Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.




Важливу роль у гарантуванні прав і свобод людини і громадянина в правовій державі відіграють суди. Згідно з КУ права і свободи людини і громадянина захищаються судом. При цьому судовий захист прав і свобод людини і громадянина здійснюють як суди загальної юрисдикції, так і Конституційний Суд України. Зокрема, ЗУ «Про КСУ» передбачає, що суб'єктами права на конституційне звернення з питань подання висновків Конституційним Судом України у справах щодо офіційного тлумачення КУ та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення КУ та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

 

Механізми захисту прав людини.

Механізм реалізації прав людини включає заходи, спроможні створити умови для реалізації прав і свобод людини. Механізм охорони прав людини включає заходи з профілактики правопорушень для утвердження правомірної поведінки особи. Механізм захисту прав людини включає заходи, що призводять до відновлення порушених прав неправомірними діями і відповідальності особи, яка вчинила ці правопорушення.

 

Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.

 

Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.

Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї. Високі Договірні Сторони зобов'язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього права.

Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, якщо вона:

a) є анонімною; або

b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням можна звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою. Якщо відсилати свою заяву електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких скаржаться, та суть скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на думку потерпілого, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими користувались;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

 

Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.

ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 22.09.11

Правовий статус іноземців визначається КУ, ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Засади правового статусу іноземців:

· Іноземці, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

· Іноземці, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та  основних прав і свобод людини.

· Іноземці зобов'язані неухильно додержуватися КУ та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Правовий статус іноземців:

oПравовий статус громадян своєї (іноземної) держави(зберігають зі своєю державою юридичні зв’язки, додержуються її законів, знаходяться під її захистом)

oПравовий статус іноземця в Україні (підпадають під суверенну владу держави, на території якої перебуває)

Принципи правового статусу:

•Національно-правовий режим іноземця (ст.. 26 КУ)

•Принцип юридичної ревності

•Принцип взаємності (якщо встановлюється обмеження реалізації прав і іноземній державі, то КабМін може прийняти рішення про реалізацію відповідного порядку в Україні)

•Принцип єдності прав і обов’язків (реалізація прав не може завдавати шкоди національним інтересам України, зобов’язання поважати та дотримуватись КУ та законів України, шанувати традиції та звичаї)

 

Принцип національного режиму та принцип взаємності.

Принцип національного режиму— вид правового режиму для іноземних громадян та іноземних юридичних осіб, за яким вони користуються тими ж правами, свободами, пільгами, а також мають ті самі обов'язки, що й громадяни та юридичні особи країни перебування. Н. р. п. визначається внутр. законодавством або договором міжнародним на основі взаємності.

Принцип взаємності-один з принципів відносин між державами. Полягає у взаємному поважанні незалежності і територіальної цілісності д-в, законів і звичаїв кожної д-ви, в утримуванні від нападу і втручання у внутр. справи одна одної, будуванні між-держ. відносин на основі принципів і норм сучас. міжнародного права.

 

В’їзд іноземців в Україну.

ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 22.09.11

В'їзд в Україну іноземців та строки їх перебування в Україні

Іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Іноземці під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.

Строк перебування іноземців в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Оформлення візи

Правила оформлення іноземцям візи та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються КМУ.

Рішення щодо оформлення візи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Міністерством закордонних справ України або представництвом Міністерства закордонних справ України на території України

 

Виїзд іноземців з Україну.

Виїзд з України

1. Іноземці , які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом.

2. Виїзд з України іноземцю не дозволяється, якщо:

· він є підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні на території України злочину чи підсудним за вчинення злочину на території України у разі, якщо до таких осіб відповідно до закону прийнято рішення щодо заборони виїзду за межі України;

· його засуджено за вчинення злочину - до відбування покарання або звільнення від покарання;

· його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

3. Виїзд з України іноземця може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

4. За наявності підстав, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, відомості про іноземця вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 265.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...