ЗБІР ТА АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ. ОСНОВНІ ВИДИ НОСІЇВ НАУКОВОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи

І теми курсових робіт

Суми

ДВНЗ «УАБС НБУ»

2010

ВСТУП

Курсова робота є однією з найважливіших форм самостійної роботи студентів як денної, так і заочної форми навчання, яка ґрунтується на поглибленому вивченні навчальної та наукової літератури, нормативного матеріалу щодо окремої теми (проблеми) в рамках навчальної дисципліни. Виконання курсової роботи з конституційного право України покликане сформувати у студентів первинні навички системного наукового освоєння найбільш актуальних питань теоретичного характеру, розвинути вміння використовувати методологію наукового дослідження, аналізувати й оцінювати суспільні явища та процеси, обґрунтовувати теоретичні положення, формулювати власні висновки та розробляти практичні рекомендації щодо їх застосування. Цей вид навчальної діяльності сприяє оволодінню юридичною термінологією, отриманню додаткових професійних знань, кращій орієнтації в інформаційному просторі.

Курсова робота також виступає однією з форм контролю за навчанням студентів, дозволяє перевірити рівень якості їхньої самостійної роботи.

Виконання і захист курсової роботи має низку методичних особливостей. У зв‘язку з цим у рамках представленого посібника викладені основні рекомендації стосовно оптимізації організації роботи студентів щодо вибору теми, підбору літератури, складання плану роботи, змісту її структурних елементів, особливостей оформлення тощо. Для кращого розуміння студентами сутності поставленого завдання та результату, який має бути отриманий, у посібнику розкриваються найбільш важливі аспекти співпраці з викладачем, питання перевірки, оцінювання, рецензування та захисту курсової роботи.

З урахуванням того, що курсова робота з конституційного права України – це перша робота такого характеру, що виконується студентами першого року навчання, методичні рекомендації викладаються з високими ступенем деталізації. Укладачі виходили з необхідності саме такої концепції посібника, маючи на меті полегшити адаптацію студента-першокурсника до навчання у вищому навчальному закладі, дати відповіді на максимально можливе коло питань стосовно курсової роботи взагалі як форми навчальної діяльності.

ВИБІР ТЕМИ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Студенти повинні уважно ознайомитися з орієнтовною тематикою курсових робіт, що запропоновані в методичному посібнику, обрати тему і повідомити про неї викладачу, який буде перевіряти роботу – науковому керівнику (рецензенту). Можна запропонувати свою власну тему дослідження, заздалегідь погодивши її з рецензентом. У будь-якому випадку в межах однієї академічної групи одна й та ж тема курсової роботи не повинна бути предметом досліджень кількох студентів.

Наявність плану курсової роботи дозволяє висвітлити в ній тільки ті питання, які стосуються теми, забезпечити чіткість і послідовність у викладі матеріалу, уникнути пропусків і повторень, науково організувати самостійну роботу.

Студент може, користуючись примірним планом, внести до нього деякі зміни або запропонувати свій план. Для більш чіткого визначення кола питань, які необхідно розглянути, кожен розділ плану можна розділити на підрозділи – скласти складний план. При цьому слід пам'ятати, що перенасичення роботи зайвими питаннями недоцільно. Перша ознака неправильно складеного плану – повторення одним з питань курсової роботи назви всієї теми. Кожне окреме питання повинно розкривати тільки її частину.

План роботи обов’язково затверджується науковим керівником.Для цього в терміни, визначені кафедрою, студент подає керівникові на підпис два роздруковані екземпляри плану, один з яких залишається на кафедрі, другий повертається студенту. Без такого погодження приступати до розкриття теми не рекомендується, оскільки невдало чи невірно складений план може звести нанівець всю подальшу роботу.

ЗБІР ТА АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ. ОСНОВНІ ВИДИ НОСІЇВ НАУКОВОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Необхідною умовою успішного виконання курсової роботи виступає належним чином проведений збір навчальної та наукової інформації.

У процесі одержання знань студент зустрічається з різними носіями інформації. Розуміння мети і призначення кожного з видів джерел інформації дозволить більш точно і правильно використовувати їх у своїй роботі.

Підручник, навчальний посібник – книга, призначена для вивчення якогось предмета, навчальної дисципліни. Вони є стислим оглядом найбільш визнаних теоретичних положень у галузі конкретного предмета. Підручник має чітку структуру відповідно до програми вивчення певної дисципліни, що дозволяє студенту скласти загальне уявлення про зміст і базові поняття предмета та визначити основні тематичну спрямованість майбутньої курсової роботи.

Монографія (дисертація) – наукова праця, що поглиблено розробляє одну тему, обмежене коло питань. Необхідна студенту для глибокого, детального знайомства з науковою проблемою. Оскільки ознайомлення з повним текстом дисертацій часто може бути ускладненим (через обмежену кількість примірників, що зберігаються, як правило, в бібліотеках установ, де відбувався захист, та в інших бібліотеках з обмеженим доступом) для написання курсових робіт рекомендується використовувати автореферати дисертацій, електронні варіанти яких розміщені на Інтернет-сайтах провідних бібліотек.

Автореферат дисертації– це документ, в якому коротко викладається основний зміст дисертації, головні ідеї та висновки, розкривається внесок автора у дослідження поставленої проблеми, ступінь новизни й практична значущість результатів дослідження.

Наукова стаття – твір невеликого розміру, опублікований у спеціальному журналі або в науковому збірнику. Стаття звичайно розкриває якийсь аспект проблеми, у ній можуть викладатися результати конкретних досліджень. Пошук статей полегшується тим, що в останніх номерах наукових журналів міститься перелік опублікованих у них протягом року статей. Аналогічно до статей можуть використовуватися також тези доповідей на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах, що коротко розкривають зміст наукових доповідей і публікуються у збірках за матеріалами конференцій.

Сайт в Інтернеті (web-сторінка) – електронний носій інформації. Ефективний переважно для одержання загальної, популярної інформації з розглянутого питання, але з розвитком мережі розширюється можливість одержання електронних варіантів наукової і навчальної літератури. Користуючись цим джерелом, слід особливу увагу приділити достовірності інформації – використовувати офіційні сайти, матеріали, що мають автора, назву, визначене походження (наприклад, електронні версії наукових журналів, інших періодичних видань тощо).

На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua), а також на сайтах інших провідних наукових бібліотек розміщені загальні та тематичні бази електронних текстів, електронні каталоги, що можуть спростити пошук необхідної навчальної і наукової інформації.

Нормативно-правові акти, міжнародні договори, судова практика є різновидом джерел отримання інформації при виконанні курсових робіт з курсу «Конституційне право України». Їх аналіз також дасть змогу істотно доповнити зміст курсових та контрольних робіт з інших навчальних дисциплін, проілюструвати відповідні положення прикладами із законодавства. Тексти нормативно-правових актів публікуються у Відомостях Верховної Ради України, Офіційному віснику України, газеті «Урядовий кур’єр» та в неофіційних виданнях, наприклад, газеті «Бізнес», збірках нормативних актів з певного кола питань тощо. Матеріали судової практики також публікуються у відповідних збірках та періодичних юридичних виданнях. Обов’язково слід користуватися нормативними джерелами в контрольному стані, тобто з усіма змінами й доповненнями, внесеними на відповідний час. Істотно полегшують пошук нормативно-правових актів та міжнародних документів електронні бази законодавства, зокрема, “Ліга”, “НАУ”, “Дінай”, “Інфодіск”, що поширюються на CD-дисках або через мережу Інтернет. Крім того, тексти нормативних актів у контрольному стані можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua), а окремі – на офіційних Інтернет-сторінках органів державної влади, місцевого самоврядування, інших спеціалізованих сайтах.

Навчальна і наукова література, інші джерела, які рекомендується використовувати для виконання курсової роботи, звичайно поділяються на основні та додаткові. До основних джерел належать переважно підручники та навчальні й методичні посібники, а також нормативно-правові документи, які необхідні для отримання правильного уявлення про сутність відповідей на питання, що охоплюються планом курсової роботи, та для опанування навчальної дисципліни в цілому. Опрацювання всіх або (за наявності альтернативних підручників) переважної більшості основних джерел є обов’язковим. Оскільки курсова робота передбачає поглиблене вивчення окремої проблеми в рамках навчальної дисципліни і має містити науковий аналіз визначеного кола питань, до основних джерел, які підлягають опрацюванню мають включатися також і монографії (дисертації) та автореферати дисертацій.

Використання додаткових джерел (зокрема, літератури із суміжних галузей наукового знання, публіцистики тощо) дозволяє суттєво розширити зміст роботи, надати їй індивідуальних рис, сприяє формуванню у студента власного бачення проблем, що розглядаються. Пошук додаткових джерел є бажаним, проте невикористання їх при повному розкритті питань курсової роботи не може бути підставою для незарахування роботи.

На основі диференціації рекомендованих джерел на основні й додаткові визначається також порядок їх опрацювання. В першу чергу слід вивчити основні джерела – підручники, спеціальні наукові джерела, нормативно-правові акти, далі – додаткову літературу, законспектувавши необхідні положення. На основі такої роботи у студентів має сформуватися концепція написання курсової роботи за обраною тематикою. Приступати до написання курсової роботи можна лише після вивчення й узагальнення інформації, отриманої з основних джерел.

Для спрощення завдання щодо пошуку й підбору літератури у відповідному розділі цього методичного посібника наводиться перелік основних та додаткових джерел для написання курсових робіт. Рекомендована додаткова література викладена щодо кожної теми роботи згідно орієнтовного їх переліку. В той же час, студенту не слід обмежуватися лише вказаними джерелами, доцільно використовувати й інші, що надасть роботі більш індивідуального і творчого характеру.

Список використаної літератури повинен бути повним і включати основоположні монографічні роботи, підручники, навчальні посібники, нормативний матеріал, статті у періодичних виданнях. З метою повного розкриття обраної проблематики список використаної літератури в курсовій роботі повинен включати якомога ширший спектр джерел. Для підбору і складання списку літератури необхідно уважно ознайомитися із систематизованими каталогами бібліотек.

Матеріал для роботи можна взяти з періодичних видань: українських журналів «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Правова держава», «Держава і право», «Юридичний журнал», «Вісник Академії правових наук», «Вісник Конституційного суду України», «Вісник Верховного суду України», «Вісник господарського судочинства», «Часопис Київського університету права» та інших; російських журналів «Государство и право», «Журнал российского права», «Российский юридический журнал», «Правоведение», «Российская юстиція», «Право и экономика» тощо.

Академія випускає власне періодичне видання – «Правовий вісник Української академії банківської справи», де публікуються праці викладачів навчального закладу та науковців інших установ.

Після підбору відповідної літератури наступає найважливіший і найвідповідальніший момент у процесі підготовки курсової роботи – читання і конспектування літературних джерел.

Для того, щоб отримати первинне цілісне уявлення про проблему, що вивчається, починати підготовку доцільно з прочитання конспекту відповідної лекції або розділу в підручнику. Перш ніж робити виписки з монографічної літератури, слід прочитати твір або його закінчену частину повністю, знайти основну думку автора, зіставити її з планом курсової роботи, при необхідності зробити відповідні відмітки, а потім вже приступати до викладу основних положень. Вивчення іншої спеціальної літератури, нормативних актів тощо проводиться в такому ж порядку.

Таким чином, зібрана наукова інформація в процесі підготовки курсової роботи повинна відображати наявні погляди на поставлену проблему, тобто необхідні елементи наукової полеміки.

Особливо слід підкреслити значення нормативного матеріалу, використовуваного в курсовій роботі.

Кожен студент повинен показати своє уміння працювати з нормативними актами. Посилання на міжнародно-правові документи, Конституцію України, закони і підзаконні нормативно-правові акти необхідно використовувати при аргументації наукових положень, які знайшли в них закріплення, або вимагають нормативної регламентації. При цьому посилання на нормативні акти повинні бути точними і супроводжуватися вказівкою повної назви, дати і органу, що прийняв даний акт, а також джерела (бажано офіційного), з якого він був узятий.

НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Обробка матеріалу в цілому є процесом написання курсової роботи в чорновому варіанті. Інакше кажучи, – це її складання, тобто систематизація і зіставлення різних частин зібраного матеріалу, що приводить до з'ясування логіки всієї роботи, встановлення смислового зв’язку між окремими розділами плану.

Всю підготовлену інформацію можна накопичувати в робочих записах, в окремих теках по кожному питанню роботи чи іншим способом (рукописним або на електронних носіях), який би дозволив забезпечити простоту поповнення зібраного матеріалу та зручність зіставлення всієї сукупної інформації. Виписки і запис роботи в чорновому варіанті зручно вести на окремих листах, що дає можливість «розрізати» їх і вносити необхідні зміни.

При написанні курсової роботи бажано використовувати комп'ютер. Зібрану інформацію можна одразу ввести в комп'ютер в текстовому редакторі Microsoft Word. Надалі наявну інформацію можна обробляти, систематизувати, редагувати, розмножувати суто в електронному вигляді, що значно підвищує ефективність виконання курсової роботи.

Відповідно до плану роботи слід визначити межі кожного питання, в якому доцільно спочатку систематизувати категорії і поняття, визначити їх логічний ряд. Далі із зібраного матеріалу виділяють виписки з різними підходами , а потім їх аналізують, підкріплюють аргументами і прикладами, формують власну позицію, роблять необхідні висновки.

На цьому етапі уточнюється матеріал, відбувається його фільтрація. Відкидається другорядна або така, що не стосується теми дослідження, інформація. Студентам досить часто складно самостійно відокремити яку-небудь інформацію і окреслити межі дослідження, тому на даному етапі необхідно порадитися з науковим керівником.

Курсова робота повинна складатися зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та, за необхідності, додатків.

У вступі розкривається значення обраної теми для державно-правової практики, її актуальність. Вказуються мотиви обрання даної теми, ступінь її розробленості в працях різних учених. Необхідним атрибутом вступу мають бути мета та завдання курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження.

Мета роботи становить собою той кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Мета повинна узгоджуватися з назвою курсової роботи й визначати її очікувані результати. Мета дослідження реалізується через конкретні завдання, які ставить автор. Завдання формулюються у формі переліку певних дій: «проаналізувати ...», «вивчити ...», «з'ясувати...» тощо.

Об'єкт дослідження – це явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – це теоретичне відтворення суттєвих зв'язків і відношень, які підлягають безпосередньому вивченню у роботі. Як правило, предмет дослідження фактично співпадає з темою роботи. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Не обов‘язковою, однак бажаною складовою вступу є характеристика методів, які використовувалися у процесі дослідження. При цьому слід вказувати, для чого використовувався кожен із вказаних методів. Наприклад, «за допомогою історичного методу було здійснено дослідження еволюції форм державного правління в Україні». Завершати вступ необхідно описом структури і обсягу роботи.

Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.

В основній частині роботи логічно послідовно розкриваються поставлені питання. Потрібно дотримуватися логіки викладу матеріалу, використовуючи основні прийоми – від загального до конкретного або від конкретного до загального.

У основній частині роботи показується розуміння суті обраної тематики, знання використовуваних джерел, уміння зіставляти думи різних авторів. Важливе не механічне групування окремих позицій або їх бездоказова критика, а прагнення до того, щоб головні моменти були підкріплені теоретичними положеннями, фактами і прикладами практичної діяльності. При досконалому володінні матеріалом зазвичай не виникає зайвої необхідності частого цитування авторів, зникає фрагментарність викладу.

Оскільки курсова робота є результатом самостійного вивчення студентами обраної теми, вона не допускає компілювання, повинна відображати авторське мислення, містити необхідні власні узагальнення і висновки. Кожен розділ роботи має бути завершеним, містити підсумки викладеного у ньому матеріалу.

У висновках автор підбиває підсумок зробленої роботи, виділяє ключові або такі, що викликали інтерес, аспекти проблеми. Доцільно розпочинати висновки зі слів «виконання курсової роботи дало змогу дійти до наступних висновків…», «результатом проведеного дослідження стали наступні положення…» тощо. Далі слід викладати найбільш суттєві результати роботи, що можуть стосуватися визначення базових категорій, характеристики досліджуваних правових явищ і процесів, теоретичні пропозиції та рекомендації практичної спрямованості, що відображають цінність роботи. Обсяг висновків – 2-4 сторінки.

Студентам слід звернути увагу – до написання вступу й висновків можна приступати лише за наявності готової основної частини роботи, оскільки ці елементи роботи мають відображати процес і результати уже проведеного дослідження.

Обов’язковим структурним елементом роботи є список використаних джерел,що оформляється у відповідності до бібліографічних вимог. За необхідності до структури роботи включаються також додатки, що містять статистичну інформацію, схеми, діаграми, графіки тощо, на які є посилання в основній частині роботи.