Наслідки негативного впливу ерозії на території України

Доведено, що зі змиванням кожного сантиметра гумусового горизонту потенційна врожайність зерна знижується на 0,5 – 2,0 ц/га, а з втратою 1 т гумусу запаси корисної енергії у ґрунті зменшується на 0,9 – 1,1 кДж/га. За даними Інституту землеробства УААН, у разі змиву 150т/га ґрунту втрати поживних речовин унаслідок ерозії в Україні щороку становлять: сульфату амонію – 629 тис. т, суперфосфату – 290 тис. т і калійної солі 210 тис. т. такої кількості достатньо для вирощування 875 тис. т зерна.

Схема 2.

Причини ерозії ґрунтів

Завдання 1. Розв’яжіть екологічні задачі.

1. Обчисліть інтенсивність ерозії ґрунтів для трьох ділянок (кожна площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом одного місяця, а втрати маси ґрунту становили 1; 5 і 10 тонн для першої, другої та третьої ділянки відповідно. Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найбільше, якщо при втраті ґрунтами 3-6 т/га за рік ерозію відносять до середньої, при втраті 5-10 т/га за рік – до великої, а при знесенні дрібнозему в кількості, що перевищує 12 т/га за рік – до дуже великої.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Обчисліть місячну інтенсивність ерозії ґрунтів для двох ділянок (кожна площею 1 га), якщо на першій ділянці втрата маси ґрунту становила 8 тонн і ерозія тривала протягом двох місяців, а на другій втрата маси ґрунту становила 9 тонн протягом трьох місяців. Вкажіть, на якій з двох ділянок ґрунт постраждав найбільше.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. На основі вивченого теоретичного матеріалу заповніть таблицю.

Таблиця 5.

Наслідки різних видів ерозії

Зробіть висновки

Дайте відповіді на запитання.

Від чого залежить інтенсивність ерозії? Як впливає ерозія на стан ґрунтового покриву?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які нові форми рельєфу утворюються в процесі ерозії?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Використовуючи додаток 5, визначте заходи, що перешкоджають ерозії ґрунтів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Додаток 5.

Захист ґрунтів від ерозії передбачає проведення профілактичних заходів запобігання її розвитку і конкретних заходів щодо ліквідації ерозії там, де вона вже розвинута. Тільки після виявлення причин і явищ, що сприяють ерозії ґрунтів, проектувальники і практики можуть конкретно здійснювати заходи щодо ліквідації усіх наслідків руйнування ґрунтів.

Протиерозійна організація території господарства має передбачати створення водозбірних ділянок з метою затримання і переведення поверхневого стоку талих і дощових вод та поглинання їх ґрунтом. При цьому землеробство повинно бути ґрунтозахисним, а агротехніка — протиерозійною.

У комплексі агротехнічних протиерозійних заходів велике значення має такий обробіток ґрунту, що доповнюється іншими заходами раціональної агротехніки — запровадження раціональних сівозмін при контурно-стрічковому способі організації території, безполицеве лущення і культивація із залишенням стерні на поверхні поля; щілювання ґрунтів на схилах, терасування крутих схилів; внесення меліорантів і добрив.

Особливу увагу треба приділяти ґрунтозахисній ролі самих рослин, снігозатриманню та регулюванню сніготанення.

До лісомеліоративних протиерозійних заходів (у боротьбі з дефляцією) належать такі: насадження полезахисних лісосмуг упоперек схилів для затримання поверхневого стоку, а також вітрозахисних лісосмуг, які створюють на межах полів сівозміни; прияружних та прибалкових; водозахисних насаджень по берегах водойм для їх захисту від замулювання і руйнування берегів; суцільне або плямисте залісення еродованих або ерозійно-небезпечних земель (пісків, виходів гірських порід на поверхню, відвалів гірських виробок тощо). Розміщення лісосмуг на полях роблять з урахуванням напрямку активних ерозійних вітрів і при ретельному обліку характеру рельєфу і грунтового покриву. Смуги розташовують у вигляді кліток. Дорослі 20-30-літні лісосмуги захищають 30-40-кратну територію. Лісосмуги не тільки захищають грунт від ерозії, але й створюють більш сприятливий мікроклімат і забезпечують збільшення врожаю на 3-4 ц/га.
На пасовищах вітрова ерозія виникає від вибивання дерну худобою. На розбитих пісках необхідно заборонити випас худоби, влаштовувати скотопрогони і засівати ділянки цінними кормовими травами. Для запобігання вибиванню варто періодично виділяти ділянки зі збідненим і засміченим травостоєм для відпочинку і підсіву кормових трав. Бажано обводнювати пасовища і створювати лісосмуги – "парасолі" для запобігання перегріву і буранів.

Гідротехнічні засоби доцільно застосовувати тільки тоді, коли інші заходи запобігти ерозії не в змозі. До них належать спеціальні споруди для регулювання стоку: водозатримуючі вали у верхів’ях балок і ярів; тераси з широкою основою та канави; донні споруди по руслу стоку. Для запобігання ерозії треба виположувати пониження в ярах і видолинках, створювати водосховища тощо.

Памятайте!

Щогодини:

ü  на нашій планеті 1700 акрів продуктивної землі стає пустелею;

ü 2000 т кислотних дощів випадає у Північній півкулі.

Щохвилини:

ü знищується біля 52 акру тропічних лісів;

ü знищується 50 т плодючого ґрунту через неправильне його використання.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Аналіз схем коло обігу основних речовин у природі на предмет

 змінності їх ланок антропогенною діяльністю

Мета:сформувати в учнів знання про вплив антропогенної діяльності на коло обіг речовин; на прикладі процесів колообігу Карбону, Нітрогену,Фосфору,Сульфуру в природному і антропогенізованому середовищі з’ясувати зміни, внесені в ці процеси господарською діяльністю людини; розвивати вміння аналізувати наслідки колообігу речовин та енергії на природне середовище; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати ціннісні орієнтації; виховувати почуття екологічної відповідальності.

Обладнання: інструктивні картки, малюнки: «Колообіг Карбону у природі», «Колообіг Нітрогену у природі», «Колообіг Фосфору у природі», «Колообіг Сульфуру у природі».

Хід роботи

1. Виконайте вправу «Точка зору».

Ø Назвіть причини колообігу речовин.

Ø Які процеси зумовлюють міграцію речовин у колообігу?

Ø Чи може діяльність людини вплинути на колообіг речовин у біосфері?

2. Об’єднайтесь у 4 групи та розгляньте схему колообігу Карбону, Нітрогену, Фосфору та Сульфуру. Використовуючи інформаційний матеріал, визначте, яким чином антропогенна діяльність людини впливає на ці процеси.

Доповніть схеми. Заповніть таблицю.

Теоретичний матеріал

Колообіг речовин

Розрізняють два головних типи колообігу: великий (геологічний) і малий (біологічний).

Під біологічним кругообігом речовин розуміють надходження речовин і хімічних елементів з ґрунту й атмосфери до живих організмів, утворення в цих тілах нових складних сполук та їх повернення з організмів або продуктів їх розкладу до ґрунту й атмосфери. Це складний процес взаємозв'язку і взаємодії живих організмів як між собою, так і з навколишнім середовищем. Він складається з циклів різної тривалості, які по-різному впливають на ландшафт. Розрізняють сезонні, річні, багаторічні і вікові цикли біологічного кругообігу. Найкраще виражені річні цикли кругообігу, які складаються зі споживання елементів живлення окремими організмами або їх формаціями, а також поступового повернення новостворених органічних речовин до навколишнього середовища.

Обидва кругообіги речовин - біологічний та геологічний - рухаються завдяки енергії Сонця і силі гравітації. Біологічний кругообіг швидкий і розімкнений: початкова і кінцева ланки замикаються через доступні неорганічні речовини. Геологічний кругообіг повільний і замкнений. Частина речовин із біологічного кругообігу надходить у геологічний у вигляді відмерлих решток, утворюючи осадові породи, які з часом під впливом тиску, температури та інших факторів трансформуються у граніти. Тектонічні підняття спричинюють винесення частини гранітних порід на поверхню. Граніти вивітрюються, і, як наслідок, утворюється фонд доступних речовин, які в подальшому знову залучаються до біологічного кругообігу.

Процеси колообігу речовин у біосфері здійснюються збалансовано. Переважна більшість речовин, залучених до біологічного кругообігу, повертається у мінеральний стан і стає доступною для повторного використання живою речовиною. Лише невелика їх частина відкладається у осадових породах, але ці втрати компенсуються речовинами, які вивільняються з гірських порід у результаті процесів вивітрювання.