Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофондутваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

До природно-заповідного фонду України належать:

· природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

· штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на 2010-2011р.р. до його складу входять понад 7250 територій та об'єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,% території держави (в 1991 р. цей показник сягав лише 1,9%). Проте, площі заповідних земель на одну людину в Європі складають 2200м², а в Україні – лише 570м².Станом на 1 березня 2010 року в Україні, за даними Мінприроди, діяли: 19 природних та 4 біосферних заповідника, 47 національних природних парків, 55 регіональних ландшафтних парків, 3203 пам'яток природи, 2853 заказників, 27 ботанічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки та 542 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 800 заповідних урочищ. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15%.

Сучасні еколого-економічні розрахунки і моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе приумові, що не менше 10-15% його площі зайняті заповідними територіями рангу заповідника або заказника. Наявність розвинутої сітки територій – необхідна умова збереження біорізноманіття.

3. Проаналізуйте стан заповідної мережі Буковини на сучасному етапі. Сформулюйте висновок, як вона повинна розвиватися в найближче майбутнє?

Таблиця 10.

Динаміка мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області до 2020 року згідно з Програмою розвитку заповідної справи Чернівецької області

Висновок____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Об’єднайтесь у групи.

Користуючись додатком 7 знайдіть біосферні та природні заповідники. Проведіть взаємоопитування.

Додаток 7.

Карто-схема «Заповідний фонд України»