Особливості підготовки та дій мб (роти) під час ведення мбр маневреної оборони.

У ході підготовки батальйону (роти) до дій у маневреній обороні командир батальйону (роти) повинен виконувати всі ті самі заходи, що і під час організації оборони в першому ешелоні бригади (полку), крім того він більш ретельно визначає: порядок ВУП з граничних відстаней і не допустити швидкого переходу в атаку його головних сил; можливі напрямки маневру підрозділами і вогнем з метою недопущення обходу району оборони батальйону (ротних опорних пунктів); порядок виходу з бою (склад підрозділів прикриття, район збору і послідовність виходу з нього підрозділів); порядок здійснення маневру на інший рубіж, місця вогневих засад і влаштування загороджень і руйнувань.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) у бойовому наказі додатково вказує підлеглим порядок виходу з бою, район збору батальйону (роти) і шляхи маневру на наступний рубіж.

Після знищення повітряного десанту противника батальйон (рота) висувається в призначений район у готовності до знищення нових десантів або до виконання інших завдань.

Бойовий порядок батальйону може бути в один або у два ешелони з виділенням резерву або бронегрупи. Більша частина штатних і доданих батальйону вогневих засобів додається ротам. Вогневі засоби розташовуються таким чином, щоб мати можливість вести вогонь перед фронтом більшістю вогневих засобів, починаючи з граничних відстаней, прострілювати проміжки з сусідніми опорними пунктами, прикривати відхід рот першого ешелону вогнем підрозділів прикриття і відведених у глибину підрозділів.

Перед переднім краєм оборони батальйону може виставлятися бойова охорона, висилатися розвідувальний орган, на ймовірних напрямках висування противника влаштовуються інженерні загородження і організовуються вогневі (розвідувальні) засідки.

У ході ведення оборонного бою у міру підходу противника батальйон діями вогневих засідок і бойової охорони, а потім вогнем усіх засобів, починаючи з граничних відстаней, завдає йому втрат, змушує противника розгорнути головні сили і наступати в невигідному для нього напрямку. Окремі спроби противника обійти район оборони (опорні пункти) не допускаються маневром резерву (бронегрупи) на ці напрямки для зайняття вогневого рубежу або проведення раптової короткої контратаки, а також маневром вогнем артилерії, яка залишилася в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бій за утримання кожної позиції, опорного пункту характеризується завзятістю та ведеться з метою тривалого стримування противника, який наступає, виснаження його сил і завдання йому великих втрат. Командир батальйону (роти) вправно використовує маневр вогнем і підрозділами, загородження і зруйнування, з метою недопущення захоплення противником з ходу опорних пунктів рот першого ешелону.

З отриманням наказу на відхід батальйон здійснює вихід з бою. Перед відходом або під час його здійснення батальйон може контратакувати противника резервом і підрозділами, щонайперше танковими, які зняті з позицій, що не атакуються, з метою зупинити його просування на найбільш загрозливих напрямках.

Для протидії охопленням, обходам і ударам противника, який прорвався, під час здійснення маневру на наступний рубіж від батальйону виділяється тильна, а за потреби і бокові похідні застави. Використовуючи заздалегідь створені на шляху маневру загородження, застосовуючи вогневі засади, похідні застави вогнем з місця і з ходу затримують просування противника до зазначеного командиром батальйону часу. Повітряний десант противника, який висадився на шляху маневру, знищується або після блокування обминається.

У ході маневру батальйон проходить через рубіж, який обороняється іншими підрозділами бригади (полку). Для забезпечення пропуску батальйону завчасно організовується взаємодія.

Вийшовши на наступний рубіж, батальйон негайно займає оборону і проводить заходи щодо відновлення боєздатності. Бій на новому рубежі батальйон веде так само, як і на попередньому.

Викладач кафедри

працівник ЗС України                     В.В. КУДРЯВЦЕВ