США у міжнародній економіці. Загальна характеристика стану економіки.

США — лідер світової економіки, країна, яка за рівнем та масшта­бами розвитку значно випереджає будь-яку з інших розвинених держав. За умов все більшої глобалізації міжнародної економіки показники ділової активності всередині США є "барометром" для світової економіки, безпосередньо впливають на рух циклу та зміни стану національних економік. Розвиток економічних процесів у Сполучених Штатах Америки є одним; з головних генераторів зру­шень в економіці усього світу.

На початку 90-х років частка США у сукупному ВВП світу становила 25 %, частка Японії — відповідно 16 % та частка ЄС — 25 %. США виробляють найбільше у світі товарів і послуг. Най­ближчі партнери суттєво поступаються їм. Так, ВНП Японії у поточ­них цінах і валютних курсах на ту ж дату становив приблизно половину, а ФРН — одну третину американського обсягу ВВП.

США посідають перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, мають найбільше у світі високоефективне сільське господарство. Майже половина світового експорту зерна припадає на Сполучені Штати Америки.

Причини, що зумовили економічні досягнення країни, економісти Умовно ділять на дві групи. Перша — пов'язана з певними особливо­стями історичного розвитку США. Друга група об'єднує причини

або чинники, що є результатом сучасної політики макроекономічного регулювання

До чинників, що стимулювали економічний розвиток Сполуче­них Штатів в історичному контексті, належать:

• наявність значних природних ресурсів І сприятливих кліма­
тичних умов. За оцінками, на США припадає 20 % світових запасів
мінеральних ресурсів. А багатство та різноманітність кліматичних
умов дає змогу вирощувати у країні майже весь спектр рослинної
сільськогосподарської продукції; від жита до цитрусових;

• основну частину населення Сполучених Штатів складали
мільйони переселенців з Інших країн, яких свого часу приваблюва­
ли сюди землі, відносно високий рівень заробітної плати та інших
доходів. За психологічним типом це були переважно тверді ду­
хом люди, готові до важкої праці і труднощів, соціально активні;

• значний, постійно зростаючий споживчий ринок спричинив
розвиток масового виробництва, яке швидко стало основою еконо­
мічного зростання, стимулюючи розвиток відповідних базових га­
лузей, що сприяли формуванню прогресивної структури національ­
ної економіки країни. У деяких галузях масове виробництво було
створене ще на початку XX століття. Так, ще у роки Першої світо­
вої війни США виробляли більше ніж мільйон легкових автомобілів
(у 1916 р. — більше ніж 1,5 млн шт.);

• на розвиток американської економіки не мали негативного
впливу світові війни. їхня роль була швидше позитивною, ніж нав
впаки. Так, за 1939—1944 pp. ВВП США збільшився на 93 %, а
промислове виробництво у 2,4 раза;

• економічному зростанню в країні сприяла традиційно існую­
ча тут свобода економічної діяльності, захист і підтримка конку­
ренції. Як відомо, антитрестівське законодавство у Сполучених
Штатах було започатковане ще наприкінці XIX століття;

• ще одним з чинників економічного зростання у США можна
вважати специфічно американський культ підприємниці  що
міцно і традиційно закладений у суспільну свідомість, рідмігна
особливість психології американського суспільства — прагнення
до успіху. Це та мотивація, що змушує людей напружено рчитися,
працювати, підвищувати кваліфікацію та свій статус і, загалом —
власний і суспільний добробут.

Отже, економічна модель США, яка сьогодні більшістю визнається однією з найбільш ефективних, характеризується мі­німальним регулюванням підприємництва, приватизовано10 ИР°' мисловістю, низькими торговельними бар'єрами, стабільно*0 моне­тарною політикою, низькими податками. Саме сприятливій інвес­тиційний клімат дає змогу Сполученим Штатам бути на ісрок по-переду інших держав світу, коли йдеться про нові технології, що, своєю чергою, забезпечує конкурентоспроможність американської економіки.

Серед найважливіших чинників, що забезпечують Сполученим Штатам роль лідера у сучасному світі, виділяють:

• їхню перевагу над іншими країнами за масштабами та ба­гатством ринку;

• ступінь розвитку ринкових структур;

• рівень науково-технічного потенціалу;

• потужну систему зовнішньоекономічних зв'язків у торгівлі, інвестиціях, банківському капіталі;

• рівень продуктивності праці.

Надзвичайно висока місткість внутрішнього ринку забезпечує США особливе місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають найбільше на поточне спожи­вання та інвестиції. Важливим чинником, що характеризує спо­живчий попит у США, є загальний високий рівень доходів порівня­но з іншими країнами та наявність значного шару середнього кла­су, орієнтованого на високі стандарти споживання. У США щоріч­но закладається будівництво у середньому 1,5 млн нових будинків, продається більш ніж 10 млн нових легкових автомобілів та вели­ка кількість інших товарів довготермінового користування. 60 % сімей у Сполучених Штатах мають річний дохід 40 тис. дол.

Промисловість США споживає приблизно третину усієї сирови­ни, яку видобувають у світі. Країна має наймісткіший у світі ринок машин та обладнання. На його частку припадає більш ніж 40 % продукції машинобудування, що реалізується у розвинених краї­нах. Одночасно США закуповують четверту частину експорту ма­шин і обладнання.

У США на початку 90-х років склалася прогресивна структура національної економіки, у якій переважає виробництво послуг. Його частка у ВВП — більше ніж 60 %, частка матеріального виробни­цтва — 37 % і приблизно 2,5 % — продукція сільського господарства.

Сполучені Штати мають найбільший у світі науково-технічний потенціал, який сьогодні є вирішальним чинником динамічного розвитку економіки, та конкурентоспроможність. Щорічно асигну­вання на НДДКР у США перевищують аналогічні видатки Вели­кобританії, Німеччини, Франції та Японії, разом узятих.

Американські корпорації міцно утримують першість у світі з таких напрямків НТП, як виробництво літаків і космічних апа­ратів, надпотужних комп'ютерів та їх програмного забезпечення, напівпровідників і новітніх потужних інтегральних схем, лазерної техніки, засобів зв'язку, біотехнології. На США припадає більше

ніж половина значних нововведень всіх розвинених країн. У пев­ному розумінні США є головним "інкубатором" технічних нововве­день для усього світу.

У 90-ті роки Сполучені Штати продовжують випереджати країни Західної Європи та Японію у найголовнішій для майбутнього сфері в галузі використання комп'ютерів — у сфері підключення персональних комп'ютерів до Інтернету. Так, за деякими даними, у Франції лише 15 % сімей мають комп'ютери, у США ця цифра становить 35 %. 95 % американських шкіл і 3 % будинків підклю­чені до Інтернету. Останній показник у двічі перевищує аналогіч­ний у Німеччині та Великобританії та в 10 разів — у Франції.

Основою науково-технічного потенціалу США є наукові кадри. На початку 90-х років загальна чисельність наукових працівників у Сполучених Штатах перевищувала 3 млн чол. За даними, у 80-х роках у США на 10 тис. зайнятих припадало 280 вчених та інженерів, в Японії — 240, у ФРН — 210, у Великобританії — 190, у Франції — 165 чол.

Економічна потужність будь-якої економіки, й американської зокрема, базується на високопродуктивній праці робітників. Пере­важаючі позиції США у світовій економіці зміцніли у наш час зав­дяки суттєвому зростанню продуктивності праці в країні починаю­чи з середини 90-х років. Так, за даними Міжнародної організації праці, США є лідером серед провідних індустріальних країн світу за кількістю годин, відпрацьованих одним середньостатистичним робітником у промисловості протягом року — 1966 робочих годин за 1997 р. Середній робітник в Японії, який ще кілька років тому працював більше, ніж робітник у будь-якій іншій країні світу, тепер опинився на другому місці: у 1997 р. ним відпрацьовано 1889 го­дин. Показники в західноєвропейських країнах виявилися ще нижчими. Наприклад, у Франції сєредньостатистичний робітник у промисловості відпрацював у 1997 р. 1656 годин, в Німеччині — 1560, у Великобританії — 1730 год.

Аналіз ефективності роботи працівників знову свідчить про першість тут американських робітників. Один середньостатистич-пий працівник у США за рік виробляє товарів на 50 тис. дол. США. Працівник у Японії — на 40 тис. дол. Працюючі західноєвропейці у середньому виробляють за рік товарів: у Німеччині — на 46 тис. дол. США, у Франції — приблизно на 46 тис. дол., у Фінляндії — на 40 тис. дол.

Аналогічна картина спостерігається й в аграрному секторі. Аме­риканські фермери досягли найвищої у світі продуктивності праці. Якщо один зайнятий у сільському господарстві найменш розвине­них країн ледве може прогодувати себе й свою сім'ю, то в Японії

один фермер здатний прогодувати 14 чоловік, у Західній Європі — 19 чоловік, а в США фермер забезпечує потреби у сільськогоспо­дарській продукції 59 чоловік.

США належить особлива роль у формуванні світового господар­ського комплексу, особливо у другій половині XX ст. Спочатку США мали абсолютну перевагу, але пізніше, у міру розвитку економік інших країн, ці відносини переходили у конкурентне партнерство, в якому США змушені були частково поступатися частиною свого впливу,

США послідовно домінували у світовій торгівлі, експорті позико­вого капіталу, прямих і портфельних закордонних інвестиціях. Сьо­годні це переважання реалізується, головним чином, у масштабах економічного потенціалу та динамізмі його розвитку, науково-тех­нічному прогресі, закордонних інвестиціях і впливі на світовий фінансовий ринок.

90-ті роки для економіки США виявилися надзвичайно сприят­ливими. Економічне зростання країни триває незважаючи на чис­ленні негативні прогнози щодо подальших перспектив розвитку. За 1996—1998 pp. щорічні темпи зростання економіки Сполуче­них Штатів сягнули 4 %, а в 1998 р. навіть 6 %, Лише за 2-й квартал 2000р. темпи зростання ВВП США становили 5,2 %, а темпи зростання продуктивності праці — 5,3 %, що вважається найвищим показником за останні 17 років і, своєю чергою, зумов­лює збільшення інвестицій в американську економіку на 15 % про­тягом 2000 р.

Загалом цей бум зростання у Сполучених Штатах пояснюється сукупністю чинників макрорегулювання у 80-х роках, спрямова­них на проведення серйозних структурних реформ, та ефективною політикою адміністрації Клінтона, перш за все, у сфері фінансово-кредитної політики. Найбільш важливими серед зазначених чин­ників експерти вважають, по-перше, потужні інвестиції, пс-друге, — масове реформування структури тисяч компаній, чому значною мірою допоміг Інтернет, і, по-третє, — гнучкість і відкритість ринків праці, товарів і капіталів. Усе це спонукало підприємців створюва­ти нові компанії. Окрім того, обсяги інвестицій компаній у новітні технології в США у середньому в 5 разів більші, ніж в Європі. Саме новітні інформаційні технології у поєднанні з поглибленням процесу глобалізації надають економіці США можливість протя­гом тривалого періоду розвиватися значно скоріше, ніж раніше, за низького рівня безробіття та незначної інфляції.