Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика навчання змістової лінії «Людина серед людей» у структурі освітньої галузі «Суспільствознавство»




Мета та завдання освітньої галузі «Суспільствознавство» в початковій школі.

Мета освітньої галузі «Суспільствознавство» визначається Державним стандартом початкової загальної освіти: особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. ! соціалізація особистості молодшого школяра в українському суспільстві. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності; оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопиченням досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях; формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки. Формувати особистість соціально активну, патріота, громадянина, людину - творця з високим рівнем загальнолюдської культури та національної самосвідомості.

2

Словесні методи навчання

Головними елементами цих методів є слово, усна розповідь вчителя. До них належать пояснення , інструктаж, розповідь, лекція, бесіда, самостійна робота з підручником.

Пояснення –словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів. Використовують переважно під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення знань.

Інструктаж – ознайомлення з способами виконання завдань, використання інструментів , приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій. За змістом інструктаж буває : вступним, поточним і заключним.

Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу. Розповіді бувають художні, наукові, науково- популярні, описові.

Лекція– усний виклад великого за обсягом , складного за логічною побудовою матеріалу. ЇЇ практикують у старших класах . Лекції читають на визначені теми. Можуть бути вступними, тематичними, оглядовими, заключними.

Бесіда– метод навчання, що передбачає запитання- відповіді. Розрізняють бесіду вступну,бесіду- повідомлення, бесіду – повторення, контрольну.

Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

4Метод використання бесіди на уроках я у світі:

Під час проведення бесіди, щоб збудити думку учнів ми пропонували їм завдання на порівняння, аналіз, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових звязків, доведення, запитання, які спонукають до самостійного пошуку. Ми намагались підтримувати емоційний звязок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення.

Особливу увагу ми приділяли евристичній бесіді. Трудність полягала втому, щоб розробити питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів, адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умов розвивається творче мислення особистості. При цьому щоб бесіда будила думку, вона повинна в першу чергу спиратися на запитання, які узагальнюють, встановлюють причинно-наслідкові звязки, спонукають до самостійного пошуку.

Під час бесіди ми прагнули до того, щоб відповіді учнів були точними, становили закінчену самостійну думку, розкривали сутність поставленого запитання, щоб у відповідях наводився конкретний, фактичний матеріал. Стежили за правильністю мовлення школярів, логічною послідовністю суджень, висновків.

5.Практичні методи навчання:

Ці методи передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні. До них належать вправи, а також лабораторні, практичні, графічні, дослідні роботи.

Вправи - багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння І супроводжується свідомим контролем і коригуванням.

Лабораторні роботи - вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Графічні роботи - роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів.

Дослідні роботи -пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.

Серед практичних методів навчання особливе місце займає метод проектів.

Метод проекту - метод пошуку, така організація навчання, за якого учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань - проектів, що дає змогу тісно поєднувати теорію з практикою.

Проекти класифікуються за:

- напрямами діяльності (дослідницькі, інформаційні, прикладні);

- кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові);

- тривалістю (короткочасні, середньо тривалі, довгострокові);

- формами проведення (екскурсії, експедиції, дебати, "круглі столи", семінари, конференції, фестивалі, тренінги, аудіо- та відео проекти).

6

7

8Використання методу проектів на уроках предмету «Я у світі»

Доведено, що досвід і знання дитина краще отримує шляхом діяння, в процесі дослідження та самостійного вивчення. Виходячи з цього в своїй практиці використовую метод проектів на уроках предмету «Я у світі», щоб діти мали змогу самі досліджувати, перевіряти на практиці свої знання.
Учень є активним учасником проектної діяльності. Він визначає мету, відкриває нові знання, самостійно вибирає шляхи вирішення даної проблеми, експериментує, захищає свою думку.
Крім пізнавальної діяльності учня, важливою є також трудова. Під її впливом відбувається сприятливе й успішне формування особистості.
Важливу роль під час роботи над проектом відіграє спілкування. У процесі комунікації відображається, передається і засвоюється досвід учнів. При такому спілкуванні розвиваються позитивні відносини між учнями, формуються моральні засади особистості.
При використанні методу проектів в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір розв’язку даної проблеми, аналізувати результати діяльності. Проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення учнів до навчання.

 

 

9

10

Будь-який урок характеризується цілями і змістом, методикою проведення, особливостями школи, учителя й учнів. З метою чіткої організації навчального процесу уроки необхідно класифікувати, виявити їх особливості і функціональні можливості. Основною класифікаційною одиницею уроків є поняття “тип”. Уроки класифікують на типи в залежності від тих чи інших ознак. В основі класифікації уроків за С. Івановим – основні етапи навчального процесу: 1) підготовка до вивчення теми; 2) первинне сприйняття навчального матеріалу; 3) осмислення навчального матеріалу; 4) закріплення знань шляхом повторення; 5) закріплення через застосування знань на практиці; 6) формування навичок в процесі вправ і тренування; 7) контроль і перевірка; 8) підведення підсумків, узагальнення результатів навчання. Відповідно до названих етапів С. Іванов виділяє такі типи уроків: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; формування понять, засвоєння законів і правил; застосування знань на практиці; формування навичок (тренувальні уроки); повторення та узагальнення; контрольні; комбіновані. І. Казанцев обґрунтовує типологію уроків за основним способом їх проведення і виділяє такі типи: урок з різними видами занять; урок-лекція; урок-бесіда; урок-екскурсія; кіноурок; урок самостійної роботи учнів у класі; лабораторне і практичне заняття. Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук). Основними типами уроків, які проводяться в сучасній школі є такі: · урок засвоєння нових знань; · урок формування вмінь і навичок; · урок узагальнення і систематизації знань; · урок застосування знань, умінь і навичок; · урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок; · комбінований урок. Класифікація (типізація) уроків за основною дидактичною (навчальною) метою є найзручнішою для вчителя, дозволяє бачити динаміку розв’язання навчальних завдань з врахуванням логіки пізнавальних процесів по оволодінню знаннями, формування вмінь та навичок. Складаючи календарний або тематичний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії і ставиться завдання свідомого і міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо передбачається формування в умінь та навичок, то такі заняття належать до уроків відповідного типу. Після вивчення великих і важливих розділів проводяться уроки узагальнення і систематизації знань. Найбільш розповсюджений – комбінований урок. Він поєднує розв’язання декількох дидактичних цілей. Співвідношення уроків різних типів залежить від характеру навчальної дисципліни, дидактичних цілей і завдань. Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно визначити структуру уроків кожного типу. Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку – це сукупність, послідовність та логічний зв’язок елементів (етапів), які становлять його модель. Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно необхідно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежить від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізовується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування умінь та навичок, тому й відрізняється структура уроків відповідних типів. У зв’язку з цим кожний тип уроку має власну структуру. У процесі моделювання уроку того чи іншого типу має виявлятися творчість учителя. Але разом з тим не слід забувати про дотримання певної логічно доцільної структури певного типу. Коротко визначимо структуру основних типів уроків. Урок засвоєння нових знань. 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка домашнього завдання (д/з); актуалізація і корекція опорних знань. 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності. 4. Організація сприймання й осмислення нової інформації. 5. Узагальнення і систематизація нових знань. 6. Закріплення (при необхідності). 7. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок формування умінь і навичок. 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка виконання д/з; актуалізація і корекція опорних знань. 3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння учнів. 4. Вивчення правил і способів дій із застосування знань на практиці. 5. Робота учнів над вправами на застосування знань. 6. Підсумки уроку і повідомлення д/з. Урок узагальнення і систематизації знань 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка виконання д/з; актуалізація і корекція опорних знань. 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів. 4. Відтворення і корекція опорних знань. 5. Повторення й аналіз основних фактів, явищ, подій. 6. Узагальнення та систематизація понять, засвоєння системи знань і шляхів їх застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань. 7. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань. 8. Підсумок уроку і повідомлення д/з. Урок застосування знань, умінь і навичок. 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка д/з, відтворення і корекція опорних знань, навичок й умінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання. 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів. 4. Усвідомлення програми навчальних дій. 5. Самостійна робота над виконанням практичних завдань. 6. Узагальнення і систематизація результатів роботи. 7. Оцінка діяльності учнів. 8. Підсумок уроку і повідомлення д/з. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка виконання д/з; 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів. 4. Перевірка рівня володіння знаннями (фактичного матеріалу й основних понять, уміння розкривати зовнішні і внутрішні зв’язки в предметах і явищах). 5. Перевірка рівня сформованості умінь і навичок. 6. Самостійна робота з виконання контрольних завдань. 7. Перевірка, аналіз й оцінювання результатів виконаних завдань. 8. Підсумки уроку і повідомлення д/з. Комбінований урок Я. Коменський вперше застосував та обґрунтував тип уроку, в основі якого – формальні ступені (рівні) навчання: підготовка до засвоєння нових знань; оволодіння новими знаннями й уміннями; їх закріплення і систематизація;застосування на практиці. Названі етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить урок гнучким і забезпечує можливість для досягнення різних навчально-виховних завдань. Крім цього, комбінований урок, його етапи узгоджуються із закономірностями процесу навчання, динамікою розумової працездатності учнів. В масовій практиці доля комбінованого типу уроку становить біля 80% від загальної кількості уроків, що проводяться в школі. Водночас, в умовах комбінованого уроку вчителю бракує часу не тільки на організацію засвоєння нових знань, але й на всі інші види пізнавальної діяльності. Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей: 1. Організація початку роботи (організаційний момент); 2. Перевірка виконання д/з. Актуалізація опорних знань. 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів. 4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань. 6. Вправи на формування вмінь і навичок на основі отриманих знань. 7. Підведення підсумку уроку і повідомлення д/з.

11Методика навчання змістової лінії «Людина як особистість» у структурі освітньої галузі «Суспільствознавство»

У змістовій лінії „Людина як особистість” передбачено формування уявлення про те, що людина – це складно-організована і самоцінна істота, яка має свою неповторність, надаються знання про цінність життя людини, про фізичне і психічне здоров’я. Важливе завдання – навчити учня зрозуміти про необхідність самоповаги і любові до себе. Формування поняття про єдність довкілля суспільного та природничого передбачено протягом всього вивчення курсу „Я у світі”. Суспільне довкілля постає перед учнем в образі сім’ї, роду, шкільного оточення, у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, національними рисами українців, їхніми звичаями. Тема "Людина" вводить дитину в світ власного "Я", допомагає усвідомити неповторність кожної людини, зумовлює бажання й потребу пізнавати себе й навколишній світ за допомогою органів чут­тя, розуміння цінності людського життя і взаємин між людьми, які передбачають чесність, доброту, відповідальність тощо.Так, для прикладу при вивченніосвітньої галузі «Людина як особистість»доцільним є використання таких методів як: - гра (Художник. Учні об’єднуються в пари та розподіляють ролі «художника» і «замовника портрета».«Художник» уважно дивиться на «замовника портрета», потім відвертається і по пам’яті описує зовнішність «замовника». Якщо «художник» повільно виконує завдання, можна допомогти йому навідними запитаннями: «Яке в мене волосся? Які очі? У що одягнута?» Методичний коментар:забороняється промовляти образливі слова, що вказують на якісь фізичні недоліки дітей). - Гра (Дзеркало або «За кольором очей» ), Учням пропонується уважно розглянути колір своїх очей у дзеркальці. За командою вчителя школярі починають рухатися по класу і знаходять дітей з таким самим кольором очей. -Різні види вправ: «Закінчити прислів’я» (За гроші честі ….. (не купиш.Кому честь, тому й …. (слава) або «Незакінчене речення»:

 





Методика навчання змістової лінії «Людина серед людей» у структурі освітньої галузі «Суспільствознавство»

Тема "Людина серед людей" дає змогу постави­ти дитину в різноманітні ситуації, де вона може вправлятись у культурі спілкування з різними людь­ми, адекватно реагувати на вчинки та слова своїх ровесників, батьків, сусідів, чужих людей. Поняття „людина серед людей” розкривається під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення учнів з правопорушеннями, з відповідальністю за них.Соціальний розвиток потребує особливої уваги. Недостатньо ознайомити дитину з правилами пове­дінки й людського спілкування. Потрібно формувати її моральні якості, розвивати моральну стійкість до негативних і несприятливих умов, з якими вона може зіткнутися.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 250.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...