Знайдіть правильну відповідь

Заняття № 5

Повторити за українським правописом §80-85, 30

за Ющуком І.П. «Практикум з української мови» §67-83. Зробити аналіз допущених помилок.

Варіант № 1

Знайдіть правильну відповідь

Серед(,;) (с,з)давалось би (,;) зовсім спокійного неба зненацька вдарив грім і (запалахкотіли, за палахкотіли) (раз у раз, раз-у-раз) блискавки. До(щ,щь) ринув як з відра. Та злива господарювала (недовго, не довго). (Надвечір, Над вечір) уже (випогодилось, ви погодилось)(,;) і на заході (врешті решт, врешті-решт) заясніло небо. Пр(е,и)західне со(лн,н)це розігнало від себе хмари й засяяло на них. Хмари (мало-помалу, мало помалу) просунули десь за (Д,д)ніпро(,;) за (в,В)олодим(е,и)рську гору. Золоті бані й хр(и,е)сти(,;) густо й рясно скупч(и,е)ні на в(и,е)ликих церквах(,;) дуже ясно вирізнялися на (чорно-сизому, чорно сизому) фоні, їх о(п,б)сипав не соня(ч,ш)ний світ(,;) а (жовтогарячий, жовто-гарячий) ві(д,т)блиск од хмарок на заході(,;) якийсь тихий(,;) мрійний. А тим ч(я,а)сом із (Д,д)ніпра вигулькнула в(е,и)селка і стрімко пол(е,и)тіла у височ(и,і)нь(,;) о(п,б)пер(и,е)завши райським пів(’,ь)яблуком (м,М)ихайлів(с,сь)кий монастир.

Я несамохі(дь,ть) (з,с)пинився перед цим дивом і (неміг, не міг) одв(и,е)сти від нього погляду. (Навкруги, На вкруги) тихо(,;) (ніщо, ні що) не шел(и,е)сне. Тільки кольори(,;) д(и,е)лікатні(,;) але ясні(,;) і вабили(,;) і пестили мої оч(и,і) надзвичайно гарними тонами та відтінками. Ці (лагідно-ніжні, лагідноніжні) тони від(з,дз)еркалювались усюди(:,) і на (жовто-золотистих, жовтозолотистих) банях ц(и,е)ркові(,;) на ро(с,з)кішній зел(и,е)ні парків та скверів(,;) і на (сизо-сріблястих, сизо сріблястих) водах (д,Д)ніпра-(С,с)лавути. (Ненароком, Не нароком) я зиркнув в інший бік і побач(і,и)в ще одну в(и,е)селку(,;) що (півколом, пів колом) обрамлювала (а,А)ндріївську церкву(,;) а далі щось (темно-імлисте, темноімлисте)(,;) що ро(с,з)тягнулося на сотню верст у далеч(і,и)нь. Певно(,;) там (занепогодилось, за непогодилось). Осі(н,нн)я сльота та (негода, не года) вже давно в(е,и)сіла в небі і (налягала, на лягала) на ле(ть,дь) помітні(,;) (химерно-прозорі, химерно прозорі) гаї(,;)що (;,)(немов, не мов) мар(и,е)во(,;) бовваніли на гор(е,и)зонті.

Варіант № 2

Знайдіть правильну відповідь

Оста(нн,н)ій концерт (Ф,ф)р(и,е)д(е,и)ріка (Ш,ш)опена відбувся шістнадцятого лютого тисяч(а,у) вісімсот сорок восьмого року.

    Хоча (П,п)ариж па(м,м’)ятав сотні концертів найбільших артистів світу (,-) однак цей був винятком(,;) навіть якщо пр(е,и)гадати виступ (П,п)аґаніні. Справа не в тому(,-) що вся зала й естрада потопали у квітах(,-) що після кожного виконаного твору вибухало захопл(е,и)(н,нн)я слухачів(,-) що квитки на цей концерт ро(с,з)купили (на перед, наперед) за кілька тижнів.

    Важливим було інше(-:) перед початком концерту піаніста вн(и,е)сли в кімнату для артистів на ношах. Дивляч(і,и)сь на Ш(ш)опена (,;) важко було пр(е,и)пустити (,;) що він зможе виконати (хоча б, хочаб) один в(е,и)ликий твір(,-) не кажуч(и, і) вже про цілий концерт.

    Проте (,;) цього веч(о,е)ра (Ш,ш)опен грав надзвичайно. Грав(,;) як у найкращі свої часи. У його музиці (небуло, не було) й сліду слабості чи хвороби.

    Під час “Баркароли” (,;) що нею закінчувався концерт (,-) у залі відчувалося тр(е,и) мті(н,нн)я найглибшого хвилюва(н,нн)я.

    Після оста(н, нн)ього акорд(а,у) кілька довгих с(е,и)кунд тр(и,е)вала напруж(е,и)на(,;) тяжка тиша(:-) погляди вс(і,и)х були пр(е,и)куті до н(е,и)в(е,и)ликої (,;) згорбл(е,и)ної постаті чоловіка(,;) що (,;) знявши руки з клавіатури(,;) в(е,и)т(е,и)рав з чола краплистий піт. Не вірилося(,;) що це саме він був г(е,и)ніальним творцем і виконавцем музики(,;) яку вони слухали хвилину тому.

    Тільки тоді(,;) коли (Ш,ш)опен (невпевнено, не впевнено) посміхаючись(,-) (по волі, поволі) підвівся від форт(е, и)піано(,;) тишу розірвали опл(е, и)ски(,-) які(,-) здавалося(,;) розвалять позолоч(е,и)ні стіни концертних залів Пляєля. Але мало хто помітив, що(,-) сходячи з (и,е)стради(,-) музикант заточився (:-) перед очима (Ф,ф)р(е,и)д(е, и)р(и,і)ка танцювали чорні плями й круги.

    (На силу, Насилу) відв(е,и)ли його до кімнати для артистів. Тільки там він (по волі, поволі) опритомнів. На поздоровл(е,и)(н,нн)я(,-) захопл(е,и)(н,нн)я й компліменти гостей відповідав ніяковою посмішкою.

    Це був оста(н,нн)ій концерт в(е,и)ликого піаніста(,-) композитора(,-) м(и,е)слителя.

Варіант № 3

Знайдіть правильну відповідь

Н(е,и)ма т(е,и)пер (в,у)же таких річ(о,ьо)к(,;) як ти була коли(с,сь)(-,) (Д,д)(е,и)сно(:,) н(е,и)ма. Н(е,и)ма ні таємни(ц,ць) на рі(ч,чь)ках(,:) ні спокою. Ясно скрі(з,зь). Жа(л,ль) м(е, и)нечому(с,сь) б(е,и)ре(,;) що вже н(е,и)ма в рі(ч,чь)ках русалок і водя(нн,н)их мірошників н(е,и)ма. Зате б(а,о)гато дачн(е,и)ків т(е,и)пер купає(ть,т)ся в трусах на зло робоч(и,і)м людям у г(а,о)рячий літній час і (,;) оч(е,и)видно(,;) на досаду(:,) бо (чого ж, чогож) м(е,и)ні й досі так соромно відпоч(и,е)вати там(,-) де працюю(т,ть) люди (? !)

Тоді (Д,д)(е,и)сна була гл(и,е)бокою і бистрою рікою. (У,В) ній тоді ще (не купався, некупався) (ніхто, ні хто)(-,) і на пісках її майже ніхто ще (не валявся, невалявся) голий. Ще ніколи було всім. Були ми всі тоді трудящі чи малі. Дівч(а,я)та, (не купалися, некупалися) наві(т,ть) у свято(,:) соромлячи(с,сь) (с,з)к(е,и)дати сорочки. Чоловікам з (давніх-давен, давніх давен) (не лич(е,и)ло, нелич(е,и)ло) купатися (зазвичаєм, за звичаєм). (Жінкиж, Жінки ж) боялися водою (з,с)мити здоро(вя,в'я). Купалися ті(ль,л)ки ми(,;) малі. Була тоді ще дівкою (Д,д)(и,е)сна(,;) а я  (-;) (з,с)д(и,е)вованим мале(н,нь)ким хлопч(и,е)ком із широко ро(з,с)критими з(и,е)леними очима.

Благосл(о,а)ве(н,нн)а бу(д,дь)(,;) моя н(е,и)займана дівице (Д,д)(е,и)сно(;,) що, згадуюч(и,і) тебе вже много літ(,;) я завжди добрішав(:,) почував с(и,е)бе нев(е,и)черпно б(а,о)гатим і щедрим. Так б(а,о)гато дала ти м(е,и)ні подарунків на (в,у)се жи(т, тт)я.

Далека крас(о,у) моя(!,?) Щасливий я(:,) що народився на твоєму б(ере,ири)зі(:,) що пив у (не,ни)забутні роки твою м(ь,’)яку(,:) в(е,и)селу(,;) сиву воду(,;) ходив босий по твоїх ка(з,с)кових вис(и,е)пах(,;) слухав р(и,е)баль(сь,с)ких ро(з,с)мов на твоїх човнах.

Варіант № 4

Знайдіть правильну відповідь

Ку(л,ль)тура мовл(е,и)(н, нн)я(;-) це духовне обли(ч,чч)я людини. Вона сві(д,т)ч(и,е)(т,ть) про зага(ль,л)ний ро(з,с)в(и,е)ток особистості(,:) про ступі(н,нь) пр(е,и)уч(е,и)(н,нн)я її до духовних бага(тств,цтв) рідного народу й на(д,т)ба(н,нь) (в,у)с(о,ьо)го людства.

Основою ку(л,ль)тури мовл(е,и)(н,нн)я є грамотніс(т,ть)(,:) то(б,п)то дотрима(н,нн)я зага(л,ль)ноприйнятих літ(е,и)ратурних норм у кор(е,и)стува(н,нн)і л(е,и)кси(ч,чь)ними(,:) фон(е,и)ти(ч,чь)ними(:,) морфологі(ч,чь)ними(,;) с (е,и)нтакси(ч, чь)ними і ст(и,е)лісти(ч,чь)ними засобами мови. Але цим поня(т,тт)я ку(л,ль)тури мовле(н,нн)я (невичерпує(ть,т)ся, не вичерпує(ть,т)ся). Мовл(е,и)(н, нн)я має бути не ті(ль,л)ки прав(и,е)(ль,л)ним(,;) а й л(е,и)кси(ч,чь)но б(а,о)гатим(,;) с(е,и)нтакси(чь,ч)но різноманітним. (Щоб, Що б) ц(о,ьо)го досягти(,:) слід вслухат(е,и)ся в ж(е, и)ве мовл(и,е)(н,нн)я(,;) вдумл(е, и)во ч(е,и)тати політи(чь,ч)ну(;,) художню(-,) наукову літ(и,е)ратуру, (з,с)в(е,и)ртаюч(і,и) при  ц(ьо,о)му увагу на вж(е,и)вання окремих слів(;,) на особливо вдалі в(е,и)словлюва(н,нн)я(;,) на побудову реч(е,и)нь(,;) кор(и,е)стуватися словн(и,е)ками. Треба активно ро(з,с)в(и,е)вати своє мовл(е,и)(нн,н)я(:;) усно й п(и,е)(сь,с)мово викладати думки(,;) виправляти с(и,е)бе(,;) п(ере,ири)будовувати (с,з)каза(н,нн)е, шукати найкращі й найдоці(ль,л)ніші варіанти висловлюва(н,нн)я.

Ку(л,ль)тура мовл(е,и)(нн,н)я тісно по(в’я,вя)зана з ку(л,ль)турою мисл(е,и)(н,нн)я. Якщо людина ясно(;,) логічно мислить(;,) то й мовл(и,е)(н,нн)я в неї ясне(;,) логічне. І (навпаки, на впаки)(,-) якщо в людини (немає, не має) думок(-,) якщо вона говорить про те(-,) чого (не розуміє, нерозуміє) або (не знає, незнає)(-,) то й мовл(и,е)(н,нн)я в неї плутане(,-) бе(з,зз)містовне(-,) захаращ(и,е)не зайв(е,и)ми словами, (не потрібними, непотрібними) красивостями. Мовл(и,е)(н,нн)я тоді гарне(-,) коли воно (якнайповніше, як найповніше) і (якнайточніше, як найточніше) п(и,е)редає думки чи малює образи і легко сприймає(т,ть)ся(;,) зрозуміле.

Грамотне(-,) багате мовлення(,–) (не тільки, нетільки) ефективний засіб передачі й спр(е,и)йня(т,тт)я думок та образів. Це й вияв поваги до людей(-,) з якими спілкує(ш,шь)ся(,-) до народу(-,) який створив цю мову.

Варіант № 5

Знайдіть правильну відповідь

Прямо над наш(е,о)ю хатою пролітаю(т,ть) леб(е,и)ді. Вони л(е,и)тять нижче ро(з,с)патланих (,;) обвислих хмар і (с,з)трушують на землю б(е,и)нтежні звуки далеких (з, дз)вонів. Дід говорить(,;) що так співають леб(е,и)дині крила. Я пр(и,е)дивляюся до них, пр(е,и)слухаюся до їхн(ьо,йо)го співу(,;) і мені (теж, те ж) хоч(е,и)ться пол(е,и)тіти за леб(е,и)дями(,;) тому й пі(д,т)німаю руки(,;) наче крила. І радіс(ть, т) (-,) і смуток(,:) і срібний пере(з,дз)він огортають та й огортають мене своїм снува(нн, н)ям.

Я стаю ніби меншим (,:) а навколо бі(ль,л)шає(,-) росте, і мін(е,и)ться уве(с,сь) світ (:;) і загач(и,е)не білими хмарами небо, і (одноногі, одно ногі) скр(и,е)пучі журавлі і полата(н,нн)і в(е,и)селим з(е,и)леним мохом стріхи(,;) і блакитна діброва над с(е,и)лом, і (чорнотіла, чорно тіла), туманцем підволохач(ен, ин)а з(е,и)мля(,:) що пробилася (з під, з-під) снігу.

І цей уве(сь, с) світ тріпоче, пести(ть,т)ся в моїх очах і ві(д,дд)аляє та й ві(д,дд)аляє леб(е,и)дів. Але я (не хочу, нехочу), (щоб, що б) вони о(д,т)літали від нас. От (коли б, колиб) якимсь дивом послухали мене(,;) (с,з)робили круг над с(е,и)лом і знову прол(е,и)тіли над нашою хатою. Аби я був чародієм(,;) то хіба (не пов(е,и)рнув, непов(е,и)рнув) би їх(!?) (С,з)казав би таке таємниче слово! Я замислююся над ним (:,) а навколо мене починає кружляти в(е,и)ді(н,нн)я казки(,;) її (нерозгадані, не розгадані) дороги, дрімучі праліси і ті (гуси-леб(и,е)дята, гуси леб(и,е)дята), що на своїх крилах винося(ть,т) з біди малого хлопця. Казка вкладає в мої уста оте слово(,;) до якого дослуховуються з(е,и)мля і вода (,;) птиця в небі й саме небо.

Варіант № 6

Знайдіть правильну відповідь

Кінч(а,я)вся лютий. Я йшов (не поспішаюч(и,і), непоспішаюч(и,і )(,;) мруж(и,е)вся проти со(нь,н)ця(;,) (в,у)довол(е,и)но пив запашне(:,) настояне на сосні й б(е,и)резових бру(нь,н)ках повітря. Тиха радіс(ть,т) і вдовол(е,и)ння ро(з,с)п(и,е)рали груди.

Радіє(ш,шь) і дню соня(ч,чь)ному(:,) і пташині співуч(ій,ий)(,-) і запахові в(е,и)сни(,;) і наві(т,ть) галасливому гайворо(н,нн)ю, що грайливо шугає з охриплим карка(н,нн)ям над пр(и,е)нишклим ковалів(с,сь)ким лісом.

(Не зво(ж,дж)у, Незво(ж,джу) очей зі своєї школи. Як я (засумував, за сумував)(,:) (с,з)кучив за нею(!?) Скільки днів її (не бачив, небачив)! І вона (в,у)сміхалася м(е,и)ні (назустріч, на зустріч)(,;) помолоділа(,;) в(е,и)лична. Пр(и,е)вітно манили до с(е,и)бе урочисті в своїй (нерухомості, не рухомості) в(е,и)л(и,е)тні осокори(,-) а (біл(о,и)кора, біл(о,и) кора) б(е,и)реза покірно спустила (донизу, до низу) свої довгі (нечеса(нн,н)і, не чеса(нн,н)і) коси.

(Навколо, На в коло) стояла нев(е,и)мовна тиша. І раптом. Я (с,з)п(е,и)нився і завмер на одному місці від (н(е,и)сподіванки, н(е,и) сподіванки). Обізвався шкі(ль,л)ний дзвінок. Дзвонив він якось особливо(,;) (ніжно-ніжно, ніжно ніжно)(,:) малиново(,:) так(,-) як (н(е,и)дзвонив, н(е,и) дзвонив) ніколи. А може(,-) то я до ц(ьо,о)го часу просто (не помічав, непомічав) надзв(и,е)чайної краси його дзвону(? !) Та ч(и,і) ж є ніжніший(,-) в(е,и)с(е,и)ліший і радісніший(:,) малиновіший і дорож(ч,щ)ий звук для (в,у)чит(е,и)(л,ль)(сь,с)кого серця(:,) як оцей малиновий дзвін зв(и,е)чайного шкі(ль,л)ного (з,дз)віночка? У н(ьо,о)му (в,у)се: ж(е,и)(т,тт)я(,-) радіс(т,ть) праці(,:) любов до людини(,-) особисте ща(с,сь)тя.

А (з,дз)віноч(о,ьо)к усе в(е,и)с(е,и)іше й в(и,е)с(е,и)ліше зал(и,е)вається(:,) співає(-,) немов ро(з,с)горяє(ть,т)ся в(е,и)селе полум(ь,')я. І світліше стає сер(е,и)д насупл(е,и)ного лісу(:,) яскравіше с(е,и)ніє (вгорі, в горі) небо, яко(с,сь) ніжніше й задумл(и,е)віше х(и,е)таю(ть,т)ся тонкі коси на нашій б(е,и)резі.

Варіант № 7