Правила поводження з документами, що складають державну, службову чи комерційну таємницю

Відомості, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування", розробляються експертними комісіями згідно з орієнтовними критеріями віднесення інформації до конфіденційної і затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Дані комісії утворюються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. До їх складу включаються представники режимно-секретного та інших структурних підрозділів з числа найбільш кваліфікованих фахівців. На підставі рішення експертної комісії інформація включається до переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

Відповідно ведення обліку, зберігання, розмноження та використання документів, покладається на управління справами, загальні відділи, канцелярії організацій (далі - канцелярії).

На кожному зареєстрованому документі, а також супровідному листі до видання проставляється штамп, у якому зазначаються найменування організації, реєстраційний номер документа та дата його надходження. Відповідальність за випуск документів, що тиражуються, несуть керівники організацій (структурних підрозділів), у яких вони тиражуються.

Копіювання таких документів, а також обробка конфіденційної інформації, що є власністю держави, з використанням інформаційної (автоматизованої) системи дозволяється після завершення робіт із створення комплексної системи захисту інформації та проведення у порядку, встановленому Адміністрацією Держспецзв'язку, державної експертизи зазначеної системи на відповідність вимогам нормативних документів з питань технічного та криптографічного захисту інформації, за результатами якої видається атестат відповідності.

Документи після їх виконання формуються у справи. Порядок формування цих справ передбачається номенклатурами справ несекретного діловодства. Пересилання документів до організацій у межах України здійснюється рекомендованими або цінними поштовими відправленнями, кур'єрами організацій. Також представниками інших організацій здійснюється на підставі письмового доручення.

Лише після закінчення діловодного року справа "Документи з грифом "Для службового користування" переглядається посторінково членами експертної комісії організації та у разі потреби приймається рішення про переформування документів. Документи постійного зберігання, що містяться у цій справі, формуються в окрему справу, якій надається окремий заголовок і яка додатково включається до номенклатури справ. Документи тимчасового зберігання залишаються у цій справі згідно із затвердженою номенклатурою справ. Якщо в організації створюється велика кількість однакових видів документів, доцільно формувати їх в окремі справи. При цьому в графі номенклатури справ "Індекс справи" до номера справи з документами з грифом "Для службового користування" додається позначка "ДСК".

Якщо у справі "Документи з грифом "Для службового користування" містяться тільки документи тимчасового зберігання, вона може не переформовуватися. Термін зберігання такої справи встановлюється відповідно до найбільшого терміну зберігання документів, що містяться в цій справі. Справи з несекретними документами, в яких накопичуються окремі документи, повинні бути віднесені до категорії обмеженого розповсюдження і використання. На обкладинках і титульних сторінках цих справ також проставляється гриф "Для службового користування", а в номенклатуру справ вносяться відповідні уточнення.

Відповідно рішення про зняття грифа приймається експертною комісією організації-автора документа (видання) чи правонаступника. До складу комісії включаються працівники канцелярії, режимно-секретного та інших структурних підрозділів організації і оформляється актом, що складається за довільною формою та затверджується керівником організації. Один примірник акта разом із справами передається до архівного підрозділу організації, а справи постійного зберігання - до відповідної державної архівної установи. Про зняття грифа обмеження доступу повідомляються всі організації, яким надсилався цей документ (видання).

На обкладинках справ гриф "Для службового користування" погашається штампом або записом від руки із зазначенням дати і номера акта, що став підставою для зняття грифа. Справи з постійним зберіганням передаються до державних архівних установ у встановленому Держкомархівом порядку з обов'язковою посторінковою перевіркою документів, включених до них. Документи повинні зберігатися у службових приміщеннях і бібліотеках у шафах (сховищах), які надійно замикаються та опечатуються. Забороняється зберігати такі документи у підсобних фондах бібліотек. Передача документів іншим співробітникам здійснюється тільки через канцелярію, архівний підрозділ або бібліотеку.

Забороняється вилучення із справ або переміщення документів з однієї справи до іншої без дозволу канцелярії. Про всі проведені вилучення або переміщення документів робляться відмітки в облікових формах, включаючи внутрішні описи. У разі зміни працівників, відповідальних за облік і зберігання документів, складається за довільною формою акт прийому-передачі цих документів (справ), що затверджується керівником організації (структурного підрозділу).

Перевірка наявності документів здійснюється щорічно комісією, що призначається наказом керівника організаці.

.

5.​ Порядок застосування та заповнення митної декларації форми МД-2.

Митна декларація форми МД-2 заповнюється у випадку коли суб’єкти ЗЕД мають товари що підлягають декларуванню. Порядок заповнення регламентується наказами Міністерства Фінансів України №651 та№631

Наказ Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

МД не повинна містити підчисток і помарок.

Відомості, заявлені у МД декларантом або уповноваженою ним особою (далі - Декларант), є відомостями, необхідними для митних цілей.

Графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.

В окремих випадках, визначених цим Порядком, до зазначених граф МД частина відомостей може вноситися Декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф МД.

Графи 55, 56 МД у випадках, визначених цим Порядком, заповнюються розбірливо від руки чорнилом і великими літерами особою, що прийняла задекларовані товари до перевезення (перевізником), в аркуші з позначенням "4/5" МД на паперовому носії, що супроводжує товари, упродовж часу між тим, як товари залишили митницю відправлення, та тим, як вони прибули в митницю призначення. Усі записи засвідчуються підписом особи, що прийняла товари до перевезення. Зазначена інформація вноситься в електронну копію МД на паперовому носії посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого здійснюються такі операції.

При заповненні граф МД посилання на раніше заповнені графи не дозволяється.

Відомості, заявлені в МД на паперовому носії, засвідчуються підписом особи, яка склала МД:

· у графі 54 ЄАД;

· у будь-якому вільному місці (за винятком граф, що заповнюються посадовими особами митних органів) додаткових аркушів;

· у правому нижньому куті в спеціально виділеній графі доповнення;

· у правому нижньому куті на всіх аркушах специфікації. Підпис завіряється печаткою Декларанта, яка містить код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код за ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті)).

 Викладені в порядку правила декларування консолідованих вантажів при переміщенні їх через митні склади та вільні митні зони комерційного типу поширюються лише на консолідовані вантажі, що переміщуються утримувачем відповідного митного складу або вільної митної зони комерційного типу.

Правила  декларування комплектних об’єктів викладені в вищезгаданих наказах поширюються на товари, що переміщуються через митний кордон України в розібраному чи незібраному стані декількома партіями протягом певного періоду, оскільки за виробничими чи транспортними умовами їх перевезення одним транспортним засобом неможливе, та митний контроль і виконання митних формальностей, при здійсненні митного оформлення яких здійснюються у встановленому порядку.

Правила заповнення граф додаткових аркушів відповідають правилам заповнення відповідних граф ЄАД, якщо для окремих граф додаткових аркушів цим Порядком не передбачено інше.

У невикористаних підрозділах графи 33 "Код товару" додаткових аркушів проставляється запис "ХХХХХХХХХХ" (перші вісім знаків - у першому підрозділі, дев’ятий і десятий - у другому).

Митним органам не допускається встановлювати порядок заповнення граф МД і визначати особливості заповнення граф МД, відмінні від визначених цим Порядком, а також висувати до Декларантів вимоги щодо внесення до МД інформації, не передбаченої цим Порядком.

При ввезенні товарів на митну територію України правила заповнення граф МД, передбачені для наявності міжнародного перевезення, застосовуються, якщо міжнародне перевезення здійснювалось перед розміщенням товарів у заявлений у МД митний режим, у тому числі:

у МД, за якою товари вперше поміщуються в митний режим на території України;

при зміні митного режиму товарів, увезених на митну територію України в митному режимі транзиту;

у додатковій декларації на товари, оформлені за тимчасовою, попередньою або періодичною МД.

Визнання недійсною МД на паперовому носії здійснюється шляхом перекреслення посадовою особою митного органу аркушів "1/6", "2/7" та "3/8" МД на паперовому носії та відбитків особистої номерної печатки на ній та проставлення передбачених цим Порядком відміток у графі D/J МД. Визнання недійсною електронної МД здійснюється шляхом внесення до неї відповідних відміток.

При заповненні попередньої МД, яка містить усю необхідну для випуску товарів інформацію, МД, заповненої у звичайному порядку, додаткової декларації до таких декларацій вносяться всі передбачені цим Порядком відомості, необхідні для застосування відповідного митного режиму.

Під час заповнення попередньої МД, що містить відомості, необхідні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення (далі - попередня МД для ввезення), періодичної МД, тимчасової МД до таких декларацій вносяться наявні у Декларанта відомості, необхідні для застосування відповідного типу декларації.

Якщо в полі будь-якої графи МД на паперовому носії не вистачає місця для внесення обов’язкових відомостей або для проставлення посадовою особою митного органу службових відміток (унесення відомостей), то відомості зазначаються у доповненні, що є невід’ємною частиною МД. При цьому у відповідній графі МД після внесених відомостей вчиняється запис:"Див. доп.".

Усі доповнення мають бути пронумеровані. У правому верхньому куті в спеціально виділеній графі кожного аркуша доповнення зазначається:

Якщо в доповнення виносяться відомості з граф, що стосуються всіх товарів, які декларуються в цій МД, то інформація з кожної такої графи має бути розміщена окремо одна від одної після номера відповідної графи.

У разі винесення в доповнення інформації з граф, що стосуються певного товару, зазначається порядковий номер цього товару у вигляді напису: "Товар № ___". Нижче, з посиланням на відповідну графу із зазначенням її номера, зазначаються відомості, що вносяться в цю графу.

У разі відсутності місця для внесення відомостей у доповнення використовується новий комплект аркушів доповнення. Вільне місце аркушів доповнення перекреслюється особою, яка склала МД, по всій ширині аркуша та вниз по діагоналі позначкою "Z".

Якщо доповнення складено посадовою особою митного органу, то кожен його аркуш підписується цією посадовою особою з проставленням у нижній частині кожного аркуша біля позначки "Печатка:" особистої номерної печатки посадової особи митного органу. У такому випадку використовуються бланки доповнення, виготовлені за допомогою комп’ютера.

У разі складення доповнення посадовою особою митного органу в лівому нижньому куті нижньої частини графи E/J "Відмітки митного органу відправлення/експорту/призначення" аркуша ЄАД з позначенням "1/6", у лівому нижньому куті зворотного боку аркушів з позначенням "2/7", "3/8", "4/5" ЄАД посадовою особою митного органу, яка склала доповнення, учиняється напис "Складено H доповнень", де H - кількість складених такою особою комплектів аркушів доповнення, який засвідчується її підписом та відбитком особистої номерної печатки.

На всіх аркушах доповнення, що входять до складу МД, проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) під час прийняття МД до оформлення та особистої номерної печатки під час завершення оформлення. Допускається обведення посадовою особою митного органу записів, унесених до доповнення особою, яка склала МД, таким чином, щоб їх було неможливо доповнити.

Електронна копія МД має обов’язково містити відомості, наведені в доповненні. При цьому запис "Див. доп." в електронну копію не вноситься.

Аркуші доповнення розподіляються в порядку, встановленому пунктом 5 цього розділу. При розподілі аркуш ЄАД і долучений до нього аркуш доповнення повинні мати на правому краї поля однакового кольору (крім випадків застосування бланкiв єдиного адмiнiстративного документа, додаткових аркушiв, доповнення i специфiкацiї, виготовлених за допомогою комп’ютера).

При вивезенні за періодичною МД товарів, що переміщуються (зокрема, в митному режимі транзиту) залізничним або автомобільним транспортом, а також якщо при вивезенні товарів, що переміщуються залізничним транспортом (зокрема, в митному режимі транзиту при перевантаженні чи заміні активного транспортного засобу на залізничний транспорт або поміщенні товарів у митний режим транзиту не в пункті пропуску через митний кордон України), відомості про номер відповідного залізничного вагона, платформи, яким (якими) відправлені товари, не зазначались у МД у зв’язку з відсутністю інформації, Декларант подає пiдроздiлу митного оформлення митного органу, яким оформлено МД, Реєстр номерів транспортних засобів та товарно-транспортних документів .

Реєстр подається на паперовому носії разом з електронною копією або як електронний документ не пiзнiше нiж через двi доби з дати прийняття товарів до перевезення.

Відповідна електронна копія невідкладно вноситься посадовою особою митного органу оформлення МД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (далі - ЄАІС Держмитслужби України).

 Після завершення митного оформлення товарів до заявленого митного режиму аркушіМД на паперовому носії розподіляються в такому порядку:

аркуші з позначенням "1/6" ЄАД, додаткових аркушів і доповнення (у разі наявності) зберігаються разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, у підрозділі митного органу, що здійснював митне оформлення;

аркуші з позначенням "2/7" та "3/8" ЄАД, додаткових аркушів і доповнення (у разі наявності) повертаються Декларанту;

при розміщенні товарів у митні режими, що передбачають їх вивезення за межі митної території України, аркуші з позначенням "4/5" ЄАД, додаткових аркушів і доповнення (у разі наявності) передаються уповноваженій особі для доставлення разом з товаром у структурний підрозділ митного органу в пункті пропуску через митний кордон України, зокрема для оформлення доручення на навантаження. Після проведення процедури пропуску ці аркуші зберігаються митним органом, що здійснив пропуск товару через митний кордон України. При вивезенні товарів за періодичною або електронною МД номер відповідної МД зазначається в товарно-транспортному документі.

При оформленні попередньої МД на паперовому носії, яка містить всю необхідну для випуску товарів інформацію, після проставлення у такій попередній МД згідно з правилами заповнення графи D/J глави 4 розділу ІІ цього Порядку відміток, що свідчать про постановку її на контроль в ЄАІС Держмитслужби України, Декларанту повертається аркуш з позначенням "2/7" ЄАД, відповідні йому додаткові аркуші і доповнення. У разі прийняття митним органом рішення про випуск відповідно до заявленого митного режиму товарів, транспортних засобів комерційного призначення за такою попередньою МД Декларанту повертаються також аркуш з позначенням "3/8" ЄАД, відповідні йому додаткові аркуші і доповнення з проставленими в них відбитками особистої номерної печатки.

Аркуші з позначенням "4/5" ЄАД і додаткових аркушів МД на паперовому носії не використовуються:

при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України (за винятком транзиту);

при декларуванні товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування;

при поданні періодичної МД, додаткової декларації.

За бажанням особи, яка подає МД на паперовому носії, допускається оформлення додаткового набору копій аркушів з позначенням "3/8" ЄАД і додаткових аркушів, відповідних їм доповнень і специфікації. При цьому в нижній частині графи E/J особою, що склала МД, учиняється запис: "Складено додаткові аркуші "3/8" МД", який засвідчується печаткою Декларанта. Оформлений митним органом додатковий набір копій аркушів повертається Декларанту.

За письмовим зверненням осіб, зазначених у графах 2, 8, 9, 14, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує ксерокопії оформлених аркушів МД на паперовому носії або копії оформлених електронних МД на паперi.

Для засвідчення ксерокопій оформлених аркушів МД на паперовому носії, за якими оформлено транспортні засоби, складові частини, що мають ідентифікаційні номери та підлягають державній реєстрації, письмове звернення не вимагається.

Копiя електронної МД на паперi являє собою засвiдчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, вiзуальне подання на паперi оформленої митним органом електронної МД, вiдображеної у форматi *.xps.

Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша ксерокопії МД на паперовому носії або роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки "Копія. Згідно з оригіналом", особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.

Застосування специфікації:

При застосуванні специфікації на паперовому носії у правому верхньому куті у верхній частині графи, що розташована над назвами колонок, цифрами проставляється позначення примірника специфікації, що має відповідати позначенню аркуша МД ("1/6", "2/7", "3/8", "4/5"), а через тире - порядковий номер аркуша в примірнику специфікації, починаючи з одиниці. У нижній частині цієї графи зазначається реєстраційний номер, наведений у графі A МД, до якої додається специфікація.

У полі "Опис та кількість товару" специфікації наводяться відомості про товари відповідно до товаросупровідних документів.

У полі "Код товару" наводиться код згідно з УКТ ЗЕД у кількості знаків, визначеній для відповідного митного режиму з урахуванням особливостей переміщення.

У поля "Вага брутто, кг", "Фактурна вартість", "Митна вартість" інформація вноситься в порядку, передбаченому описом граф 35, 42, 45 МД відповідного напрямку переміщення.

У специфікації порядковий номер товару проставляється у порядку зростання, починаючи з номера 2.

Після останнього використаного рядка специфікації на паперовому носії проводиться горизонтальна лінія, а невикористані рядки специфікації перекреслюються по всій ширині аркуша специфікації та вниз по діагоналі позначкою "Z".

Разом із специфікацією на паперовому носії подається її електронна копія. Інформація, унесена до електронної копії специфікації на паперовому носії, повинна відповідати інформації, унесеній Декларантом до оригіналу.

На всіх аркушах специфікації на паперовому носії у нижній частині проставляється відбиток штампа ПМК під час прийняття МД до оформлення та особиста номерна печатка під час завершення митного оформлення.

6.​ Порядок та особливості нарахування митних платежів

Якщо розглядати митницю з точки зору її фіскальної функції то нарахування митних платежів особливо важливе для поповнення бюджету України, існує багато факторів від яких залежить специфіка такого нарахування зокрема мкУ визначає такий як митний режим.

На даний час митних режимів існує 14, а саме:

імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення, митний склад, вільна митна зона, безмитна торгівля, переробка на митній території, переробка за межами митної території, знищення або руйнування, відмова на користь держави [1].

Слід зазначити, що особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V МКУ, а також сплату акцизного податку та ПДВ регулює Податковий кодекс України (розділи V, VI).

Акцизний податок сплачується при імпорті визначених підакцизних товарів (скраплений газ, бензин, алкогольні напої, тютюнові вироби тощо) у визначених ставках (ст. 215 ПКУ – підакцизні товари та ставки податку). При переміщенні підакцизних товарів через митний кордон України у режимі транзиту акцизний податок не сплачується. Стосовно митного режиму тимчасового ввезення, тут акцизний податок не сплачується, але вимагається надання певної суми застави митному на термін перебування підакцизних товарів на митній території України. Якщо товари ввозяться в режимі безмитної торгівлі (стаття 226 ПКУ), то вони не маркуються акцизними марками, але перебувають під митним контролем і доставляються в такі магазини під відповідні документи гарантії доставки товарів [7].

1. Товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених главою 13 МКУ.

У випадках, встановлених законами України, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита.

2. Товари, поміщені у митний режим реімпорту, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 14 МКУ.

3. У разі поміщення товарів у митний режим реімпорту відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу та в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

4. Товари, поміщені у митний режим експорту, оподатковуються вивізним митом у випадках, встановлених законом.

5. Товари, поміщені у митний режим реекспорту, звільняються від оподаткування вивізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 16 МКУ.

Після поміщення товарів у митний режим реекспорту суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

6. До товарів, поміщених у митний режим транзиту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 17 МКУ.

7. До товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 МКУ.

8. До товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування вивізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

9. До товарів, поміщених у митний режим митного складу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 20 МКУ.

10. До товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 21 МКУ.

11. До товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ.

12. До товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ.

У разі випуску у вільний обіг продуктів переробки, отриманих з товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, сплата ввізного мита здійснюється у порядку, визначеному статтею 155 МКУ.

13. Товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, оподатковуються вивізним митом відповідно до глави 24 МКУ.

До товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та продуктів їх переробки, зазначених у частині другій статті 168 МКУ, що в межах визначеного строку повертаються в Україну, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному статтею 168 МКУ.

До продуктів переробки (крім зазначених у частині другій статті 168 МКУ) застосовується часткове звільнення від оподаткування ввізним митом, відповідно до якого сплаті підлягає позитивна різниця між сумою ввізного мита, нарахованою на продукти переробки, та сумою ввізного мита, яка підлягала б сплаті в разі імпорту відповідних товарів, що були вивезені за межі митної території України для переробки.

14. До товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 25 МКУ.

15. Товари, поміщені у митний режим відмови на користь держави, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених гл. 26 МКУ [1].

Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати) вивізного мита та/або сплати плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

У другій колонці "Основа нарахування" зазначаються:

- при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених декларацій;

- при нарахуванні вивізного мита:

· за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 декларації;

· за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку.

7.​ Методологія визначення митної вартості товарів (імпортованих).

Саме імпортовані товари вибираються нами, оскільки імпортуючи товари, а саме ІМ40 – чистий імпорт, є основним бюджетоформуючим режимом як на Чопській митниці Міндоходів так і на митному пості «Виноградів» безпосередньо. В табл.. 6.1 наведено кількість оформлених декларацій по митних режимах (див. нище).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного

режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість

операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм митного Кодексу.

Цілі використання відомостей про митну вартість товарів

1. Відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм мкУ.

Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія.

Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

При цьому слід ураховувати, що:

1) термін "носій інформації" не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;

2) термін "програмне забезпечення" не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.

Проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що:

1) проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари;

2) положення щодо фінансування укладені у письмовій формі;

3) покупець може продемонструвати, що:

а) такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

б) процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане.

Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було фінансування надане саме продавцем, банком або іншою фізичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцінюватимуться за методом іншим, ніж метод за ціною договору (контракту).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами

консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості

 У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та

виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр

товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов’язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є

несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.

При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу або виду" повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;

2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження,

транспортування, страхування, та інших пов’язаних з такими операціями витрат;

3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості

(обчислена вартість)

1. Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію

України, витрат на страхування цих товарів.

України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.

 Резервний метод

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання попередніх методів, митна вартість зазначених оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 митного Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7)довільної чи фіктивної вартості.

ВИСНОВКИ

При проходженні виробничої практики мною були розкриті усі питання з завдань практики. Суттєвих труднощів не виникало, а при виникненні певних питань, мені допомогли розібратися працівники митного поста.

Варто зазначити, що проходження практики закріпили, а також значно підвищили мої знання стосовно питань згідно програми практики. Але на жаль, за такий короткий час неможливо охопити більше матеріалу.

Індивідуальне завдання, яке було дане нам, я намагався опрацьовувати як у теоретичному так і у практичному плані.

Під час прктики, був доступ до нормативно-правової бази, до певної інформації, яка була потрібна для вивчення того чи іншого завдання.

За період виробничої практики вдалося з’ясувати особливості заповнення періодичної та тимчасової митної декларації, ознайомитися із порядком здійснення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, здобуто практичні навички з проведення митних процедур для товарів, що переміщуються автомобільним транспортом, вдалося з’ясувати особливості заповнення граф декларації, ознайомитись із  умови ввезення гуманітарної допомоги на митну територію України та порядок здійснення її митного контролю та митного оформлення, тощо.

Важливо знати, що в процесі роботи працівники митниці в першу чергу керуються Митним кодексом України, а зміни які виникають у законодавстві регулярно і ретельно відстежуються і вивчаються з метою забезпечення відповідності їм процесів митного контролю та митного оформлення.

Треба сказати, що виробнича практика складає особливий цикл навчального процесу, направлений на набуття нами навичок теоретичної та практичної діяльності, які зараз і у майбутньому будуть важливими для нас.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кабінет Міністрів України від 17.11.2009 року “ Про порядок випуску, обігу і погашення простих векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту ”.

2. Конституція України від 8 грудня 2009 року № 2222-IV.

3. Митний кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов

4. Наказ ДМСУ від 28 січня 2009 р. №027 “Положення про Ягодинську митницю”.

5. Наказ ДМСУ від 21 січня 2008 р. №33 “Про затвердження Інструкції про порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України’’.

6. Наказ ДМСУ від 2 жовтня 2009р. № 815 “Про затвердження Типового положення про відділ митних платежів Ягодинської митниці, митниці”.

7. Наказ ДМСУ від 30 червня 2008 р. №380 “Про Порядок заповнення граф вантажної митної декларації".

8. Наказ ДМСУ від 23 січня 2006 р. №30 “Про затвердження Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України”.

9. Наказ ДМСУ від 27 вересня 2006 р. №821 “Про затвердження Порядку        справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України”.

10.  Наказ ДМСУ від 4 листопада 2009р. №205 “Про затвердження “Положення про провадження в справах про порушення митних правил".

11. Наказ ДМСУ від 2 грудня 2009 р. №828 “Про затвердження Порядку заповнення митної декларації”.

12. Наказ ДМСУ від 20 квітня 2008 р. №314 “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД”.