Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції Я.А.Коменського

Я. А. Коменський є основоположником сучасної наукової педагогіки. Він першим у світі теоретично обґрунтував весь комплекс основних питань, які в сукупності визначають педагогіку як науку, зібравши і переробивши у своїх творах весь досвід попереднього розвитку теорії і практики навчання і виховання підростаючого покоління. У працях видатного педагога знайшли відображення народна чеська педагогіка, антична педагогічна спадщина, ідеї багатьох передових педагогів, особистий досвід Коменського. Загальне філософське бачення світу у нього формувалось завдяки античній філософії, релігії, ідеям Відродження. Походження й існування природи та людини він розглядав з релігійних позицій. Але під впливом епохи Відродження Коменський виробив новий погляд на людину. На противагу середньовічному аскетизму, людина, на думку великого педагога, останнє і найдосконаліше творіння Бога. Її призначення не тільки підготувати себе до майбутнього небесного життя, а й жити справжнім життям земним. На суспільні погляди Коменського впливала його участь в демократичному народному русі Чехії, що у доповненні з ідеями Відродження сформували у нього демократизм, гуманізм, народність, глибоку симпатію до простих людей.Він намагався обґрунтувати мету і засоби освітнього процесу прагнув створити велику дидактику, тобто розробити питання не тільки викладання а й формування особистості. Педагогічна концепція була частиною його плану влаштування людського суспільства на засадах істини добра краси і гармонії. Педагогічну систему Коменського можливо представити як гуманістичну модель педагогічного процесу, мета якого є ціннісно-спрямоване і цілісний розвиток природних сил і здібностей зростаючої людини. Мета реалізується в організації життєдіяльності вихованців у морально здоровою, духовно багатою, що стимулює різнобічний розвиток у середовищі: у системі різноманітних видів діяльності, що відповідають природному розвитку сил і здібностей, людського в людині, в системі гуманних відносин між вихованцями, відносин взаємодії педагога і учнів як суб'єктів педагогічного процесу, в наростаючій суб'єктності вихованців, що переводить мету і завдання педагогічного процесу в їх власні цілі і завдання, а виховання «переростає» в самовиховання. Гуманізм педагогіки Я.А. Коменського позначився на його думках про методи виховання: педагог називає особистий приклад, повчання, вправи, змагання, заохочення. Рішуче заперечуючи тілесні покарання й погані успіхи в навчанні, він допускає їх у тих випадках, коли учні навмисно і систематично порушували релігійні канони і традиції, традиції моральні заповіді. Проте це була була крайня і найжорсткіша міра покарання. Я.А. Коменський уперше вчив учителів навчати. Він був переконаний, що «із кожної дитини можна зробити людину», якщо школа буде «майстернею гуманності, людяності». Істотним демократичним вимогою Коменського було введення навчання рідною мовою. Він відстоював реформу людського суспільства, право на освіту всіх людей, незважаючи на стать, расу, національність і соціальне становище. Коменський створив систему виховання не для обраних, аристократичних верств суспільства, а згідно з принципами демократії - для всіх суспільних угруповань. Він першим висловив ідею загальної освіти, спільних засад навчання для всіх дітей, дітей багатих і незаможних, відомих і невідомих батьків, чоловічої і жіночої статі, міських і сільських. Він проголосив демократичний принцип єдиної школи і навчальної системи. він докладає всіх зусиль до того, щоб у світі утворилися такі умови, при яких кожна людина могла б освоїти знання.

Велика Дидактика» Я.А.Коменського – узагальнення досвіду теоріі і практики освіти і виховання попередніх епох.

Центральною працею педагогічної теорії Яна Амоса Коменського вважається «Велика дидактика». Задумана ще замолоду, вона виношувалася довгі роки, обростала різними доповненнями і додатками. Для свого часу вона являла собою воістину революційний підручник педагогічної теорії. Повна назва праці довша, але така назва притаманна книжкам у той час. Замінюючи собою сучасну анотацію, вона випереджала ознайомлення читача з книжкою, інформувала про реальний зміст.

Книжка складається з кількох частин. Перша говорить про користь дидактики взагалі, друга є присвятою всім читачам, й третя звертається всім, хто стоїть на чолі справ людських, правителям держав, пастирям церков, ректорам шкіл, батькам і впливовим опікунам дітей. У цьому вступі автор визначає дидактику як універсальне мистецтво всіх вчити всього. Причому у властивій Коменському моральній манері він ставить за мету свого вчення моральне виховання людини. Педагогічна система Коменського є, передусім протестантським християнським вченням, і спрямоване на освіту дітей у християнському дусі. Тут він визначає надзавдання своєї дидактики: Дослідження і "відкриття методу, у якому вчителі менше вчили, учні більше навчалися». Коменський поділяє книжку на 33 глави. Мабуть, їх кількість є невипадкова. Річ у тім, що в чи іншій формі число «три» зустрічається досить часто в працях великого слов'янського педагога. Серед глав воно повторюється двічі. Глави поділяються на цілий ряд пунктів, кожен із яких, для зручності читача, супроводжується підзаголовком. З назв глав можна логічно вивести кілька основних ідей Коменського. Коменський наполягає, що кращі почуття закладено у людини від природи і що ці почуття слід розвивати (глави 4-6). 7-10 глави присвячені загальним принципам навчання - навчання має бути колективним, і за можливості, універсальним. Потім кілька глав (12-16) присвячені викладу шкільної реформу, яку пропонував Коменський. Для реальної реформи схоластичної школи Коменський пропонує вимоги до навчання (гл. 16), основи навчання (гл. 17-19) й фізичні методи навчання (гол. 20-24). Решта глави переважно присвячені шкільної дисципліни, влаштуванню шкіл, дошкільному вихованню (материнської школі), мовною навчання (латиною й рідної мови). Заключну главу Ян Амос Коменський відвів умовам, необхідним втілення своєї ідеї в життя. Закінчується книга проникливої молитвою, зверненої до Господа. Коменський був новатором у сфері дидактики, видвинувши багато глибоких, прогресивних дидактичних ідей, принципів, і правил організації навчальної роботи, але далеко не всі ці ідеї було висунуто і розроблено самим Коменським. Наприклад, урок як метод застосовувався протягом кількох століть до "Великої дидактики", але вперше у історії Коменський звів докупи всі ці педагогічні методи у «Великій дидактиці»