База оподаткування та ставки податку

База оподаткування- це оборот у вартісному виразі, до якого застосовується ставка податку для визначення суми податкового зобов'язання. База оподаткування виражається в гривнях України.

База оподаткування операцій із поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг).

В Україні сьогодні функціонують такі ставки податку на додану вартість: 20 %, 0 %, 6 % та 9 %.

Щоб краще зрозуміти механізм застосування нульової ставки податку, доцільно повернутися до наведеного вище прикладу з виробництва меблів. Уявімо, що меблева фабрика оподатковується податком на додану вартість за нульовою ставкою. Сума її податкового кредиту по купівлі обробленої деревини становила 34 грн. Базою оподаткування є сума витрат та прибутку у розмірі 300 грн. (170 + 130). Податкове зобов'язання становитиме: 0 грн. (300 * 0 %), а ціна меблів залишиться на рівні 300 грн. Сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету, становить - 34 грн. (0 - 34). Таким чином, меблева фабрика отримала від'ємне значення податку. Вказана сума (34 грн.) підлягає поверненню фабриці з бюджету (адже на попередніх етапах просування товару саме така сума була сплачена й входила до ціни придбання матеріалів меблевою фабрикою). В результаті застосування нульової ставки відбулося «очищення» вартості товару від податку на додану вартість.

Згідно з чинним законодавством податок за нульовою ставкою обчислюється щодо таких операцій:

1. Поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

2. Поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України. В тому числі: поставки нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій; поставки послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів; поставки послуг із передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних і економічних знань, а також обробки даних та інформації для нерезидентів; поставки послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України; забезпечення персоналом нерезидентів України; культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України; поставки послуг з туризму на території України в разі їх поставки за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків;

3. Поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах). Така поставка без нарахування податку на додану вартість може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що нале­жать резидентам та перебувають поза митними кордонами України. Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

4. Поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України.

5. Поставки товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

6. Продаж товарів (робіт, послуг), зазначених у специфікаціях суден і призначених для будівництва та ремонту морських, річко­вих суден та інших плавучих засобів.

8. До 1 січня 2008 р. - операції з поставки автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них власного виробництва резидентів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України «Про сти­мулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19.09.1997 р.

Принагідно зауважимо, що застосування нульової ставки по­датку не дозволяється щодо операцій із вивезення (експорту) то­варів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції звільнено від опо­даткування на митній території України.

Ставки 6 і 9 % можуть застосовуватися до будь-якої юридичної або фізичної особи, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки виробленої ними продукції, а також з надання супутніх послуг, якщо такі особи обрали спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати податку на додану вартість за ставкою 20 %;

б) оподаткування операцій із продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку:

6 % вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг;

9 % вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг.

Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування вищевказаних ставок, повністю залишається у власності такого підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету та використовується для відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей; не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств. Проте, якщо сума розрахованого ПДВ буде від'ємною величиною (за винятком випадків, коли від'ємна сума виникає внаслідок експорту продукції), відшкодуванню вона не підлягає.

Законодавством визначено низку операцій, які звільнено від оподаткування податком на додану вартість. На початковому етапі вивчення механізму оподаткування доданої вартості може виникнути питання: у чому полягає відмінність між нульовою ставкою та пільгою зі сплати ПДВ? Адже в обох випадках податкове зобов'язання дорівнює нулю. На перший погляд це насправді так. Однак відмінність полягає у тому, що при застосуванні нульової ставки податкове зобов'язання нараховується та дорівнює нулю, а в разі застосування пільги податкове зобов'язання не нараховується взагалі. Повертаючись до раніше викладеного прикладу з виробництва меблів, уявимо, що меблева фабрика отримала пільгу із оподаткування ПДВ. У такому разі податкове зобов'язання в неї не виникає і одночасно фабрика втрачає право на податковий кредит. Сума податкового кредиту включається до складу валових витрат, а ціна на реалізацію меблів становитиме 334 грн. (170 + 34 + 130). Таким чином, при застосуванні пільги не відбувається повного «очищення» вартості товару від податку на додану вартість. У цьому сенсі оподаткування за нульовою ставкою для більшості суб'єктів господарю­вання є більш вигідним ніж застосування пільги. Проте, пільга також зумовлює зниження податкового навантаження.