Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Самостійність місцевих бюджетів




Самостійність місцевого бюджету можливість формування його доходів за рахунок власних та закріплених доходів, місцевих податків і зборів.

Самостійність місцевих бюджетів визначається захищеністю їхніх доходів при прийнятті рішень органами державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні забов’язання органів влади АРК та органів місцевого самоврядування. Місцеві органи влади коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні забов’язання одне одного, а також за бюджетні забов’язання держава. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом ВР АРК та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети.

Рівень самостійності місцевих бюджетів можна визначити системою кількісних показників:

- питома вага видатків на виконання власних повноважень – характеризує об’єм функцій органів місцевого самоврядування за межами безпосереднього державного контролю;

- питома вага видатків на виконання делегованих повноважень – відображає обсяг задач, які державна влада передає місцевій;

- питома вага поточних видатків – відображає обсяг задач, які виконує місцева влада під контролем державної влади на рівні встановлених єдиних державних стандартів;

- питома вага власних доходів – показує міру залежності джерел доходів ОМС від їх власної діяльності і рішень – найбільш універсальний показник самостійності місцевих бюджетів;

- питома вага власних і закріплених доходів – показує рівень самостійності місцевих бюджетів з урахуванням додаткової дохідної бази, що передана державою на довгостроковій основі;

- питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевого бюджету – показує частку формування доходу за рахунок податків і зборів,що встановлюються місцевими органами влади;

- питома вага субсидій у доходах місцевого бюджету – відображає обсяг фінансової допомоги місцевим бюджетам з боку державної влади без жорсткого регламентування цілей і задач.

-

Особливості формування та використання спеціального фонду місцевого бюджету

Спеціальний фонд – формується з конкретно визначених джерел надходжень, грантів і подарунків, що використовуються на визначені цілі – закріплення джерел доходів до статті видатків.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

 

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних
установ), які мають цільове спрямування;

 

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно
визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі
власних надходжень бюджетних установ);

 

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з
визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету,
що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень
спеціального фонду бюджету);

 

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

 







Особливості формування та використання загального фонду місцевого бюджету

Загальний фонд – надходження, що визначені для забезпечення ресурсами загальних виплат та не призначаються на конкретні цілі – джерело більшості видатків бюджету.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

 

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для
зарахування до спеціального фонду бюджету;

 

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень
загального фонду бюджету;

 

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без
визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що
здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

 

4) фінансування загального фонду бюджету.

 





Призначення поточного бюджету та бюджету розвитку на місцевому рівні

Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюд­жет розвитку. Поточний бюджет — це доходи й видатки місце­вого бюджету, які утворюються і використовуються для покрит­тя поточних видатків.

Поточний бюджет використовується для виконання як власних, так і делегованих повноважень. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Бюджет розвитку — це доходи й видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази тощо. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку нестабільне і залежатиме від досягнутого рівня економічного і соціального розвитку регіону і перспектив на майбутнє.

 

Сутність і класифікація доходів місцевих бюджетів.

Доходи - будь-які податкові і неподаткові та інші надходження на безповоротній і безоплатній основі до відповідного рівня місцевих бюджетів.

За джере­лами доходи місцевих органів влади поділяються на:

• податкові доходи;

• неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльно­сті підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на рин­ку позичкового капіталу);

• доходи за рахунок кредитів і позик;

• трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на:

власні доходи: доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за ра­хунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципаль­них) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів і позик;

передані доходи: доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищо­го територіального рівня.

закріплені доходи - це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі;

регульовані доходи - це також одна з форм доходів, що передаються центральною владою місцевим органам влади або з бюджетів територій вищого адміністрати­вного рівня до бюджетів територій нижчого адмініст­ративного рівня.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 187.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...