У чому цінність туристських прогулянок?

Організація роботи по підготовці і проведенню туристичних прогулянок

Що розуміти під туристськими прогулянками?

Екскурсії і прогулянки за межі дитячого садка, які передбачають в основному реалізацію пізнавальних і виховних завдань, і які включають в тій чи іншій мірі фізичні вправи, можна проводити вже з дітьми 3-4 років. Як відомо, діти старшого дошкільного віку мають доволі високий ступінь самостійності і організованості, і це стає неодмінною умовою організації більш тривалої і складної по змісту і методиці проведення рухової діяльності в природі. Мова йде про дошкільний туризм,який вирішує не тільки освітньо-виховні, але й оздоровчі завдання, удосконалює рухові здібності дітей, сприяє засвоєнню ними найпростіших туристських умінь і навичок. Туризм як особливий вид діяльності людини передбачає різні організаційні форми. Деякі з них цілком доступні дітям дошкільного віку.

Визначимо основні поняття.

Туризм(фр. tourisme від –tour прогулянка, поїздка) – подорожі по своїй країні чи в інші країни, які поєднують відпочинок з елементами спорту і пізнавальними завданнями.

    Якщо трактувати дане поняття вже у зв’язку з розглянутою проблемою, то можна дати наступне визначення: туризм – особливий вид діяльності людини, спрямований на зміцнення здоров’я, підвищення фізичної тренованості, витривалості організму, пізнання і спілкування. Розрізняють організований (пропонований різними організаціями і фірмами, які несуть повну відповідальність за надані послуги) і самодіяльний (організований за ініціативою самих учасників) туризм.

Туристська подорож включає в себе 2 поняття: поїздка і похід. Поїздка – це подорож по туристсько-екскурсійному, постійному, заздалегідь розробленому маршруту з використанням транспорту. Похід – активний спосіб пересування туристів по маршруту (пішки, на лижах, човнах, плотах, велосипедах і т.д.). В походах поєднується виконання освітніх завдань з організацією умов похідного життя (розбивка бівуаку, приготування їжі на багатті чи примусі, подолання природних перешкод і ін.).

В життєвих уявленнях та й у відомій літературі поняття «туристичний похід» і «туристська прогулянка» часто ототожнюються. Насправді вони хоч і мають схожість, але не є синонімами. Туристичний похід –форма організації туристської діяльності, яка передбачає виконання досить високих навантажень, пов’язаних з тривалим пересуванням по маршруту, оволодіння спеціальними прикладними знаннями і навичками. По важкості виділяють категорійні (для фізично і технічно підготовлених туристів) і некатегорійні походи.

Туристська прогулянка –форма організації туристської діяльності, яка припускає тимчасове (3-6 годин) перебування в природних умовах і оволодіння деякими елементарними туристськими навичками.

    Таким чином, туристська прогулянка є цілком прийнятною формою організації діяльності дітей в дошкільному навчальному закладі. Саме цей термін буде ключовим про розгляданні питань організації дошкільного туризму.

У чому цінність туристських прогулянок?

Насамперед туристські прогулянки надають ні з чим не зрівняний оздоровчий ефект,який одержують в результаті різноманітної рухової активності, а також комплексного впливу на організм природних факторів: сонця, повітря, води. Доведено, що тривале виконання помірних навантажень у вигляді циклічних вправ (ходьби, пересування на велосипедах, на лижах) сприяє вдосконаленню такої цінної в оздоровчому плані фізичної якості, як витривалість. Саме ця якість у поєднанні з загартуванням забезпечує формування механізмів ефективного захисту від серцево-судинних і респіраторних захворювань.

Заняття туризмом (за умови їх систематичності) компенсує так званий руховий голод доцільною руховою активністю.Регулярне проведення туристських прогулянок дозволяє активізувати руховий режим у тих дошкільних закладах, які не мають для цього багатої матеріальної бази: басейну, добре оснащених гімнастичних, спортивних та тренажерних залів і майданчиків.

Туризм як засіб оздоровлення характеризується загальнодоступністю і рекомендований практично кожній дитині при відсутності у неї серйозних паталогій. Універсальність туризму ще в тому, що він всесезонний. Отже, можна добитися стійкої динаміки зниження захворюваності дітей ОРЗ, ОРВІ і підвищення рівня їх фізичної і рухової підготовки. Так, тільки за один рік експериментальних досліджень, які проводилися в старших і підготовчих групах, у дітей спостерігалося зростання окружності грудної клітини, відбулося скорочення числа дітей, які хворіють в 1,7 рази, зменшення тривалості захворювань в середньому на 7 днів.

В природних умовах надається прекрасна можливість збагатити руховий досвід дошкільника. Пеньки, канавки, дерева, струмки, колодки, а також природний матеріал (шишки, жолуді, камінці, палиці) стимулюють рухову активність дітей. Багаторазово, невтомно і без зниження інтересу виконуючи різноманітні рухові дії в природних умовах (ліс, парк, луг, поле, берег річки), малюк виявляє творчість, м’язову розкутість. Під час руху у дітей удосконалюються навички ходьби по пересіченій місцевості. Дослідження підтверджують позитивну динаміку показників основних видів рухів і спортивних вправ.Приріст результатів дітей експериментальних груп в стрибках у довжину з місця, метанні в ціль і на дальність, ходьбі на лижах перевищив відповідний показник в контрольних групах в 2 і більше разів. Значимі зміни відбуваються у вдосконаленні в першу чергу витривалості, а також сили, швидкості, координаційних здібностях.

Доведено, що дітям старшого дошкільного віку цілком доступне оволодіння найпростішими туристськими вміннями і навичками,які значно збагачують їх рухову діяльність і закладають основу для більш серйозних занять туризмом в шкільному віці.

Досвід похідного життя формуєу дошкільників початкові навички виживання в природному середовищі( вміння орієнтуватися на місцевості, розбивати табір, тушити багаття, надавати першу допомогу потерпілому і ін.). У дітей виховуються самостійність, організованість, розвивається воля. Вивчення основ спортивного орієнтування (знання топографічних знаків, робота з компасом, рух по карті і ін.) розвиває всі без виключення психічні процеси, особливо увагу, мислення, пам'ять. Досвід показує, що діти, які пройшли фізичну і психологічну підготовку до можливих екстремальних ситуацій, опинившись самі у лісі, ведуть себе максимально зібрано, без паніки і розгубленості і намагаються знайти вихід з такого становища.

Туристська прогулянка в ліс, на луг, до річки, озера – це завжди позитивні емоції, радісне спілкування, можливість оцінити свої сили і можливості в подоланні нових перешкод. Позитивні емоції (здивування, захват, радість), творчість – найважливіші фактори оздоровлення.

Систематичне проведення туристських прогулянок дозволяє регулювати працездатність дітей і уникати психічного стомлення, яке накопичується за тиждень, місяць, сезон. Туризм є прекрасним засобом активного відпочинку. Він формує у дітей вміння цікаво і змістовно організувати своє дозвілля.

Цікаво продумана рухова діяльність дітей в природних умовах формує у дошкільників інтерес до заняття туризмом і фізичною культурою, підвищує мотивацію на здоров’я і здоровий спосіб життя.

Але цінність дошкільного туризму не обмежується питаннями оздоровлення і фізичного розвитку. Не менш важливими є відновлювальні завдання. Колективні прогулянки сприяють формуванню дитячого колективу, в якому всі пов’язані однією метою, де дитина почуває свою причетність до загальної справи, бачить, яку користь вона приносить. Прогулянки виховують у дітей найважливіші моральні якості, вчать налагоджувати взаємостосунки між членами групи, розвивають в кожній дитині організованість, чуйність, щедрість, доброзичливість.

Обов’язковою складовою частиною туристської прогулянки є робота по ознайомленню дітей з історією рідного краю. У процесі сприймання різних предметів, явищ суспільного життя дитина отримує багатий чуттєвий досвід, який необхідний для розвитку її мислення і мови. У дітей розвивається допитливість, розширюється кругозір, формуються первинні уявлення про традиції і культуру народу, закладаються основи національної самосвідомості.

На туристських прогулянках діти долучаються до дивовижного світу природи. Не випадково відомий російський педагог К.Д.Ушинський вважав логіку природи найдоступнішою, наочною і корисною для дитини. Природа впливає на дитину своєї новизною, різноманітністю, викликає захват, здивування, бажання проникнути в її таємниці. Умілий вихователь не упустить нагоди звернути увагу дітей на красу пейзажу, на особливості сезонних і добових змін. Продумана система роботи по охороні природи дозволить підключити дітей до реалізації екологічної програми вашого регіону. За допомогою дорослих дітей дізнаються про лікувальні властивості рослин рідного краю, беруть участь у зборі лікарських трав.

Як бачимо, дошкільний туризм включає в себе ряд компонентів: фізкультурно-оздоровчий, соціально-комунікативний, емоційно-психологічний, естетичний, пізнавальний і прикладний. Таким чином, туризм є чудовим засобом всебічного розвитку особистості дитини.

З чого почати?

Насамперед необхідно оцінити можливості вашого дошкільного закладу в організації туристських прогулянок з позицій його територіального розташування. Якщо ваш дитячий садок значно віддалений від лісопаркової зони, тоді дана форма роботи можлива лише як епізодична, оскільки буде пов’язана з орендою транспорту. В цьому випадку можна провести чотири (один раз на квартал) дні здоров’я з виїздом в ліс, до річки і організувати навчання основам туристської техніки. Можна заздалегідь так продумати маршрут прямування автобуса, щоб в цьому варіанті туристські прогулянки будуть мати значно менший оздоровчо-виховний ефект, але в будь-якому разі від туризму не варто відмовлятися зовсім.

Якщо ваш дитячий садок розташований поблизу зеленої зони (менше 700м), то у вас є всі шанси організувати корисну і захоплюючу діяльність дітей в природних умовах впродовж цілого року з тою частотою, яка дозволить добитися стійкої позитивної динаміки у фізичному, моральному і психічному розвитку ваших вихованців. Саме про такий варіант організації дошкільного туризму піде мова в даному посібнику.

Наступна проблема, яку потрібно вирішити, це визначення функціоналу педагогів і працівників. Пропонуємо орієнтовну модель взаємодії персоналу, яка допоможе вам правильно розподілити обов’язки між членами колективу.

Примітка: Безумовно, це тільки орієнтовна схема розподілу обов’язків. У кожному педагогічному колективі ця проблема може вирішуватися по-своєму в залежності від кваліфікації, досвіду персоналу, наявності в штаті лікаря, інструктора з фізичної культури, психолога і т.д.

Тепер, коли ви оцінили можливості (організаційні і педагогічні) свого дитячого садка, можна перейти до питання планування туристських прогулянок і всієї пов’язаної з ними освітньо-виховної роботи. Спеціальні педагогічні дослідження показали доцільність такого планування відповідно до циклічного принципу. Даний принцип був розроблений науковими співробітниками Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції Мінпросу РСФСР спільно з лабораторією дитячого туризму НДІ спільних проблем виховання АПН СРСР для початкових класів (1985).

Опора на циклічний принцип дає можливість комплексного підходу до оздоровчо-виховної роботи з дошкільниками через встановлення тісного зв’язку різних видів дитячої діяльності, а також забезпечує спадкоємність у змісті, формах і методах роботи дошкільного закладу і школи.

У чому ж сутність циклічного принципу? У відповідності з сезоном виділяють осінній, зимовий і весняно-літній цикли. Кожний цикл – це нерозривна єдність трьох взаємопов’язаних частин: підготовки, проведення і підведення підсумків туристських прогулянок.

    З урахуванням місцевих кліматичних і погодних умов (а також можливостей дитячого садку) визначається частота проведення туристських прогулянок протягом цілого року. Так, наприклад, для Центральної зони Росії прийнятна така циклічність:

осінній цикл – 2 рази на місяць (всього 4 прогулянки);

зимовий цикл – 2 рази на місяць (всього 9 прогулянок);

весняно-літній цикл – 2-3 рази на місяць (весна) – 4 прогулянки;

6 разів на місяць або 1-2 рази на тиждень (літо) – всього 8 прогулянок.

Таким чином, за рік можна провести 25 туристських прогулянок. В більшості дошкільних закладах, які працюють по даній системі, стало вже доброю традицією планувати туристські прогулянки як ефективний засіб активного відпочинку дітей на кінець тижня.

Періоди міжсезоння, коли проведення прогулянок утруднене у зв’язку з погодними умовами, можна використовувати для організації підготовчих і заключних етапів циклу.