Характеристика мікрологістики

Заготівельна логістика

Заготівельна логістика є першою логістичною підсистемою, яка здійснює рух сировини, матеріалів, комплектуючих і запас­них частин з ринку закупівель до складів підприємства.

Заготівельна логістика — це управління матеріальними пото­ками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресур­сами й товарами.

Основними завданнями заготівельної логістики є:

• підвищення якості процесу поставки;

• визначення необхідного обсягу, асортименту й раціонально­го режиму постачання матеріальних ресурсів на підприємство, а також максимально можливих цін та інших витрат, пов'язаних з організацією закупівлі та доставки продукції;

• вибір найвигідніших для підприємства постачальників;

• дотримання обумовлених термінів закупівлі товарів, робіт, сировини та комплектуючих виробів;

• забезпечення дотримання відповідності між кількістю необ­хідної продукції й продукції, що постачається;

• зниження загальних витрат на процес постачання;

• забезпечення дотримання відповідності між якістю необхід­ної продукції та продукції, що постачається;

• контроль за поставкою продукції.

Головна мета заготівельної логістики — задоволення потреби підприємства, постачання необхідних матеріалів відповідної яко­сті та необхідної кількості за прийнятними цінами.

Закупівлі поділяють за такими ознаками:

• тип потреби (сировина, комплектуючі, допоміжні матеріа­ли, упаковка, послуги);

• частота закупівлі (разові, повторні);

• призначення (заміна запасу, забезпечення потреби);

• природа товарно-матеріальних цінностей (фізичні, хімічні);

• вид транспортування (автомобільні, авіа-, залізничні пере­везення, трубопровідні; морські й річні), за призначення товару (внутрішні, кінцеве споживання);

• за принципом Парето (А, В, С).

Внутрішньовиробнича логістика

Скажімо, у межах підпри­ємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух матеріалів. Такі мікрологістичні сис­теми іноді називаються внутрішньовиробничими.

Виробнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різноманітних технічних засобів та роз­поділ функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби ма­теріально-технічного постачання та збуту готової продукції

.Внутр-вир Лог – управління потоками, що переміщ між цехами та виробн. Місцями на під-ві. Розробляґється графік вир-ва та розміщуються замовлення споживачів по окремих вир. Місцях.

Функції – це планування вироб завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску прод за вир дільницями під-ва, контроль за якістю праці.

Основними завданнями внутрішньовиробничої логістики є:

-  планування виробництва на основі прогнозів потреб готової продукції та замовлень споживачів;

- організація оперативного-колективного планування з детальним розкладом графіка виробництва;

- контроль якості, дотримування стандартів якості продукції та сервісу;

- прогнозування, планування та нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

- організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

- управління запасами на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи та в технологічному процесі виробництва;

- інформаційне та технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками.

Розподільча логістика

Розподільча логістика - це управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.

РЛ упавляє потоками готової прод-ції.

В сфері розподілу Лог займається питаннями збереження готової продукції, приведення її в трнсортабельний вигляд, відвантаження споживачам та надання послуг.

Ф-ції збуту :* планування ( розробка планів продажу, аналіз конюктури ринку, форм-ня асорт-ту і плану вир-ва, вибір каналів розподілу, план-ня рекламної компанії) * орг-ція (орг-ція тарного та склад.господ-ва, продаж , доставка прод-ції спож-ам, обслуг-ня, орг-ція каналів товароруху, рекламної компанії, стимул-ня збуту)      

* контроль ( за викон-м планів, регул-ня збутом діял-ті підпр-ва, з урахуванням зовн.та вн.инників, оцінка діял-ті збутового апарату)

 Методи РЛ :1.Метод моделювання (моделі бувають наступних видів : фізині – процес, що вивається уявляється як правило в мініатюрі, наглядні приклади; аналогові – графіки, схеми, рисунки, план-схеми. Є простими, тому широко викор-ся. Математині – за допомогою су.обисл.техніки і відповідного прогр-го забез-ня моделюється збутова діял-ть вир-ва.)

2. Метод мотивації .

Поділяють на:матеріальні і соц.правові. 

Характеристика макрологістики

Макрологістика — розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами; Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логіс-тичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посе­редниками зі складування та зберігання. Може охоплювати про­цеси, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різ­них видів послуг.

Якщо в рамках логістич-ної системи інтегруються функції постачання виробництва, збу­ту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною.

Види макролог: промислова, посередницька, транспортна

Характеристика мікрологістики

мікрологістика - вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внут­рішньозаводському рівні.

Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутріш­ньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціону­ванням конкретної фірми.

Виділяють три види мікрологістики:

1)пов'язана із заготів­лею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробни­ча;

3) що спеціаліз. на реалізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність ло-гістичного інформаційного потоку (надходження даних про ма­теріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з на­ступною видачею готової інформації). сферами мікрологістики є: мат-техн забезп – Л займається закупівлею та транспортуванням сиировитни та матеріалі, а також їх збереженням на складі вир запасів

виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розмі­щення плану випуску виробів по виробничих ділянках підпри­ємства;

В сфері розподілу Лог займається питаннями збереження готової продукції, приведення її в трнсортабельний вигляд, відвантаження споживачам та надання послуг.

маркетинг: логістика разом з маркетологами вивчає ринок виробників, споживачів прод, а також ринок послуг

Основна задача логістики

Основне завдання логістики — досягнення фірмою най>ого прибутку.

 завдання логістики можна розподілити на три групи: 1. Глобальні.2. Загальні.3. Локальні.

Головним глобальним завданням логістики є зростання прибутку фірм за рахунок досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед конкурентами.

Одне із загальних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками, які забезпечували б високу якість постачання продукції

До загальних завдань логістики відносять:

1.Розробка стратегічних планів вир-ва і транспортув

2.встановлення норм оптим вироб і тов. запасів

3.розробка маршрутів транспортув

4.розв складського господ-ва

5.використ контейнерних і пакетиних перевезень та ін.

Локальні завдання більш вузькі. Прикладом локального завдання логістики є оптимізація ви­робничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання та транспортування вантажів. Відсутність тісного зв'язку концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає моти­вом для випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї.

Функції логістики

Залежно від сфери дії (оперативні): матер-технічного забезп – Л займається закупівлею та транспортуванням сиировитни та матеріалі, а також їх збереженням на складі вир запасів

виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розмі­щення плану випуску виробів по виробничих ділянках підпри­ємства;

В сфері розподілу Лог займається питаннями збереження готової продукції, приведення її в трнсортабельний вигляд, відвантаження споживачам та надання послуг.

маркетинг: логістика разом з маркетологами вивчає ринок виробників, споживачів прод, а також ринок послуг

До функцій логістичної координації належить вияв та аналіз потреб у матер ресурсах на різних фазах і ділянках вир-цтва. Здійснюється аналіз ринків, на яких діє під-ство, а також прогнозується дія ін джерел цих ринків. Приділяється увага обробленню даних, пов’язаних із замовленням та потребами клієнтів.

Перелічені функції логістики слугують координації попиту та пропозиції, тобто в цьому разі логістика та маркетинг взаємопов’язані. З огляду на це, логістика займається реалізацією попиту, який формує маркетинг. Вона ніби поєднує дві сфери: попит, що пропонується ринком, і пропозицію, що надається фірмами.

Координаційними функціями логістики виділяється ще один напрям – оперативне планування, яке пов’язане з необхідністю скоротити запаси, не знижуючи

ефекьивностіості виробничої та збутової діяльності. Фірм. Сутність такого планування полягає в тому, що на основі прогнозів попиту, який коригується згодом за отримання реальних замовлень, розробляються графіка перевезень і загальний порядок управління запасами готової продукції, що й визначає планування виробництва, розробку потреби в сировині та матеріалах для нормальної виробничої діяльності. З концептуальних позицій можна виокремити деякі функції логістики. Системоутворююча функція. Логістика – це система ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому сенсі вона утворює систему управліня товарорухом.

Інтегруюча функція логістики забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання та доставки продукції з орієнтуванням на ринок засобів виробництва та надання посередницьких послуг споживачам. Завдяки їй узгоджуються інтереси логістичних посередників у логістичних системах.

Функція регулювання передбачає логістичне управління матеріальними та супутними потоками й спрямована на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат праці в різних галузях економіки.

Функція, пов’язана зі збутовим результатом діяльності. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у визначений час і конкретне місце, відповідної якості за мінімальних витрат. Логістика охоплює всі етапи взаємодії, тобто є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

14.  Цілі логістики в сфері матеріально-технічного забезпечення

Цілями сучасної логістики є:

- своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту усіх матеріалів до місця їх споживання; - зміна запасів матеріалів відповідно до інформації про наявність можливості їх швидкого придбання;

узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

- зниження розміру партії постачань та обробки до одиниці; - виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни. Сукупність цілей, які переслідуються, є ідеалом, прагнення досягти якого є стратегічною метою.

Цілями Л в сфері матеріально-технічного забезпечення є: забезпечити поставку матеріалів та сировини, необхідного асортименту, якості та кількості у визначений термін та місце.

Надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання.

Однією з найважливіших задач матеріально-технічного постачання є визначення оптимальної потреби в засобах, тобто підтримка товарно-матеріальних запасів на такому рівні, який дозволяє при мінімумі витрат забезпечити безперебійне виконання виробничої програми.

Базовими завдан­нями є:

1. Встановлення оптимальних термінів заготівлі сировини комплектуючих виробів.

2. Забезп.точного співвідношення між кількістю поста­вок готової продукції та потребами в них.

3. Дотримання вимог виробництва до якості сировини та ком­плектуючих.

15.  Цілі логістики в сфері матеріальних запасів

Зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого отримання;

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є за­порукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:

1) раціонал. планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу пе­реробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розстановці облад­нання, що дає змогу підвищити потужність складу;

3) використ. універсального обладнання, яке виконує різ­номанітні складські операції, що призводить до істотного скоро­чення парку піднімально-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропуск­ної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;

максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформації

Цілями Л в сфері матеріальних запасів є: щоб відмовитись від запасів на можливість їх швидкого отримання.

16. Цілі логістики в сфері виробництва

Зміна політики продажу вироблюваних товарів на політи­ку виробництва товарів, що продаються;Тобто таким чином відбувається узгодження процесів вир-ва та продажів

Логістика дозволяє оптимізувати складні виробничі процеси. Для того, щоб в ринкових умовах під-ство було конкурентоспроможним та могло отримати конкурентні переваги, необхідна безперервна організац- техн. перебудова існуючого виробничого проекта з метою наближення його до оптимального, що відповідає досягнутим рівням знань, нової техніки, орг-цій і управлінням вир-вом. Тобто виробничий проект повинен бути гнучким та адаптивним до умов ринку. З цією метою використовуються виробничі логістичні системи.

Виходячи з поняття система можна відокремити 3 частини: 1)функціональну, 2)елементну, 3)організаційну. У функціональній частині можна виділити головну ціль та цілі 3-х рівнів. Головна ціль полягає в забезпеченні постачання прод-ції споживача у відповідності з договорами. Ціль 1-го рівня – це мінімізація витрат на вир-во та забезпечення руху предметів праці з метою повного завантаження робочих місць. Ціль 2-го рівня полягає у підвищенні організованості процесів вир-ва за рахунок процесів безперервності, ритмічності та надійності. Ціль 3-го рівня полягає у забезпнченні працьоспроможності виробничої сис-ми у заданих діапазонах якісних та кількісних показників.

Цілями сучасної логістики є: - своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту усіх матеріалів до місця їх споживання; - зміна запасів матеріалів відповідно до інформації про наявність можливості їх швидкого придбання;

узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва; - зниження розміру партії постачань та обробки до одиниці; - виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни. Сукупність цілей, які переслідуються, є ідеалом, прагнення досягти якого є стратегічною метою.

Цілями Л в сфері виробництва є: не продаж вироблених товарів, а виробництво купуємих товарів.

Функції у сфері вир-ва– це планування вироб завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску прод за вир дільницями під-ва, контроль за якістю праці

17.  Цілі логістики в сфері транспортного обслуговування

*Зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

*Якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є з>ення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

У сфері товарообороту логістика містить і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Комплексний підхід до системи логістики транспорту здійснюється задля ритмічного, якісного забезпечення споживачів товарами, замовників – послугами зі скороченнями витрат як споживачів, замовників, так і взаємодіючих з ними інших суб`єктів ринків товарів і послуг. Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень. Витрати на ці перевезення для транспортних організацій відображаються в їх загальних витратах на перевезення вантажів, для відправників та отримувачів у вартості перевезень за тарифами. Важливе значення для оптимізації транспортної логістики має координування процесів закупівлі, виробництва, розподілу і розробка єдиного виробничо-транспортного-складського технологічного процесу.

Цілями Л в сфері транс обслуговування є: здійснювати поставки у встановлений часовий проміжок, у відповідне місце за мінімізації витрат на транспортування та транс обслуговування. Зменшення транзитних норм постачання.

18.  Поняття логістичного ланцюга

Для того щоб уявити шлях, яким переміщує­ться матеріальний потік, використовують по­няття логістичний ланцюг.

Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які вико­нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма­теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін­цевого споживача. Логістичний ланцюжок об'єднує виробника та споживача, хоч нерідко він має досить складну струк­туру. У логістичних ланцюжках виділяють такі основні компоненти: зовнішню логістику (власне виробництво), внутрішню (внутрішньо­виробничу) логістику, збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків знач­ною мірою залежить від таких факторів, як інфраструктура підпри­ємств, управління трудовими ресурсами та кваліфікація персоналу, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків.

Природно, що успішне функціонування названих факторів вимагає раціональної організації доставки вантажів та транспорт­но-складського господарства.

Отже, під логістичним розуміють ланцюжок, по якому проходять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки . Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким вони переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів ,їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива чі готової продукції.

19. Загальна схема логістичного ланцюга

під логістичним розуміють ланцюжок, по якому проходять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки . Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким вони переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів ,їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива чі готової продукції Умовні позначення:

 — зворотний інформативний потік;
 — матеріальний потік;
 — документ потік;
 — грошовий потік.

Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості перерахованих вище ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірі] Підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продукції та гаузі економіки. Система логістики містить матеріальні засоби, щ Забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробник запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути pрізноманітною і залежить від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів ї діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки. Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такї групи проблем: а) межі сфери компетенції логістичних концепції чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємста фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним забезпеченням фірми.

Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі вад цитрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов'язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.