Підготовка приладу до роботи

Перевірити герметичність газової лінії приладу. Для цього гумову трубку груші надіти на штуцер 4, закрити штуцер 1 гумовим ковпаком і стиснути грушу. Якщо газова лінія герметична, то груша при відпусканні не випрямляється. У такій само послідовності перевіряють і забірник проб повітря.

Зняти кришку відсіку поглинального патрона 9; із штуцера поглинального патрона зняти гумовий ковпак, замість нього надіти гумову трубку, яку з’єднати з випускним штуцером гумової груші; трубку гумової груші надіти на штуцер 4 і зробити 5-6 стискань груші; закрити штуцер поглинального патрона гумовим ковпаком.

Увімкнути лампу й домогтися при спостереженні в окуляр чіткого зображення інтерференційної картини та шкали.

Продути повітряну й газову лінії чистим повітрям. Для цього встановити інтерференційну картину в нульове положення, натиснути кнопки 6 і 7 одночасно й, обертаючи гвинт 5, досягти збігання лівої чорної смуги інтерференційної картини з нульовою поділкою шкали.

4.3. Порядок проведення вимірювань. Для визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі необхідно спочатку визначити концентрацію метану. Для цього розподільний кран ставлять у положення СН₄. Стиснення гумової груші призводить до продування проби повітря через прилад. Якщо в повітрі є метан, то інтерференційна картина зміщується вправо впродовж шкали. За цим зміщенням відраховують кількість поділок, що відповідають вмісту метану в повітрі (у %).

Розподільний кран ставлять у положення С0₂, прокачують повітря та проводять відлік за шкалою. Це і є сумарне значення вмісту в повітрі метану й вуглекислого газу. Вміст вуглекислого газу дорівнює різниці останнього й першого результатів.

Завдання до виконання роботи

1. Опрацювати теоретичні відомості лабораторно-практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Визначити вміст вуглекислого газу в повітрі (дослід повторити З рази і знайти середнє значення), порівняти отримані результати з нормативними вимогами.

3. Результати вимірювань оформити у вигляді табл. 11.2 і зробити висновок.

4. Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами, та структурно-логічну схему її вивчення.

Контрольні питання

1.  Як впливають шкідливі речовини на організм людини?

2. Які параметри навколишнього середовища підсилюють негативну дію шкідливих речовин?

3. Якими методами можна виявити шкідливі речовини й проконт­ролювати їхню концентрацію у повітрі?

4. У чому полягає принцип нормування шкідливих речовин?

5. Вкажіть класи небезпечності шкідливих речовин й охарактеризуйте методи їхньої реєстрації.

6. Які речовини належать до сильнодіючих отруйних?

7. Користуючись табл. 10.1, назвіть найнебезпечніші речовини.

8. Яка концентрація вмісту вуглекислого газу в закладах освіти є безпечною?

9. Наведіть приклади шкідливих речовин, які мають канцерогенну і мутагенну дію.