Структура суспільного виробництва.

Структура суспільного в-ва. Суспільне в-во викликається до життя і функціонує в кінцевому рахунку для задоволення потреб людей. Заг. потреби досить різноманітні. Залежно від рівня розвитку заг. потреб і широкого набору соотв. їм життєвих благ та послуг заг. вир-во поділяється на: матеріальне і нематеріальне.

Матеріальне в-во утворюють різні галузі пром-ти, будівництва, с/г, в яких на основі різних речовин і сил природи створюються матеріальні блага. До нього також належать транспорт, торгівля, що забезпечують просторове переміщення матер. благ, також комунальне госп-во і побутове обслуговування, які надають матер.-вещ. послуги.

Нематеріальне вир-во утворюють охорона здоров'я, освіта, наука, культура, мистецтво, де виявляються безпосередньо трудові нематер. послуги і створюються духовні цінності. У його складі особливе місце посідає духовне пр-во. Це вир-во духовних якостей людей, їх високого общеобразов. рівня, широкого культурного та науково-техн. кругозору. У ряді випадків духовне уряд, як і всі нематер. в-во вважається невиробничої деят-тьма, і праця в цих сферах вважається непродуктивним. Звичайно провідна і визначальна роль у складі сукупного заг. пр-ва належить матер. пр-ву. У ньому створюються всі матер. умови і передумови для функц-ия нематер., духовного пр-ва. Однак духовні якості людей невіддільні від особистості людини, тому вони функціонують також у матеріальному пр-ве та в інших сферах Нематов. пр-ва і роблять на них всевозрастающеее облагороджуючий вплив.

У сучас. умовах в екон. розвинених країнах широко розвинуті сфери освіти, науки, інформатики, послуг. У них зайнята переважна частина самодіяльного населення. Працівники матер. сфери все менше беруть участь у проізв.-технолог. процесах, в основному вони виконують творчі функції з конструювання нової продукції, автоматизації і т.д.

Твердження про непроізв. працю непроізводств. сфери принижують значення духовного пр-ва, гальмують його розвиток, а разом з цим і розвиток усього, у тому числі і матер. пр-ва.

Продукт суспільного виробництва та його структура.

А) Валовий суспільний продукт (ВОП), СОП. Річним результатом произв. діяльності окремого підприємства явл. якась маса конкретної продукції. Вона вимірюється в натуральному і вартісному виразах, і являє собою валову продукцію підприємства.

Результатом сукупного матер. пр-ва в країні явл. ВОП або СОП. Як ВОП - сума валової продукції в грошовому вираженні, так СОП - сума цін усіх матер. длаг і послуг, створених у суспільстві за визна. проміжок часу (рік або квартал). СОП не х-ет однак кінцевої результативності функціонування матер. пр-ва, тому що містить в собі проміжний продукт. Кінцеву результативність функціонування матер. пр-ва х-і КОП.

Продукція всіх видобувних і частини переробних підприємств з позиції всього заг. пр-ва виступає в якості сировини, матеріалів, палива, енергії, напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Ця продукція підлягає подальшому виробляє. споживання на підприємствах та ін утворює проміжний продукт сфери матер. пр-ва. Вартість усіх продуктивно споживаних елементів промежут. продукту входить у вартість повністю готових пр-вом або кінцевих продуктів. Тому промежут. продукт повторно, а часто і по кілька разів відбивається і враховується у складі СОП. СОП таким чином містить у собі повторний рахунок не повністю закінченого пр-вом проміжного продукту.

КОП і чистий продукт (ПП). Повністю закінчена пр-вом продукція утворює КОП - це вся сосозданная в цьому році маса предметів споживання і засобів праці. КОП - це частина СОП, що залишається за винятком з нього проміжного продукту (за виключенням всіх вироблених і спожитих продуктів праці за рік). Всі елементи КОП випускаються тільки тієї часттью перерабат. підприємств, які завершують произв .- технологічні цикли зі створення предметів споживання і засобів праці. Беруть участь у створенні кожного КОП все: і здобувши. і перерабат. підприємства відповідних технологічних ланцюжків. Кожне з цих підприємств підвищує ступінь готовності майбутнього такого продукту і відповідно нарощує його вартість, в результаті ісп. живої праці своїх працівників і відпо. засобів праці. Участь кожного підприємства у створенні кожного КОП вимірюється його доданою вартістю, що створюється його живою працею і з споживаних засобів праці. КОП акумулює в собі всі річні витрати живої праці (тварини праці) та вартість зносу засобів праці, у зв'язку з його створенням. Отже відому частину минулої праці становить праця, що втілений раніше в будь-яких матер. благах.

За ви. з КОП витрат здійсненого праці минулих років виходить ПП матеріального пр-ва. Ця частина минулої праці повинна бути повернута в вир-во на відновлення зносу засобів праці. ПП - результат функціонування тільки живої праці у даному році. Він представлений усією сукупністю створених в цьому році предметів споживання і мат. послуг і тією частиною засобів праці, яка использ. на расшир. пр-ва.

Б) ВНП, ВВП, НД. ВНП - показник характеризує результативність всього заг. пр-ва. Це також ЧНП або НД.

ВНП визначається підсумовуванням доходів всіх підприємств, установ, населення, що отримуються в матер. і нематер. пр-ве, включаючи доходи від особистого, домашнього госп-ва, індивід. трудової деят-ти, а також доходи з-за кордону. За винятком з нього доходів з-за кордону - це ВНД (ВВП). ВНП та ВВП як сума всіх доходів суб'єктів економ. відносин не містить в собі переможе. продукту і його повторного рахунку. Це обумовлено тим, що джерелом доходів произв .- госп. осередків матер. і нематер. пр-ва явл. ними лише додана вартість. ВНП і ВВП як і КОП в матер. пр-ве і в аналогії з ним містять вартість зносу засобів виробництва. Адже ВНП і ВВП - це по суті і є КОП, та не одного матер., А всього товариств. Пр-ва. Шляхом виключення з ВНП вартості зносу засобів праці в матер. і нематер. пр-ве виходить ЧНП або НД. У марксистському екон. вченні НД визначається тільки як ПП сфери матер. пр-ва. Певною мірою це може бути пояснено зародковий стан сфери послуг, вузькість сфери Нематов. пр-ва минулого століття. Однак, сфера торгівлі була досить розвиненою, і тим не менше працю чисто торговельних працівників пов'язаних з купівлею-продажем вважався Марксом непродуктивним. Також вважався непроізвод. праця на транспорті і зв'язку не обслуговують матер. пр-во, а лише надають послуги населенню. Нематер. в-во вважалося непроізводств. сферою. Ці положення Маркса помилкові. Непроізв. праця - це нонсенс. Такого праці не існує. Праця - це завжди доцільна і результативна деят-ть людини.

Продукти матер. і нематер. пр-ва створені даними і передують. поколіннями і накопичені в даному часу, а також природн. рес. країни утворюють її нац. багатство. Головним змістом нац. багатства явл. интелект. багатство, рівень кваліфікації працівника - розвинена пр-ва сила всіх індивідів, а також вільний час, який дає широкий простір для розвитку особистості.

Необхідний і додатковий продукт.

ЧНП (НД) у зв'язку з його екон. призначенням і фактичним використанням ділиться на: необхідний і додатковий проду?? т.

Необхідний - частина ЧНП, яка використовується на нормальне відтворення робочої сили людей що функціонують в суспільстві. пр-ве. Нормальне воспр. раб. сили припускає - підтримання життєдіяльності ти і працездатності активних верств населення і підготовку нових поколінь працівників.

Додатковий - частина ЧНП, створеного понад необхідне. Він явл. мат. основою розширення товариств. пр-ва, розвитку сфери Нематов. пр-ва, особливо духовного пр-ва. Історично додатковий виникає пізніше необхідного, коли в первісній общині на основі зростання виробниц. праці стало можливим створювати велику масу життєвих благ, ніж це потрібно для існування працівника і продовження його роду. Величина необхідний. продукту не явл. раз і назавжди даною, вона зростає в зв'язку з піднесенням потреб на основі зростання виробниц. праці. Але більш високими темпами зростає додатковий продукт, у чому і виявляючи. екон. прогрес