VIII. Аналіз і оцінювання робіт.

Структура уроку трудового навчання

І. Перевірка готовності учнів до уроку.

Підготовка до уроку проходить на перерві. Вчитель разом з черговим роздає на парти необхідні матеріали, інструменти, обладнання. На початку уроку уточнює чи все необхідне є у дітей на парті. 

Ця частина уроку розпочинається з підготовки і перевірки готовності учнів до уроку. Якщо в деяких учнів немає необхідних матеріалів чи інструментів, то вчитель має видати їх з резервних запасів. Урок можна розпочинати лише тоді, коли вчитель переконався, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти, Якщо учні користуються матеріалами, які знаходяться в робочій кімнаті, або інструментами загального користування, то доцільно підготовку робочих місць здійснювати до початку уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

На цьому етапі заняття розповідають про походження матеріалів, історію виробництва, його сучасний вигляд.

Вчитель з'ясовує опорні знання учнів, їх готовність до сприймання навчального матеріалу, вико­ристовуючи метод бесіди (запитання до учнів мають бути конкретної форми, точні, чіткі). Так, вивчаючи тему «Аплікація з кольорового паперу» (1-й клас), учні вже мають певні знання про цей вид роботи, тільки з рослинними формами. На запитання вчителя «Що таке аплікація?», «Для чого її застосовують?», «З якого матеріалу можна використати основу для аплікації?», - навіть першокласники із задоволенням дадуть відповідь.

ІІІ. Постановка теми і навчальної мети.

Повідомляється тема і навчальна мета цього уроку.

Учитель повідомляє тему і мету уроку, називає (де­монструє) об'єкт праці, його практичне застосування. Розуміння учнями мети уроку забезпечує свідому і цілеспрямовану трудову діяльність, навчальний, розвивальний і виховний характер його змісту.

Інколи вчитель здійснює мотивацію трудової діяльності з допомогою учнів. Якщо, наприклад, заплановано виготовлення вітальних листівок чи подарунків для ветеранів війни, то вчитель запитує в учнів про свято, яке наближається, про ветеранів (родичів чи знайомих), про те, як діти можуть їх привітати. Після цього називає тему уроку, навчальну і розвивальну цілі, а виховну мету (виховання поваги до ветеранів та виховання естетики під час виготовлення виробів) учні самі з'ясовують під керівництвом учителя.

IV. Аналіз зразкового виробу.

Демонстрація і аналіз зразкового виробу. Визначення корисності виробу.

Зосередження уваги на конструктивних особливостях зразку (формі, розмірах деталей, способах виготовлення чи складання). З’ясування причин, застосування тих чи інших матеріалів, способів з’єднання. Визначення знань і вмінь і навичок, необхідних для виготовлення даного вибору. 

Аналіз трудової діяльності можна проводити на основі зразка виробу, графічного зображення, (ескізу, інструкційної чи технологічної картки), самостійного творчого проекту (малюнка, ескізу).

- Під час визначення послідовності трудових дій слід залучати дітей до аналізу об'єкта праці, визначення його величини, форми, конструкції, матеріалу, послідовності роботи, ставлячи запитання, наприклад: Яка загальна форма виробу?

- З яких основних частин складається виріб?

- Як з'єднані деталі в ньому: нерухомо, рухомо, роз'ємно?

- З яких матеріалів виготовлений виріб?

- Які інструменти необхідні будуть для роботи?

- Які частини виробу спочатку виготовляти?

В якій послідовності краще їх з'єднувати?

V. Планування технологічних операцій.

- визначення порядку виконання трудових операцій;

- визначення способів контролю і самоконтролю з метою запобігання браку;

- аналіз трудових операцій;

- педагогічний показ.

- Планування послідовності роботи проводиться для ство­рення в учнів конкретного усвідомлення про об'єм і характер трудового завдання.

Під час виконання творчих робіт учень самостійно аналізує створений ним образ спроектованого виробу.

На цьому етапі уроку вчитель повідомляє учням або по­вторює з ними правила безпечної роботи з конкретними ін­струментами, а також санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з окремими матеріалами.

VI. Організація самостійної роботи учнів.

- розмічання заготовок (за шаблоном, трафаретом, за допомогою лінійки);

- виготовлення деталей, підготовка їх до складання (підганяють, звіряють розміри);

- оздоблення виробів;

- випробування їх в дії

В процесі роботи викладач допомагає учням, слідкує за поставою, за культурою праці, організацією робочого місця (можливе включення функціональної музики, проводиться фізкультпауза).

Це найважливіша частина уроку, на яку відводиться орієнтовно ЗО хвилин. Самостійна робота учнів над виготовленням виробу не виключає керівної ролі вчителя на уроці. Вчитель стежить за діяльністю всього класу й кожного окремого учня, слідкує за прийомами виконання завдання, додержуванням правил безпечної роботи і культури праці. Якщо неправильно виконує завдання один або декілька учнів, учитель дає інди­відуально додатковий інструктаж. При наявності помилок у більшій частині класу вчитель припиняє роботу і проводить інструктаж фронтально, пояснюючи допущені помилки і шляхи їх виправлення. Вказуючи на помилки, вчитель не виконує роботу за учнів, а тільки керує їх діями. Надмірна опіка вчителя заважає вихованню самостійності в учнів, тому індивідуальна допомога потрібна в разі необхідності, щоб вивести дитину знову на сходинку «самостійної стежини».

На уроках трудового навчання використовуються різні форми практичної роботи учнів, зокрема: фронтальна, парна, групова, колективна (залежно від кількості учнів, задіяних у виконанні трудового завдання). Цікаві уроки проводяться у формі ділової гри чи змагання.

Під час виконання нескладних практичних завдань мето­дисти рекомендують використовувати музичний супровід, так звану функціональну музику, яка виконує певну функцію - створює на уроці позитивний емоційний фон трудового процесу, підвищує настрій учнів, їх працездатність. Звичайно, музика має бути мелодійною і без надмірного звучання. Якщо вчитель бачить, що учні стомлюються, то проводить з ними фізкультхвилинку.

Школярам, які раніше всіх виконали завдання, вчитель радить ще додатково попрацювати над удосконаленням своєї роботи, наприклад, зміцнити виріб надійнішим кріпленням, оздобити виріб, придумати йому назву, а також в разі потреби допомогти своїм однокласникам.

VII. Прибирання робочих місць.

Викладач говорить дітям, щоб закінчували виготовляти вироби і прибирали робочі місця.

Після з'ясування вчителем про те, що навчилися і пізнали учні на уроці, дається завдання прибрати свої робочі місця (ко­жен учень прибирає своє робоче місце). Інструменти інди­відуального користування діти складають у папки, а інструменти загального користування здають черговим для зберігання їх у шафі. Рештки матеріалів також складають у папки або шафи. Чергові перевіряють чистоту робочих місць і прибирають кімнату.

VIII. Аналіз і оцінювання робіт.

Важливо, щоб учні усвідомили причини допущених недоліків, навчилися самостійно виявляти їх, усувати, запобігати виникненню в майбутньому. При оцінюванні враховувати не тільки якість виробу, а й ряд інших критеріїв:

- дотримування порядку на робочому місці;

- швидкість;

- дотримування правил техніки безпеки;

- гігієнічних вимог.