Визначення лідерських якостей за почерком

Візьміть листочок паперу напишіть невелике послання, потім підпишіться внизу.

 В житті ви лідер, якщо

Вам по душі більш спокійні ролі, якщо. (Викладач познайомить Вас з варіантами відповідей)

Завдання № 12.

  за Р.Дафтом

(для виконання завдання використайте матеріал другої лекції)

Якщо Ви є керівником ( любого рангу, навіть невеликого), заповніть таблицю наявності і використання фреймів у вашій лідерській діяльності, якщо ще не маєте відношення до управлінських статусних позицій, заповніть таблицю по відношенню до керівника вашої організації, міста, району, області чи країни, вказавши конкретну позицію, або любого обраного Вами лідера ( зі світової історії, економіки, бізнесу, політики, літератури, суспільного життя, тощо)

Завдання № 13.

Підберіть будь яке літературне джерело з проблеми «Лідерства»

Проаналізуйте зміст обраного літературного джерела, висловивши особисту думку до суті основних проблем , які піднімаються автором чи групою авторів вказаного джерела.

Завдання № 14.

Спробуйте віднайти інші, не вказані у списку літератури праці, присвячені проблемі «Лідерства», користуючись різноманітними методами від пошуку літератури в крамницях чи бібліотеках до інтернет сайтів.

Запишіть віднайдений вами список у алфавітному порядку відповідно вимог бібліографії.

Список може містити від трьох і більше назв.

Завдання № 15.

Напишіть коротке есе ( не менше чим на одну сторінку формату А -4) на тему

«Що таке лідерство?»

Коротко про есе.

Есе – нетрадиційний метод розгляду соціальної дійсності, охоплює особистісно-психологічний аспект соціальних явищ. Есе – особливий метод, що здатний викликати живу думку і непідробну зацікавленість. Прийнято вважати, що цей метод започаткований у філософії і засновником його є блискучий мислитель французького Відродження М. Монтень.

Безсмертні «Досліди» М. Монтеня залишили відбиток на всій наступній європейській традиції.

Закон жанру есе – простий. Він чесний з боку автора, оскільки взагалі з самого початку відмовляється від претензій на об’єктивність. Автор – це трибун, що звертається до людей, до їх живої суперечливої природи, до постійно змінного настрою і складу душі, яка відкрита гармонії слова і готова сприйняти те, що знаходиться далеко за раціональними межами. Тому право есеїста виходити за рамки існуючих форм, знаходячи різні шляхи до людського розуму і серця.

Есе використовували практично усі учені: Георг Зіммель, Карл Поппер, Роберт Мертон, Ральф Дорендорф та ін. Есе – це політ думки, сміливість ідеї і творча пристрасть.

Характер есе дарує відчуття одкровення у слухача, який звору­шений стихією слова, водночас перебуває під емоційним впливом, коли йому відкриваються інтуїтивні сторони осягнення дійсності.

Есеїст може свідомо провокувати конфлікт з читачем – «середньою людиною», «сірою масою», до яких читач з першої літери категорично не хоче відносити себе, таким чином примушуючи до глибоких роздумів на перетині розуму і совісті.

Читач повністю захоплений предметом обговорення. Його сприйняття напружене, його логічна думка загострена, а сам він себе відчуває повноправним учасником бесіди, до якого звертаються як до рівного, і від його здатності мислити залежить пошук істини. І хоч висновки, до яких підштовхує мислитель, могли б ніколи не приходити в голову читача, у нього залишається відчуття, що власне він сам до них прийшов.

Пропонуємо до Вашої уваги есе із книги Робіна Шарма «Кто заплачет, когда ты умрешь» / Пер. с англ. – М.: «София», 2005. – 256 с. (мовою перекладу).

Найди свое призвание

Еще подростком я услышал от своего отца слова, которые никогда не забуду:

– Сынок, мир радовался твоему появлению на свет, а ты при этом плакал. Проживи жизнь так, чтобы мир плакал, когда ты, исполнен­ный радости, покинешь его.

Из-за сумасшедших скоростей современной жизни мы перестали сознавать свое истинное предназначение. Сегодня человек может без труда высадиться на поверхность Луны, но не найдет времени перейти на другую сторону улицы, чтобы познакомиться с новым соседом. Мы можем запустить баллистическую ракету на другой конец планеты, рассчитав ее траекторию с поразительной точностью, но не находим свободного времени, чтобы сводить родных детей в зоопарк.

Чтобы поддерживать связь друг с другом, люди используют элект­ронную почту, факсы и цифровые телефоны, но при этом никогда еще человеческие существа не были более разобщенными. Мы лишились гуманных начал и утратили свою истинную цель в жизни. Мы перестали обращать внимание на подлинные человеческие ценности.

Теперь, позволь мне спросить: кто заплачет, когда ты умрешь? Скольких людей трогает тот факт, что ты удостоился чести ходить по Земле? Как отразится твоя жизнь на судьбах последующих поколений? Какое наследие достанется твоим потомкам, когда с последним вздохом ты уйдешь из жизни?

Основываясь на личном опыте, я пришел к такому выводу: если ты не возьмешься за свою жизнь, то она непременно возьмется за тебя. Дни незаметно перетекают в недели, недели – в месяцы, а месяцы в годы. Жизнь быстро идет к неизбежной развязке, и очень скоро мы с болью в душе начинаем сознавать, что половина жизни уже прожита.

Когда Джорж Бернард Шоу лежал на смертном одре, его спросили:

– Кем бы вы хотели быть, если бы вам довелось заново прожить свою жизнь?

Немного подумав, он произнес с глубоким вздохом разочарования:

– Я бы хотел быть человеком, которым мог стать, но так и не сумел.

Я написал эту книгу для того, чтобы с вами такое никогда не случилось.

Постоянно путешествуя по городам Северной Америки с семинарами, я посвятил много времени участию в многочисленных конференциях, чтобы донести до людей свое представление об основополагающих законах жизни. Мне хотелось поделиться с ними личным пониманием лидерства – как в его бытовом проявлении, так и в деловой сфере. Несмотря на то, что люди, которых мне довелось встречать, представляют разные слои общества, их беспокоят одни и те же вопросы: «Как найти смысл жизни? Насколько труд может сделать мою жизнь полнее? Как жить так, чтобы успеть насладиться жизненным путешествием, пока еще не стало слишком поздно?».

Отвечая на эти вопросы, я говорю одно и то же: Ищите свое призвание.

У меня нет сомнений, что любой из нас имеет особый дар, который временно дремлет, пока ему не представится случай раскрыться в полной мере. Каждый человек живет, чтобы выполнить свою уникальную задачу – достичь благородной цели, которая позволит ему в высшей мере реализовать свой человеческий потенциал и вместе с тем обогатить жизнь других людей. Поиск своего призвания вовсе не означает, что ты должен отказаться от работы, которую выполняешь в данный момент. Просто надо еще больше отдавать себя своему делу и сосредоточиться на том, что тебе удается лучше всего.

Довольно жить, надеясь на то, что твоя судьба изменится к лучшему исключительно благодаря участию в ней других людей. Как сказал Махатма Ганди: «Стань сам той переменой, которую ты больше всего хочешь видеть в своей жизни».