Суб’єкти апеляційного оскарження

Тема № 18: Провадження в суді апеляційної інстанції

Нормативно-правові акти та література:

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. : із змін. і доповн. — К. : Атіка, 2006. — 64 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).
3. Про судоустрій та статус суддів : Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41-42, № 43, № 44-45. — Ст. 529 (із змінами).
4. Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України : Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012 р. № 10-1717/0/4-12
5. Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. — К. : Юстиніан, 2012. — 1224 с.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар : у 2 т. / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова.— Х. : Право, 2012. — 1430 с.
7. Димитров Ю.Навіщо нам потрібний апеляційний суд? / Ю. Димитров // Право України. — 1994. — № 3-4. — С 44-46.
8. Молдован А. В. Кримінальний процес України [текст] : Навч. посіб. / А. В. Молдован, С. М. Мельник. — К. : Центр учбової літератури, 2013. — 368 с.
9.  Филин, Д. В. Проблемы апелляции в современном уголовно-процессуальном законодательства Украины /Д. В. Филин // Государство и право. — 2005. — № 2. — С. 76-83.

Вступ

Кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстан­цією вищого рівня згідно із законом (ст. 5 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права).

Забезпечуючи виконання завдань кримінального судочинства, суди вищого рівня перевіряють законність і обґрунтованість винесених судом першої інстанції, вироків, ухвал.

Наше законодавство передбачає 4 види перегляду вироків:

1) апеляційне провадження;

2) касаційне провадження;

3) провадження у Верховному Суді України

4) провадження за нововиявленими обставинами.

Всі 4 види перегляду вироків є складовою частиною кримінального процесу, при цьому кожен з них являє собою самостійну стадію.

Апеляційне провадження - це 4 стадія кримінального процесу, в якій суд вищого рівня розглядає за апеляціями судові рішення, які не набрали законної сили.

Питання 1. Поняття та значення апеляційного провадження

Апеляційне провадження— це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.

Право учасників кримінального процесу на апеляційне оскарження судового рішення регламентовано п. 8 ч. 3 ст. 129 Конститу­ції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та главою 31 КПК України.

Світова практика знає два види апеляційного провадження: 1) повну; 2) неповну апеляцію.

Ознаки повної апеляції:

1) повторне дослідження доказів у повному обсязі;

2) надання суду нових доказів;

3) відсутність права на повернення справи до суду першої інстанції;

4) ухвалення нового рішення або залишення рішення суду першої інстанції без зміни.

Для неповної апеляції притаманні такі ознаки:

1) заборона посилатися на нові докази, не розглянуті судом першої інстанції;

2) обмеженість дослідження доказів, яке в цілому ґрунтується на аналізові письмових доказів;

3) можливість повернення справи до суду першої інстанції для нового розгляду справи по суті ухваленого рішення.

Відповідно до положень КПК України 2012 року учасники процесу можуть скористатися своїм правом подачі апеляції, а можуть і не скористатися ним. Це, так зване диспозитивне право, не стосується прокурора, який у силу принципу публічності зобов’язаний реагувати на кожний не обґрунтований і не законний, на його думку, вирок. Новизна цієї стадії для українського процесу в тому, що апеляційний суд може винести новий вирок, чи ухвалу скасувавши повністю або частково судове рішення суду першої інстанції.

У апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених КПК;

2) ухвали про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою ст. 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, за винятком випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

У апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК.

Апеляційне провадження не є обов’язковою стадією кримінального процесу. Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Ця стадія посідає проміжне становище між стадією судового роз­гляду кримінальної справи і однією із наступних стадій:

1) виконання вироку;

2) касаційного провадження.

Стадія апеляційного провадження має таке значення:

1) апеляційне провадження є додатковою гарантією справедливості рішення місцевого суду;

2) провадження в апеляційній інстанції є гарантією від незаконного і необґрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

3) є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників криміналь­ного процесу;

4) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня;

5) формує єдину судову політику, сприяючи підвищенню якості досудового провадження і судового розгляду кримінальної справи.

6) запобігає зверненню до виконання незаконних і необґрунтованих вироків;

7) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

Висновок з питання:

1. У стадії апеляційного провадження переглядають тільки рішення місцевих судів, що не набрали чинності.

2. Подання апеляції є диспозитивним правом сторін судового розгляду. Тому питання про наявність стадії в структурі кримінального процесу залежить від реалізації сторонами свого права.

3. Перевірку законності та обґрунтованості судових рішень здійснює апеляційний суд тільки в межах поданої апеляції, за винятком випадків, якщо є підстави до прийняття рішень на користь осіб, які не подавали апеляцію.

4. Значення цієї стадії в тому, що вона призначена для забезпечення охорони прав і законних інтересів учасників процесу, а також і в тому, що в ній здійснюється процесуальне керівництво за діяльністю судів нижчого рівня.

Питання 2. Характеристика стадії апеляційного провадження

Суб’єкти апеляційного оскарження

Устадії апеляційного провадження беруть участь:

− суд у складі трьох професійних суддів апеляційного суду;

− особи, які мають право подати апеляцію (апелянти):

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

10) інші особи у випадках, передбачених КПК.