Г.2 Розрахунок акустичної постійної пропорційних приміщень

Г.2.1 Величина акустичної постійної пропорційного приміщення , м², визначається в октавних смугах частот величиною середнього, у відповідній смузі частот, коефіцієнта звукопоглинання  в даному приміщенні.

В цих Нормах розглядаються величини акустичної постійної приміщень з трьома позначеннями:

-  - акустична постійна приміщення з джерелами шуму або без них (цехи промислових підприємств, приміщення громадських будинків тощо) в якому відсутні спеціальні звукопоглинальні конструкції; визначається згідно з Г.2.3 за величинами середнього коефіцієнта звукопоглинання ;

-  - акустична постійна приміщення з джерелами шуму або без них, в якому установлені звукопоглинальні конструкції (підвісні акустичні стелі, облицювання стін звукопоглинальними конструкціями тощо); визначається згідно з К.1.2 за величинами середнього коефіцієнта звукопоглинання ;

-  - акустична постійна приміщення в якому установлені звукопоглинальні конструкції на огородженнях і, додатково, акустичні екрани з облицюванням їх поверхонь звукопоглинальними конструкціями (наприклад, в цехах промислових підприємств з інтенсивними джерелами шуму); визначається згідно з К.4.2 за величинами середнього коефіцієнта звукопоглинання .

Г.2.2 При визначенні рівнів звукового тиску в розрахункових точках пропорційних приміщень, в залежності від наявності або відсутності в них звукопоглинальних конструкцій, треба використовувати і відповідні величини акустичної постійної приміщення ( ,  або ).

Г.2.3 Акустичну постійну пропорційних приміщень , м², (без спеціальних звукопоглинальних конструкцій) визначають в октавних смугах частот згідно з формулою

                                         ,                                                         (Г.10)

де  - сумарна площа огороджувальних поверхонь приміщення, м²;

 - еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні, м², в октавних смугах частот;

 - середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні в октавних смугах частот, безрозмірний, який визначають згідно з формулою

                                       ,                                                       (Г.11)

де  - середній коефіцієнт звукопоглинання огороджувальних поверхонь приміщення, безрозмірний, який приймається для приміщень без звукопоглинальних облицювань відповідно до табл.Г.2 в залежності від типу приміщення і октавної смуги частот;

 - стала затухання звуку в повітрі на одиницю довжини, м^-1, яка приймається відповідно до табл.Г.4;

 - середня довжина вільного пробігу звукових хвиль в приміщенні, м, яку визначають згідно з формулою

                                                   ,                                                                   (Г.12)

де V - об’єм приміщення, м³.

Примітка.Для приміщень без звукопоглинальних конструкцій допускається приймати коефіцієнти  від початку розрахункового частотного діапазону до октавної смуги з середньогеометричною частотою 1000 Гц включно.

Таблиця Г.2 – Величини середнього коефіцієнта звукопоглинання огороджувальних поверхонь приміщень різного призначення (без облицювання поверхонь звукопоглинальними конструкціями)

Таблиця Г.3– Величини середнього коефіцієнта звукопоглинання огороджувальних поверхонь приміщень з облицюванням поверхонь звукопоглинальними конструкціями

Таблиця Г.4 – Величини сталої затухання звуку в повітрі при нормальному атмосферному тиску.

Г.3 Розрахунок октавних рівнів звукового тиску в непропорційних приміщеннях з джерелами шуму

Г.3.1 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках непропорційних (плоских і видовжених) приміщень з одним джерелом шуму визначають згідно з формулою

                         ,                                        (Г.13)

де , ,  - те саме, що у формулі (Г.1);

 - середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні без спеціальних звукопоглинальних конструкцій, безрозмірний, який визначається згідно з формулою (Г.11);

Н і G – відповідно висота і ширина приміщення, м;

r - відстань розрахункової точки від акустичного центра джерела шуму, м ;

J - функція, яка характеризує поле відбитого звуку в непропорційних приміщеннях, безрозмірна, визначається згідно з формулою

                                            ,                                                            (Г.14)

де q - приведена відстань, безрозмірна, визначається згідно з формулою

                                                   ,                                                                   (Г.15)

де  - те саме, що у формулі (Г.12);

а - показник звукопоглинання в приміщенні, безрозмірний, визначається згідно з формулою

                                            .                                                            (Г.16)

Г.3.2Якщо в непропорційних приміщеннях без звукопоглинальних конструкцій джерело шуму знаходиться біля стіни плоского приміщення або біля торцевої стіни видовженого приміщення на відстані меншій ніж середня довжина вільного пробігу звукових хвиль , то визначені згідно з формулою (Г.13) величини L, треба збільшити на 3 дБ.

Г.3.3 Октавні рівні звукового тиску L ,дБ, в розрахункових точках непропорційних (плоских і видовжених) приміщень з кількома джерелами шуму визначають згідно з формулою

               ,                               (Г.17)

де , , , ,  -те саме, що у формулі (Г.13), але для і-го джерела;

, Н, G - те саме, що у формулі (Г.13);

m, n - те саме, що у формулі (Г.7).

Г.3.4 За формулами (Г.13) і (Г.17) визначають очікувані рівні звукового тиску в розрахункових точках непропорційних приміщень, в яких відсутні спеціальні звукопоглинальні конструкції. Для розрахунку рівнів звукового тиску  в розрахункових точках непропорційних приміщень, в яких звукопоглинальні конструкції (підвісні акустичні стелі, облицювання стін звукопоглинальними конструкціями) установлені, треба у формулах (Г.13), (Г.14), (Г.16) і (Г.17) коефіцієнт звукопоглинання  замінити на коефіцієнт звукопоглинання , який визначається згідно з К.1.

Г.3.5 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних і непропорційних приміщень з кількома n джерелами шуму, рівномірно розташованими по площі підлоги, і які мають однакові рівні звукової потужності , допускається визначати згідно з формулою

                                    ,                                                    (Г.18)

де всі позначення ті самі, що у формулі (Г.7).

Г.4 Розрахунок октавних рівнів звукового тиску від промислових
джерел на території

Г.4.1 Розрахунок рівнів звукового тиску в розрахункових точках на території треба виконувати окремо для кожного джерела шуму. Рівні очікуваного шуму в розрахунковій точці при одночасній роботі усіх джерел, визначають шляхом підсумовування (по енергії) октавних рівнів звукового тиску, , дБ, визначених для окремих джерел.

Сумарний рівень звукового тиску , дБ, в кожній октавній смузі частот від усіх  джерел шуму визначають згідно з формулою

                                          .                                                          (Г.19)

Г.4.2 Якщо розрахункова точка і джерело шуму знаходяться на території, то октавні рівні звукового тиску , дБ, в цій точці визначають (при , де  - максимальний габаритний розмір джерела шуму, м) для кожного із точкових джерел (без урахування затухання звуку покривом земляної поверхні) згідно з формулою

         ,                        (Г. 20)

де , , ,  - те саме, що у формулах (Г.1) і (Г.6), але для джерел, розташованих на території; при цьому джерело шуму слід вважати розташованим у просторі ( ), коли виконується умова:  (де  і  – відповідно відстань від акустичного центра джерела шуму до поверхні землі і відстань від акустичного центра джерела до розрахункової точки, м); в інших випадках джерело шуму слід вважати розташованим на поверхні з величинами кута , визначеними у відповідності до табл. Г.1;

 - затухання звуку в атмосфері, дБ/м (  - величина сталої затухання звуку в атмосфері, м^-1, приймається відповідно до табл. Г.4);

, дБ, - величина підвищення рівня звукового тиску в розрахунковій точці внаслідок відбиття звуку в напрямку розрахункової точки від великих поверхонь (стіна, кут між двома стінами тощо), які знаходяться від розрахункової точки на відстані, що не перевищує , м;  - кількість поверхонь, які відбивають звук в напрямку розрахункової точки ( ); поверхня землі не враховується в число , якщо відбиття звуку від неї уже враховано величиною просторового кута ;

 - величина зниження октавного рівня звукового тиску, дБ/м, смугами зелених насаджень; визначається згідно з Г.4.3 (  - ширина лісопосадки, м);

 - величина зниження октавного рівня звукового тиску, дБ, екраном (шумозахисною перепоною), розташованим між джерелом шуму і розрахунковою точкою; визначається згідно з Г.4.4.

Примітка. Згідно з формулою (Г.20) визначають очікувані рівні звукового тиску , дБ, в розрахункових точках від джерел, прийнятих точковими і на відстанях від їх акустичного центра більших ніж . Правила розрахунку величини  для джерел протяжної форми обмеженого розміру, а також для розрахункових точок, розташованих на відстанях від акустичного центра джерела шуму менших ніж , наведені відповідно в Г.4.5 і Г.4.6.

Г.4.3 Величину зниження октавного рівня звукового тиску , дБ/м, при поширенні звуку крізь смугу зелених насаджень, визначають згідно з формулою

                                              ,                                                 (Г.21)

де  - середньогеометрична частота октавної смуги, Гц.

Умови, при яких враховують або не враховують зниження шуму зеленими насадженнями, наведені в розділі 9.

Г.4.4 Величину зниження рівня звукового тиску екраном скінченних розмірів (стіна, будівля, насип тощо), розташованим між джерелом шуму і розрахунковою точкою ( , дБ), визначають в октавних смугах частот згідно з формулою

                                      ,                                                      (Г.22)

де  - величина зниження рівня звукового тиску екраном, дБ, на кожному із шляхів поширення шуму, наведених на рис. Г.2 (через верхню  та бокові  і  грані екрана); визначається згідно з формулою

                                 ,                                                 (Г.23)

де  - середньогеометрична частота октавної смуги, Гц;

, де  - довжина найкоротшого шляху, м, від поверхні джерела шуму до розрахункової точки, який проходить через і-ту грань екрана;

 - найкоротша відстань, м, від розрахункової точки до поверхонь джерела шуму, найближчих до відповідних країв екрана (рис. Г.2).

ДШ – джерело шуму; РТ - розрахункова точка

Рисунок Г.2 – Розрахункова схема екранування шуму плоским екраном
скінченних розмірів

Г.4.5 Розрахунок за формулою (Г.20) дійсний для точкових джерел. Октавні рівні звукового тиску  в розрахунковій точці при протяжному джерелі шуму обмеженого розміру визначають згідно з формулою (Г.20) при заміні в ній доданка  на доданок .

Джерело шуму приймають як точкове при виконанні умови, коли . При  - джерело шуму приймають як протяжне.

Г.4.6 Розрахунок за формулою (Г.20) виконується за умови, коли . При  октавні рівні звукового тиску  в розрахункових точках на території визначають згідно з формулою

                                             ,                                                             (Г.24)

де  - те саме, що у формулі (Г.20);

 - площа уявної поверхні, яка оточує джерело шуму, м², визначається згідно з формулою (Г.5).

Г.4.7 Якщо джерело шуму і розрахункова точка знаходяться на території і між ними відсутні перепони, які екранують шум або відбивають його в напрямку розрахункової точки, то октавні рівні звукового тиску L в розрахункових точках при  визначають згідно з більш простими формулами:

- при точковому джерелі шуму

                           ,                                           (Г.25)

- при протяжному джерелі шуму обмеженого розміру

                           ,                                           (Г.26)

де всі позначення ті самі, що у формулі (Г.20).

Примітка.На відстані м затухання звуку в атмосфері при розрахунках за формулами (Г.20), (Г.25) і (Г.26) допускається не враховувати.

Г.5 Розрахунок октавних рівнів звукового тиску шуму,
що пройшов крізь огороджувальні конструкції

Г.5.1 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, шуму, який пройшов крізь огороджувальну конструкцію (стіну, перекриття, вікно або відкритий проріз), визначають в розрахункових точках за величинами октавних рівнів звукової потужності , дБ, шуму, що пройшов крізь огородження, які в свою чергу визначають згідно з формулою

                                   ,                                                   (Г.27)

де  - октавні рівні звукового тиску, дБ, на відстані 2 м від центра огороджувальної конструкції з того її боку, на який падає звук; визначаються згідно з Г.1 - Г.4 при заміні у відповідних формулах величини L на величину ;

 - площа огороджувальної конструкції , крізь яку проникає шум, м²;

 - поправка, яка враховує характер звукового поля перед огородженням, на яке падає звук: при падінні звуку із атмосфери (з прилеглої території) ; при падінні звуку із приміщення з джерелом (джерелами) шуму дБ;

R - ізоляція повітряного шуму, дБ, огороджувальною конструкцією, крізь яку проникає шум, визначається згідно з додатком Е (для відкритого прорізу в огородженні R = 0).

Якщо огороджувальна конструкція складається із кількох n елементів з різною звукоізоляцією (наприклад, стіна з вікном, дверима тощо), то визначають усереднену звукоізоляцію _, дБ, такого складового огородження згідно з формулою

                                                        _,                                                                             (Г.28)

де  – площа і-гоелемента даної огороджувальної конструкції, м²;

 – ізоляція повітряного шуму і-им елементом огороджувальної
конструкції, дБ.

Якщо огороджувальна конструкція складається із двох елементів з різною звукоізоляцією, то при  величину  визначають згідно з формулою

                                                         ,                                                              (Г.29)

де  і  – ізоляція повітряного шуму окремими елементами, дБ;

 і  – відповідні площі окремих елементів складового огородження, м².

Примітка.При проникненні шуму через складове огородження з різною звукоізоляцією його елементів, величину R у формулі (Г.27) треба замінити на .

Г.5.2 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках приміщення, в яке шум проникає крізь огороджувальну конструкцію (внутрішню або зовнішню), визначають:

- для пропорційних приміщень – згідно з формулою (Г.1);

- для непропорційних приміщень (коли джерелом шуму є огороджувальна конструкція, яка становить невелику частину поздовжньої стіни або перекриття) – згідно з формулою (Г.13);

- для непропорційних приміщень (коли джерелом шуму в плоскому приміщенні є все перекриття, або у видовженому приміщенні вся поздовжня стіна чи все перекриття) – згідно з формулою (Г.1);

- для непропорційних приміщень у випадку, коли джерелом шуму в плоскому приміщенні є вся стіна – згідно з формулою

                                  ,                                                  (Г.30)

де  - те саме, що у формулі (Г.27);

, Н, J - те саме, що у формулі (Г.13);

D - довжина стіни, м.

При розрахунках рівнів звукового тиску L в приміщенні, в яке шум проникає крізь огородження, у формулах(Г.1) і (Г.13) треба величину замінити на величину ,визначену згідно з формулою (Г.27), величину параметра Ф прийняти рівним одиниці, а площу S замінити на  – площу уявної поверхні, м², у вигляді паралелепіпеда із заокругленими кутами, яка спирається на огородження, через яке проникає шум, і проходить через розрахункову точку (див. рис. Г.1 в).

Площа  визначається згідно з формулою

                                   ,                                                  (Г.31)

де ,  - розміри огородження, через яке проникає шум, м;

 - відстань від найближчої точки огородження до розрахункової точки, м.

Відстань  для даного випадку, використовується також і при обчисленні параметра q згідно з формулою (Г.15).

Примітка.У випадку, коли в приміщення шум проникає через кілька огороджень (наприклад, із сусіднього приміщення і із атмосфери), то в розрахунковій точці приміщення визначають сумарні октавні рівні звукового тиску згідно з формулою (Г.19).

Г.5.3 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних приміщень, в які шум проникає крізь огороджувальну конструкцію, допускається визначати в зоні відбитого звуку:

- при проникненні шуму із сусіднього приміщення з джерелом (джерелами) шуму згідно з формулою

                                  ,                                                 (Г.32)

- при проникненні шуму із прилеглої території згідно з формулою

                               ,                                              (Г.33)

де , R,  - те саме, що у формулі (Г.27);

 - акустична постійна приміщення, м², в яке проникає шум, визначається згідно з Г.2.

Якщо при розрахунках згідно з формулою (Г.33) необхідно враховувати декілька зовнішніх джерел шуму, то в точці, розташованій на відстані 2 м від центра огородження, визначають сумарні октавні рівні звукового тиску , дБ, від усіх прийнятих до розрахунку джерел шуму згідно з формулою (Г.19), замінюючи в ній   на .

Г.5.4 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках на прилеглій території, куди шум проникає із приміщення крізь огороджувальну конструкцію або її елемент, визначають згідно з Г.4 при заміні у відповідних формулах величини  на величину , визначену згідно з формулою (Г.27).