Завдання та методичні рекомендації до виконання дослідження

Завдання 1.Визначити лицевий і виворітний бік тканини у зразку.

Розрізняють рівнобічні і різнобічні тканини. Рівнобічні тканини мають однаковий вигляд з обох боків (бавовняна тканина гарус, яка має двобічну набійку). Різнобічні діляться на дволицеві та одно лицеві (бархат, вельвет).

Для розпізнавання лицевого і виворітного боків тканину треба покласти так, щоб одночасно можна було порівняти обидва боки. При цьому основні та уточні нитки в порівняних відрізках тканини мають бути розміщені в одному напрямку. Лицевий бік тканини завжди більш чистий, ніж виворітний, малюнок переплетення виступає на ньому рельєфніше (за рельєфністю), обробка її більш ретельна (за обробкою).

В залежності від обробки лицевої поверхні тканини діляться на гладенькі, ворсові, ворсово-начісні та валяні. Гладкі – з чітким рисунком переплетення, в процесі обробки їх зазвичай обпалюють з лицевого боку. Ворсові – мають з лицевого боку розрізний, вертикально розташований ворс (оксамит, велюр, плюш, вельвет, напівоксамит тощо). Ворсово-начісні – мають на лицевій поверхні ворс, отриманий шляхом начісування (бобрик, деякі драпи, ворсові пальтові тканини). Валяні – в процесі обробки проходять валку і мають на лицевій поверхні войлокоподібний застил (шинельне сукно, деякі пальтові тканини).

При визначенні виворітної та лицевої поверхні гладеньких тканин, необхідно враховувати наступні ознаки:

- в тканинах з друкованим рисунком на лицевому боці рисунок яскравіше

- в гладеньких тканинах виворітний бік більш пухнастий. Щоб помітити цю пухнастість, рекомендується розглядати тканину в прохідному світлі на рівні ока

- окремі ткацькі дефекти (вузлики, петельки) можуть виводитися на виворітний бік, тому з лицевого боку кількість дефектів менше

- в тканинах саржевих переплетень на лицевому боці рубчик зазвичай іде знизу вгору зліва направо

- найбільш дорогі нитки виводяться на лицевий бік (у напівшерстяних тканинах – шерстяна пряжа, у напівшовкових – шовкові нитки)

- рисунок переплетення на лицевому боці більш чіткий

- в драпах і ворсовому сукні з лицевого боку ворс розташовано більш впорядковано, на виворітному – хаотично.

Завдання 2. Визначити напрямок основних та уточних ниток.

Визначення напрямку основної та уточної нитокможна здійснювати за такими ознаками:

За пружком: Нитки основи завжди розміщуються вздовж пружка.

За розтягуванням: Якщо в зразку немає пружка, тканину треба потягнути в обох напрямках: звичайно по утоку тканина тягнеться сильніше (окрім еластичних тканин, тканин із текстурованих ниток, крепів).

За скрученістю, жорсткістю ниток. Якщо обережно препарувальною голкою вийняти із аналізованого зразка по декілька ниток обох напрямків, то можна побачити, що уточні нитки більш хвилясті, ніж нитки основи (за виключенням тканин репсового переплетення). Нитки основи звичайно більш гладкі і жорсткі, сильніше скручені, ніж уточні нитки. Якщо в одному напрямі тканини розміщені кручені нитки, а другому – одиночні, то крученими будуть нитки основи (для бавовняних та шерстяних тканин).

За рівномірністю. При розгляді тканини на просвіт виявляється, що основні нитки розміщуються більш рівномірно, паралельно одна одній. Щільність тканини вздовж уточної нитки менш рівномірна: зустрічаються нитки, розміщені дугоподібно, або накладені одна на одну, нерідко присутній перекіс тканини вздовж уточної нитки.

За напрямком ворсу: Якщо тканина має ворс, отриманий при начісуванні, то напрямок ворсу співпадає з напрямком основи.

За розташуванням смуг: Напрямок основи співпадає з напрямком смуг і просновок (нити основи, які відрізняються за кольором і товщиною).

За волокнистим складом: У напівшовкових тканинах основа зазвичай шовкова. У напівшерстяних тканинах основа зазвичай бавовняна. У напівлляних тканинах основа бавовняна, уток – льняний. В шовкових тканинах, якщо одна із систем – не кручений шовк, а друга – шовк-креп, основа зазвичай – не кручений шовк.

Завдання 3 .Визначити та замалювати схему переплетення.

В процесі утворення тканини на ткацькому верстаті основні та уточні нитки можуть по різному переплітатись між собою. Різною послідовністю основних і уточних перекриттів створюється велика кількість переплетень, які є однією з основних характеристик тканин.

Розрізняють такі класи переплетень: 1) головні (прості); 2) дрібно візерунчасті (армюрні), які діляться на два підкласи – похідні від головних та комбіновані, що утворені двох попередніх видів; 3) складні – утворені із декількох систем ниток; 4) крупно візерунчасті (жакардові).

Зарисовку виконують на папері в клітинку, починаючи із нижнього лівого кутка. На зразку зсувають нитки препарувальною голкою і розглядають перекриття поздовжніх і поперечних ниток. У горизонтальному ряду зафарбовують клітини, що відповідають лежачим зверху основним ниткам, а якщо на лицеву поверхню виходять уточні нитки – клітину не зафарбовують. Зарисовку продовжують до тих пір, доки рисунок повністю не повториться, тобто буде зарисовано два рапорти. Якщо рисунок переплетення в обох рапортах однаковий, можна вважати, що зарисовка зроблена правильно. Тоді першу уточну нитку висмикують, зсувають другу і в тому ж порядку (зліва направо) зарисовують її переплетення (рис. 2.32).

Так продовжують до тих пір, поки повністю не зарисують переплетення двох рапортів по уточній нитці. На виконаному рисунку окреслюють рапорт переплетення і вказують кількість ниток, утворюючих рапорт.

4. Визначити вид ткацького переплетення.

5. Визначити та відмітити рапорт переплетення.

6. Охарактеризувати зовнішній вигляд матеріалу і порівняти матеріали із різними переплетеннями.

7. Результати спостереження записати у таблицю:

Таблиця 7.1.

8. Записати висновки.

9. Відповісти на питання самоконтролю.

10.Відповісти на тестові питання.

Питання для самоконтролю          

1. Які ознаки лицьової та виворітної сторін у різних видах тканин?

2. Як визначається напрямок основної та уточної ниток?

3. Які особливості визначення лицьової сторони ворсової, вельветової та вибіленої тканини?

4. Який порядок визначення виду переплетення для замальовки?

5. Як класифікують ткацькі переплетення?

6. Чим пояснюється блиск на лицьовій стороні деяких тканин?

7. Як утворюються подвійні та полуторні переплетення?

8. Які особливості утворення ворсових переплетень?

9. Як впливає вид переплетення на зовнішній вид матеріалу?

10. Що називають рапортом переплетень та як його визначають?

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

1.Вміння: визначати лицьову та виворітну сторони тканини;

2. Вміння: встановлювати лицевий та виворітний сторони тканини

3. Вміння за зовнішніми ознаками та за дослідженням встановлювати вид переплетення ниток у тканинах.

4. Вміння замалювати складні види переплетення.

5. Вміння записати рапорт переплетень.

6.Вміння зробити висновки.

7.Повнота відповіді на питання самоконтролю

8.Правильність відповіді на тестові питання третього рівня.

9. Рівень самостійності дослідження.

Тести контролю

1. Полотняне, саржеве, атласне переплетення відносять до:

    1)дрібно візерунчастих; 2) простих; 3) полуторних; 4) складних;

2. Тканини якого переплетення мають стабільну структуру, високу міцність і мало розтягуються:

1)дрібно візерунчастого; 2) сатинового; 3) полотняного; 4) саржевого;

3.Яка відмінність між тканинами полотняного переплетення і саржевого?

1)полотняне більше розтягується 2)полотняне менш міцне

3)саржеве більш гладеньке 4) саржеве більш щільне

4. Подвійні, ворсові та ажурні відносяться до:

1) підкласу складних 2)комбінованих 3)жакардових

4)дрібно візерунчастих