Тема 1.1. Предмет і природа прогнозування

ЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи проведення практичних занять та самостійного опрацювання курсу

для економічних спеціальностей

всіх форм навчання

Київ 2010

УДК330

Сич Є.М. ,Творонович В.І.

ЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ:

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи, проведення практичних занять та самостійного опрацювання курсу для магістрів спеціальності 8.050100

;;Економіка підприємства’’/ СичЄ.М. Творонович В.І.:-К.: Вид-во ДЕТУТ, 2010.- 84с.

Видання призначено для студентів спеціальності: 8.050100;;Економіка підприємства’’, особлива увага приділена  застосуванню математичних та еврістичних методів для прогнозування економічних процесів.

Використовуються при проведенні практичних занять, при самостійній роботі студентів, зокрема при написанні магістерської роботи.

Методичні рекомендації розглянуто та затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств транспорту( протокол № 12 від 19 травня 2010 р.) та на засіданні методичної комісії факультету економіки і менеджменту (протокол №8 від 25 травня 2010 р.)

Укладачі: Сич Є.М. д-р.екон.наук,проф,.                                                                                                                                                          .                       Творонович В.І. к-т екон. наук, доц

Рецензенти:Пасічник В. І. д. е. наук проф.

                .Юн Г.М.д.т.наук.проф

______________________________________.

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................................4

1. Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу....................6

2. Методичні вказівки до практичних занять.............................................42

2.1 Плани проведення практичних занять..............................................42

Завдання для самостійного вивчення курсу і методичні вказівки щодо виконання та оформлення самостійної

роботи...............................................................................................................45

3.1 Загальні відомості................................................................................45

3.2 Завдання на самостійну роботу..........................................................46

3.3 Тематика теоретичних індивідуальних завдань...............................53

3.4 Тематика теоретичних питань до контрольної роботи....................54

4. Розрахункові завдання.................................................................................54

4.1 Контрольні задачі................................................................................54

4.2 Завдання контрольної роботи.............................................................62

4.3 Основні тестові завдання....................................................................66

5. Підсумковий контроль знань.....................................................................79

5.1 Контрольні заходи...............................................................................79

5.2 Критерії атестаційної оцінки..............................................................80

6. Список рекомендованої літератури...........................................................81

6.1. Основна література...............................................................................81

6.2. Додаткова література............................................................................82

6.3. Періодичні видання...............................................................................82

ВСТУП

Системний аналіз механізму дії економічних законів разом з теоретичним узагальненням накопиченого досвіду розв’язання практичних задач на основі економіко-математичних методів та інформаційних технологій створює умови для побудови цілістної концепції оптимального функціонування економіки держави.

В ринкових умовах збільшується потреба у цілеспрямованому управлінні процесами розвитку різними об’єктами та системами. Якщо в процесі управління виходити з інформації, що описує систему тільки в даний момент і не враховувати майбутні умови функціонування, то управління не буде оптимальним. Тому ефективність управління такими складними системами як економіка та її складовими (транспорт тощо) не може бути задовільною без функції прогнозування.

Прогнозування стає необхідністю і повинно бути базою длч підготовки рішень про вибір найбільш перспективних напрямків розвитку досліджуваного об’єкту.

Сучасність характеризується ускладненням всіх форм суспільного життя, взаємозв’язків між його складовими. Задача полягає в тому, щоб передбачення, як управління розвитком суспільства, було науково обгрунтованим. Існує багато методів та прийомів передбачення майбутнього, в основі яких лежить два підходи: математичний та евристичний

В даній роботі описані обидва підходи, головним об’єктом яких є дослідження залізничної галузі.

Транспортна галузь взагалі і залізнична зокрема забезпечують розвиток економічних зв’язків держави. Стратегією науково-технічної політики у транспортній галузі є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг. Сприйнятливість транспортної галузі як системи до науково-технічного прогресу, залежить від стану вітчизняної та зарубіжної науки, аналізу та перспективного прогнозування розвитку його технічного рівня.

Тому вивчення курсу „Економічне прогнозування” є важливою частиною підготовки фахівців галузі, сприяє всебічному розвитку та поглибленню економічного мислення майбутніх економістів. Ця дисципліна вивчає галузь з точки зору  відносин, що виникають у процесі транспортного виробництва, досліджує прояви об’єктивних  законів, а також закономірності функціонування залізничного транспорту як сфери матеріального виробництва. Опанування теоретичними знаннями та навичками при вивченні дисципліни дозволить спеціалістам на виробництві грамотно вирішувати комплекс організаційно-економічних, технологічних завдань. В цьому розумінні важливого значення набуває методичне забезпечення самостійного вивчення курсу.    Методичні вказівки до вивчення дисципліни складаються з лекційного матеріалу з подальшим розкриттям змісту самостійного опрацювання, характеру і порядку представлення результатів індивідуальної роботи, деталізовано питання практичних занять, критерії атестаційної оцінки, перелік рекомендованої літератури .

За кожною темою студентам пропонуються конкретні питання з посиланням на декілька літературних джерел та виконанням практичних завдань. Для кращого засвоєння матеріалу та вивчення теоретичних і практичних питань у самостійному режимі без залучення додаткових видань до кожної задачі розрахункової частини подано методичні рекомендації по здійсненню розрахунків та узагальненню результатів. Для забезпечення самостійного вирішення розрахункових завдань по більшості задач пророблено декілька варіантів вихідних даних. Індивідуальний підхід провадиться за рахунок наведення по кожній темі декількох рефератів, що забезпечує не тільки загальне але й поглиблене ознайомлення з дисципліною.

Мета вивчення курсу і міждисциплінарні зв’язки

За підсумками вивчення курсу студент повинен засвоїти методи та моделі економічного прогнозування опанувати основні знання та базові навички ведення практичних розрахунків основних показників оцінки підприємств транспорту.

Під час заліку студент повинен показати знання про основні поняття економічного прогнозування, а також володіти методикою проведення техніко-економічного обґрунтування рішень.

Матеріал навчальної дисципліни базується на знаннях, які студенти отримують по економічних дисциплінах, що вивчаються на попередніх курсах.

Знання, отриманні під час вивчення дисципліни є підґрунтям для опанування дисциплін „Економічне обґрунтування господарських рішень”, „Економічна діагностика”, а також виконання дипломних робіт спеціалістів та випускних робіт магістрів.

Програма курсу орієнтована на ринкові умови господарювання і використання міжнародного досвіду функціонування транспорту.

Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу

Тема 1.1. Предмет і природа прогнозування

Мета курсу. Предмет курсу. Теоретичні основи курсу

 Методи економічного прогнозування. Класифікація прогнозів та методів прогнозування.Практичне значення економічного прогнозування.

Мета курсу. В сучасних умовах керівникам різних рівней і спеціалістам фірм дуже корисне знайомство з теорією прийняття рішень, в основі якої лежить теорія прогнозування.

Повсякденне життя ставить перед науковцями задачі, направлені на підвищення наукового рівня і обгрунтованості прогнозів, забезпечення програм управління економікою цільовою прогнозною інформацією. Тому є актуальними питання вивчення методики прогнозування, підготовки та перепідготовки кваліфікованих спеціалістів в області прогнозування.

Метою курсу є ознайомити студентів з методикою наукового прогнозування у вигляді системи понять, методів, підходів для складання кваліфікованих прогнозів і планів; з колом проблем сучасної теорії прогнозування; деякими підходами до вивчення майбутнього; показати зв’язок між глобальними проблемами і питаннями повсякденного життя; показати яким чином можна вивчати і розкривати перспективи розвитку економіки держави; як використовувати кількісні методи для розв’язання прогнозних задач, а також разом з кількісними методами, які переважають в області короткострокового і середньострокового прогнозування, з новими підходами і засобами на основі експертних оцінок, які найбільш поширені в області довгострокового прогнозування і планування.

Оволодіння методикою наукового прогнозування допоможе фахівцям, які займаються підприємницькою діяльністю, зрозуміти суть явищ, з якими вони мають справу, розробити стратегію і тактику своїх дій, приймати правильні рішення в різних ситуаціях. Це розширить межі їх компетенції і підвищить їх кваліфікацію.

Предмет курсу. Предметом курсу “Економічне прогнозування в ринкових умовах” є вивчення методології наукового передбачення економічного розвитку суб’єкту господарювання. Всі види суспільної діяльності потребують передбачення перспектив розвитку, майбутніх наслідків теперішньої діяльності, а також явищ, які можуть виникнути незалежно від ціленаправлених дій, тобто управління на будь-якому рівні господарювання потребує наукового передбачення у вигляді прогнозу або плану.

Особливо важливо передбачати при управлінні економічними процесами. Сучасне життя дуже ускладнилося. Тіснішими стали зв’язки та взаємозалежності науки, техніки, економіки, соціальних умов. Зросли динамізм розвитку різних сторін життя, різноманітність можливих варіантів шляхів та засобів розв’язку тих чи інших проблем. Тому задача наукового передбачення - це врахування взаємодії множини об’єктивних, суб’єктивних, внутрішніх і зовнішніх факторів даного процесу чи явища. Економічний прогноз грунтується на минулому, сучасному і намічає майбутнє. Головним критерієм якості прогнозу є те наскільки дійсність співпадає з тим, що передбачалося. Фірму треба розглядати як об’єкт господарювання в рамках організованої системи економіки держави. Тоді бізнес характеризується відтворенням своїх відношень, їх здібністю забезпечувати прогрес суспільства. Це явище завжди пов’язано з прогнозуванням. Головна мета його - на основі поєднання аналізу минулого і творчих висновків на майбутнє передбачити і виробити основні принципи практичної діяльності. Практично це здійснюється за допомогою розробки прогнозів науково-технічного прогресу та економічного розвитку.

Теоретичні основи курсу. Прогностика – це наука про майбутнє, тобто теоретичний базис наукового вивчення майбутнього.

Щоб зрозуміти майбутнє треба вивчати закономірності розвитку природи, суспільства, мислення. Об'єктивність у формуванні образу майбутнього залежить від знання цих закономірностей і правильного їх використання. Рівень знань закономірностей, суб'єктивізм їх сприйняття людиною та кількість інформації приводить до неточності в прогнозуванні.

На сучасному етапі прогностика розвивається як додаток до відповідних розділів методології конкретних наук, тим самим збагачуючи та доповнюючи зміст, системи знань даними про ймовірний розвиток або стан вивчаємого об’єкту в майбутньому.

Теоретичний базис для вивчення майбутнього стану того чи іншого об’єкту або системи дають відповідні науки, які формулюють свої висновки у вигляді законів і категорій. Вчення про майбутній стан предмету якоїсь науки (і економіки в тому числі) - частина її системи знань, її теорії.

Тільки на основі знання економічних тенденцій, явищ, категорій, взаємозв’язків можна розробити корисний прогноз в області економіки.

Зміст економічного прогнозування визначається економічною теорією. прогнозні розрахунки підпорядковуються методології, яка визначає принципи, методи, етапність розрахунків, а також вибір визначаючих економічного передбачення.

Зміст курсу охоплює теоретичні та практичні питання процесу прогнозування як на державному рівні, так і на рівні фірми чи підприємтсва. Зміст включає історію розвитку економічного прогнозування, місце та функції його в господарській діяльності держави, систему прогнозів, загальнометодологічні основи, елементи факторного прогнозу, класифікацію показників і параметрів, досвід вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, економетричні моделі аналізу та оцінки, рекомендації до економічного обгрунтування різних сторін діяльності (вибору стратегії, економічного ефекта прийнятих рішень, політики фірми, структури плану та інші), а також математичний апарат, інформаційне забезпечення прогнозних робіт.

Методологічні основи курсу “Економічне прогнозування в ринкових умовах”. Методологія прогнозування - це сукупність методів, принципів, засобів наукового передбачення економічних процесів в ринкових умовах. В широкому смислі - це частина теорії пізнання, той її напрямок, який стосується пізнання майбутнього, подібно до того як філософія вивчає загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення, так і економічна прогностика вивчає загальне у методах дослідження економічних явищ і закономірності майбутнього розвитку. Коли справа стосується визначення майбутнього розвитку окремих сфер суспільної діяльності її розглядають як частину методології конкретних наук. Якщо це стосується економічних процесів, то як методологію економічної науки.

Практичне значення економічного прогнозування. На сучасному етапі розвитку прогнозування набуває широкого прикладного значення. Рівень розвитку виробничих сил, концентрація виробництва, розвиток різних форм власності, різні форми економічної інтеграції приводять до необхідності прогнозування економічної політики держави, розробці системи міроприємств і заходів по її регулюванню.

Практична цінність розробки методів прогнозування економічних процесів полягає у забезпеченні високої наукової достовірної оцінки стану вивчаємого об’єкту чи системи на перспективу. Тут треба згадати формулу “управляти - значить передбачати”. Ця формула має особливе значення для планування, бо зміст плану - це процес майбутнього розвитку.

Прогнозування економічного розвитку - це одна з форм державного програмування, яке для багатих країн стало функцією спеціальних державних органів. (Форми державного програмування: традиційні методи регулювання, наприклад, податкову і таможенну політику, політику в області грошового оберту і кредиту, державні замовлення та закупки, а також порівняно нові його форми: стимулювання приватних інвестицій, розробку програм інвестицій і розвиток виробництва у державному секторі економіки, розробку середньострокових і довгострокових прогнозів складання індикаторних, тобто порадницьких планів).

Прогнози також служать передумовою для розробки економіко-політичних задач довгострокового плану. Вони є активним засобом визначення можливих темпів і вибору шляхів господарювання, орієнтуються на урахування найбільш раціональних явищ.

Роль прогнозу полягає також у формуванні динамічної структури як економіки в цілому, так і окремих її складових.

.