Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.




Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин).

 

Від юридичних фактів відрізняють так звані "юридичні умови" - обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С. Ісаков).

 

Наприклад, підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення. Але для її застосування за загальним правилом необхідна наявність таких умов: протиправність дій, наявність шкоди, вина порушника, причинний зв'язок між протиправними діями і завданою шкодою.

Для настання юридичних наслідків досить наявності й одного юридичного факту.

Однак у реальній дійсності частіше маємо справу з комплексом фактів, серед яких розрізняють:

 

1) групу юридичних фактів (декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслідок);

 

2) юридичну (фактичну) сукупність (система юридичних фактів, пов'язаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за наявності усіх елементів цієї сукупності).

 

Як правило, група юридичних фактів закріплюється в одній нормі і становить явища одного порядку. Наприклад, ст.ст. 229-231 ЦК передбачають, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо його здійснено під впливом помилки, обману, насильства тощо. У цьому випадку маємо групу юридичних фактів, кожен з яких окремо тягне визнання правочину недійсним.

 

Юридична (фактична) сукупність(фактичний (юридичний) склад) містить взаємопов'язані елементи, які окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжувати не ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти права.

Наприклад, для виникнення права користування житловим приміщенням у будинках державного або громадського фонду необхідна наявність юридичної сукупності: рішення про надання житла, видача ордера, укладення договору найму житлового приміщення. Окремо зазначені обставини не породжують правовідносин користування житлом, а є лише етапом на шляху до їхнього виникнення.

 

Особливе місце займають так звані юридичні стани, тобто обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю терміну існування, протягом яких вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки. Це, наприклад, перебування у шлюбі, народження фізичної особи, усиновлення, встановлення опіки тощо.

Стаття 49 ЦК визначає акти цивільного стануяк події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Деякі з актів цивільного стану підлягають державній реєстрації. Зокрема, відповідно до ч.2 ст. 49 ЦКУ державнійреєстраціїпідлягаютьнародженняфізичної особи та їїпоходження, громадянство, шлюб, розірванняшлюбу у випадках, передбачених законом, змінаімені, смерть.

У ч. 2 ст. 11 ЦК підкреслюється відсутність вичерпного переліку підстав виникнення цивільних прав і обов'язків і наголошується, що останні виникають не тільки за прямо вказаних обставин, але з інших юридичних фактів.

Стаття 11 ЦКУ. Підставивиникненняцивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язкивиникаютьіздійосіб, щопередбачені актами цивільногозаконодавства, а такожіздійосіб, що не передбаченіцими актами, але за аналогієюпороджуютьцивільні права та обов'язки.

2. Підставамивиникненняцивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та іншіправочини;

2) створеннялітературних, художніхтворів, винаходівтаіншихрезультатівінтелектуальної, творчоїдіяльності;

3) завданнямайнової (матеріальної) та моральноїшкодиіншійособі;

Іншіюридичніфакти.

*поняття "інші юридичні факти" охоплює такі різні категорії як правомірні дії (оголошення конкурсу, рятування, ведення чужих справ тощо), неправомірні дії (безпідставне збагачення, створення небезпеки тощо).

3. Цивільні права та обов'язкиможутьвиникатибезпосередньо з актівцивільногозаконодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільногозаконодавства, цивільні права та обов'язкивиникаютьбезпосередньо з актіворганівдержавноївлади, органіввладиАвтономноїРеспублікиКримабоорганівмісцевогосамоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільногозаконодавства, цивільні права та обов'язкиможутьвиникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільногозаконодавстваабо договором, підставоювиникненняцивільних прав та обов'язківможе бути настанняабоненастанняпевноїподії.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 301.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...