Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Трудові ресурси. Оцінка трудового потенціалу регіону




Природно-ресурсний потенціал: сутність, класифікація, економічна оцінка

 

Основні складові економічного потенціалу регіону:

1) природно-ресурсний потенціал;

2) населення і трудові ресурси;

3) виробничий потенціал.

 

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) – сукупність усіх видів природних умов та природних ресурсів, які в даний час відомі, та їх використання в майбутньому можливе за технічними критеріями.

 

Поняття ПРП включає тільки вивчені елементи природного середовища:

1) природні умови – елементи природного середовища, що не приймають безпосередньої участі в суспільному виробництві;

2) природні ресурси – елементи природного середовища, що беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності.

 

Потенційні природні ресурси – це ресурси, придатні для використання, але при наявному рівні вивченості території ще не досліджені.

Потенціал природних ресурсів – це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потребу суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

 

 Класифікація природних ресурсів

 

1. за територіальною ознакою:

- міжнародні;

- національні;

разом вони утворюють світові природні ресурси.

2. за походженням:

- мінеральні,

- водні,

- земельні,

- біологічні,

-  кліматичні,

- енергетичні,

- ресурси Світового океану,

- космічні.

 

3. за вичерпаністю і відновлюваністю:

- невичерпні

- вичерпні: відновлювані та не відновлювані.

 

4. за ступенем використання:

- потенційні,

- реальні.

5. за можливістю торгівлі:

- стратегічного призначення,

- експортного значення,

- внутрішнього ринку.

6. за сферою використання:

- промислові ,

- сільськогосподарські,

- невиробничої сфери,

- природоохоронні ресурси для відпочинку й оздоровлення людей (рекреаційні і бальнеологічні),

- ресурси спортивного полювання і рибальства тощо.

Економічна оцінка природних ресурсів

1. Мінеральні ресурси – це сукупність запасів корисних копалин у надрах у регіону, придатних для використання в різних галузях господарства.

Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. При території 0,4% світової суші частка України у світовому видобутку мінеральної сировини становить 5% (має 8 тисяч родовищ, понад 90 видів корисних копалин).

 За запасами та видобутком корисних копали Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, а за кількістю та якістю родовищ – перше місце в Європі:

запаси нафти – четверте місце в Європі і 34-е у світі з 92-х

запаси газу – третє місце в Європі і 22-е у світі.

 

2. Земельні ресурси (у ПРП складають 44%) – це землі, що використовуються або можуть бути використані в різних областях господарства. Вони вважаються поновлюваними і безупинно використовуваними.

 Обсяг земельних ресурсів оцінюється площею і продуктивністю. Найважливішим компонентом земельних ресурсів є ґрунт – поверхневий шар земної кори, основною якістю якого є родючість (природна або штучна).

Показником якості ґрунтів є їх бонітет (від лат. bonіtas – доброякісність).

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка їхньої родючості за природними особливостями і продуктивністю при певних рівнях інтенсифікації рільництва, виражена в балах (за 100-бальної шкалою)-

це виробнича класифікація ґрунтів.  

 

У залежності від функціонального використання і цільового призначення земель виділяють 6 категорій:

1) земля сільськогосподарського призначення (60 %);

2) земельні ресурси під населеними пунктами;

3) землі під промисловими об'єктами;

4) землі державного лісового фонду;

5) землі під водою;

6) державний запас.

 

3. Лісові ресурси – за використанням поділяються на:

1) ліси, що виконують захисну функцію (20% не підлягають промисловому впливові);

2) ліси, що відновлюються (здійснюється санітарна вирубка, а промислової вирубки немає (15–20%);

3) ліси, що підлягають лісозаготівлі.

 

Україна належить до лісодефіцитних держав. Потребу в деревині за рахунок власних ресурсів вона задовольняє лише на 20–25 %, а інше – за рахунок доставки лісу з Росії.

 

4. Водні ресурси складаються з води Світового океану та води суходолу, які містять поверхневі води (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) та підземні води (ґрунтові та артезіанські).

 

5. Кліматичні та космічні ресурси, до яких відноситься сонячна енергія, енергія вітру, внутрішнє тепло Землі, енергія хвиль, освітленість тощо.

6. Рекреаційні ресурси — це ресурси, що сприяють відновленню здоров'я людей. Вони включають:

1) природні об'єкти ( сприятливі кліматичні умови) та природні елементи (морські узбережжя, береги рік, озер, гори, лісові масиви, лікувальні джерела і грязі).

2) об'єкти антропогенного походження  (санаторії).

 

Рекреаційні ресурси поділяються на

1) природно-кліматичні;

2) бальнеологічні (систематичне лікування під наглядом лікаря);

3) заповідні.

 

Інтегральний ПРП – це сукупна продуктивність усіх природних ресурсів, що дорівнює сумі економічних оцінок потенціалів окремих видів природних багатств областей і економічних районів. Основу ПРП формують земельні й мінеральні (3/4), водні та рекреаційні ресурси.

 

 

Трудові ресурси. Оцінка трудового потенціалу регіону

 

Кількість населення в Україні має тенденцію до зменшення .

 

 


 

Україна належить до найбільш густо заселених країн Європи.

Особливості розміщення населення, рівень розвитку господарства, історичні традиції народу формують систему розселення – мережу населених пунктів на певній території, об'єднаних соціально-економічними зв'язками.

Населені пункти в Україні представлені містами, селищами міського типу і селами.

За впливом факторів розселення країна ділиться на три частини.

1) У Донецько-Придніпровському районі розселення зумовлено промисловим розвитком.

2) Західно-Український район - сільське розселення.

3) У південному районі вплив обох факторів приблизно врівноважений.

 

Основна частина населення України проживає в містах.

 

 

                       Населення у віці 15-70 років

 

Економічно активне населення      Економічно неактивне населення

(ЕАН)                                                          ЕНН

 

Зайняті      Безробітні

 

ЕАН — особи віком 15-70 р, які потенційно здатні брати участь у виробництві матеріальних цінностей і наданні послуг (забезпечують пропозицію робочої сили на ринку праці).

 

ЕНН(поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні:

- пенсіонери по інвалідності та пільгових умовах,

- зайняті в домашньому господарстві,

- вихованням дітей,

- доглядом за хворими,

- зневірені-особи, які не мали роботи і припинили пошук роботи бо вважають, що вичерпали усі можливості для працевлаштування.

 

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності, а також пенсіонери і підлітки, зайняті у сфері матеріального виробництва або невиробничій сфері.

 

Трудові ресурси включають як реальних працівників, уже зайнятих в економіці країни, так і потенційних, котрі не зайняті, але можуть працювати.

 

Безробітні – незайняті працездатні особи у віці 15 – 70років, що активно шукають роботу  і не мають інших джерел доходу.

 

Критерії для отримання статусу безробітного:

- активний пошук роботи;

- періоду безробіття має передувати період роботи;

- безробіття не повинно починатися добровільно;

- немає інших джерел доходу,

- реєстрація у службі зайнятості.

 

До зайнятого населення в Україні належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

- працюють по найму (повний або неповний робочий день) організаціях будь-якої форми власності в Україні і за кордоном;

- самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, творчі діячі, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

- обрані або призначені на оплачувану посаду в органах державної влади та громадських об’єднаннях;

- проходять службу в Збройних силах України;

- проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчаються в денних освітніх закладах;

- працюючі громадяни інших країн, які виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

 

Вікові межі та соціально-демографічний склад зайнятого населення визначаються системою законодавчих актів країни. Для України цей вік складає 15 -70 років.

        

Функціонування РРП залежить, з одного боку, від стану виробничого розвитку регіону, а з іншого — від трудового потенціалу регіону. 

 

У центрі сучасної регіональної системи — людина.

Особливості РРП зумовлені психологічними, соціальним й політичними аспектами трудової діяльності в регіоні. На відміну від ринків товарів, послуг, капіталів.

    

 РРП за рівнем легальності функціонуванняподіляється на

- відкритий (легальний)

- тіньовий (нелегальний).

 

 

Про існування тіньового РРП свідчать:               

1. Розбіжності в кількості офіційно зареєстрованих безробітних і кількістю тих, які шукають нове або перше місце роботи.

2. Розбіжності в кількості вакантних робочих місць і реальною кількістю вільних посад.

3. Тіньова трудова міграція (за кордон чи в інші регіони).

 

Основні елементами РРП:

- попит - усі наявні (заповнені чи вакантні) робочі місця у регіоні,

- пропозиція - працездатне населення регіону, яке працює чи претендує на роботу за наймом або на правах само зайнятості ,

- ціна р.с. (зарплата)

 

Фактори, що обумовлюють регіональний попит на р.с.

 

Попит на робочу силу в регіоні, з одного боку, визначається макроекономічними показниками країни, а з іншого — його зумовлюють регіональні чинники.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-27; просмотров: 178.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...