Високоризикові інвестиції. Рівень ризику за об’єктами інвестування цієї групи перевищує середньоринковий.

Спекулятивні інвестиції. Вони характеризують вкладення капіталу у найбільш ризиковані інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за яким очікується найвищій рівень інвестиційного доходу.

9. За формами відтворення:

- нове будівництво;

- розширення діючого підприємства;

- реконструкція діючого підприємства;

- технічне переозброєння.

10. За рівнем ліквідності інвестиції підприємства поділяються на такі

основні види:

Високоліквідні інвестиції. До них відносять такі об’єкти (інструменти) інвестування підприємства, які швидко можуть бути конвертовані у грошову форму (як правило, у строк до одного місяця) без істотних втрат своєї поточної ринкової вартості. Основним видом високоліквідних інвестицій підприємства є короткострокові фінансові вкладення.

Середньоліквідні інвестиції. Вони характеризують групу об’єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без істотних втрат своєї поточної ринкової вартості у строк від одного до шести місяців.

Низьколіквідні інвестиції. До них відносяться об’єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після закінчення значного проміжку часу (від півроку і більше). Основним видом низьколіквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, реалізовані інвестиційними проектами із застарілою технологією, акцій, що не котуються на фондовому ринку.

Неліквідні інвестиції. Вони характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно не можуть бути реалізовані (вони можуть бути продані на інвестиційному ринку лише у складі цілісного майнового комплексу) [2, с 27].

11. За ознакою мети інвестування інвестиції можна поділити на стратегічні і портфельні [15, с 73].

Стратегічними вважають ті вкладення, які спрямовані, наприклад, на придбання контрольного пакету акцій з метою здійснення стратегічного управління або поглинання компанії-емітента.

У випадку, коли інвестор має на меті лише приріст суми вкладеного капіталу або отримання поточного прибутку, то він здійснює портфельні інвестиції.

12. За джерелами фінансування капіталу, що інвестується, розрізняють:

власні, запозичені, залучені інвестиції.

До власних джерел відносять частину прибутку, яка йде на розвиток і амортизаційні відрахування; доходи від реалізації основних засобів; частина зайвих обігових активів, які іммобілізовані в інвестиції; емісія акцій господарюючих суб’єктів.

Запозичені джерела включають довгострокові кредити, цільовий державний кредит на конкретний вид інвестування, лізинг.

До залучених джерел належать внески сторонніх, вітчизняних і закордонних інвесторів (гранд, безоплатна фінансова допомога).

13. Інвестиції за рівнем використання ресурсів поділяють на активні та пасивні.

Активні інвестиції – це ті інвестиції, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства порівняно з досягнутим рівнем за рахунок розширення ринків реалізації продукції, що має попит, підвищення прибутковості та інше.

Пасивні інвестиції – це ті інвестиції, які забезпечують підтримку досягнутого рівня використання ресурсів підприємства за рахунок структурно-вартісних змін активів та пасивів підприємства [16, с 353].

14. Відносно підприємства-інвестора виділяють внутрішні і зовнішні інвестиції.

15. За цілями застосування інвестицій їх поділяють на реінвестиції і нетто-інвестиції.

Реінвестиції – це використання засобів для заміни застарілого обладнання.

Нетто-інвестиції – це придбання нових активів, розширення виробництва та ін.

16. За відтворювальним спрямуванням виділяють валові, реноваційні та чисті інвестиції.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу.

Реноваційні інвестиції – характеризують обсяг капіталу, який інвестується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних активів, що амортизуються. В кількісному виразі реновацій ні інвестиції як правило дорівнюють сумі амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Чисті інвестиції – характеризують обсяг капіталу, який інвестується у розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. В економічній теорії під цим терміном розуміють чисте капіталоутворення у реальному секторі економіки. В кількісному виразі чисті інвестиції дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшеній на суму амортизаційних відрахувань за усіма видами капітальних активів підприємства, що амортизуються, у певному періоді [2, c.25].

17. За сумісністю здійснення

Незалежні інвестиції (два або більше інвестиційних проектів можуть здійснюватися незалежно один від одного).

Взаємозалежні інвестиції (два або більше інвестиційних проектів не можуть здійснюватися незалежно один від одного).

Взаємовиключні інвестиції (реалізація одного (одних) інвестиційного проекту виключає здійснення іншого (інших) інвестиційного проекту).

18. За рівнем прибутковості розрізняють високоприбуткові інвестиції, середньоприбуткові інвестиції, низькоприбуткові інвестиції, безприбуткові інвестиції. У кожному конкретному випадку вирішується, чи є проект високо-, середньо- або низькоприбутковим (це залежить від галузі вкладення, певних економічних обставин). Безприбутковим вважається проект, реалізація якого не дає прибутку або спричиняє збитки.

19. За регіональним спрямуванням капіталу, що інвестується

Інвестиції на внутрішньому ринку (інвестування здійснюється в межах держави).

Інвестиції на міжнародному ринку (інвестування за межами держави).

20. За галузевим спрямуванням

Інвестиції в розрізі галузей і сфер діяльності відповідно до їх класифікатора.

Інвестиції в людський капітал (інвестування освіти, науки, соціальних проектів тощо).