Знайдіть правильну відповідь

(Недаремно, Не даремно) говоря(т,ть)(;,) що люди (-;) ніби дзеркало. Усміхайся (;-) і світ в(и,е)ртатиме тобі усмішку. (Якщож, Якщо ж) хмуритим(и,е)шся на людей (-;) вони хмуритиму(ть,т)ся на тебе. Це одна з мудростей(,:) яка має в(е, и)лике знач(и,е)(н,нн)я у спілкува(н,нн)і з лю(дь,д)ми. Посмішка (-;) це найдієвіша зброя(,:) за допомогою якої найлегше проникнути крі(зь,з) панцир інших «я». Дружня усмішка усуває насторож(и,е)(н,нн)іс(ть,т) або агр(и,е)сивніс(т,ть)(,;) долає всілякі перешкоди у спілкува(н,нн)і з лю(дь,д)ми.

(Якщо, Як що) досі ви (не користувалися, некористувалися) цим засобом(,;) (що б, щоб) завоювати симпатії людей, (з,с)пробуйте провести такий дослід. Усміхайт(е,и)ся до кожного(,;) (з ким, зким) маєте намір установити контакти, і ви переконаєт(и,е)ся(,:) що усмішка настроює ро(з,с)мову на зовсім інший лад. І люди (навкруги, на вкруги) (з,с)даватиму(ть,т)ся вам приязнішими(,;) доброзичливішими. Усмішка може повні(с,сь)тю (з,с)мінити атмосферу довкола вас. Ви побачит(е,и)(,;) що вона пі(д,т)німає настрій (не тільки, нетільки) вашого оточ(и,е)(н,нн)я(,:) а й ваш власний. Гідним под(е,и)ву пс(и,е)хологічним явищем є те(,;) що не ті(ль,л)ки внутрішн(и,і)й стан людини впл(и,е)ває на зовнішні його вияви(,-) а й ті чи інші зовнішні вияви незабаром (с,з)творя(ть,т) ві(д,т)повідний внутрішн(и,і)й стан. Іронізуйте над собою(,;) посміхайт(е,и)ся(,:) і поступово ваш настрій неодмі(н,нн)о покращи(ть,т)ся. (З,С)розуміло(,;) що все своє ж(и,е)(тт,т)я ми (не можемо, не можемо) ходити усміхн(е,и)ними. Тут(,:) зв(е,и)чайно(,:) багато залежи(ть,т) від ситуації та обстав(и, е)н(,:) але (не слід, неслід) забувати(,;) що людина(;-) господа(р,рь) свого настрою.

Варіант № 10

Знайдіть правильну відповідь

Виявляє(ть,т)ся(,;) мед(е,и)ки встановили з цілковитою точні(с,сь)тю(,-) що фізичне (недовантаження, не довантаження) організму пр(и,е)зводи(ть,т) (не лише, нелише) до слабкості (мя,м'я)зів і ож(и,е)рі(н,нн)я. Ро(з,с)ладную(ть,т)ся найскладніші м(и,е)ханізми к(и,е)рува(н,нн)я функціями внутрішніх органів(,;) поруш(и,е)(н,нн)я обмі(н,нн)их процесів в організмі(,;) (с,з)ниж(и,е)(н,нн)я прац(и,е)здатності вищої н(е, и)рвової системи.

Видат(н,нн)ий філософ давн(е,и)ни (П,п)латон називав «ку(л,ль)гавою» людину(,;) яка (не вміла, невміла) плавати й бігати. Аристоте(л,ль) навчав учнів(,:) прогулюючи(сь,с) разом з ними. «Думка стає жвавішою(,;) коли тіло розігріте прогулянкою»(,:) — казав він. А відомий францу(зь,з)кий ліка(р,рь) XVIII століття Тіссо (в, вв)ажав(:-) «Рух(,:) як такий(,-) може за своєю дією (замінити, за мінити) (будь-які, будь які) ліки(,:) але всі лікува(л,ль)ні засоби світу (не в змозі, невзмозі) заміни(ти,те) рух».

(Не забувайте, незабувайте)(,;) що досвід(,;) практика(,;) м(е,и)дичні дослідж(е,и)(н,нн)я (з,с)ходя(ть,т)ся в одному(:;) рух (необхідний, не обхідний). Особливо слід па(мя,м'я)тати про це людям, які ві(д,т)чуваю(т,ть) в(е,и)ликі розумові навантаж(и, е)ння.

(Щоб, що б) пі(д,т)готувати в(и,е)соку прац(е,и)здатніс(т,ть) свого мозку(,;) крім ч(е,и)ргува(н,нн)я розумового й фізич(нн,н)ого навантаж(и,е)(н,нн)я(,;) дуже корисна спеціа(л,ль)на «гімнаст(е,и)ка мо(з,с)ку». Наприклад(,;) переверт через голову або так звана стойка на голові. Якщо ви раз (чи,чі) двічі на де(н,нь) виконаєте ці вправи(,;) то (з,с)робите дуже корисну справу(;:) посилит(е,и) на(д,т)ходж(е,и)(н,нн)я крові до клітин мо(з,с)ку(,;) (внаслідок, в наслідок,) чого поліпши(т,ть)ся їхнє живл(и,е)(н,нн)я.

Висновок із (с,з)каза(н,нн)ого можн(о,а) (з,с)робити такий(:;) (не бійтеся, небійтеся) руху(,:) шукайте його повсюдно(,;) (небійтеся, не бійтеся) втомлюватися фізич(нн,н)о.