Вступ. Політична карта світу.

Заняття 1.

Сучасна географія є складною системою взаємопов’язаних і взаємодіючих наук, які, в залежності від предмета вивчення, входять до складу однієї з двох великих груп – фізико-географічної, або економіко-географічної. До останньої групи належить наука, курс якої ви будете вивчати протягом цього навчального року.

Економічна і соціальна географія світу – це наука, що вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, умови і особливості його розміщення в різних країнах світу і регіонах. Сьогодні ми звернемося до задач цього курсу і тих об’єктів, які в ньому вивчаються.

    Будь-яка наука визначається передусім двома поняттями – об’єктом і предметом дослідження. Ці поняття не тільки важливі, але і досить складні, тому спочатку розберемося в їх змісті.

    Об’єкт науки – це родове поняття, тому до його складу входять об’єкт граничний (широкий), конкретні і специфічні об’єкти.

    Багато наук мають спільний широкий об’єкт вивчення – Землю. Усі ці науки відрізняються одна від одної конкретним об’єктом дослідження. Так, конкретний об’єкт геології – внутрішня будова Землі, фізичної географії – географічна оболонка Землі тощо.

    Об’єкт економічної і соціальної географії в самому широкому сучасному розумінні – це географічне середовище, тобто освоєна і залучена до життя людського суспільства частина географічної оболонки Землі, де суспільство взаємодіє з природою. А конкретні об’єкти соціальної і економічної географії світу – це господарство, його галузі, що розвиваються в конкретних соціально-економічних умовах географічного середовища, населення і природні ресурси.

    При цьому господарство і його галузева структура є об’єктом вивчення і багатьох інших наук, наприклад економічних. Те ж саме відношення і до інших об’єктів соціально і економічної географії. Так, населення є об’єктом вивчення демографії, етнографії тощо. Природні умови і природні ресурси вивчає також фізична географія.

    Тому велику роль відіграє предмет дослідження. Предмет науки відрізняється від її об’єкта тими чітко обмеженими сторонами, які в даний час вивчаються певною наукою теорією з обов’язковим урахуванням точки зору розгляду цього об’єкта. Так, усі географічні науки об’єднує загальна точка зору – виявлення територіальних і просторово-часових зв’язків між елементами конкретних об’єктів.

    Отже, навіть при спільному об’єкті науки розрізняються предметом дослідження.

 Ви вже знаєте, що об’єкти вивчення даного курсу ­ природа, люди, господарство - складні, різноманітні, неповторні і перебувають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.

        Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підручника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела – засоби масової інформації : газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобальному світі ніщо не може існувати відокремлено.

        Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об’єднуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико – географічні регіони. Найбільшими історико – географічними регіонами є материки.

         Історико – географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Так, регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному, господарському відношенні регіоном, тоді як в Африці ПАР набагато перевершує інші країни регіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внутрішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників :

1) історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо) ;

2) етнічні процеси;

3) господарські зв’язки регіону;

4) транспорт;

5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо)

Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку : його відсутність   свідчить про роз’єднаність країн ,що входять до складу регіону.      Багато історико – географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці – субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони : Центральна Азія, Південно – Східна Азія , Південно – Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія – кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак. Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.

    Політична карта світу містить у собі інформацію про місце країни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Однак при детальному вивченні окремої країни інформація політичної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких – менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомості нам нададуть інші джерела інформації – текстові. Але інформацію треба розуміти, а для цього необхідне знання термінів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.

    П’ять тисяч років тому на Землі почали з’являтися перші держави – Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були не схожі на те, що називають державою зараз, і це природно: за п’ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уявлення про навколишній світ і суспільство не залишалося незмінними. Змінилися самі держави та їхня кількість: сьогодні на земній кулі існує 235 країн і територій, 193 з яких – незалежні держави. Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності вивчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почнемо з найбільш загального визначення.

    Країна – територія, що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (колонія, підопічна територію).