень (розташовуються у хронологічному порядку);

– монографії, книги, статті (наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Якщо авторів три і більше, то називають прізвище першого автора з додаванням «та ін.»).

– колективні монографії та збірки наукових праць, що не мають на ти­тульному аркуші прізвищ авторів (включаються в список за абеткою, з урахуванням назви книги);

– відомчі документи і матеріали об'єднань, організацій, фірм (розміщуються після монографій, книг і статей);

– при використанні джерел інформації з Інтернету наводять повне посилання на джерело (сайт, на якому розміщена дана інформація та сторінка).

До переліку джерел слід включати тільки ті, які дійсно використовувалися в роботі.

Список використаної літератури слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів бібліотечної та видавничої справи. Посилання на літературу в тексті роботи розмішують у квадратних дужках після відповідної цитати, наприклад [12, с. 387]. Тут «12» – це номер у списку літератури тієї публікації, на яку посилається автор, а 387 – номер сторінки в цій публікації, на якій розміщено цитований текст. Припускається посилатися на роботу в цілому, без зазначення сторінок. Також можна посилатися в одних дужках на кілька джерел одночасно. В цьому випадку їх розділяють комою.

1.2.9. Додатки

Додатки розміщуються після списку використаних джерел.

Існує три обов’язкових додатка до дипломної роботи магістра: опис матеріалів роботи (зразок наведено у додатку Ж), відгук на роботу наукового керівника (додаток Д) та зовнішня рецензія на роботу магістра (додаток Е).

Кількість додатків до дипломної роботи потенційно не обмежена. Вони можуть містити необхідний ілюстративний і довідковий матеріал, що служить базою для розрахунку, або її результатом, а саме:

– вихідні дані, результати експериментів;

– проміжні докази, формули і розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– блок-схеми алгоритмів програмного забезпечення, розробленого автором;

– копії екрану окремих етапів роботи програмного продукту;

– протоколи і акти випробування і обстеження;

– описи апаратури і приладів, що використовуються під час випробувань;

– акти чи довідки про застосування результатів роботи у практичній діяльності;

– відгуки на роботу сторонніх організацій чи потенційних замовників.

ВИМОГИ ДО ТЕМАТИКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

2.1. Загальні вимоги

Назва дипломної роботи повинна бути максимально стислою, відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра за відповідною спеціальністю та відображати суть наукового або практичного завдання, що виконується здобувачем.

Тематика дипломних робіт має бути актуальною. У зв'язку з цим вона розробляється, періодично переглядається кафедрою системного аналізу і управління та затверджується у встановленому порядку.

Студент має право запропонувати власну тему дипломної роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати доцільність розробки запропонованої теми. Обрані теми закріплюються за кожним студентом наказом ректора згідно з поданням деканату. Цим самим наказом кожному студенту призначається науковий керівник дипломної роботи, який контролює виконання індивідуального плану підготовки дипломної роботи.

Керівниками дипломних робіт магістрів можуть бути лише доктори наук, професори. Водночас, фахівці з будь-яким вченим званням та науковим ступенем можуть бути керівниками окремих розділів або виступати у ролі консультантів.

На початку підготовки дипломної роботи студент повинен ознайомитися зі змістом спеціальної літератури за обраною темою, скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів та підрозділів роботи, який слід узгодити з науковим керівником. Виконані розділи роботи подаються на розгляд керівнику, відповідно до його зауважень уточнюються, доповнюються, а в разі необхідності переробляються студентом.

Тема має бути актуальною, мати теоретичне і практичне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку системного аналізу, автоматичного чи автоматизованого керування, прийняття рішень, оптимізації, моделювання та прогнозування виробничих процесів підприємства або установи, де студент проходив виробничу та переддипломну практику.

Бажано, аби дипломні роботи магістрів були реальними, базувалися на прикладних дослідженнях того чи іншого об’єкта. При цьому результати досліджень доцільно подавати керівництву підприємства або установи з метою їх реального використання у господарській діяльності. Робота вважається реальною за виконання однієї з умов:

– тема роботи запропонована підприємством, виконується на його замовлення, що оформлено листом від керівництва;

– до роботи додаються документи, які засвідчують фактичне впровадження її результатів, або його можливість.

2.2. Актуальна тематика магістерських дипломних робіт кафедри системного аналізу й управління

Тематика магістерських робіт системних аналітиків формується згідно з профілем університету, де підготовка магістрів спеціальності 04030301 Систем­ний аналіз і управління передбачається, в першу чергу, для підприємств важкої промисловості (гірнича, збагачувальна, металургійна, машинобудівна) Придніпров’я. Також допускається розгляд питань функціонування об’єктів діяльності банківського сектора, сфери послуг і торгівлі.

Доцільно, аби тема дипломної роботи відповідала одному з напрямів наукових досліджень, запропонованих у табл. 2.1. Водночас формулювання кон­кретної теми дипломної роботи не має повторювати назву наведених вище напрямів досліджень, але має перебувати в цих рамках.

У разі, якщо йдеться про дослідження діяльності великих підприємств та організацій, може передбачатись комплексна тематика дипломних робіт кількох магістрів, кожен з яких опрацьовує свій напрям виконання комплексного завдання.

Таблиця 2.1