Події в житті Токійської біржі

· 1945

o 10 серпня Американські атомні бомбардування змусили припинити роботу біржі, а спорожнілі приміщення біржі зайняли американські військові. До січня 1948 року в будівлі Токійскої біржі розміщувалася штаб-квартира окупаційних військ, що керували країною до початку 1950 років, коли повноваження поступово були передані японському уряду.

· 1999

o 30 квітня був закритий торговий зал біржі. Це стало можливим завдяки біржі, так як продовжувалася комп'ютеризації. З того часу всі транзакції на Токійській фондовій біржі проводяться в електронних системах, і екзотичний символ Токійскої біржі – клерків в кімоно, що працювали в торговому залі – тепер можна побачити лише в урочистих випадках.

· 2005

o 1 листопада через збій у торговій системі перед відкриттям біржі торги на Токійській фондовій біржі не проводилися майже весь день.

· 2006

o У січні число укладених на Токійській біржі операцій перевищило граничні для неї 4,5 млн, і торги зупинилися на 20 хвилин. Японський фінансовий регулятор зобов'язав тоді Токійску біржу підготувати звіт про заходи по модернізації комп'ютерної системи, щоб запобігти зривам в майбутньому.

Токійська фондова біржа виникла в 1878 році, проте в сучас­ному вигляді існує з 1949 року. На вказаній біржі котируються акції близько 1500 емітентів, а також облігації. Учасниками її є 94 організації. Торги цінними паперами проводяться у двох формах: шляхом аукціону «з голосу» та в електронному режимі. Цінні папери котируються тільки офіційно. На Токійській фондо­вій біржі існує два операційних зали: один - для аукціону «з голосу», другий — для комп'ютерних торгів.

Аукціонна торгівля «з голосу» здійснюється щодо близько 200 акцій, що найбільш активно купуються і продаються. Торги з іншими акціями, включаючи іноземні, проводяться в електрон­ному режимі. В операційному залі, у якому відбувається торгівля «з голосу», також, як і на Нью-Йоркській фондовій біржі, знаходять­ся пости фахівців (Saitory posts) і брокерські місця. Saitory і брокери є основними учасниками біржової торгівлі «з голосу». Обидві категорії учасників виконують функції, аналогічні тим, які здійснюються, відповідно, фахівцями та комісійними брокерами Нью-Йоркської біржі.

В операційному залі електронної торгівлі знаходяться тільки комп'ютери, засоби зв'язку та Saitory. Інші учасники фондової біржі фізично під час торгівлі в цьому залі не присутні. Брокерсь­кі фірми-учасники фондової біржі запитують необхідну інформа­цію, надсилають замовлення та укладають угоди в електронному (комп'ютерному) режимі, не виходячи із своїх офісів, розташова­них поза будівлею біржі. Замовлення надсилаються за допомогою пристрою для зчитування карток замовлень, встановленого в офісі брокерської фірми, а повідомлення про приймання замовлен­ня одержують через спеціальний принтер. Saitory, які знаходяться в залі електронної торгівлі, зіставляють введені до комп'ютерної мережі замовлення на придбання і продаж, що висвітлюються у них на дисплеї комп'ютера. Потім вони приймають рішення про те, які замовлення та в якій мірі мають бути виконані. Підтверд­ження про укладання угоди передаються Saitory брокерським фірмам також у комп'ютерному режимі. У випадках, коли замов­лення на купівлю співпадає із замовленням на продаж, угода укладається автоматично, без втручання Закон. Saitory також може задати програму комп'ютеру так, щоб замовлення на прид­бання і продаж цінних паперів за цінами з різницею у п’ятдесят ієн теж виконувались в автоматичному режимі. У цей час у режимі електронної торгівлі близько 50 відсотків угод здійсню­ються комп'ютерами без участі Saitory.

Електронна торгівля цінними паперами на Токійській фондовій біржі здійснюється за допомогою комп'ютерної системи надсилан­ня та виконання замовлень. Вказана система була введена в дію у 1982 році, і її використання дозволило значно скоротити період між моментом подачі замовлення і підтвердженням угоди. Раніше на це гайнувалося 15-30 хвилин; із введенням цієї системи даний період скоротився до 30 секунд.

4. Франкфуртська фондова біржа

Франкфуртська фондова біржа (нім. Frankfurter Wertpapier Börse, скорочено FWB) — перший організований ринок цінних паперів; одна з найбільших бірж Європи.

Фондова біржа була створена в 1585. Вона розташована в самому центрі Франкфурта.

Франкфуртська фондова біржа, яка виникла в XVI ст., відіграє на сьогодні визначальну роль на біржовому ринку Німеччини. На біржі сконцентровано близько 3/4 біржового обороту акцій та облігацій. Як і інші сім фондових бірж Німеччини, Франкфуртська біржа є некомерційною напівдержавною установою. Рада біржі обирається її членами — маклерами, серед яких більшість є представниками банків.

Біржа працює протягом трьох годин на день. Угоди, не укладені протягом біржової сесії, можуть бути укладені після закриття біржі за допомогою однієї з трьох автоматизованих систем котирування, які організовані основними групами біржових посередників.

На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування використовується для акцій найвідоміших корпорацій. Другий рівень — регульований ринок, призначений для котирування цінних паперів середньої якості. Третій рівень — вільний ринок, який не потребує від емітентів виконання особливих вимог для включення цінних паперів до котирування.

Характерною рисою фондового ринку Німеччини є величезний вплив на біржовий ринок монопольних банків, які займаються емісією та розміщенням цінних паперів, активно діють на вторинному ринку і володіють великими пакетами цінних паперів. До 10% акцій належать комерційним банкам.

Ринок Німеччини також відрізняється досить стійкою структурою національного акціонерного капіталу. Близько половини всіх акцій знаходяться у постійному володінні й практично не перебувають в обігу на

ринку.

Лондонська фондова біржа

Лондонська фондова біржа (англ. London Stock Exchange, скорочено LSE) — перший організований ринок цінних паперів; одна з найбільших фондових бірж Європи.

Офіційно заснована 1801 року, проте фактично її історія почалась у XVII сторіччі, коли брокери збиралися у кав'ярнях Гарравея та Джонатана на Обмінний аллеї в Лондоні. Цих торговців не допускали на Королівську біржу за їх грубе поводження.

Лондонська біржа була створена в 1770 році. До 1980 року на ній здійснювалось єдине котирування - офіційне, починаючи з 1980 року було введено три офіційних і одне неофіційне.

У теперішній час на вказаній біржі котирується близько 3500 цінних паперів, включаючи іноземні акції та облігації. Акції, що офіційно котируються, поділені на три групи. До першої групи входять акції, що мають найбільший попит; друга група є найбільш численною і до неї включені акції добре відомих емітентів, на які існує постійний попит; нарешті, третя група охоплює компанії, акції яких звичайно користуються не таким великим попитом, як акції перших двох груп, і обсяги продажів яких звичайно є меншими в порівнянні з обсягами продажів двох інших груп.

У неофіційному котируванні перебуває близько 300 акцій. В основному це акції малих та середніх компаній, які мають певну перспективу розвитку та хотіли б набути іміджу визнаної фірми.

Процедура допуску до неофіційного котирування є простішою. Зокрема, статутний фонд таких компаній повинен бути не менше 50 тисяч фунтів стерлінгів; компанія повинна мати задовільні показники господарчої діяльності та фінансового становища; для допуску надається тільки один звіт про 3-річну діяльність.

Неофіційне котирування дає можливість вивчити перспектив­ність цінних паперів, простежити, чи існує на них достатній попит, чи зможуть вони в майбутньому бути переведені в одне з відділень офіційного котирування.

У середині 1980-х років життєдіяльність Лондонської фондо­вої біржі була відзначена двома важливими подіями: по-перше, припиненням проведення аукціонів «з голосу» та введенням замість них електронної торгівлі цінними паперами і, по-друге, злиттям вказаної біржі з іншим інститутом-регулятором - Ор­ганізацією по регулюванню міжнародних цінних паперів.

До 1986 року центральною фігурою у торгівлі «з голосу» на біржі був джоббер, який виконував функції, аналогічні функціям фахівця або Saitory , відповідно, на Нью-Йоркській і Токійській фондових біржах. По суті, джоббер представляв собою ділера, який мав у операційному залі пост і здійснював купівлю і продаж певних цінних паперів брокерам, які працювали в операційному залі біржі та виконували замовлення клієнтів. Брокери мали право продавати або купувати цінні папери один в одного тільки через джобберів. Наявність численності джобберів надавала ринковій взаємодії безперервного та постійного характеру. Брокер не мав необхідності очікувати годинами або днями, поки хтось запропонує для купівлі чи продажу необхідні цінні папери. Подійшовши до поста джоббера, він міг практично в будь-який час або придбати їх, або продати. У цьому розумінні біржова система торгівлі, що засновується на послугах джоббера, мала певні переваги. У брокерів також була можливість обирати, у кого саме з джобберів їм було вигідно купувати потрібні цінні папери або продавати.

С/о до теми 6 «Клірингова система»