Щоденник навчально-ознайомлюючої практики

Важливу роль у педагогічні рефлексії професійної діяльності відіграє робота з веденням документації. Всебічно і ретельно підготовлена документація може слугувати аргументом і доказом того, що саме було зроблено під час проходження практики.

Щоденник – основний документ, який відображає всі види, зміст і результати діяльності студента під час практики.

Титульна сторінка щоденника повинна мати таку форму:

Щоденник

студента-практиканта

Прізвище, ім’я, по батькові__________________________________

Спеціальність «Психологія»

Курс_____________________________________________________

База проходження практики_________________________________

Методист кафедри_________________________________________

Період проходження практики_______________________________

Шкільний психолог________________________________________

Щоденник містить:

- режим роботи;

- список учнів класу;

- розклад роботи студента-практиканта;

- зауваження студента про свої спостереження;

- аналіз відвіданих уроків та інших заходів.

Зразок оформлення сторінки щоденника

Орієнтовна схема написання характеристики:

І. Загальні відомості про дитину: прізвище, ім’я учня ( з етичних міркувань у психологічних дослідженнях дотримуються конфіденційності, тому можна позначити ініціалами), дата народження, у якому класі навчається; загальний фізичний розвиток; стан здоров’я; склад сім’ї – матеріальне становище, цінності, професія та освітній рівень батьків, житлові умови.

П. Взаємини з однокласниками та вчителями: місце учня у колективі, усвідомлення свого статусу; характер відносин з однокласниками - з ким дружні відносини, стан взаємин з хлопчиками та дівчатками; особливості позитивної та негативної поведінки учня та форми їх прояву.

Ш. Особливості характеру і темпераменту: тип і особливості темпераменту, пряв темпераменту у поведінці – стриманість, спокій, агресивність та ін.; ставлення до батьків, друзів, до праці, навчання та речей; вольові риси характеру - самостійність, цілеспрямованість, рішучість, витримка; стійкість емоцій, схильність до стресів, глибина переживань невдач.

IV. Навчальна діяльність: мотиваційна сфера особистості – мотиви й інтереси, їх ієрархія, спрямованість; рівень розвитку здібностей – виражені здібності, властивості інтелекту, обсяг і глибина знань, умінь і навичок; уміння вчитися – дотримування режиму дня і здатність планувати використання часу, вміння самостійно працювати; розвиток мовлення – словниковий запас, його якість, наявність інвективної лексики, вираженість сленгу.

У.Ставлення до праці: які види праці приваблюють - удома, у школі, ставлення до доручень, наявність хоббі, спрямованість на професійні інтереси; домінуючі потреби, переважаючі мотиви діяльності, система цінностей.

Психолого-педагогічна характеристика підписується шкільним психологом, оцінюється методистом кафедри.

Тривалий час проведення різноманітних видів практики кафед­рою загальної психології дозволив виявити і узагальнити найбільш типові помилки, які трапляються при написанні психологічної харак­теристики. Це дає підставу зробити деякі поради і застереження щодо виконання даного виду навчальних завдань студентами-практикан­тами:

1. Особистість - це завжди цілісність, а значить зміст однієї частини характеристики не повинен заперечувати іншу. Тобто всі виявлені факти і закономірності повніші бути тісно пов’язані між собою, обумовлювати і пояснювати одні одних;

2. Наявність орієнтовної схеми не означав, що всі її пункти повинні розглядатись в такій же послідовності при написанні власне характеристики. Остання носить творчий характер, тобто її зміст і форма повністю залежать від авторів;

3. Цінність психологічної характеристики визначається її зміс­том, а саме тією сукупністю емпіричних даних, які виявлено в про­цесі різноманітних досліджень, а також глибиною і значимістю зроб­лених на цій основі висновків;

4. Характеристика повинна репрезентувати дитину як індивіду­альність. Це означає, що її зміст повинен бути таким, щоб ознайо­мившись з ним, можна було б визначити особу того, про кого в ній говориться. Власне добитись цього можна лише тоді, коли автор ха­рактеристики є надзвичайно спостережливою людиною, а також завдя­ки наповненню її змісту яскравими феноменологічними проявами дитячої психіки;

5. Характеристика має своє завершення лише при наявності чіт­ких, конкретних висновків.

Особливу увагу слід звернути на те, щоб зміст останніх не заперечував окремих положень характеристики. Застерігаємо студентів від такого негативного явища, яке, на жаль, зустрічається при написанні характеристики і назване нами "словесною еквілібристикою" /"жуйкою"/. Так, деяка частина студен­тів намагається написати характеристику не на основі психологічних фактів, а на основі власних домислів. Як правило, така "лжедіяльність" дуже швидко розпізнається і, звичайно, її результат може бути тільки негативним для автора.

Орієнтовні теми бесіди зі школярами чи батьками.

- «Чи можуть різні характери стати на заваді дружби?»,

- «Психологія імені»,

- «Чи вміємо ми спілкуватися»,

- «Чи так потрібен телевізор»,

- «Дозволь собі бути щасливим»,

- «Вибір професії – крок до життєвого успіху»,

- «Снід – біда сьогодення»,

- «Молодь за здоровий спосіб життя»,

- «Суд над тютюном»,

-  «Здоров’я дітей – здоров’я нації»,

-  «Славетні родини України»,

-  «Моя земля – Україна»,

- «Любов та кохання у юнацькому віці»,

- «Батьківський день»,

- «Недільний тато».

Орієнтовна схема звіту студента-практиканта

ЗВІТ

про проходження навчально-ознайомлюючої практики

студентом (кою) П курсу Прикарпатського національного

 університету імені Василя Стефаника спеціальності «Психологія»

_________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

В період з «____» ____________ 200 _ року по «____» _____________ 200 _ року я проходив (ла) навчально-ознайомлюючу практику на базі ________________________________________________________________________

(назва навчального закладу)

Викладач-методист: (посада, вчений ступінь, звання, прізвище, ім’я, по-батькові).

Шкільний психолог: ( прізвище, ім’я, по-батькові).

1. Виконання плану практики. Які відхилення від плану мали місце, чому, що зроблено понад план, особливості практики.

2. Які нормативні документи шкільного психолога опрацьовано. Які утруднення виникли під час ознайомлення.

3. Які психолого-педагогічні заходи було відвідано.

4. Які психологічні та дослідницькі методи використано для вивчення контингенту дітей.

5. Які труднощі виникли при реалізації основних завдань практики.

6. Яку допомогу було надано практиканту з боку шкільного психолога.

7. Загальні висновки про виконану роботу: які знання поглиблено, якими вміннями і навичками оволодів студент за період практики. Думка практиканта про організацію та проведення практики, допомогу і контроль з боку представників школи і університету.

8. Пропозиції та побажання щодо удосконалення практики.

9. Інше.

Література

1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности..-К.,1989.-168 с.

2. Документація психолога /Упор.Т.Гончаренко.-К.;2003.-120 с.

3. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога.- М.,1996.-236 с.

4. Овчарова Р.В.Справочная книга школьного психолога.-2-е изд.-М.,1996.-352 с.

5. Рубін О.А., Белей М.Д.,Юрченко З.В.,Савчинська Л.О. Практична психологія у школі. Навчально-методичний посібник.-Івано-Франківськ,Гостинець,2005.-128 с.

6. Самоукина Н.В. Первые шаги школьного психолога. Психологический тренинг.-Дубна,2000.-192 с.

7. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога; Учебное пособие; в 2-х кн.з-е изд.-М.,2000.

8. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості.-Тернопіль; Економічна думка,2002.-198 с.

9. Романкова Л.М., Макарова Л.І. Методичні рекомендації з організації та проведення виробничої практики.-Івано-Франківськ,2006.-56 с.