Як функціонує фондова біржа?

Діяльність фондової біржі суворо регламентована: у будь-якій країні вона здійснюється відповідно до існуючих законів про фондову біржу і цінні папери та згідно зі статутом біржі, що затверджується державним органом. Такі органи почали створюватись у 30-ті роки XX ст. в різних країнах. Зокрема, вищий орган державного регулювання у ФРН — це “Відомство нагляду за біржами”. До його функцій, як і до функцій інших подібних органів, крім реєстрації бірж, належать:

а) забезпечення вільного випуску та продажу цінних паперів;

б) нагляд за достовірністю та повнотою інформації емітентів цінних паперів.

Основними формами членства на фондовій біржі є: постійне, тимчасове, гостьове. Відповідно до форми членства визначається і статус члена. Постійні члени мають переваги: висувають своїх представників до керівних органів біржі, сплачують менші комісійні при укладанні угод, вільно користуються інформацією біржі. За постійне членство сплачується значний річний внесок. Тимчасові члени купують право участі в роботі біржі на 3, 6, 9, 12 місяців. Вони не можуть висувати своїх представників до керівних органів, сплачують більші комісійні, мають обмежений доступ до інформації. Гості купують гостьовий білет на день, і їхні інтереси можуть бути представлені на біржі тільки через маклера.

На біржі працюють маклери, брокери, дилери.

Маклер— штатний працівник біржі, діяльність якого полягає в обслуговуванні членів і гостей біржі, тобто в оформленні угод між продавцями і покупцями цінних паперів.

Брокер— особа, яка надає послуги і членам і нечленам біржі і може діяти на біржі лише за дорученням клієнта. Часто брокери об’єднуються у брокерські контори.

Дилери— особи, які виконують ті самі функції, що і брокери, але здійснюють операції за свій рахунок і на свою користь.

Власник цінних паперів, який вирішив їх продати, звертається до біржових посередників: брокерів і дилерів. Останні шукають бажаючих придбати цінні папери.

Функції управління фондовою біржею виконує біржова рада, до якої входять представники постійних членів, штатні працівники біржі, її роботою керує виконавчий директор.

Які операції здійснюються на фондовій біржі?

Тут здійснюються так звані касові термінові угоди. Касова — це угода, розрахунок за якою відбувається у найкоротший термін: у той самий день або протягом одного (ФРН) — чотирнадцяти (Японія) днів. Відповідно, термінова — це угода, здійснення якої обумовлене певним терміном. Термінові угоди, в свою чергу, поділяються на ф’ючерсні та опціонні. Ф’ючерсна угода полягає в тому, що вона укладається з приводу продажу в майбутньому паперів за попередньо визначеною ціною. Оскільки ціна акції на момент її реальної купівлі-продажу може бути іншою, ніж це зазначено в угоді, то партнери домовляються про перерахунок один одному компенсаційних сум залежно від того, вищим чи нижчим буде реальний курс.

Угода з опціоном — це придбання права купити або продати акцію за певною ціною у певний час. Від угоди з опціоном можна відмовитись, якщо за акціями (А5) компанії, з приводу яких була домовленість, складається несприятливий курс.

Для визначення руху курсу акцій на біржах визначають “індекс курсу акцій”. Він розраховується як середньозважена величина по певному колу акцій. У це коло, або, як кажуть, у кошик, входить різна кількість компаній. За правилом розрахунку індексу акцій Нью-Йоркської фондової біржі (він називається індексом Доу-Джонса) у це коло включають 30 промислових, 15 залізничних, 15 комунальних компаній. Зменшення цього індексу сприймають як ознаку погіршання економічної ситуації.

Банки (Б3).Це фінансово кредитні установи, які обслуговують рух капіталів (К1) і грошей. Виникнення і функціонування банків пов’язане з явищем кредиту (позички). Кредитом (позичкою) називається передання грошей у тимчасове користування за умови їх повернення у визначений час з процентом. Існує два види банківського процента: 1) процент за вкладами (депозитами), який банк сплачує тим, у кого він бере в користування тимчасово вільні кошти; 2) процент за кредит, який банк отримує від тих, кому він надає кошти у користування. Різниця між процентами за кредит і процентами за вкладами становить банківський прибуток.

Як функціонує банк?

Усі операції, що виконуються банками, поділяються на три групи: пасивні, активні та комісійні.

Пасивні операціїспрямовані на залучення коштів. Власний капітал банку, зібраний під час його утворення, становить незначну частину його ресурсів. Головна частина — депозити (вклади) клієнтів. Депозити поділяються на поточні (гроші видаються на вимогу вкладника у будь-який час) та термінові (гроші можуть бути зняті з рахунків лише через встановлений термін).

Активні операціїспрямовані на використання ресурсів банку (надання позичок). Позички надаються без будь-якого забезпечення, якщо банк вважає позичальника надійним клієнтом, і під заставу. Залежно від характеру застави позички поділяються на вексельні (банк надає позичку особі, яка має вексель (В6) від свого боржника і бажає отримати кошти раніше, ніж зазначено у векселі); підтоварні (надаються під заставу товарів, які вже перебувають в обігу, але ще не реалізовані); фондові (надаються під заставу цінних паперів — акцій та облігацій).

Комісійні операції— це посередницька діяльність з обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за борговими зобов’язаннями (векселями (В6), чеками (Ч1)) за дорученням своїх клієнтів, розпорядження цінними паперами клієнтів тощо.