Розробка стратегії ліквідації неплатоспроможності підприємства

Під політикою ліквідації неплатоспроможності підприємства розуміються заходи, направлені на забезпечення задовільної структури балансу підприємства. Забезпечити задовільну структуру балансу підприємства можна за рахунок використання наступних комплексних заходів:

- збільшення або зменшення основних засобів і позаоборотних активів;

- збільшення або зменшення оборотних коштів;

- збільшення або зменшення основних засобів, оборотних коштів і позаоборотних активів;

- збільшення або зменшення джерел власних оборотних коштів;

- збільшення або зменшення джерел власних оборотних і позаоборотних активів;

- збільшення або зменшення короткострокової заборгованості.

Структура балансу є незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо виконується хоча б одна з наступних умов:

3) коефіцієнт загальної ліквідності менше 2, тобто підприємству нічим оплачувати свої борги у виді короткострокових зобов’язань;

4) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами менше 0,1.

Під вибраний засіб відновлення структури балансу повинні підбиратися спеціальні заходи:

- зменшення виробничих запасів і незавершеного виробництва;

- ліквідація залишків запасів і незавершеного виробництва;

- продаж неефективних цінних паперів.

Роль менеджера в управлінні кризовою ситуацією проявляється передусім у використанні принципу невизначеності. Згідно цього принципу такі параметри, як витрати на подолання кризи, оцінка бажаних результатів і термінів їх досягнення тісно взаємопов’язані. Таким чином, задачею управління кризовою ситуацією є вироблення рішень, які б дозволили досягти бажаного результату при мінімальних коштах і мінімізувати негативні наслідки. Це можливо на основі підготовки спеціальної системи менеджменту в кризовій ситуації.

Основні риси системи менеджменту в кризовій ситуації:

1. Створення комунікаційної мережі для кризових ситуацій і використання у період кризи нетрадиційних засобів зв’язку і комунікацій.

2. Перерозподіл обов’язків вищого керівництва і виділення групи прийняття антикризових заходів.

3. Введення в дію оперативних кризових груп, які створені заздалегідь. Зв’язки між цими групами повинні бути відпрацьовані в некризових ситуаціях.

Фактори успіху подолання кризової ситуації:

- використання кваліфікованих менеджерів і груп кризи;

- глибокий аналіз кризової ситуації;

- розробка заходів щодо вдосконалення культури управління на стратегічному і оперативному рівнях;

- покращання мотивації персоналу і залучення його в управління кризою на всіх можливих етапах для забезпечення співробітництва і зацікавленості;

- раціональне використання страхових фондів подолання кризових ситуацій.