Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема: Ткацькі переплетення.




ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тема: Структура та будова прядива і ниток.

Мета: Навчитись визначати вид прядива за волокнистим складом, за способом прядіння.

Набути практичних навичок встановлювати кількість складень, урівноваженість та вид кручення ниток у зразках тканин.

Інструменти та матеріали: зразки тканин, зразки ниток, прядива, пінцет, ножиці, спиртівка, лупа, мікроскоп.

Завдання для підготовки до роботи

1. Записати короткий конспект про класифікацію волокон за видом прядива, за способом прядіння, за будовою прядива (2, с. 32-35)

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Записати способи визначення кількості складень і напрямку кручення прядива та швейних ниток.

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Записати методи визначення врівноваженості швейних ниток та крученого прядива.

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Вказати, як впливає врівноваженість ниток на якість виконання технологічних операцій на промислових швейних машинах.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання та методичні рекомендації до виконання дослідження

Завдання 1.

1.Визначити, однорідний чи неоднорідний склад волокна.  

2.Встановити вид волокон прядива органолептичним, або за необхідності, лабораторним шляхом.

3.Визначити органолептично спосіб прядіння волокон.

4.Встановити будову прядива.

Таблиця 6.1

 

№     Зразки матеріалу Зразки прядива чи ниток Однорідний чи неоднорідний склад волокна Вид волокон прядива Спосіб прядіння Будова прядива
1 2 3 4 5 6 7
               
             
               
               

Встановити вид обробки прядива чи ниток.     

Результати спостереження записати у таблицю

Завдання 2.

1. Відібрати зразки матеріалу розміром 10х10см та швейних ниток довжиною 10 см.

Відокремити від зразків матеріалу по 2-3 основної та 2 – 3 уточної ниток. Відрізок нитки повністю розкрутити, препарувальною голкою розділити на окремі стренги, які необхідно підрахувати. Стренги розділити на окремі нитки.

2. Встановити кількість складень ниток.

Визначення числа складень ниток.Число складень швейних ниток та прядива встановлюють за стандартною методикою. Відрізок нитки довжиною 10см необхідно затиснути з двох кінців і повністю розкрутити. Потім нитку необхідно розділити голкою на окремі стренги, підрахувати. Після цього відрізки окремих стренг довжиною 5см також розкручують і препарувальною голкою розділяємо на окремі нитки та знов підраховують. Загальна кількість складень визначається по кожному відрізку ниток, у всіх складових (стренгах) ниток.

Визначити напрямок кручення кожної із ниток методом безпосереднього розкручування. Для визначення напрямку кручення прядива або нитки необхідно короткий відрізок затиснути пальцями, і утримуючи вертикально, злегка розкручувати. Якщо верхній кінець розкручується в напрямку руху годинникової стрілки, розміщеної в горизонтальній площині, вона має кручення Z (шовкова нитка – кручення S); при розкручуванні верхнього кінця проти руху годинникової стрілки нитка має кручення S (шовкова нитка – кручення Z). 

3. Встановити урівноваженість ниток та прядива.     

Визначення урівноваженості крученої нитки. При скручуванні нитки внаслідок оберненості пружної та еластичної деформації виникає крутячий момент, спрямований в більшості в бік, зворотний скручуванню. Це призводить до розкручування нитки та утворенню петель сукрутин. Така нитка називається неврівноваженою (рис.2.31).

Урівноваженість має особливо важливе значення для швейних ниток та крученого прядива, які застосовують у швейному виробництві. Сукрутини неврівноважених ниток зачіпляються у вушці голки швейних машин або нитконапрямлячів, що призводить до обриву ниток.

Складаємо нитку довжиною 1м вдвоє, підраховуємо число утворених сукрутин. Нитка вважається урівноваженою, якщо сукрутин не більше шести. Неврівноважена нитка утворює більше шести сукрутин.

Результати спостереження записати у таблицю

7. Записати висновки.

8. Відповісти на питання самоконтролю.

 

Таблиця 6.2.

 

№     Зразки матеріалу Зразки прядива чи ниток Кількість складень ниток Напрямок кручення нитки Урівноваженість нитки
1 2 3 4 5 6
             
             
             
             
             

9. Відповісти на тестові питання.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками розрізняють прядиво та нитки?

 

 

2. Як впливає урівноваженість ниток на технологічний процес пошиття?

 

 

3. Який напрямок кручення доцільно вибирати для сучасних швидкісних машин?

 

 

Як визначається напрямок кручення ниток чи прядива?

 

Як визначається рівно важність ниток чи прядива?

 

4. Які способи прядіння волокон існують?

 

5. Які бувають види прядива за будовою?

 

6. Як впливає спосіб прядіння волокон на зовнішній вид матеріалу?

 

7. Яку нитку називають не урівноваженою?

 

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

1. Вміння органолептично та за характером горіння виявити однорідність чи неоднорідність волокон у трьох – п’яти зразках.

2. Вміння встановлювати спосіб прядіння та будову волокна.

3. Вміння встановлювати кількість складень ниток та напрямок їх кручення.

4. Вміння встановлювати урівноваженість нитки.

5. Ступінь самостійності дослідження зазначених параметрів

6. Вміння самостійно зробити висновки

7. Повнота відповіді на п’ять вибраних питань самоконтролю

8. Правильність відповіді на тестові питання відповідного рівня

Тести контролю

1.Одиночна нитка, яка не може бути поділена на дрібніші без руйнування, називають:

1) комплексною, 2) монониткою, 3) елементарною

2. Виберіть, на які види поділяють пряжу за складом:

1)елементарну, 2) текстуровану, 3) однорідну, 4) змішану

3. Яку тканину отримають в результаті використання гребінної вовни?

   1) товсту, 2) середньої товщини, 3) тоненьку

4. Кількість витків, що припадають на 1м довжини нитки, називають:

1) скручуванням, 2) укрученням, 3) критичним скручуванням

5. Нитка, що здатна розтягуватися на 200-300% від початкової довжини називають:

1) мерон, 2) еластик, 3) мелан, 4) спіраль

6. Які можуть бути види вовняної пряжі за системою прядіння?

1)апаратна, 2) кардна, 3) ремінна, 4) лляна, 5) мокра, 6) суха

7. Пряжа, яка складається із декількох не скручених між собою ниток, називається:

               1) армована, 2) високооб’ємна, 3) фасонна, 4) трощена

8.Виберіть, яка за способом оброблення та забарвленням буває пряжа:

1)меланжева, 2) неоднорідну, 3) сурову, 4) вибілену, 5)мерсеризовану, 6) однорідну

9.Які системи використовують для прядіння льону?

 1)мокрий, 2) очосовий, 3) сухий, 4) лляний

10.Виберіть, які способи прядіння використовують для відходів переробки натурального шовку:

             1) гребінна, 2) апаратна, 3)кардна, 4) очосова

11.Пряжа, яка складається із серцевинної нитки, обвитої по всій довжині прядильними волокнами, називають:

               1) армована, 2) високооб’ємна, 3) фасонна, 4) трощена

12.Виберіть, які операції входять до апаратної системи прядіння бавовнику:

    1)передпрядіння, 2) чесання, 3) пухління та тріпання, 4)вирівнювання та витягування стрічки,

 5) прядіння, 6) гребінночесання

13.Якими способами може проходити прядіння льону?

1)мокрим, 2) очосовим, 3) сухим, 4) лляним

14.Які нитки отримують в результаті скручування 2-4-х ниток, серед яких стрижнева, нагінна (ефектна) та закріплювальна?

1)армована, 2) високооб’ємна, 3) фасонна

15.Розставте у послідовності етапи кардного прядіння:

1) передпрядіння, 2) чесання, 3) пухління та тріпання, 4) вирівнювання та витягування стрічки, 5) прядіння

16. Прядінням називають:

 1)сукупність операцій, в результаті яких із ниток отримують прядиво

 2)сукупність операцій, в результаті яких із довгих волокон отримують прядиво

 3)сукупність процесів, в результаті чого із коротких волокон отримують прядиво

 4)скручування нитки із волокон

17. Який із способів прядіння використовують для довгих тонких волокон:

1)кардний; 2) гребінний; 3) апаратний;  4) змішаний

18.  В результаті гребінного чесання отримують прядиво:

 1) товсте гладеньке; 2) середньої товщини;

3) товсте, пухнасте; 4) тонке довге

19. В результаті передпрядіння отримують:

 1) прядиво      2) рівницю    3) волокно    4) стрічку

20.  Виберіть, яке із видів прядива використовують для вироблення ситців:

1) гребінне         2) сухе кардне   3) апаратне 4) кардне

21. Який із способів прядіння має найменшу кількість операцій?

    1) кардний; 2) апаратний; 3) гребінний; 4) змішаний

22. На якій із стадій процесу прядіння можна змішати різнопофарбовані волокна для отримання меланжевого прядива?

1) чесання 2) розщіпування 3) тріпання 4) на всіх стадіях прядіння

23. Який із способів прядіння включає всі операції?

1) кардний; 2) апаратний; 3) гребінний; 4) змішаний

24. Нитка, отримана в результаті скручування двох, трьох або більше одиночних ниток, називається:

1) фасонним прядивом;                   2) крученим прядивом; 

2) високооб’ємним прядивом;        4) швейною ниткою

25. За складом волокна прядиво поділяють на:

    1) мішане 2) меланжеве 3) муліноване 4) однорідна

26. Прядиво, яке складається із двох або більше ниток не скручених між собою, називають:

     1) комплексним 2) фасонним 3) трощеним 4) мішаним

27. Які особливості будови армованого прядива?

    1) має стрижень, обвитий хімічними волокнами

    2) скручені із однаковою швидкістю нитки, що мають різну довжину

    3) кручена із двох і більше ниток

    4) має стрижень, обвитий бавовняними, вовняними, лляними або хімічними волокнами 

28. Із яких видів волокон виробляють високорозтягувані нитки?

      1) із капронових комплексних ниток

       2) із капрону та триацетатних ниток

       3) із термопластичних поліамідних волокон

       4) із віскозних та ацетатних ниток

29. Із яких волокон виробляють мононитки?

1) із вовняних; 2) із штучних;   

3) із синтетичних; 4) із бавовняних

30. Що собою являє пластилекс?

1) капронові мононитки плоского виду

2) стрічки із поліетиленової плівки з напиленим металом

3) одиночна нитка натурального шовку із посиленим крученням

4) нитка із алюмінієвої фольги, покрита прозорою поліефірною плівкою

31. Із яких волокон виробляють нитку мелан?

1) поліетиленових; 2) поліпропіленових;  

 3) поліефірних; 4) поліамідних;

32. Кручення ниток вважають лівим, якщо:

1) витки на прядиві йдуть знизу вгору та справа наліво

2) витки на прядиві йдуть згори до низу та справа наліво

3) витки на прядиві йдуть знизу вгору та зліва направо

4) витки на прядиві йдуть згори до низу та зліва направо

33. Комелан – це високооб’ємна нитка із:

1) ацетатної нитки та профільованого монокапрону; 

2) комплексні капронові або лавсанові

3) поліамідних волокон                        

4) лавсанових або нітронових волокон

34. Виберіть, які із видів прядива відносяться до високооб’ємних:

1) аерон;   2) епонж;      3) комелан; 4) гофрон

 

оцінка ________________підпис

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Тема: Ткацькі переплетення.

Мета: Ознайомитись із складними видами переплетень.

Навчитися визначати лицьову та виворітну сторони тканини та напрямок основних і уточних ниток.

Навчитись визначати вид переплетення та встановлювати його рапорт у зразках матеріалів.

Отримати навички схематичного замальовування переплетень.

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп.

Завдання для підготовки до роботи

1. Ознайомитись із способами визначення лицьової та виворітної сторін тканини.

2. Ознайомитись із способами визначення напрямку основної та уточної нитки.

3. Вивчити класифікацію ткацьких переплетень.

4. Ознайомитись із послідовністю замальовування переплетень та вміти визначати рапорт переплетень.

5. Вивчити особливості простих та дрібно візерунчастих переплетень за зовнішніми ознаками та будовою.

6. Вивчити принцип математичного позначення ткацьких переплетень, вміти замалювати похідні від простих переплетень.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 193.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...