Змістовий модуль 1. Вступ до етнопсихології

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 «ЕТНОПСИХОЛОГІЯ»

спеціальність          7.03010201 «Психологія»

Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання                                                            

Івано-Франківськ – 2016 рік

    Робоча програма з «Етнопсихології» для студентів спеціальності 7.03010201 «Психологія»

26 грудня 2016 р. – с.

Розробники: Лютак О.З., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології, доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціальної психології

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів ЄКТС– 2	Галузь знань 0301Соціально-політичні науки	Нормативна
	Напрям підготовки
Модулів – 1	Спеціальність 7.03010201 Психологія	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3		__4___-й	__4___-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання		Семестр
Загальна кількість годин – 72		__8__-й	___8__-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання   аудиторних самостійної роботи студента	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Спеціаліст	_	14__ год.
		Практичні, семінарські
		_	_10_ год.
		Лабораторні
		_	_0_ год.
		Самостійна робота
		_.	_42_ год.
		Індивідуальні завдання: __год.
		Вид контролю: екзамен

    Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для заочної форми навчання – 41,7% : 58,3%

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: ознайомити студентів-психологів з етнопсихологією як науковою дисципліною, так і прикладною галуззю психологічної науки (навчальна); психологічна підготовка молоді до міжетнічної взаємодії (виховна).

   Завдання: сформувати систематизоване уявлення про етногенез націй і народностей; розкрити соціально-психологічні явища, що виникають у комунікативній, перцептивній і інтерактивній сферах взаємодії представників різних етнічних груп; висвітлити зміст етнопсихології на рівні самосвідомості; у сфері культури та способу життя тієї чи іншої спільноти; сформувати вміння використовувати у практичній діяльності отримані знання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: теоретико-методологічні засади і понятійно-термінологічний апарат дисципліни; предмет та завдання дисципліни, історію та сучасні тенденції розвитку вітчизняної та зарубіжної етнопсихології; розуміти взаємозв’язок даної дисципліни з іншими галузями психологічної науки та з філософськими, соціологічними, педагогічними, політичними науками; фактори та джерела формування національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільнот; мати наукове уявлення про статичні й динамічні характеристики етносу; мотиваційну та емоційну сферу національної психології етнофорів; етнопсихологічні особливості українців, національних меншин в Україні, європейських та інших народів світу; шляхи та умови оптимальної міжетнічної взаємодії; етнопсихологічні ознаки соціалізації особистості; особливості етнічного конфлікту.

вміти: аналізувати, систематизувати та узагальнювати прослуханий та прочитаний матеріал з питань етнічної психології; орієнтуватися в сучасній науковій літературі з питань етнопсихології; володіти теоретичними основами розв’язання і профілактики етнічних конфліктів на особистісному та груповому рівнях; застосовувати методи діагностики міжетнічних стосунків у практичній діяльності; розробляти рекомендації щодо попередження конфліктів у міжнаціональних колективах і сім’ях; проводити соціально-психологічні дослідження, спрямовані на вивчення динамічних і статичних характеристик етносів; використовувати соціально-психологічні методи аналізу особливостей етнічної соціалізації.

Структурно-логічне місце етнопсихології в навчальному процесі підготовки фахівців

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Вступ до етнопсихології

Тема 1. Місце етнічної психології в системі наукового знання Історія та етапи розвитку етнопсихології

Зміст.Актуальність курсу «Етнопсихологія» в контексті національного відродження України. Предмет і об’єкт дослідження етнопсихології.

Зв’язок етнопсихології з іншими науковими дисциплінами: філософією, соціальною психологією, культурологією, етнографією, антропологією, соціологією, історією, екологічною психологією, політичною психологією, фольклористикою, педагогікою, етнопсихолінгвістикою. Відмінності в розумінні предмета етнопсихології та інших наук.

Психологічна сутність основних наукових понять: етнос, нація, психічний склад нації, національний характер, національна свідомість, етнічний стереотип, етнічна установка, етнічний конфлікт.

Своєрідність завдань етнопсихології як самостійної галузі наукового знання. Зв’язок між завданнями та функціями етнопсихології. Види функцій: гносеологічна, описова, прогностична, культурологічна, комунікативна, перетворююча, етнополітична, виховна.

Перспективні напрямки розвитку сучасної етнопсихології: крос-культурні дослідження, спрямовані на з’ясування символічного світу та ціннісних орієнтацій представників різних культур, відповідно й етносів; дослідження етнічної свідомості та самосвідомості, етнічної ідентичності, що базуються на понятійному апараті й методах відповідних розділів прикладної соціальної психології і спрямовані на вивчення соціальних установок, стереотипів, міжгрупових стосунків тощо; дослідження етнокультурної варіативності соціалізації та ін.

Дослідження відмінностей між народами в Стародавньому світі (Геродот, Гіппократ, Ксенофонт, Платон, Страбон, Теофраст).

Розвиток етнічної психології в контексті європейської культури (Г.Гегель, К.Гельвецій, К.Гердер, Д.Дідро, І.Кант, Ш.Монтеск’є, І.Фіхте, Д.Юм). Поширення теорії географічного детермінізму.

Внесок Г.Штейнталя, М.Лацаруса, Г.Лебона у становлення етнопсихології як самостійної наукової дисципліни в 19 ст. «Психологія народів» В.Вундта.

Етнопсихологічні дослідження в Росії (В.Бєлінський, М.Бердяєв, Л.Виготський, Н.Данилевський, М.Добролюбов, К.Кавелін, Н.Надєждін, І.Сєченов, В.Соловйов, М.Чернишевський, Г.Шпет та ін). Дискредитація етнічної психології у 20-30 рр. ХХ століття.

Становлення вітчизняної етнопсихології. Елементи етнопсихології в «Повчанні дітям» В.Мономаха, драмах і діалогах Ф.Прокоповича, філософських творах Г.Сковороди. Внесок відомих українських мислителів (В.Винниченка, В.Гнатюка, М.Грушевського, Д.Донцова, М.Драгоманова, М.Костомарова, Д.Овсянико-Куликовського, О.Потебні, М.Сумцова та ін.) у розвиток етнопсихологічних знань. Вплив літературних митців (О.Кобилянської, І.Нечуя-Левицького, В.Стефаника, Л.Українки, І.Франка, М.Хвильового Т.Шевченка та ін.), відомих педагогів (Г.Ващенка, С.Русової, В.Сухомлинського, Ф.Щербини та ін.), діячів діаспори (Ф.Вовка, Ю.Липи, Д.Чижевського, Я.Яреми та ін.) на становлення етнопсихології в Україні. Відродження вітчизняної етнопсихології у 60-х роках ХХ століття.

Сучасна українська школа етнічної психології (П.Гнатенко, К.Коростеліна, А.Льовочкіна, Л.Орбан-Лембрик, В.Павленко, М.Пірен, В.Янів та ін).