Правові аспекти використання транспортних засобів у перевізному процесі

Важливе значення в перевізному процесі мають транспортні засо­би, властивості яких визначають умови перевезень, рівень безпеки цих перевезень та інші чинники, що мають значення в організації перевезень пасажирів, багажу та вантажів.

Виробничі властивості транспорту та специфіка перевізного про­цесу обов'язковою умовою передбачають наявність таких специ­фічних знарядь, як транспортні засоби. Фактично, транспортні засоби є невід'ємним елементом і входять до складу транспортних підприємств, які надають відповідні перевізні послуги. У цьому процесі транспортні засоби відіграють особливо важливу роль, бо саме ними переміщуються пасажири, вантажі, багаж і пошта у просторі, суходолом та водною поверхнею. Причому транспортні засоби використовуються будь-яким видом транспорту для здійс­нення названих перевезень.

Протягом багатьох років паралельно з розвитком транспорту розвивалися також і транспортні засоби. Так, одним із найважли­віших факторів їх розвитку можна назвати ускладнення конструкції транспортних засобів, що обумовлюється збільшенням кілько­сті та якості послуг, котрі ним надаються, а також їх постійною спрямованістю на вдосконалення процесу перевезень.

Суттєвим моментом є дослідження правового врегулювання транспортних засобів таких видів, як авіаційний, автомобільний, морський, річковий та залізничний транспорт загального користу­вання. Це пояснюється, зокрема, тим, що такі транспортні засоби не замикаються в невеликих просторових межах, задовольняють потреби широких кіл споживачів, активно взаємодіють між собою та закордонними партнерами і набули широкого висвітлення в за­конах і підзаконних нормативно-правових актах. З цього приводу і пропонується дослідити юридичні властивості транспортних за­собів саме цих видів транспорту.

з цього приводу відповідна класифікація має такий вигляд:       

- транспортні засоби автомобільного транспорту;

- транспортні засоби залізничного транспорту;

- транспортні засоби авіаційного транспорту;

транспортні засоби водного транспорту.   

І Іншою класифікаційною ознакою транспортни
-                               -> •               о„^ггг,птні засоби класифі-

маинова характеристика. Згідно з цим транспорт

куються на:

- ті, що перебувають у державній власності;

- ті, що перебувають у колективній власності,

^ ті, що перебувають у приватній власності.^}

(Наступною, не менш важливою ознакою, за якою мож ут

проведена класифікація, є юрисдикційні повноваження дер

•                                  к- г>_г\тпіс> з цим транспортні

щодо тих чи інших транспортних засобів, .згідна * ^ г    г

засоби класифікуються на такі, що підпадають під р України, і такі, що не підпадають під юрисдикцію України.

Також призначення транспортних засобів - перевез
видів. Згідно з цим транспортні засоби поділяються на такі, що
• -                          •                • с „^-чі поштові та змішані

здійснюють вантажні, пасажирські, багажні, іі^ш

перевезення.

Транспортні засоби підпадають під активний вплив з боку транспортного законодавст­ва України.

Автомобідьний транспорт. Під автомобільними .^^анс™Рт-ними засобами слід розуміти такі дорожні транспортні засо и, з допомоги яких здійснюється перевезення пасажирів їв мобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

За своїм призначенням автомобільні транспортні засоби по­діляються на пасажирські автомобілі, вантажні автомобілі, ванта-жопасажирські автомобілі та причепи (ст. 22 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Для автомобільних транспортних засобів законодавством уста­новлюються певні вимоги, однією з яких є встановлення відповід­них стандартів і відповідність транспортних засобів цим стандар­там. Так, автомобільні транспортні засоби повинні:

- не загрожувати безпеці осіб, які ними користуються, або ін­шим учасникам руху;

- рівень шкідливих речовин, що виділяються ними, не повинен перевищувати встановлені законодавством значення;

- не спричиняти нищення доріг та їх облаштування;

- забезпечувати достатнє поле огляду водієві, а також легке, зручне і повне користування засобами керування, гальмування, сиг­налізації та освітлення дороги;

- не спричиняти радіоелектричних перешкод вище встановле­ного рівня.

Транспортні засоби, запасні частини до них повинні відповіда­ти вимогам нормативної та конструкторської документації, мати маркування для їх ідентифікації (ст. 23 Закону України «Про авто­мобільний транспорт»).

Залізничний транспорт. До транспортних засобів на залізнич­ному транспорті загального користування належать залізничний рухомий склад і контейнери. Залізничний рухомий склад - це ва­гони всіх видів, локомотиви та моторейковий транспорт. Основні технічні вимоги щодо залізничного рухомого складу визначаються Правилами технічної експлуатації залізниць України, які затверджу­ються наказом Міністерства транспорту і зв'язку України та іншими відомчими документами.

Контейнери, які використовуються для перевезення певних ви­дів вантажів, диференціюються на: універсальні контейнери транс­порту і спеціальні та спеціалізовані контейнери, що належать одер­жувачам або відправникам.

Слід зазначити, що специфіка використання залізничних транс­портних засобів полягає в самій роботі залізничного транспорту загального користування, де на перший план виходять такі моменти:

- організація та здійснення перевізного процесу в жорстких рам­ках технічної експлуатації залізниць України;

- утримання та обслуговування залізничного господарства;

- взаємозв'язки з клієнтськими організаціями, пасажирами, від­правниками та одержувачами вантажів;

- трудові відносини та соціальна політика на залізничному транс­порті;

- розв'язання ситуацій, пов'язаних із юридичною відповідаль­ністю на залізничному транспорті.

Це все у своїй сукупності дозволяє досліджувати залізничні транспортні засоби в системі єдиного процесу залізничних пере­везень.

Водний транспорт. На сьогодні у сфері водного транспорту склався такий стан речей, за якого найбільш врегульованою, опи­саною і визначуваною українським законодавством є сфера діяль­ності морського транспорту. Тоді як річковий транспорт іще не набув відповідної уваги в законах і підзаконних нормативно-пра вових актах, його робота визначається старими, радянськими до­кументами, що зумовлює нечіткість юридичного визначення де­яких основних категорій.

Враховуючи наведене, пропонується здійснити дослідження транс­портних засобів водного транспорту на основі морських суден.

У Кодексі торговельного мореплавства України під торговель­ним судном розуміється самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується для:

1) перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибно­
го чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних
копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, бук­
сирування інших суден і плавучих об'єктів, здійснення гідротехніч­
них робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі;

2) несення спеціальної державної служби (охорона промис­
лів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення
тощо);

3) наукових, навчальних і культурних цілей;
4)спорту;

5) інших цілей (ст. 15).

Це визначення, фактично, висвітлює змістовну характеристику судна, хоча для з'ясування всіх його юридичних параметрів необ­хідно дослідити і деякі інші властивості судна.

До таких властивостей можна віднести таке.

По-перше, українські судна можуть перебувати в усіх формах власності, якщо інше не передбачено чинним вітчизняним законо­давством. А от ядерне судно має перебувати тільки в державній власності (ст. 16 КТМ України).

По-друге, якщо судна використовуються лише для несення державної служби і перебувають у державній власності, то на них не може бути накладено арешт або стягнення без згоди органу, який здійснює управління майном, що перебуває в державній влас­ності (ст. 18 КТМ України). Студентам необхідно самостійно ви­значитися з порядком арешту суден (статті 41-47 КТМ України).

Авіаційний транспорт. Транспортним засобом авіаційного транс­порту є повітряне судно. Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, від­мінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі. Усі повітряні суд­на поділяються на державні, цивільні та експериментальні.

Повітряне судно є державним, якщо воно використовується на військовій, митній, прикордонній та міліційній службах і зареєст­роване у реєстрі державних повітряних суден.

Повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстроване у Дер­жавному реєстрі цивільних повітряних суден.

Повітряне судно є експериментальним, якщо воно призначене для проведення випробувань, дослідно-конструкторських і науко­во-дослідних робіт. Експериментальне повітряне судно до реєстрів не заноситься.

Важливе місце у правовому регу­люванні діяльності повітряних суден є визначення: бортової доку­ментації повітряного судна (ст. ЗО Повітряного кодексу України), екіпажу повітряного судна (статті 32-36 Повітряного кодексу України), командира повітряного судна (статті 37, 38 Повітряного кодексу України).