Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фактори, що впливають на побудову логістичного ланцюга




Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які вико­нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма­теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін­ц. споживача.

Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від:

1) Розмірів підприємств;

2) Масштабів їх діяльності;

3) Концепції управління;

4) Матеріаломісткості;

5) Галузі еконо­міки;

6) Кількості ланок;

7) Схеми організації вантажопотоків.

Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такі групи проблем:

а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємства та фірми;

6) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики;

в) централізована чи децентралізована форма організації уп­равління матеріально-технічним забезпеченням фірми.

Вид лог ланц залежить від: к-сті споживачів, посередників, виробн., міцності вир-ва, матеріаломісткості, галузі вир-ва, номенклатури.

21.Основне призначення логістичного ланцюга

 Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які вико­нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовн. ма­теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін­цевого споживача.

Основне завдання логістичного ланцюжка полягає в забезпеченні руху товарного та інформаційного потоків від постачальника до споживача.

Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі види витрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов`язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.

Основні переваги логістичних ланцюжків такі:

1) добровільне об'єднання ресурсів та зусиль суб'єктів розпо­дільчої логістики для досягнення загальносистемних цілей;

2) технологічне та організаційне узгодження логістичних опе­рацій для мінімізацій втрат неузгодженості;

3) економічна єдність вираження кінцевого результату функ­ціонування логістичного ланцюжка за кожною операцією і для кожного учасника;

4) спільне генерування ідей, що забезпечують підвищення ефективності розподільчої логістики.

22.Характеристика розподільчого логіст. ланцюга

 Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які вико­нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма­теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін­цевого споживача.

Одними з логістичних утворень є канали розподілу, які є складо­вою частиною розподільчої логістики. Канал розподілу - це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкрет­ний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на 'їх шляху від виробника до споживача. Тобто - це шлях руху товару від виробника до споживача.

Певним чином організовану сукуп­ність логістичних операцій, що забезпечують досягнення загальї них цілей, ми називаємо логістичним ланцюжком. Ознаками ло­гістичних ланцюжків можна вважати:

системність, під якою розуміють, що кожна окремо взяті операція не створює логістичного ланцюжка, а він виникає лише в певному стані логістичних операцій;

• стійкість, тобто здатність логістичного ланцюжка зберігати­ся до повного виконання завдань її організації;

• гнучкість, тобто змінність складу (ланок) ланцюжка з урахуєванням зміни завдань і функцій;

• адаптивність, тобто постійне настроювання елементів лацюжка на змінювану кон'юнктуру ринку;

• ефективність, тобто логістичний ланцюжок, зберігається до тих пір, поки це вигідно всім її учасникам.

Основні переваги логістичних ланцюжків такі:

5) добровільне об'єднання ресурсів та зусиль суб'єктів розпо­дільчої логістики для досягнення загальносистемних цілей;

6) технологічне та організаційне узгодження логістичних опе­рацій для мінімізацій втрат неузгодженості;

7) економічна єдність вираження кінцевого результату функ­ціонування логістичного ланцюжка за кожною операцією і для кожного учасника;

8) спільне генерування ідей, що забезпечують підвищення ефективності розподільчої логістики.

Логістичні ланцюжки можливо класифікувати за такими ос­новними ознаками:

1) за кількістю ланок (операцій) — дво-, три-, багатоланкові ланцюжки;

2) за складом учасників — внутрішні, коли учасниками ланцюжка є тільки підрозділи підприємства, і зовнішні, тобто ланцюжки, ство­рювані як результат взаємодії економічно самостійних суб'єктів;

3) за часом дії — постійні чи довготермінові, періодичної дії та разові;

4) за ринками обслуговування — глобальні, регіональні та локальні.

 

 

23. Канали розподілення: їх види, призначення та зв’язок з логістикою

Канал розподілу сукупність логіст операцій пов’язаних з доставкою готової продукт, а також наданням послуг споживачу.

Тобто це шлях руху товару від виробника до споживача.

Розрізняють два базисні типи каналів розподілу - прямі та опосередковані.

Прямі (без використання посередників) канали розподілу використовують підприємства, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримувати тісний контакт зі споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту.

Опосередковані (переміщення товарів через посередників) канали розподілу підприємства використовують для розширення ринків збуту, ширшого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів.

Існують канали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і зворотного (від споживачів до виробників) ходу. Останні використовуються для розподілу ділових відходів,зворотної тари, некондиційної продукції та інше.

Залежно від к-сті рівнів (довжини каналу розподілу) виділяють : нульовий, однорівневий, дворівневий тощо.

Канал нульового рівня складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачеві. Однорівневий канал включає одного посередника. На споживчих ринках це- роздрібний торгівець, а на ринках промислових товарів - агент зі збуту чи брокер. У дворівневому каналі два посередники. На споживчих рин­ках такими посередниками є оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначання - промислові дистриб'ютори та дилери.

Трирівневий канал має трьох посередників.

Наприклад, у лісопереробній промисловості між оптовими та роздрібними тор­говцями часто стоїть дрібний оптовик. Останній купує товари у великих оптовиків та перепродує їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, які великими оптовиками, як правило, не обслуговуються.

Існують канали з великою кількістю рівнів, але рідко. Чим більше рівнів у каналі розподілу, тим менше можли­востей у виробника контролювати його.

Для того, щоб обрати необхідну к-сть посередників, треба знати стратегію розподілу: 1. Ексклюзивна (обмеж к-сть посередників, жорстьикий контроль за їх відбором). 2. Селективний розподіл (з великої к-сті посеред вибир найкращих). 3. Інтенсивний роз (к-сть поседедн може біти необмежена).

Функції каналів розподілу: 1. Транспортування. 2.розподіл крупних партій на дрібні. 3. Збереження 4.сортування 5.налагодж контактів 5. Інформування 6. Просування

Тактичні організаційні структури каналу розподілу звичайно не забезпечують ідеальних умов для виконання і маркетингових, і логістичних функцій. Одна організаційна структура може бути ефективна для підтримання ринкових угод, тоді як інша — краще для логістичних операцій. Фактори, що сприяють підвищенню або зниженню загальних витрат логістики, іноді стикаються з протиріччями, котрі впливають на ефективність маркетингу. Реклама, стимулювання збуту, надання кредиту, прямий продаж, а також інші елементи маркетингу, від котрих залежить здійснення угод, впливають на потреби логістики та навпаки. Все це потребує структурного розподілу каналу, що буде сприяти і маркетинговій, і логістичній діяльності.

24. Вертикальні маркетингові системи та їх зв”язок з логістикою

Останнім часом виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС) всупереч традиційним каналам розподілу. Як уже зазна­чалося, традиційний канал розподілу складається з незалежного виробника, одного чи кількох оптових та одного або кількох роздрібних торговців.

Вертикальна ж маркетингова система, навпаки, складається з виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина си­стема.

Домінувати у межах вертикальної маркетингової системи може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець.

Вертикальні маркетин­гові системи виникли як засіб контролю за поведінкою каналу та запобігання конфліктам між його окремими членами, що ста­влять свої цілі. Види:

1) корпоративні ВМС — передбачають, що всі учасн. кан розподілу знаходяться в межах корпорації; здійсн контроль одним із власників сист ; Наприклад, фірмові магазини

2) договірні ВМС — складаються з незалежних фірм які зв'язані між собою договірними відносинами та координують програми своєї діяльності для спільного досягнення >ої економії та вищих ко­мерційних результатів;Напр, франчайзинг, кооперативи роздрібних торговців

3) адміністративно керовані ВМС — координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могут­ності та розмірам одного з їх учасників. Виробник основного марочно­го товару в змозі співпрацювати та досягти міцної підтримки з боку проміжних продавців цього товару (напр., P&G).

25.Функції учасників каналів розподілення та їх зв”язок з логістикою.

Канали розподілу — це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкрет­ний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача.

Члени каналу розподілу виконують ряд дуже важливих фун­кцій:

1) дослідницьку - збирають інформацію, необхідну для пла­нування та полегшення обміну;

2) стимулювання збуту - створюють та поширюють комуні­кації рекламування товару;

3) встановл. контактів - налагоджують та підтримують зв'язок з постійними покупцями;

4) пристосування товару до вимог покупців;

5) проведення переговорів - намагаються погодити ціни та інші умови для подальшого здійснення акту передачі власності чи володіння;

6) організацію транспортування та складування товару; 7) фінансування - відшукують та використовують кошти для покриття витрат;

8) прийняття ризику - прийняття на себе відповідальності за функціонування каналу.

Виконання перших 5 функцій пов'язане з укладанням угод, а останніх 3 — із їх виконанням. Виконання усіх цих функцій пов'язане з фінансовими витратами. Кращому їх здійсненню сприяє спеціалізація. Виконувати ці функції можуть різні члени каналу. Якщо частку цих функцій покладено на виробника, то його витрати відповідно зростають, внаслідок чого підвищуються ціни на вироблювану ним продукцію. При передачі частини функцій посередникам витрати виробника, а отже, і ціни на товар знижуються.

 

 

26.Основні принципи логістики

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем, мають працювати як один злагоджений механізм.

2. Комплексність означає, що системи в логістиці мають будуватися як сукупність кількох елементів, тісно пов’язаних між собою.

3. Динамічність означає, що логістика має має бути рухливою й націленою на вдосконалення.

4. Гнучкість і маневреність – здатність змінювати склад окремих елементів логістики з урахуванням змін завданб і функцій.

5. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.

6. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Кадри – це спеціально підготовлений персонал, який виконує свої функції. Логістичний підхід створює об’яктивні передумови для залучення до галузі кадрів, які мають більш високий потенціал праці. При цьому мають також і вдосконалюватися умови праці.

7. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача.

8. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різкого підвищення якості продукції обмежені. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, який в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.

9. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.

10. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи усіх ланок виробництва за єдиним графіком, і рівномірного випуску продукції.

Ритмічна робота — перш за все гармонізація усіх процесів виробництва (основних, допоміжних, обслуговуючих та управлінських) і ефективне використання ресурсів, тобто робота відповідно до принципів і методів логістики.

11. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.

Безперервність виробничого процесу має дві протилежності: безперервність руху предметів праці і безперервність завантаження робочих місць. Питання полягає в тому, якій послідовності виробничого процесу віддати перевагу за тих чи інших умов.

12. Забезпечення безперервності планового керівництва.

Кожний виробничий підрозділ одержує план (завдання по обсягах, номенклатурі і термінах виконання замовлень), забезпечується відповідними ресурсами і спрямовується на досягнення запланованих кінцевих результатів роботи.

27. Поняття логістичної системи

Логіст сист – сукупн лог елементів, котрі взаємодіють один з одним та мають взаємозв’язки.

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності.

Основне завдання лог систем – виконання договорів по постачанню готової продукції та надання послуг споживачам.

Для лог систем характерні риси: складність, ієрархічність,цілісність, структурність.

Система логістики включає в себе матеріальні засоби, що забез­печують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантаж­но-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками ланцюжка. Логістична система — адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинені зв'язки із зовнішнім середови­щем.

Види мікрологістичних систем:

1.залежно від виду лог ланцюжка: прямі, гнучкі, ешелоновані

2. залежно від сфери дії: закупівельні, вн-виробн, розподільчі

3. залежно від способу постачання сировини та матеріалів до місць вир-ва : штовхаючі та тягнучі.

Макрологістична система створюється на рівні територіального або адмін.-територ утворення для здійснення соц.-екон, еклогоічних, військ та інших завдань.

До глобальних лог систем відносяться: державні, міждержавні, трансконтинентальні.

28. Мета логістичної системи

Логіст сист – сукупн лог елементів, котрі взаємодіють один з одним та мають взаємозв’язки.

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності.

Мета логістичної системи — доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Поряд з функціональними підсистемами, до яких відноситься закупівельна, виробнича, розподільча, логістич­на система має і забезпечуючі підсистеми (наприклад, інформаційну, правову, кадрову ). Мета логістики — доставка вантажів «just in time» (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк позитивно впливає на функ­ціонування усієї логістичної системи, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Для досяг­нення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у то­му числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагод­женням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

 

29. Основні завдання логістичної системи

Логіст сист – сукупн лог елементів, котрі взаємодіють один з одним та мають взаємозв’язки.

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності.

Мета логістичної системи — доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат.

Завдання логістичної системи:

1) розташування;

2) інформаційні функції;

3) управління;

4) пакування вантажів;

5) збільшення вантажних одиниць;

6) транспортування;

7) склади;

8) вантажопереробка;

9) спеціяльні послуги.

За останні роки на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань.

Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані.

30.Функції логістичної системи

Логіст сист – сукупн лог елементів, котрі взаємодіють один з одним та мають взаємозв’язки.

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності.

Мета логістичної системи — доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат.

Логістичні функції функціонують в умовах невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища для кон’юктури ринку. Висока надійність та забезпечення стійкості – один з фундаментальних принципів її функціонування.

Виробництво: агрегатне планування,деталізоване планування,контролювання якості, виробничий дизайн, розміщення виробництва, контроль вир-ва, розклад вир-ва, проек-ння складського гос-ва.

Маркетинг: релама, ціноутворення, дослідження ринку, обслуговування споживачів, пакетування, розміщення складів, поставка обладнання.

Логістика: Мат. управління, складське гос-во, транспортування і зв’язок, контролювання і управління складськими витратами.

Фінанси: оперативний бюджет, основний бюджет, придбання обладнання.

31.Що є основним при виборі логістичної системи

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності.

При розробці логіст сист в першу чергу звертають увагу на: 1. Надійність 2. Мінімізація часу постачання 3. Скорочення витрат 4. Адаптивність до ринкових умов.

При виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

Критерії оцінок при виборі логістичної системи: 1-ступінь надійності поставок 2- мінімальна тривалість транспортування 3- мінімальні транспортні витрати 4-гнучкість системи 5-забезпечення зберігання вантажів 6-швидкість обробки рекламацій 7- мінімальні витрати на пакування вантажів 8-низькі витрати на страхування.

На ряді з цих критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.

Тому, логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища, для кон'юнктури ринку, для роботи транспорту характерні випадко­ві процеси. Тому неодмінною умовою якісної системи є здат­ність до адаптації. Висока надійність та стійкість - фундамен­тальні принципи її функціонування.

32.Які основні фактори впливають на побудову логістичної системи

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

Будова і функціонування логістичної системи грунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу систем­ного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи.

За цим принципом розробля­ють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих видів уста­ткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до техно­логічного та підйомно-транспортного устаткування і промисло­вої продукції, тобто відмова від універсальності на користь > повної відповідності устаткування конкретним умовам.

При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації техно­логічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище.

Однією з обов'язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому логіст. ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Основу побудови та функціонування логістичної системи становить реалізація принципу системного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологіч­ного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від ок­ремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

При розробці логіст сист в першу чергу звертають увагу на: 1. Надійність 2. Мінімізація часу постачання 3. Скорочення витрат 4. Адаптивність до ринкових умов.

 

33.Три основних критерія при відборі логістичної системи

Логіст сист – сукупн лог елементів, котрі взаємодіють один з одним та мають взаємозв’язки.

Логіст сист – орг.-я управління матер потоками та готовою продукцією , а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікролігістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економ процесів для досягнення найбільшої ефективності. .

Найголовнішим з критеріїв є надійність.

При виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи. На ряді цих критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащенняПідсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.

Основними 3 критеріями є:

1) Ступінь надійності поставок;

2) Мінімальна тривалість транспортування;

3) Скорочення витрат.

Також іншими важливими критеріями є: гнучкість системи, забезпечення зберігання вантажів,  швидкість обробки рекламацій, мін витрати на пакування вантажів, низькі витрати на страхування.

34.Види логістичних систем

Розрізняють мікологістичну сисит та макрологіст сист.

Види мікрологістичних систем:

1.залежно від виду лог ланцюжка: прямі, гнучкі, ешелоновані

2. залежно від сфери дії: закупівельні, вн-виробн, розподільчі

3. залежно від способу постачання сировини та матеріалів до місць вир-ва : штовхаючі та тягнучі.

Макрологістична система створюється на рівні територіального або адмін.-територ утворення для здійснення соц.-екон, еклогоічних, військ та інших завдань.

До глобальних лог систем відносяться: державні (транснаціон), міждержавні (міжнародні), трансконтинентальні.

Штовхаючі ЛС – ЛС, які здійснюють постачання сировини та мартеріалів у цехи згідно з графіками, що розробляє заготівельна ланка.

Тягнучі ЛС – ЛС, в яких постачання сировини здійснєється відповідно до замовлень цехів – споживачів цих матеріалів.

Теоретично в сис­темі «штовхаючого» типу обов'язковим є формування поточ­них та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» систе­мою.

Система МРП (МРП2) - планування потреби в матеріалах - належить до систем «штовхаючого» типу. У них складають перелік матеріалів, не­обхідних для виробництва визначеної кількості готової про­дукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальники..

Прикладом тягнучої логістичної системи є система “Канбан”.

В умовах системи «Канбан», на відміну від традиційного підхо­ду, виробник не має завершеного плану й графіка виробниц­тва, а жорстко пов'язаний конкретним замовленням спожи­вача. Він взагалі не оптимізує свою роботу, а в межах замов­лення.

 Конкретного графіка роботи на декаду, місяць він не має.

У логістичній систе­мі з прямими зв'язками матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, а за прямими господарськими зв'язками.

У гнучкій логістичній системі матері­альний потік надходить до споживача як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої є система постачання запасних частин, за якої часто деталі рід­кого попиту відвантажуються з центрального складу безпосе­редньо на адресу одержувача, а деталі стандартного та підви­щеного попиту — зі складу посередника

Особливістю ешелонова-ної логістичної системи є те, що її матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

35.Штовхаюча логістична система

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

Штовхаючі ЛС – ЛС, які здійснюють постачання сировини та мартеріалів у цехи згідно з графіками, що розробляє заготівельна ланка.Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, тобто, вони виштовхуються на виробничі місця.

-Це система організації виробництва, ко­ти деталі та напівфабрикати подаються на попередню операцію відповідно до розробленого жорсткого графіка виробництва

Теоретично в сис­темі «штовхаючого» типу обов'язковим є формування поточ­них та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» систе­мою.

Система МРП (МРП2) - планування потреби в матеріалах - належить до систем «штовхаючого» типу. У них складають перелік матеріалів, не­обхідних для виробництва визначеної кількості готової про­дукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальники..

36.Тягнуча логістична система

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

Тягнучі ЛС – ЛС, в яких постачання сировини здійснєється відповідно до замовлень цехів – споживачів цих матеріалів.

- При тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, матеріали витягаються самими виробничими ланками.

- Логістичні системи, в яких постачання сировини здійснюється відповідно до замовлень цехів — споживачів цих матеріалів, називають тягнучими.

- За цією системою виробник не має завершального плану та графіка виробництва, він жорстко зв’язаний не планом, а конкретним замовленням цеху (споживача) та оптимізує свою роботу в межах цього замовлення. Ритм праці, обсяг та номенклатура деталей, що перебувають у виробництві, визначає не заготівельна ланка, а випускні лінії кінцевого складення.

Прикладом тягнучої логістичної системи є система “Канбан”. В умовах системи «Канбан», на відміну від традиційного підхо­ду, виробник не має завершеного плану й графіка виробниц­тва, а жорстко пов'язаний конкретним замовленням спожи­вача. Він взагалі не оптимізує свою роботу, а в межах замов­лення.

 Конкретного графіка роботи на декаду, місяць він не має. Кожен зайнятий у технологічному ланцюгу робітник знає, що він вироблятиме продукцію тільки тоді, коли карта «Канбан» з його продукції відкріплена від контейнера на складі, тобто коли продукція фактично надійшла на наступну стадію обробки.

Потік карток «Канбан» рухається по підприємству від го­ловного збірного конвеєра до попередніх виробничих стадій, тому про будь-які зміни у зведеному плані виробництва під­приємство повідомляє тільки на головний збирний конвеєр.

Саме через це система «Канбан» вважається «витягуючою», тоді як МРП — «штовхаючою», де імпульс («поштовх») йде від центру.

 

 

37.Характеристика прямої логістичної системи

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

У логістичній систе­мі з прямими зв'язками матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, а за прямими господарськими зв'язками.

В прямих логістичних системах, як правило, використовують прискорені засоби транспортування разом з інформаційними тех­нологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення спожива­чів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і значною мі­рою компенсує географічну роз'єднаність постачальників та спо­живачів.

Однак можливості прямих систем обмежені великими транс­портними витратами.

- Логістична система з прямими зв'язками – це система, в якій матеріал. потік доводиться до споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарс.зв'язків.

38.Характеристика гнучкої логістичної системи

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

У гнучкій логістичній системі матері­альний потік надходить до споживача як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої є система постачання запасних частин, за якої часто деталі рід­кого попиту відвантажуються з центрального складу безпосе­редньо на адресу одержувача, а деталі стандартного та підви­щеного попиту — зі складу посередника

Гнучкі логістичні системи можуть бути використані в надзви­чайних та звичайних умовах.

У надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано викона­ти замовлення, не в змозі це зробити. Щоб не зривати поставки, звертаються до більшого складу, де є необхідна продукція.

-Гнучка логістична система – це система, у якій матеріальні потоки доводяться до споживача як за допомогою безпосередніх зв’язків, так і за участі посередників. Прикладом такої системи може бути постачання запасних частин за якого деталі епізодичного попиту відвантажують безпосеред­ньо з центрального складу та відправляють на адресу одержува­ча, а деталі стандартного та підвищеного попиту зі складу по­середника.

39. Відмінності гнучкої логіст. системи від прямої (+37 – 38)

Логістична система - це організаційно-господар. механізм управління матеріал. та інформаційними потоками.

Логістична система з прямими зв'язками (direct logistical system ) - система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв'язків. Гнучка логістична система (flexible logistical system) - система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Основно відмінність між прямою та гнучкою логістичними системами полягає в тому, що в гнучкій системі можлива наявність посередника, чого немає в прямій системі яка характеризується прямими господар. зв’язками.

40.Характеристика ешелонованої логіст.системи

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками.

Ешелонована логістична система (echelon logistical system) - система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

Особливістю ешелонованої логістичної системи є те, що її матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 283.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...