ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсова робота має бути виконана за допомогою комп’ютера і віддрукована на одному боці білого паперу. Сторінки повинні відповідати наступним параметрам. Формат паперу – А 4 (210х297 мм), поля: ліве –  30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал між знаками – звичайний (використання розрідженого або ущільненого інтервалу забороняється).

За погодженням з викладачем дозволяється виконання роботи рукописно на аркушах формату А 4.

На титульному аркуші курсової роботи у визначеній послідовності вказується: навчальний заклад, в якому виконана робота; назва кафедри, на яку вона подається; тема роботи; прізвище, ім’я та по-батькові студента, шифр його групи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по-батькові наукового керівника; місце і рік виконання роботи.

Зміст  подається на початку курсової роботи після титульного аркуша. Він містить найменування структурних елементів роботи та номера сторінок, на яких починається їх розкриття.

Кожен розділ роботи необхідно розпочинати з нової сторінки під заголовком, який дослівно відповідає назві розділу, сформульованому у змісті роботи.

До курсової роботи обов’язково додається належно оформлений перелік використаної літератури. Щоб оформити список використаних джерел, необхідно виконати наступні дії:

1. Описати зібрану літературу по темі.

2. Зробити відбір джерел, які підлягають включенню до списку.

3. Правильно згрупувати матеріал.

Бібліографічний опис складається на згадану чи цитовану в роботі літературу. Слід пам’ятати, що недбало складений опис призводить до необхідності нових пошуків та зайвих витрат праці та часу.

Забороняється включати в список джерела, які, хоч стосуються теми і були прочитані, але в тексті роботи відсутні посилання на них.

Групувати використану літературу в курсовій роботі необхідно алфавітним способом.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 40 сторінок без урахування списку використаних джерел і можливих додатків до курсової роботи. Мінімальний обсяг роботи визначається розкриттям обраної проблематики.

Друкарські помилки та описки дозволяється виправляти підчисткою або зафарбовуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці виправленого тексту чорним чорнилом або тушшю. Допускається наявність не більше двох виправлень в роботі.

Заголовки структурних частин курсової роботи («ЗМІСТ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» і заголовки розділів ) друкують великими літерами напівжирним шрифтом без абзаційного відступу симетрично до тексту. Розділи нумеруються арабськими цифрами, після номера ставиться крапка, а далі викладається його назва. Наприклад:

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Назви підрозділів викладаються напівжирним шрифтом без абзаційного відступу симетрично до тексту і нумеруються двома цифрами через крапку, де перша – це номер розділу, до якого належить підрозділ, а друга – порядковий номер самого підрозділу. Наприклад:

Поняття предмету конституційного права України

Якщо заголовок містить кілька речень, їх слід відділяти крапкою. Переноси у заголовках не допускаються. Від тексту заголовки відділяються 2 інтервалами.

Курсова робота має бути надійно скріплена, переплетена або підшита в папку-швидкозшивач. Не допускається зшивання курсової роботи нитками, скріплення канцелярськими скріпками, за допомогою стиплера або іншими способами, які не забезпечують надійності скріплення чи належного естетичного вигляду, створюють незручності при перевірці чи зберіганні.

Нумерація

Нумерацію сторінок роботи роблять арабськими цифрами без будь-яких додаткових символів, наприклад: «14», №5, 10., §18, -26-, -4 та ін. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер не ставиться, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті.

Оформлення бібліографічного апарату (посилання і список використаних джерел)

Бібліографічні посилання і бібліографічний список (список використаних джерел) є складовою частиною довідкового апарату документа і дають бібліографічну інформацію про документи – об’єкти посилання.

Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, який цитується, розглядається чи згадується в тексті роботи, що є необхідними і достатніми для загальної характеристики цього документа, його ідентифікації і пошуку.

Існують декілька видів бібліографічних посилань.

Посилання у середині тексту.

При посиланні на джерело, включене в список використаної літератури, після згадки про нього або після цитати з нього в квадратних дужках зазначається номер, під яким він значиться в списку, наприклад:

В.Ф. Погорілко [23] вважає...

Якщо посилаються на певну сторінку джерела, посилання оформлюється таким чином:

У тексті зазначається:

Інститут конституційного права, за визначенням Н.Г. Шукліної, це основний складовий елемент системи конституційного права, який об’єднує відносно… [18, с. 123].

При посиланні на багатотомне видання необхідно вказувати також номер тому, наприклад:

[16, Т.1, С.54]

Загальні вимоги до цитування:

– текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручування думок автора. Пропуск слів, речень абзаців при цитуванні позначається трьома крапками. Якщо перед пропущеним текстом стояв розділовий знак, він не зберігається;

– кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

– при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідне посилання на джерело;

– коли автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження у круглих дужках із вказівкою на ініціали автора роботи типу: (виділено нами. – І.В.), (підкреслено нами. – І.В.).

Притекстовий бібліографічний список (список використаних джерел) – бібліографічний посібник, який містить бібліографічний опис цитованих, розглядуваних чи згадуваних документів. До списку включаються лише ті джерела, які дійсно використовувалися автором роботи і на які є посилання в тексті, а також згадувані в роботі нормативно-правові акти.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів. Приклади оформлення бібліографічного опису наводяться в списку використаних джерел.

Курсова робота підписується її автором. Підпис автора, дата завершення роботи проставляються на останній сторінці списку використаних джерел. Після цього робота здається для реєстрації лаборанту кафедри.

ПЕРЕВІРКА, ОЦІНЮВАННЯ, РЕЦЕНЗУВАННЯ

ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Перевірка роботи

Курсова робота здається на кафедру не пізніше, як за місяць до початку екзаменаційної сесії. Вона реєструється лаборантом кафедри у спеціальному журналі і передається науковому керівникові для перевірки. Викладач перевіряє роботу протягом 10 днів з дати її реєстрації.

Оцінювання роботи відбувається у два етапи: виставлення попередньої та остаточної оцінки.