У чому перевага біржової торгівлі перед не біржовою?

Для відповіді на це питання скористаємося прикладом не біржової торгівлі. Фермер, який вирощує пшеницю, зібравши врожай, прибуває на ринок із запізненням. Усі споживачі, які формують попит на зерно, вже придбали товар і витратили гроші. Фермер змушений повернутися додому, не продавши свого зерна. У цій ситуації програли не лише фермер, а й споживачі зерна, адже вони змушені були заплатити вищу ціну, оскільки пропозиція зерна від цього фермера не врахована ринком.

Біржова торгівля запобігає подібним ситуаціям, завдяки двом формам торгівлі — форвардним та ф’ючерсним угодам.

Форвардна угода— це зобов’язання продавця здійснити постачання певної кількості товару певної якості у зазначений час. З боку покупця передбачається зобов’язання виплатити за товар зазначену в угоді суму грошей у визначений час. Між покупцем і продавцем є біржовий посередник. Він укладає форвардну угоду спочатку з продавцем. Згодом, знаючи, скільки товару він одержить у зазначений час, посередник укладає угоду з покупцем на постачання товару або з іншим посередником на перепродаж йому певної частини майбутньої партії товару.

Форвардні угоди на самому початку технологічного ланцюга зв’язків вносять елемент визначеності, стабільності в усі подальші відносини. Уявімо, що форвардна угода укладена між фермером, який вирощує вівці, і підприємством, що виготовляє пряжу. Це дасть змогу попередньо впорядковувати відносини між виробником пряжі та фабрикою з виготовлення вовняних виробів тощо.

Ф’ючерсна угода— це придбання права купити або продати у майбутньому товар за певною ціною, що визначена товарною біржею. Розглянемо механізм ф’ючерсної угоди на прикладі. Нехай наш фермер, враховуючи негативний досвід минулого року, коли він не продав товар, у поточному році почав дбати про реалізацію зерна заздалегідь. Ще в квітні він приблизно визначив, що у липні збере 3000 ц зерна. Звернувшись на біржу, фермер дізнався, що ціну зерна на липень визначено в 90 дол. за 1 ц. Така ціна влаштовує фермера. За право продати на біржі у липні 3000 ц по 90 дол. за 1 ц фермер вносить гроші — заставу, що називають маржею. Нехай маржа становить 10% від виручки, яку він передбачає отримати, тобто 10% від 270 000 (З 000 ц х 90 = 270 000), і дорівнює 27 000 дол. Такі самі внески роблять ті учасники ф’ючерсного контракту, які хочуть придбати зерно у липні по 90 дол. за 1 ц. Настає липень, ціна на реальному ринку встановилась не по 90 дол., а по 80 дол. за 1 ц. Фермер виручив від продажу 3 000 ц х 80 дол. = 240 000 дол. замість очікуваних 270 000 дол. Біржа компенсує втрати фермера від зниження ціни, перерозподіляючи кошти, внесені учасниками ф’ючерсного контракту. Якби ціна на зерно у липні піднялася до 100 дол. за 1 ц, то відповідний перерозподіл коштів був би здійснений на користь покупця, який без ф’ючерсної угоди мав би постраждати від такого підвищення.

Отже, участь у ф’ючерсній угоді допомагає її учасникам застрахувати свій дохід (Д14) від можливих втрат і, одночасно, від надмірного його зростання.

За сучасних умов існує ще один спосіб біржової торгівлі — торгівля за опціонами.Опціон — це право (але не зобов’язання) купити (продати) товар за певною ціною, що відмінна від ціни ф’ючерсних контрактів. Це своєрідне страхування від пониження (підвищення) ціни, яким можна скористатись, а можна і не скористатись.

Крім форвардних та ф’ючерсних угод, на біржах здійснюються аукціони, або біржові торги. До участі у торгах допускаються лише співробітники біржі та біржові посередники. Після того, як на продаж товару була висунута пропозиція і хтось із посередників висловив бажання його придбати або виборов це право у конкуренції з іншими посередниками, укладається угода. Вона реєструється на біржі й набуває юридичної сили.

Як функціонує товарна біржа?

Зареєстрованими членами біржі, за участю яких укладаються угоди, є брокери (Б9) та дилери (Д8). Той, хто хоче купити або продати товар через біржову угоду, мусить звернутися до брокера або дилера. Брокери виконують біржові операції за дорученням клієнта і за його кошти, дилери купують і продають за власні кошти. За виконання своїх функцій брокери одержують від клієнтів плату у вигляді комісійних, а тому заінтересовані у збільшенні кількості угод. Дилери мають дохід від різниці між ціною продажу і ціною купівлі.

Крім брокерів і дилерів, на біржі працюють маклери. Маклер — це службовець, який регулює порядок проведення торгів. Він не має права укладання біржових угод.

Якщо біржова угода, що зареєстрована за встановленим порядком і набула юридичної сили, порушена, то її учасники можуть звернутися до арбітражної комісії.

Контрольні функції здійснює Рада біржі та її управляючий.

Чим торгують на біржі?

На сучасних біржах торгують: сільськогосподарською продукцією (зерном, м’ясом, бавовною тощо), металами (золотом, сріблом, алюмінієм та ін.), енергоносіями (вугіллям, нафтою тощо).

Товари широкого вжитку, машини, обладнання на ринках західних країн через біржі не продаються, їх реалізацією займаються спеціалізовані торгові фірми.

Фондова біржає установою, діяльність якої забезпечує купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій).

Найбільшими фондовими біржами світу є Нью-Йоркська, Йоханесбурзька, Торонтська, Мельбурнзька, Токійська, Амстердамська, Брюссельська.

У чому сенс діяльності фондової біржі?

Фондова біржа, по-перше, відкриває різним фірмам своєрідне джерело інвестицій. Уявімо, що підприємство потребує коштів для розширення своєї діяльності. Якщо взяти їх у банку, доведеться платити процент, який може видатись зависоким. До того ж у цьому випадку регламентуються строки використання позиченого капіталу. Функціонування фондової біржі забезпечує одержання коштів через випуск і продаж цінних паперів — зобов’язань підприємства, що потребує інвестицій. Кошти, одержані від цієї операції, стають для нього джерелом інвестицій.

Фондова біржа, по-друге, забезпечує постійний рух капіталів і спрямування їх у ті сфери, які гарантують вищу продуктивність. Уявімо, що випущені підприємством цінні папери приносять тим, хто їх придбав, високий дохід. Зрозуміло, що власники грошей віддають їх в обмін на цінні папери, маючи на меті саме отримати дохід. Вищий дохід за цінними паперами здатне забезпечити підприємство з вищими прибутками. В цьому випадку у нього є шанс реалізувати нові й нові тиражі цінних паперів, і кошти нових покупців акцій збільшуватимуть його капітал.

Фондова біржа, по-третє, в разі, якщо на ній продаються цінні папери, випущені державою, дає змогу останній віднайти кошти для державних потреб, зокрема для відшкодування державного боргу.

По-четверте, біржа виконує функцію особливого реєстратора ділової активності. На підставі динаміки курсів акцій розраховуються показники, за якими визначають поточний стан національної економіки, складають економічні прогнози.

Характеризуючи роль фондової біржі в економіці, зауважимо, що вона є вбудованим у ринкову систему стабілізатором, який забезпечує її (системи) стійкість і динамізм.