Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми.

1. Наказ МВС України від 17.04.2006 № 389 „Про додаткові заходи щодо недопущення порушень конституційних прав і свобод громадян”.

2. Наказ МВС України від 12.05.1998 № 334 „Про заходи виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.1998 № 617 „Про утворення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ”.

6. Наказ МВС України від 18.01.1999 № 30 „Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, штатів цього Державного центру, Типового положення про науково-дослідний експертно-криміналіст Наказ МВС України від 02.03.2000 № 126 „Про визнання таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 10.03.1992 № 130 (Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок прописки, реєстрації і виписки громадян виконкомами сільських і селищних Рад народних депутатів) та про внесення змін і доповнень до наказу МВС України від 03.02.1992 № 66дск (Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок документування і прописки громадян України)”.

7. Спільний наказ МВС та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 № 607/56/5 „Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)”. (Зареєстровано в Мін’юсті 27.06.2002 за № 541/6829). Внесено зміни спільним наказом МВС та Мінюсту від 05.07.2004 № 747/60/5, який зареєстрований у Мін’юсті 05.07.2004 № 828/9427.

8. Спільний наказ Мінекономіки та МВС України від 18.04.2007
№ 102/125 „Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Міністерства внутрішніх справ України з питань застосування спеціальних санкцій”. (Зареєстровано в Мін’юсті 10.05.2007 за № 487/13754).

9. Наказ ГПУ, МВС, ДПА, Міноборони, Держмитслужби, АДПС, МНС, ДДУПВП, ДСА від 25.05.2010 № 21/135/281/499/354/367/159/69 „Про затвердження Інструкції про єдиний облік злочинів”.

Перелік процесуальних і службових актів, які складаються під час вивчення теми.

Позовна заява до адміністративного суду.

Претензія до суб’єкта господарювання, що порушив господарські зобовязання.

Відповідь на претензію суб’єкта господарювання.

Позовна заява до загального суду загальної юрисдикції.

Позовна заява до господарського суду.

Позовна заява до третейського суду.

Позовна заява до міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

„ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНІВ

СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглиблення вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами питань програмного матеріалу для перевірки знань та для формування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Готуючись до семінару, необхідно уважно ознайомитися з матеріалами лекції теми та відповідними розділами рекомендованої літератури і нормативно-правових актів й іншою додатковою літературою, звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати свій виступ так, щоб відокремити його головні чинники.

До особливостей проведення семінарських занять відносяться:

ü самостійна позааудиторна підготовка по з’ясуванню теоретичних питань і змісту рекомендованих правових норм;

ü уміння оперативно відшукати потрібну норму права і застосувати її до відповідного юридичного казусу, запропонованого керівником заняття.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти повинні використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору.

Основні завдання семінарів полягають у засвоєнні основних питань господарювання в Україні, набуття навичок опановувати їх з позицій загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог сьогодення.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в роботі юриста.

При відповіді на семінарському занятті слід будувати свій виступ так, щоб в ньому, по можливості, містилось:

ü чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття суб’єкта господарювання, господарського зобов’язання, господарських санкцій і т.д.);

ü обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

ü аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;

ü значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, “бліц” опитування і т.п.Контроль знань на групових заняттях може здійснюватися, крім традиційних форм, також шляхом проведення тестування.

Основою ефективного розгляду положень господарського законодавства на семінарських заняттях є засвоєння лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової та довідникової літератури з дисципліни.

Проведення семінарського заняття передбачає обов'язкове підведення викладачем підсумків обговорення теми та оцінювання участі в ньому студентів.

Участь студентів у семінарських заняттях та результати оцінювання роботи по кожному з них враховується при виставленні підсумкової оцінки за поточним модулем у межах навчального курсу.

Кожен студент повинен мати й окремий зошит для вирішення задач і тестів, а також конспектування рекомендованих нормативних документів і статей правових видань.

Для роз’яснення юридичних казусів у практичних завданях необхідно:

ü уважно засвоїти зміст питання, щоб з’ясувати , які саме умови потребують юридичної оцінки;

ü відшукати необхідні норми права, уважно їх прочитати і зіставити з умовами задачі, тобто перевірити, чи можливо їх застосувати до даної конкретної ситуації;

ü дати юридичну оцінку кожній умові задачі, визначити правильне рішення, яке зафіксувати письмово, вказавши пункт, частину чи статтю відповідного закону чи підзаконного нормативного акту.

Самостійна робота студента є одним із основих активних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних занять. Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту, в такому випадку варто скористатися словниками чи іншими джерелами.

Теми рефератів, доповідей тощо присвячуються складним питанням, які достатньою мірою не розкриваються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел - окремих монографій, статей тощо. Обсяг реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення можуть заслуховуватися й обговорюватися в ході відповідних занять або без доповіді перевіряються й оцінюються викладачем. Зміст рефератів, доповідей тощо може бути основою для написання наукової роботи.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ