Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Європа між світовими війнами (всесвітня історія 10 клас) ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
13. Східна європа у 1944-45 рр. Розв'язавши Другу світову війну, нацистська Німеччина висунула як мету - завоювання світового панування, фізичне винищування інших народів. Після нападу Третього Рейху на Радянський Cоюз Й.В. Сталін заявив 3 липня 1941 р., що метою "всенародної Вітчизняної війни проти фашистських гнобителів є не лише ліквідація небезпеки, яка існує над нашою країною, але і допомога усім народам Європи, що стогнуть під ярмом німецького фашизму" [1, c.16]. 8 листопада радянський уряд підтвердив, що у СРСР немає таких цілей війни, як нав'язування своєї волі і свого режиму слов'янам і іншим народам Європи, які поневолили і чекають допомоги. Його мета - допомогти усім народам в їх визвольній боротьбі проти тиранії і потім надати право вільно влаштуватися на своїй землі так, як вони захочуть [1, С. 9]. Повноправний характер такої мети був визнаний усіма державами антигітлерівської коаліції, в створення і зміцнення якої СРСР вніс вирішальний вклад. Саме Радянський Союз висунув програму створення і діяльності коаліції, де знаходилося зобов'язання вести спільну боротьбу за свободу і незалежність народів,які потрапили під гітлерівський окупаційний режим. Визвольна місія Червоної Армії, яка розпочалася в березні 1944 р., тривала до кінця війни. Особливо велику допомогу СРСР надав народам країн Центральної і Південно-Східної Європи. Близько 7 млн. радянських солдатів і офіцерів брали участь в звільненні 11 європейських країн загальною площею в 1 млн. квадратних кілометрів з населенням 113 млн. чоловік [2, c.35 - 36]. Тоді, в перші повоєнні роки, коли населення європейських, та і інших країн ще добре пам'ятало жахи гітлерівської окупації і нелюдяного режиму нацистів, радянський воїн - визволитель був символом вирішальної сили, яка звільнила Європу від нацистського варварства. Проте після розпаду антигітлерівської коаліції на заході все частіше стало проявлятися критичне, а згодом і просто наклепницьке освітлення визвольної місії СРСР. На жаль, останніми роками це явище спостерігається і в нашій країні. Одні стверджують, що Радянський Союз прагнув захопити чужі території і всіляко порушував міжнародне право, вступаючи в межі тієї або іншої країни; інші, ніби Червона Армія, направляючи свої частини за рубіж, "прагнула поневолити народи Східної Європи". Але і те і інше - умисне спотворення визнаних міжнародним співтовариством і країнами антигітлерівської коаліції принципів зовнішньої політики Радянського Союзу. Уряд СРСР діяв відповідно до норм міжнародного права. На територію Польщі радянські війська вступили за угодою з Крайовой Радою Народовой, яка була досягнута влітку 1944 року. Аналогічні договори були укладені між СРСР і Чехословаччиною (12 грудня 1943 р.), з урядом Норвегії (16 травня 1944 р.), з верховним головнокомандуванням Народно-визвольної армії Югославії [5, c. 105]. У повній відповідності з Конвенцією про закони і звичаї сухопутної війни були перенесені бойові дії радянських військ на територію Румунії, Болгарії, Угорщини і Австрії. У заяві радянського керівництва у зв'язку зі вступом РСЧА на румунську територію говорилося, що "воно не переслідує мети придбання якої-небудь частини румунської території або зміни існуючого суспільного устрою Румунії і що вступ радянських військ в межі Румунії диктується виключно військовою необхідністю і опором військ супротивника" [6, c.299]. (угловые диваны) Після вступу Червоної Армії в Румунію військовому командуванню наказувалось: "В зайнятих Червоною Армією районах румунських порядків не ламати і радянських порядків не вводити" [7, c.54 - 55]. Аналогічні заяви були і відносно інших країн. Крім того, не варто забувати, що Червона Армія, вступаючи на території європейських держав, окупованих Німеччиною, звільняла мільйони громадян Радянського Союзу і інших країн, які стали в'язнями нацистських концтаборів або вивезених на примусові роботи. На жаль, додому повернулися лише 1 833 567 чоловік, більше 1 млн. радянських громадян було вбито "при спробі до втечі" або передані гестапо для ліквідації, 280 тис. осіб загинули в пересильних таборах [8]. Звинувачуючи ж СРСР в нав'язуванні свого ладу східноєвропейським народам, звільненими його Збройними Силами в 1944-1945 рр., західна пропаганда намагається відвернути увагу від фактів грубого втручання США і Англії у внутрішні справи європейських країн. Некоректно і нетактовно звинувачувати в жорстокості радянських солдатів і офіцерів по відношенню до населення визволених країн. Так, у радянських воїнів, усіх радянських людей були підстави для ненависті до ворога. Вони, захищаючи і звільняючи рідну землю, спалені села і міста, стали свідками нацистських злочинів, у багатьох з них були вбиті, замучені і викрадені в Німеччину рідні та близькі. Але радянські солдати і офіцери у своїй більшості виявилися вище за спрагу мести. Радянський воїн проявляв за кордоном людинолюбство і гуманізм. Так, в ході бойових дій за Берлін в одній з лікарень виявили 300 німецьких дітей, які знаходилися на межі виснаження. Командир полка, не замислюючись, розпорядився видати продукти. До того ж командування радянських фронтів дуже жорстко карало за варварство та насилля збоку своїх солдатів та офіцерів. Прагнучи полегшити відновлення економіки Угорщини і Румунії, Радянський Союз значно скоротив розміри платежів, які належали йому. Пільгові умови виплат надали і Фінляндії. Болгарія взагалі не несла перед Радянським Союзом репараційних зобов'язань. Не стягувалися вони і з Австрії. Йдучи назустріч німецькому народові, СРСР відмовився від частини репарацій Німеччини. Норвезька преса відмічала в 1945 р.: "Норвежці ніколи не забудуть того, що росіяни зробили для них, а також для загальної справи перемоги над ворогом. Радянська Армія, - говорив в 1950 р. учасник данського Опору С. Вагнер, - внесла вирішальний вклад в звільненні Данії. Саме радянські солдати розгормили німецьке угрупування на острові Борнхольм і повернули його Данії. Інакше поступили американці. Вони скористалися війною, щоб окуповувати Гренландію" [9, c. 248]. Всього на полях битв за кордоном загинуло більше 1 мільйона радянських солдатів і офіцерів, а загальні втрати Червоної Армии разом з пораненими і зниклими склали понад 3 мільйони чоловік [10, c.8]. Такі факти історії. І що б там не говорили, не писали, не показували на екранах ті, кому дії Червоної Армії за кордоном як кістка в горлі, подвиг радянських солдатів, які звільнили багато народів від фашистського і нацистського гніту, був належним чином оцінений людством. Ці почуття не викоренити з пам'яті народної.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-27; просмотров: 228. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |