Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин

Суб'єкти конституційних правовідносин – реальні учасники відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки безпосередньо в даних відносинах.Суб’єктами конституційно-правових відносин є:

· Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.

· Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.

· Українська держава (Україна як держава).

· Органи державної влади України.

· Народні депутати та посадові і службові особи.

· Політичні партії і громадські організації.

· Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування.

· Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.

· Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.

Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.

Об’єкти– матеріальні та нематеріальні блага, певні дії суб'єктів та результати їх діяльності, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб'єктів цих відносин і з приводу яких учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб'єктивні конституційні права та юридичні обов'язки. Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.

Матеріальнимивидами об’єктів конституційно-правових відносин є:

політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо; дії уповноваженого суб’єкта;дії зобов’язаних суб’єктів;речі та інші майнові і духовні блага; поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин; результати поведінки суб’єктів таких відносин; природні об’єкти.

Видами об’єктів нематеріальнихконституційно-правових відносин є:

особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність); певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей; духовні цінності.

17. Що слід розуміти під конституційною правосуб’єктністю учасників конституційно-правових відносин.  Конституційні правовідносини – суспільні політичні відносини, які виникають із практичної діяльності суб’єктів конституційного права Суб'єктами конституційно-правових відносин є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянс­тва); спільноти людей (народ, який є джерелом влади в Україні); держава та її складові частини (наприклад, Автономна Республі­ка Крим); органи державної влади та місцевого самоврядування, депутати, політичні партії та масові громадські організації Суб`єкт конституційного права – будь-який громадянин (немовля) Суб`єкт конституційно-правових відносин – правоздатні громадяни (з 18 років) Отже, під конституційною правосуб’єктністю учасників конституційно-правових відносин слід розуміти досягнення особою 18-річного віку.

Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин

Юридичні факти – конкретні життєві обставини, що ведуть до виникнення, зміни та припинення правовідносин

Правові факти – це такі факти реальної дійсності, з настанням яких наступають певні юридичні наслідки (а не тільки правовідносини). Особливості конституційно-правових фактів обумовлені тими суспільними відносинами, які потрапляють у сферу дії норм конституційного права. Такі факти спричиняють виникнення, зміну чи призупинення правовідносин, які мають місце в процесі реалізації повновладдя народу України.

Залежно від наслідків до яких вони ведуть

- право установчі (утворення ВР районів – п. 29 ст.85 Конституції)

- правозмінюючі (обрання Президента)

- правоприпиняючі (припинення депутатських повноважень)

Залежно від їх форми

- Позитивні (обрання народним депутатом)

- Негативні (не спричиняють юридичних наслідків – п.5 ст 81 Конституції – дострокове припинення повноважень народного депутата в разі виявлення несумісності діяльності)

За змістом:

- Юридичні дії, залежать від волі суб`єкта

- Юридичні події, (народження, смерть фізичної особи, досягнення віку)

Юридичні Акти – спрямовані на досягнення певних правових наслідків (заяви, акти державних органів)

Юридичні Вчинки – не пов`язані зі вступом людей у конкретні правовідносини та незалежно від наміру осіб тягнуть юридичні наслідки (народження дитини у осіб, що є у фіктивному шлюбі, породжують обов`язки утримання та виховання)