Лекция 5, 6 Понимать основные положения.

Визначення рівнів шуму в розрахункових точках приміщень і територій

Г.1 Розрахунок октавних рівнів звукового тиску в пропорційних
приміщеннях з джерелами шуму

Г.1.1 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних приміщень з одним джерелом шуму, визначають згідно з формулою

                                        ,                                                          (Г.1)

де  - октавний рівень звукової потужності джерела шуму, дБ;

Ф - фактор спрямованості випромінювання джерела шуму, безрозмірний, визначається за експериментальними даними (для джерел з рівномірним в усіх напрямках випромінюванням Ф = 1);

S - площа уявної поверхні правильної геометричної форми, м², яка оточує джерело шуму і проходить через розрахункову точку, визначається згідно з Г.1.3;

В - акустична постійна приміщення, м², яка визначається згідно з Г.2.

Октавні рівні звукового тиску L в розрахункових точках, які знаходяться в зоні прямого звуку джерела шуму, допускається визначати згідно з формулою

                                       ,                                                         (Г.2)

а в розрахункових точках, які знаходяться в зоні відбитого звуку – згідно з формулою

                                           .                                                             (Г.3)

У формулах (Г.2) і (Г.3) усі позначення ті самі, що у формулі (Г.1).

Г.1.2 Зона прямого і відбитого звуку в приміщенні з джерелом шуму визначається величиною граничного радіусу , м, який являє собою відстань від акустичного центра джерела шуму, на якій густина енергії прямого звуку дорівнює густині енергії відбитого звуку

                                                 ,                                                                   (Г.4)

де В і - те саме, що у формулі (Г.1);

 - просторовий (тілесний) кут, стер, в який випромінюється шум даного джерела; визначається згідно з табл. Г.1.

Зона в якій розрахункова точка розташована на відстані  твід акустичного центра джерела шуму, є зоною прямого звуку, на відстані  - є зоною відбитого звуку, а зона, яка знаходиться в межах , є зоною прямого і відбитого звуку.

Примітка. За акустичний центр джерела шуму, розташованого на поверхні (підлозі, стелі або стіні), приймають проекцію геометричного центра джерела шуму відповідно на горизонтальну чи вертикальну площину. Для джерела, розташованого у просторі, акустичний і геометричний центри співпадають.

Таблиця Г.1 –Величина просторового кута , в який випромінюється шум, в залежності від місця розташування джерела шуму відносно наявних огороджувальних конструкцій

Г.1.3 При проведенні розрахунків згідно з формулами (Г.1) і (Г.2) форму і площу уявної поверхні S, м², визначають в залежності від місця розташування розрахункової точки по відношенню до джерела шуму.

Якщо розрахункова точка знаходиться у ближньому звуковому полі джерела шуму ( , де  - максимальний габаритний розмір джерела шуму, м), треба побудувати уявну поверхню правильної геометричної форми, яка оточує джерело, спрощено повторює його форму, є, по змозі, рівновіддаленою від поверхонь джерела і проходить через розрахункову точку.

Площу S такої уявної поверхні у вигляді паралелепіпеда із заокругленими кутами і ребрами, яка оточує джерело шуму у вигляді прямокутного паралелепіпеда з габаритними розмірами , , , м (див. рис. Г.1 а, і Г.1 б), визначають згідно з формулою

                  ,                                 (Г.5)

де  - радіус заокруглення, який визначається згідно з рис. Г.1.

Для розрахункових точок, які знаходяться у дальньому звуковому полі джерела шуму , площу уявної поверхні S визначають згідно з формулою

                                                    ,                                                                    (Г.6)

де r – відстань від розрахункової точки до акустичного центра джерела шуму, м;

 - те саме, що у формулі (Г.4).

а)                             б)                              в)

ДШ – джерело шуму; РТ – розрахункова точка;

 – висота розрахункової точки над рівнем підлоги або площадки, на якій встановлено джерело шуму;

 - площа уявної поверхні, що оточує джерело шуму у вигляді прямокутного паралелепіпеда;

 - площа уявної поверхні, що оточує огороджувальну конструкцію, яка випромінює шум

Рисунок Г.1 –Схеми побудов уявних поверхонь з площами  та

Г.1.4 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних приміщень з кількома джерелами шуму визначають згідно з формулою

                          ,                                            (Г.7)

де , , - те саме, що у формулі (Г.1), але для і-го джерела;

В – акустична постійна приміщення, м², яка визначається згідно з Г.2;

m - кількість джерел шуму, найближчих до розрахункової точки (джерела, які знаходяться на відстані , де  - відстань, м, від розрахункової точки до акустичного центра найближчого джерела шуму);

n - загальна кількість джерел шуму в приміщенні з урахуванням середнього коефіцієнта одночасно працюючого устаткування.

Допускається для розрахункових точок, розташованих в зоні відбитого звукового поля приміщення, визначати октавні рівні звукового тиску  згідно з формулою

                                ,                                                  (Г.8)

де всі позначення ті самі, що у формулі (Г.7).

Якщо всі n джерел в приміщенні мають однакові рівні звукової потужності , то перший доданок у формулі (Г.8) визначається згідно з виразом

                                  .                                                    (Г.9)