Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лекция 5, 6 Понимать основные положения.Стр 1 из 4Следующая ⇒
Визначення рівнів шуму в розрахункових точках приміщень і територій Г.1 Розрахунок октавних рівнів звукового тиску в пропорційних Г.1.1 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних приміщень з одним джерелом шуму, визначають згідно з формулою , (Г.1) де - октавний рівень звукової потужності джерела шуму, дБ; Ф - фактор спрямованості випромінювання джерела шуму, безрозмірний, визначається за експериментальними даними (для джерел з рівномірним в усіх напрямках випромінюванням Ф = 1); S - площа уявної поверхні правильної геометричної форми, м2, яка оточує джерело шуму і проходить через розрахункову точку, визначається згідно з Г.1.3; В - акустична постійна приміщення, м2, яка визначається згідно з Г.2. Октавні рівні звукового тиску L в розрахункових точках, які знаходяться в зоні прямого звуку джерела шуму, допускається визначати згідно з формулою , (Г.2) а в розрахункових точках, які знаходяться в зоні відбитого звуку – згідно з формулою . (Г.3) У формулах (Г.2) і (Г.3) усі позначення ті самі, що у формулі (Г.1). Г.1.2 Зона прямого і відбитого звуку в приміщенні з джерелом шуму визначається величиною граничного радіусу , м, який являє собою відстань від акустичного центра джерела шуму, на якій густина енергії прямого звуку дорівнює густині енергії відбитого звуку , (Г.4) де В і - те саме, що у формулі (Г.1); - просторовий (тілесний) кут, стер, в який випромінюється шум даного джерела; визначається згідно з табл. Г.1. Зона в якій розрахункова точка розташована на відстані твід акустичного центра джерела шуму, є зоною прямого звуку, на відстані - є зоною відбитого звуку, а зона, яка знаходиться в межах , є зоною прямого і відбитого звуку. Примітка. За акустичний центр джерела шуму, розташованого на поверхні (підлозі, стелі або стіні), приймають проекцію геометричного центра джерела шуму відповідно на горизонтальну чи вертикальну площину. Для джерела, розташованого у просторі, акустичний і геометричний центри співпадають. Таблиця Г.1 –Величина просторового кута , в який випромінюється шум, в залежності від місця розташування джерела шуму відносно наявних огороджувальних конструкцій
Г.1.3 При проведенні розрахунків згідно з формулами (Г.1) і (Г.2) форму і площу уявної поверхні S, м2, визначають в залежності від місця розташування розрахункової точки по відношенню до джерела шуму. Якщо розрахункова точка знаходиться у ближньому звуковому полі джерела шуму ( , де - максимальний габаритний розмір джерела шуму, м), треба побудувати уявну поверхню правильної геометричної форми, яка оточує джерело, спрощено повторює його форму, є, по змозі, рівновіддаленою від поверхонь джерела і проходить через розрахункову точку. Площу S такої уявної поверхні у вигляді паралелепіпеда із заокругленими кутами і ребрами, яка оточує джерело шуму у вигляді прямокутного паралелепіпеда з габаритними розмірами , , , м (див. рис. Г.1 а, і Г.1 б), визначають згідно з формулою , (Г.5) де - радіус заокруглення, який визначається згідно з рис. Г.1. Для розрахункових точок, які знаходяться у дальньому звуковому полі джерела шуму , площу уявної поверхні S визначають згідно з формулою , (Г.6) де r – відстань від розрахункової точки до акустичного центра джерела шуму, м; - те саме, що у формулі (Г.4).
а) б) в)
ДШ – джерело шуму; РТ – розрахункова точка; – висота розрахункової точки над рівнем підлоги або площадки, на якій встановлено джерело шуму; - площа уявної поверхні, що оточує джерело шуму у вигляді прямокутного паралелепіпеда; - площа уявної поверхні, що оточує огороджувальну конструкцію, яка випромінює шум Рисунок Г.1 –Схеми побудов уявних поверхонь з площами та Г.1.4 Октавні рівні звукового тиску L, дБ, в розрахункових точках пропорційних приміщень з кількома джерелами шуму визначають згідно з формулою , (Г.7) де , , - те саме, що у формулі (Г.1), але для і-го джерела; В – акустична постійна приміщення, м2, яка визначається згідно з Г.2; m - кількість джерел шуму, найближчих до розрахункової точки (джерела, які знаходяться на відстані , де - відстань, м, від розрахункової точки до акустичного центра найближчого джерела шуму); n - загальна кількість джерел шуму в приміщенні з урахуванням середнього коефіцієнта одночасно працюючого устаткування. Допускається для розрахункових точок, розташованих в зоні відбитого звукового поля приміщення, визначати октавні рівні звукового тиску згідно з формулою , (Г.8) де всі позначення ті самі, що у формулі (Г.7). Якщо всі n джерел в приміщенні мають однакові рівні звукової потужності , то перший доданок у формулі (Г.8) визначається згідно з виразом . (Г.9) |
||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 159. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |