ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ - документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обов'язкові для організацій і підприємств цих систем.

Відомчі інструкції бувають:

· посадові;

· з техніки безпеки;

· з експлуатації обладнання та ін.

Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці.

Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни).

Реквізити інструкції:

назва виду документа (інструкція);

· гриф затвердження;

· заголовок;

· дата, індекс, місце видання;

· текст;

· підпис;

· види погодження.

Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями на зразок "повинен, слід, необхідно, не дозволено". Текст документа має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше - у безособовій формі.

Структура тексту інструкції:

1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи).

2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт).

3. Права.

4. Посадові обов'язки.

5. Відповідальність.

6. Взаємини (зв'язки за посадою).

Окрему групу становлять посадові інструкції.Посадова інструкція - це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина; функції; обов'язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника; оцінка працівника.У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи.

Зразок:

Посадової Інструкції начальника цеху

Товариство з обмеженою відповідальністю

      «______________________________»

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

ВИРОБНИЦТВО

Введена в дію наказом по ТОВ "___" _______________ 2017р. № ___

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор _____________________

РОЗРОБНИК:

Заступник директора

з технічних питань _____________________

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ОБОВ'ЯЗКИ

ПРАВА

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ознайомлений: _______________________________ _________________

П.І.Б. (підпис)

Довідка

Довідка— це документ, який містить опис та підтвер­дження юридичних та біографічних фактів і подій, пов’язаних з діяльністю окремих осіб, обставинами діяльності установ, організацій.

Довідки діляться на дві групи:

- особисті - підтверджують біографічні чи юридичні факти конкретної особи;

- службові - містять інформацію про факти й події службового характеру.

Довідки також можуть бути:

- зовнішніми –укладаються для подання в інші ус­танови; підписуються, крім укладача, також керівником установи, засвідчуються печаткою;

- внутрішніми – укладаються для подання керівництву установи або на розгляд колегіальних органів; підписуються лише виконавцем і не засвідчуються печаткою.

Найчисленнішими (особливо серед особистих) є довідки, що засвідчують якийсь юридичний факт (підтвердження факту роботи чи навчання, дані про займану посаду, розмір заробітної плати, місце проживання, тощо). Однотипні довідки часто виготовляються на трафаретних бланках.

Реквізити довідки:

1. Адресат (назва міністерства, відомства, установи).

2. Назва документа.

3. Дата.

4. Місце укладання документа.

5. Заголовок до тексту.

6. Текст.

7.Посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка підписала довідку.

8. Печатка.

Зразок:

Міністерство освіти і науки України

Донецький державний університет

ДОВІДКА № 67

28.12.2002 р. М.Донецьк

Семенов Сергій Ігоревич є студентом III курсу філологічного факультету відділення «Українська мова та літера­тура».

Довідка видана для подання в Київський РВК м. Донецька.

Декан філологічного

факультету (підпис) О.Л.Григор’єв

(печатка)

Секретар (підпис) К.В.Онопрієнко

Наказ

Наказ — це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі. Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Накази бувають індивідуальними й нормативними:

Індивідуальні накази пов'язані з вирішенням питань трудової діяльності конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази — це безособові накази, які регламентують трудову діяльність усього трудового колективу чи його частини (правила внутрішнього трудового розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо).

Розрізняють два види наказів:

— за особовим складом;

— з питань основної діяльності.

Накази щодо особового складу (це, як правило, індивідуальні накази) пов'язані з вирішенням питань трудової діяльності окремих працівників (зарахування на посаду, звільнення, преміювання тощо).

Накази з питань основної діяльності (нормативні накази) — це документи, які оформляють рішення керівника щодо організації роботи установи в цілому чи його структурних підрозділів (конкретні заходи щодо виконання директив вищих органів, планування роботи окремих структурних підрозділів тощо).

Реквізити:

1. Повна назва установи, де видається наказ.

2. Назва документа.

3. Дата.

4. Номер.

5. Назва (заголовок) наказу (про що наказ).

6. Текст.

7. Підпис (посада керівника, підпис, ініціали, прізвище). Текст наказу складається, як правило, з констатуючої та розпорядчої частини.

Структура тексту наказів щодо особового складу (про зарахування, звільнення, переведення, надання відпустки тощо):

1. Прізвище, ім'я, по батькові (перший раз у тексті наказу вказується повністю) особи, яка зараховується (звільняється, переводиться) на посаду.

2. Назва посади (структурного підрозділу), на яку зараховується особа (з якої на яку переводиться, з якої звільняється).

3. Дата зарахування (звільнення, переведення). Якщо в тексті вона відсутня, приймається дата підписання наказу керівником установи.

4. На яких умовах (за контрактом, на постійну чи тимчасову роботу, на який термін, за сумісництвом тощо).

5. Особливі умови (скорочений робочий день, неповний робочий тиждень, матеріальна відповідальність тощо).

6. Форма оплати праці (відповідно до штатного розкладу, погодинна тощо).

У таких наказах після тексту обов'язково вказується підстава:

1. Для зарахування на посаду — заява особи, яка зараховується на посаду, згода керівника структурного підрозділу тощо.

2. Для звільнення з посади — заява особи, яку звільняють (за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію, ліквідація, реорганізація установи тощо з посиланням на відповідні статті КЗпП чи/та інші закони).

3. Для переведення з, однієї посади на іншу — заява особи, яку переводять, або відповідні статті КЗпП тощо.

4. Особа, яка зараховується напосаду (звільняється, переводиться), має ознайомитися зі змістом наказу, розписатися в оригіналі й зазначити дату ознайомлення з документом.

Зразок:

ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТОЧНИХ ПРИЛАДІВ

ВИТЯГ З НАКАЗУ № 76-к

22.04.2009 м. Харків

Про створення експертної групи.

З метою своєчасного і якісного виконання замовлення відповідно до умов контракту № 32 від 15.04.2009 р. між ХЗТП та компанією «Торн» (Швеція)

НАКАЗУЮ:

Керівником експертної групи призначити провідного ін­женера відділу технічного контролю Китаєнка О. Л.

Експертній групі завершити роботу над технічною доку­ментацією до 29.10.2009 р.

Директор (підпис) Г.К.Коробцов

З оригіналом згідно:

Секретар (підпис) Т.І.Афанасьєва

(печатка)

Резюме

Резюме-вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу.

Найчастіше використовується під час прийому на роботу. Мета резюме — зацікавити роботодавця своєю кандидатурою. Подається він із супровідним листом, де висловлюється бажання отримати те чи інше місце та пояснюється, чому саме ви підходите на цю вакансію.

Немає єдиних правил написання цього документу. Для кожного конкретного випадку складається окреме резюме.

Реквізити резюме

Взагалі, не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка складає резюме.

3. Контакти.

4. Мета складання резюме.

5. Досвід роботи.

6. Освіта.

7. Знання мов.

8. Дата, підпис.

Зразок:

Ярошенко Олена Віталіївна

Мета: одержання посади вчителя початкових класів

Бажаний рівень оплати: від 1200UA

Дата та місце народження: 11 травня 1994 року, м. Харків

Вік: 19 років

Сімейний стан: не заміжня, дітей немає

Адреса: смт. Бабаї, Харківського району,

Харківської області, вул. Південна, 3

Телефон домашній: 745-82-29

Телефон мобільний: 0975085715

E-mail:lena.nunusya@mail.ru

Освіта:

2010р. Харківський коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (навчаюсь і по сьогоднішній день)

Додаткова освіта:

Відсутня

Досвід роботи:

Відсутній

Додаткова інформація

Знання мов

Українська – рідна; російська – вільно; англійська – intermediate;

Навички

Організаторські, художні, досвідчений користувач: MS Office (Word, Exсel, Power Point), навички роботи з Internet (MS Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Safari) і E-mail (Outlook Express), графічними редакторами (PhotoShop).

Особисті якості:

Комунікабельна, стресостійка, креативна, відповідальна, пунктуальна.

Протокол

Протокол — це один з найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. У протоколах відбиваються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення. Вони оформлюються на підставі записів і стенограм, зроблених у ході засідань.Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів (нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій — усі члени президії.

Реквізити протоколу

Протокол має такі реквізити:

1. Назву виду документа, яку пишуть посередині рядка;

2. Порядковий номер протоколу;

3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада);

4. Назва установи, підприємства чи організації, де відбулися збори, конференція;

5. Дата проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви організації з лівого боку. У цьому ж рядку з правого боку пишуть місце проведення (назву міста);

6. Кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка. У разі великої кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а в протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо кількість учасників сягає 10 —12 осіб, то вказують усіх присутніх;

7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії);

8. Порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції. Питання у порядку денному формулюють у називному відмінку;

9. Текст;

10.Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;

11.Підписи керівників зборів, засідання, конференції (голови й секретаря).

Зразок:

ПРОТОКОЛ
конференції первинної профспілкової організації

03.03.2010 м. Київ № 2

Перебуває на обліку __________членів профспілки

Обрано делегатами конференції________ осіб

Присутні на конференції________делегатів

(список на _________ арк. додається).

Запрошені: (зазначаються прізвища, ініціали, посади; або вказується загальна кількість та категорії запрошених та робиться запис: “Список запрошених на ________ арк. додається”).

Далі протокол оформлюється за зразком протоколу зборів первинної профспілкової організації, наприклад:

ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТУДЕНТІВТА АСПІРАНТІВ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Витяг з протоколу

Витяг з протоколу – це відтворення частини протоколу, яка стосується розгляду окремого питання. Він складається й надсилається або ж передається окремим особам, установам чи підприємствам і має номер відповідного документа. Витяг підписує секретар, скріплює печаткою, а в протоколі роблять помітку, що зроблено витяг, зазначають, коли й кому його вручено чи надіслано.