Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Як правильно організувати роботу на підготовчому етапі?




Робота на підготовчому етапі складається з декількох направлень:робота з дітьми, батьками, педагогами і співробітникамидошкільного освітнього закладу. Про зміст третього направлення вже йшла мова у розділі «З чого почати?».

Робота з батькамиповинна проходити у формі колективних обговорень занять туризмом і прийняття спільних рішень. Бачачи вашу щиру зацікавленість вихователя цією роботою, його бажання оздоровити і згуртувати дітей, батьків, безсумнівно, відгукнуться на звернення допомогти підготувати свою дитину до туристських прогулянок, а може й прийняти безпосередню участь в їх проведенні. Напевно знайдеться хоч один тато чи мама, які займались туризмом або мають досвід організації одноденних походів на природу у вихідні дні зі своїми дітьми. Вони й зможуть бути вашими однодумцями і першими помічниками.

    Отже, на що слід звернути увагу? По-перше – це інформування батьків про початок і зміст даної роботи. По-друге – поради батькам по підтримці єдиних вимог до режиму дня дитини (особливо у вихідні дні), проведенню загартовуючих заходів, створенню оптимальних умов для задоволення потреб малюка в активній руховій діяльності. По-третє – це підготовка одягу і особистого похідного спорядження дитини. Інше – це справа ініціативи і можливостей батьків. Тому ніяких обмежень по цьому питанню бути не може.

Тепер поговоримо про вимоги до одягу, особистого і групового спорядження,у підготовці яких приймають участь батьки, педагоги і адміністрація дошкільного закладу.

Для нетривалої туристської прогулянки не потрібно багато спеціального інвентарю. Але обов’язковим є придбання рюкзаків для кожного учасника походу. Спортивні сумки, пакети і корзини не можуть замінити зручного місткого рюкзака, переноска якого звільняє руки для самостраховки і допомоги один одному. Починаючому туристу можна придбати або зшити заплічний мішечок з широкими і м’якими лямками, липучками-застібками, ошатними і зручними для незміцнілої руки малюка пряжками – автоматами і бігунцями. Маленький рюкзачок можна прикрасити аплікацією, дрібними іграшками-брелоками, і тоді він стане найулюбленішим супутником юного мандрівника.

Для туриста з дворічним стажем краще придбати хороший рюкзачок, який може слугувати не одному поколінню в сім’ї. Існує безліч сучасних видів рюкзаків: анатомічний, станковий, велосипедний і т.д. Найкраще підібрати для дитини дитячий станковий рюкзак. Він легко регулюється залежно від параметрів тіла, а його особлива конструкція дозволяє переносити всі зростаючі тяжкості без особливих навантажень на плечовий пояс. Металічний каркас дозволяє виправити поставу у сутулих дітей. За рахунок клапана, який висувається можна збільшити об’єм рюкзака майже вдвічі. Система ременів-затяжок дозволяє швидко і міцно спакувати багаж.

Якщо у вас небагато досвіду в підборі рюкзаків, можете скористатися нашими порадами-підказками.

На замітку!

При виборі рюкзака для дітей зверніть увагу на наступні його характеристики: жорсткість конструкції, яка забезпечується ущільнювачами задньої стінки, а іноді наявністю рельєфних прокладок під поперек; наявність широких м’яких регулюючих лямок; виконання його з водонепроникної тканини, міцність швів і кріплень; наявність бокових і задніх кишеньок, які дозволяють туристу переносити будь-яку потрібну дрібницю. Сучасні рюкзаки містять напоясні та нагрудні регульовані ремені, які дозволяють рівномірно розподілити вагу рюкзака на м’язи шиї, плечей і спини. Рюкзак повинен бути дуже ошатним і привабливим для дитини. Такий рюкзак може послужити юному туристу вірну службу не один рік.

Якщо батькам не по кишені придбати хороший рюкзак для дитини, це не привід засмучуватися. Зараз у продажу достатня кількість різновидів шкільних рюкзаків. Головне, щоб він відповідав зросту дитини.

Батькам слід навчити свого малюка турбуватися про збереження і чистоту особистого спорядження, брати участь в його ремонті і прикрасах. Вага рюкзака з вмістом для дитини 5-6 років повинна становити 1-1,5 кг. Безсумнівно, багато фізично підготовлених дітей можуть переносити більш значну вагу, однак в даному випадку дитина швидко стомлюється, знижується темп її ходьби, вона перестає помічати пам’ятки, реагувати на слова, зосереджується тільки на своїх відчуттях. Тому слід пам’ятати про ще не зміцнілий хребет дитини і не дозволяти їй встановлювати рекорди по вазі вантажу, що переноситься. Через 30-40 хвилин ходьби малюк сам відмовиться від цієї затії, і прийдеться на ходу розвантажувати рюкзак упертого туриста.

Для відпочинку під час привалів необхідно передбачити індивідуальні килимки. Довжина килимка повинна бути не менша росту людини, щоб можна було забезпечити відпочинок хребту і ногам під час привалів, а також використовувати його на ночівлях в сімейних походах, а ось ширина – не більше 60-70 см. Найбільш поширеним є пінополіуретановий килимок – скорочено «пінка». Покладена на сніг чи мокру землю, вона не дасть замерзнути за рахунок великої кількості мікропор з повітрям. Складена в рулон, вона надійно кріпиться ремінцями до рюкзака туриста і дуже легка при переносці. Зараз такі килимки можна придбати в будь-якому спортивному магазині.

Наступним етапом у підготовці до прогулянок є підбір взуття і одягу для дитини. Основний принцип, якого необхідно притримуватися в цьому питанні, - одяг не по сезону, а по погоді. Однак необхідно враховувати не тільки стан погоди (силу вітру, температуру, вологість повітря) на момент виходу на тропу, але й можливість її зміни. Взуття дитини повинно бути розношеним, зручним, яке дозволяє вставити повстяну устілку і надіти дві шкарпетки – бавовняну і вовняну (що сприяє теплообміну). Це можуть бути кросівки, кеди на товстій підошві. Найкращим варіантом є шкіряні туристські черевики на рельєфній підошві, особливо якщо намічається похід по кам’янистій місцевості або в сиру прохолодну погоду. В холодний період це можуть бути шкіряні зимові чоботи або черевики.

Одяг повинен бути зручним для виконання активних рухів. Та навіть влітку не слід одягати короткі шорти, якщо запланований похід до лісу, щоб вберегти ноги малюка від укусів кліщів, порізів, подряпин та інших неприємностей. В прохолодну погоду рекомендується мати вітрову куртку з капюшоном і аналогічної якості брюки. У зимовий період – це комбінезон для хлопчиків, куртка з капюшоном і брюки на подвійному синтепоні для дівчат. Такий одяг обереже дитину від вітру і вологи, яка на нього потрапляє у випадку падіння і під час відпочинку. Кількість і товщина нижніх слоїв одягу залежить від погоди і способу пересування групи. Оптимально, якщо батьки передбачають можливість варіювання одягу під час активного руху і пасивного відпочинку (додаткові верхні жилети, ущільнювачі, капюшони, шарфи, накидки і т.д.).

Необхідно продумати головний убір. В теплий період – можна використовувати спортивну кепку-бейсболку або спортивну панаму, яка охороняє від сонячних променів і створює певний стиль в одязі туриста. В холодний період – спортивну шапочку ( з додатковим шаром-утеплювачем у вітряні і морозні дні). У кожного туриста повинні бути запасні рукавиці і шкарпетки, навіть якщо група йде на двогодинну прогулянку.

Кожному малюку можна приготувати реп-шнур ( можна використати звичайну мотузку для білизни) довжиною близько 40 см., за допомогою якого він буде вчитися в'язати найпростіші вузли, такі необхідні в будь-якому поході (про цю цікаву роботу ми розкажемо трохи пізніше).

Групове спорядження закупається дитячим садком і за умови його бережного використання і правильного зберігання може слугувати декільком поколінням дітей. В першу чергу це палатка. Авжеж, ви не будете робити походи з ночівлею. Та добре обладнаний бівуак, встановлена палатка, створить ту атмосферу справжнього похідного життя, яка, цілком ймовірно, затягне у свою сітку дітей і в майбутньому зробить з них шанувальників активних форм проведення вільного часу. Крім того, установка палатки – чудовий спосіб формування групових (4-5 дітей) узгоджених дій, засіб розвитку самостійності і організованості маленьких туристів.

На замітку!

Є багато різновидів палаток, але найбільш зручні і легкі палатки шатрового типу з готовим каркасом, непромокальним днищем і тентом. Таку палатку діти шести років можуть встановити і зібрати самостійно або з частковою допомогою дорослого. Вона дуже ошатна, добре витримує вітер, дощ. Наявність додаткової москітної сітки-дверцят робить палатку герметичною. Про всі ці пристосування можна цікаво розповісти дітям.

В дитячому садку не обов’язково купувати спальні мішки, але показати і пояснити їхній устрій дітям було б не зайвим. Для цього його можна взяти у батьків, знайомих. Спальний мішок повинен бути легким, теплим, з подвійним синтепоном, невеликий по габаритам, з синтетичним зовнішнім покриттям, оборотом з бавовни. Спальний мішок може бути у формі конверту або ковдри з застібкою-блискавкою. Досвід показує, що після ознайомлення дітей зі спальним мішком вони з великим задоволенням, граючи роль туристів, миттю засинають під час денного сну, закутавшись в ковдри – «спальні мішки».

Далі необхідно придбати компас (спочатку достатньо хоча б одного на групу). Зручний рідинний прямокутний компас на довгому шнурку, що дозволяє його розмістити на шиї дитини-штурмана або використати на заняттях з орієнтування всією групою, на підготовчому етапі.

Бажано придбати мотузку діаметром 10 мм, яку можна використати для натягування найпростіших переправ.

Крім туристського інвентарю слід підготувати фізкультурний і спортивний інвентар, який є в кожному дошкільному закладі (м’ячі, скакалки, ракетки, санки і ін.).

Медичний персонал дошкільного закладу повинен подбати про підготовку похідної аптечки, в комплект якої повинні входити найнеобхідніші в поході медикаменти і перев’язувальні засоби.

Приблизний мінімальний вміст аптечки:

- перев’язувальні засоби: бинти, стерильні марлеві тампони, лейкопластир;

- гумовий джгут;

- 5%-вий спиртовий розчин йоду;

- перманганат калію;

- діамантовий зелений;

- розчин перекису водню;

- болезаспокійливі засоби.

Слід заздалегідь з батьками продумати питання харчуваннядітей.

Під час короткочасних туристських прогулянок не плануються спеціальні сніданки чи обіди, оскільки мандрівка організовується одразу після сніданку і до обіду діти повертаються в дитячий садок. Однак не слід позбавляти дітей задоволення перекусити на свіжому повітрі. Досвід показує, що навіть після другого сніданку у лісі діти з задоволенням поглинають обід по поверненню в групу. Вміст сніданку в теплий і холодний періоди року, авжеж, повинно розрізнятися. Батькам необхідно дати змістовну консультацію з приводу правильного підбору продуктів для малюка. Насамперед це стосується напоїв. Гарячий чай в міні-термосі чудовий в холодні дні, а сік, морс, компот в пластикових пляшках, фляжках, герметичних коробках – в теплі. Інше – справа смаку дитини. Можна взяти з собою сухарики, баранки, печиво, горішки, а в теплий період року – овочі, фрукти. Декілька цукерок-льодяників допоможуть справитися дитині зі спрагою під час руху. Однак вміст перекусу дитини не повинен бути предметом хвастощів або заздрощів дітей. Це повинні бути прості продукти, які можна легко розділити, щоб пригостити друзів. Слід уникати швидкопсувних продуктів (м’ясних і молочних).

Тепер, коли питання підготовки спорядження вирішено, проблеми його додаткового придбання чи виготовлення обговорені з батьками і адміністрацією, коли продумані питання харчування і необхідної медичної допомоги, необхідно спланувати зміст і методику підготовчої педагогічної роботи з дітьми.

Ціллю підготовчого етапу є створення психологічної підготовки на новий вид діяльності. Перед дітьми повинно бути поставлене завдання якнайкраще підготуватися до майбутнього походу: більше знати, вміти і бути готовим до різних труднощів і випробувань. У зв’язку з цим діти включаються в захоплюючу різноманітну діяльність: рухову, пізнавальну, ігрову, художньо-творчу. В ході такої діяльності у дошкільників формуються знання, уміння, навички, необхідні для участі в туристських прогулянках.

Щоб процес підготовки доставляв дітям задоволення, важливо здійснювати його через цікаву спільну діяльність педагога і дітей. Це може бути вільна бесіда, в ході якої діти обмінюються наявним досвідом сімейних походів, поїздок, діляться отриманими враженнями. Незвичайність і новизна повідомлюваних педагогом фактів, які супроводжуються роздивлянням ілюстрацій, слайдів, предметів туристського спорядження, читанням художньої, енциклопедичної і популярної літератури, викликає яскраві емоційні реакції дітей, збуджує їх уяву, спонукає до роздумів, сприяє пошуку нових знань, бажання оволодіти туристськими вміннями.

Підготувати дітей до прогулянок можна і на спеціально відведених заняттях по пізнавальному розвитку. Безсумнівно, немає необхідності розповідати про всі природні явища, сидячи в груповій кімнаті. З багатьма премудростями діти швидше знайомляться безпосередньо знайомлячись зі світом природи: стежачи за життям рослинного світу і світу тварин на прогулянці. Проте радимо вам не забувати про особливості дитячого характеру, такі як нестримна допитливість, непосидючість у поєднанні з відсутністю досвіду і спеціальних знань. Це призводить іноді до серйозних неприємностей. Юні мандрівники часто проявляють активний інтерес до жуків, павуків, змій, рослин. Багато чого намагаються спробувати на смак, на дотик. У зв’язку з цим вже на підготовчому етапі необхідно попередити дітей про природну та штучну небезпеку. Гриби, ягоди, змії і павуки можуть бути отруйними, а в густому підліску можуть бути кліщі. Не можна зривати травинки і відправляти їх в рот: поле може бути оброблено отрутохімікатами.

Про все це в привабливій емоційній формі необхідно розповісти дітям, щоб попередити біду під час прогулянки.

Незвичайність і новизна матеріалу усвідомлюються дошкільниками тільки в порівнянні з тим, що їм відомо на особистому досвіді. Використовуючи прийоми актуалізації наявних знань і умінь (питання, дидактичні ігри), необхідно спонукати дітей до такого порівняння. При цьому важливо акцентувати увагу дошкільників на тому новому, що їм належить дізнатися і чого необхідно навчитися.

Далі радимо вам організувати художньо-творчу діяльність дітей, направлену на досягнення значущих для всіх результатів. Вона може бути пов’язана з виготовленням спеціальних емблем і значків для учасників походу, підготовкою і оформленням групового і особистого спорядження, розучуванням похідних пісень. Так, хлопчики можуть виготовити запасні кілки для палатки, дівчата – прикрасити рюкзаки вишивкою чи аплікацією. На цьому етапі доцільно провести ігрове заняття з навчання дітей способам укладання та регулювання лямок рюкзака по зросту, оскільки відсутність цих умінь призводить до незручностей і стомлення під час руху і затягування часу збору дітей.

 

На замітку!

Працездатність і здоров’я туриста залежать від правильного укладання рюкзака. Потрібно так укласти речі, щоб, з однієї сторони, легко було в будь-який момент знайти потрібну річ, з іншої – щоб ніякі тверді предмети не впирались в спину. Тому уздовж спини укладаються м’які речі, а із зовнішньої сторони – іграшки, книги. Посуд, предмети гігієни, компас можуть розташовуватися в задніх і бокових кишенях.

З метою навчання початковим основам орієнтування в місцевості на підготовчому етапі рекомендується організувати ігрові заняття по ліпленню з пластиліну рельєфних основ (височин і западин), малюванню окремих дерев, лісу, річки. Діти старшої групи легко оволодівають найпростішими топографічними знаками: графічними зображеннями доріжок, стежок, окремо розташованих дерев і кущів. Діти з задоволенням включаються в гру по зіставленню з розрізаних на шматочки мап по спортивному орієнтуванню різних фігурок: подібність чоловічків і різних тварин. На цьому етапі доцільно навчити дітей користуватися компасом. Доцільно також розповісти про вплив сторін світу на природні явища (з якої сторони росте мох у дерев, чому і де заходить і встає сонце, з якої сторони у дерев більше гілок тощо). Детальніше про методику навчання дітей основам орієнтування мова піде в спеціальному розділі «Як навчити дітей основам орієнтування у місцевості».

Хороший освітній і виховний ефект дають спеціально підібрані дидактичні ігри, розвиваючі вправи, кросворди, загадки, направлені на засвоєння правил безпечної поведінки в природі і під час руху по вулиці, способів орієнтування. Тематичні рухливі ігри з елементами туристської техніки: «Переправа через болото», «Спритний турист», «Вклади рюкзак» тощо, включені в зміст прогулянки, дозвілля, фізкультурного заняття переконують дітей в необхідності правильно і швидко виконувати рухові завдання, удосконалювати техніку подолання перешкод, відпрацьовувати тактику спільних з партнерами дій. Спеціально підібрані ігри по орієнтуванню: «Слідопити», «Лисиця і мисливці», «Точний окомір», «Північ-південь», «Магнітні стрілки» розвивають у дітей увагу, пам'ять, аналітичне мислення, мову, швидкість реакції, формують вміння бути зібраними, організованими, самостійними. В цьому плані дуже цінними і привабливими для дітей є ігри-завдання «Рух по легенді», «Козаки-розбійники».

Особливу увагу потрібно приділити фізичній підготовці дітей до туристських прогулянок (загальній і спеціальній). Однак ця робота не повинна проводитися на шкоду іншим заняттям.

Загальна фізична підготовка здійснюється в процесі планових фізкультурних занять: ранкової гімнастики, рухливих ігор і вправ на прогулянці, тематичних фізкультурних дозвіль. Радимо належну увагу приділити вправам на укріплення склепінь стоп (ходьба на носках, на зовнішній стороні стопи, на п’ятках, перекатом з п’ятки на носок, по ребристій дошці, мотузці, приставним кроком по обручу, стрибки різними способами на місці і з пересуванням тощо). Дані вправи можна давати у вступній частині фізкультурних занять, включати в комплекс ранкової гімнастики і гімнастики після сну.

Зверніть увагу на техніку ходьби ваших вихованців. Стопа при ходьбі повинна перекатуватися з п’ятки на носок, а слід – бути паралельним направленню руху. Спосіб ходьби з помітним розведенням носків в сторони непридатний для тривалої ходьби, тим паче з вантажем, оскільки призводить до швидкого стомлення м’язів ніг.

Спеціальна фізична підготовка проводиться з метою розвитку витривалості і підготовки дітей до тривалих динамічних навантажень під час туристських прогулянок. Хороший ефект дають дозована ходьба, щоденні пробіжки, рухливі і спортивні ігри з бігом і стрибками. З ціллю підготовки до зимових туристських прогулянок слід приділити увагу дітям, які відстають в техніці ходьби на лижах. Попередньо вся група повинна пройти тестування на проходження на лижах з палицями не менше 600 м в середньому темпі. Необхідно ретельно відпрацювати навички поворотів переступанням, підйомів різними зручними способами, спусків і гальмувань з гірок на ділянці дитячого саду.

З метою спеціальної технічної і тактичної підготовки можна провести тренувальні міні-туристські прогулянки тривалістю в старшій групі 20-25 хвилин, в підготовчій до школи групі – 25-30 хвилин. Такі прогулянки організуються на ділянці дитячого садку або прилеглої території. Для цього можуть бути використані вже наявні екологічні тропи. На подібних прогулянках відпрацьовуються вміння ходити туристським строєм з дотриманням дистанції між учасниками, рухатися з рюкзаком, слідувати по заданому маршруту (йти по мапі, компасу, легенді).

 

На замітку!

Шановні колеги! Якщо вас і ваших вихованців захопить подібна робота, а батьки проявлять ініціативу у проведенні спільних сімейних походів, радимо вам вже на підготовчому етапі створити постійно діючий клуб «Юні туристи», сімейний клуб «Друзі лісу» тощо. Це додасть вашій роботі особливий характер, системність, дозволить згуртувати і захопити дітей, батьків і педагогів змістовною і корисною спільною діяльністю. Багато досвідчених вихователів і спеціалістів по фізичній культурі використовують різноманітні привабливі форми роботи: засідання клубу мандрівників, туристські вікторини. Кожному вступаючому в клуб вручається членський квиток, значок, тощо. Разом з батьками діти можуть вести спеціальні зошити-альбоми з записами прикмет, загадок про природу, замальовками своїх вражень. Найбільш активних дітей можна заохочувати спеціальними значками-емблемами: «Знавець природи», «Юний еколог», «Друг пернатих», «Краєзнавець», «Знавець ігор». Це стимулює дітей до самостійного пошуку нових знань і оволодінню новими вміннями.

Підводячи підсумок, представимо основні напрямки роботи з дітьми на підготовчому етапі в схемі.

Підготовка дітей до туристських прогулянок на підготовчому етапі:

- психологічна

- фізична( загальна, спеціальна)

- пізнавальний розвиток( я і природа, краєзнавство, орієнтування і топографія, я і моє здоров’я, туризм і туристи).

Рекомендуємо вам вже на підготовчому етапі продумати той об’єм знань, умінь і навичок, яким повинні оволодіти діти. В якості орієнтиру ми пропонуємо вам вже апробовану програму роботи зі старшими дошкільниками.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 159.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...